Єдиний унікальний номер 728/807/25
Номер провадження 2-с/728/18/25
20 листопада 2025 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд у складі
головуючого судді Сороколіта Є.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про скасування судового наказу щодо стягнення заборгованості за отриману послугу розподілу природного газу,
Бахмацьким районним судом (далі також - Суд) за заявою ТОВ “Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії ТОВ “Газорозподільні мережі України» (далі також - Стягувач) видано судовий наказ від 04.04.2025 по справі № 728/807/25 про стягнення з ОСОБА_1 (далі також - Боржник) заборгованість за послугу розподілу природного газу, яка виникла у період з 01.10.2024 по 28.02.2025 та становить 661,86 грн (шістсот шістдесят одна гривня 86 коп.), а також 302,80 грн (триста дві гривні 80 коп.) у рахунок відшкодування судового збору.
У подальшому 19.11.2025 до Суд надійшла заява Боржника про скасування виданого судового наказу, у зв'язку з тим, що такий наказ є незаконним, оскільки між Стягувачем та нею відсутні договірні відносини, а наданий розрахунок заборгованості - необґрунтований.
Крім того, просить поновити строк звернення до суду із заявою про скасування судового наказу, оскільки судовий наказ вона отримала 30.10.2025, дізнавшись про нього лише після накладення арешту на її рахунки виконавчою службою.
Також наголошує, що вона є особою пенсійного віку і не має змоги самостійно скласти відповідну заяву, у зв'язку з чим звернулася за наданням безоплатної правничої допомоги, однак їй було відмовлено у наданні такої допомоги, оскільки Боржник не підпадає під критерії визначені положеннями статті 14 Закону України “Про безоплатну правничу допомогу» від 02.06.2011 № 3460-VI.
При цьому вважала, що під час повітряних тривог адвокати і Суд не працюють у зв'язку з чим і пропустила строки звернення до суду з відповідною заявою.
Дослідивши заяву з додатками, Суд вважає, що її форма та зміст відповідають вимогам статті 170 Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України), вона підсудна Бахмацькому районному суду.
Однак Суд зауважує, що згідно зі статтею 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви (частина друга статті 171 ЦПК України).
У цьому контексті варто наголосити, що статтею 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Також статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) як джерело права.
Так, у пунктах 37 та 38 рішення ЄСПЛ від 18.11.2010 у справі “Мушта проти України» зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
У рішенні від 03.04.2008 у справі “Пономарьов проти України» ЄСПЛ нагадав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
Отже, поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд Суду. Традиційно до таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк, які підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Зокрема під час перегляду рішень судів нижчих інстанцій у справі № 500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона відповідає одночасно всім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлюють чи ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, що виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) цю обставину підтверджено належними й допустимими засобами доказування.
Повертаючись до фактичних обставин цієї справи Суд вважає, що доводи заявника щодо поважності причин пропуску строку звернення із заявою про скасування судового наказу не доведені належними та допустимими доказами, які б підтверджували поважність причини пропуску такого строку, оскільки жодних доказів на підтвердження викладених обставин Боржник не надала.
Більш того, у матеріалах судової справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за формою 119 № 0601132878882, згідно з яким Боржник отримала судовий наказ від 04.04.2025 № 728/807/25 (провадження № 2-н/728/162/25) 11 квітня 2025 року.
За таких обставин Суд приходить до висновку, що Боржником пропущено встановлений положеннями статті 170 ЦПК України строк звернення до Суду з заявою про скасування судового наказу і, з підстав зазначених у відповідній заяві Боржника від 19.11.2025, такий строк поновленню не підлягає, а тому відповідно до частини другої статті 171 ЦПК України заява Боржника від 19.11.2025 про скасування судового наказу підлягає поверненню останньому.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 126-127, 170, 259-261, 263 ЦПК України, Суд -
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду із заявою про скасування судового наказу - відмовити у повному обсязі.
2. Заяву ОСОБА_1 від 19.11.2025 б/н про скасування судового наказу від 04.04.2025 у справі № 728/807/25 (провадження № 2-н/728/162/25) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії ТОВ “Газорозподільні мережі України» заборгованості за послугу розподілу природного газу, яка виникла у період з 01.10.2024 по 28.02.2025 та становить 661,86 грн (шістсот шістдесят одна гривня 86 коп.), а також 302,80 грн (триста дві гривні 80 коп.) у рахунок відшкодування судового збору - повернути заявнику.
Згідно з вимогами статті 261 ЦПК України ця ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала про повернення заяви щодо скасування судового наказу може бути оскаржена в частині щодо відмови у поновлені пропущеного процесуального строку у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня проголошення цієї ухвали.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Є.М. Сороколіт