Справа № 991/11454/25
Провадження № 1-кп/991/147/25
14 листопада 2025 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , яка визначена для розгляду кримінального провадження одноособово (далі - Суд),
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,
з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції з власних технічних засобів),
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52025000000000583 від 17.10.2025, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Данилівка Васильківського району Київської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого до обвинуваченого,
установив:
І. Історія кримінального провадження
06.11.2025 до Вищого антикорупційного суду від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52025000000000583 від 17.10.2025 стосовно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, з угодою про визнання винуватості.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2025, згідно з положеннями ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) ОСОБА_1 .
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 07.11.2025 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
ІІ. Зміст та доводи клопотання прокурора
11.11.2025 до суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 , з покладенням обов'язків строком на два місяці, а саме: прибувати до прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; носити електронний засіб контролю.
Клопотання обґрунтовано:
- наявністю вагомих доказів, які дають обґрунтовані підстави для підозри (обвинувачення) ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України;
- продовженням існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням обов'язків, а саме: переховуватися від суду (1); незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні (2).
Продовження існування ризику переховування обвинуваченого від суду прокурор мотивував такими обставинами та фактами: ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна (1); ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді начальника фінансово-економічного управління - помічника начальника Головного управління з фінансово-економічної роботи Головного управління капітальних вкладень Міністерства оборони України, набув широке коло знайомств та зв'язків серед службових осіб Міністерства оборони України, органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, що може бути використано ним для незаконного залишення території України та переховування від суду (2); військова агресія рф створює періодичну невизначеність на державному кордоні, що ускладнює здійснення повноцінного прикордонного контролю та може сприяти можливості втечі обвинуваченого з метою уникнення кримінальної відповідальності (3).
Продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, який обґрунтовується ймовірністю впливу обвинуваченим ОСОБА_4 на ОСОБА_6 щодо обставин отримання ним від останнього неправомірної вигоди та подальшого її розподілу між іншими підозрюваними. Більш того, зважаючи на порядок допиту свідків, ризик впливу на них існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Обставини отримання клопотання про продовження строку дії обов'язків ОСОБА_4 сторонами у судовому засіданні не оспорювались.
ІІІ. Позиції учасників кримінального провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 пояснив, що клопотання про продовження строку дії нічного домашнього арешту з покладенням обов'язків, подано у зв'язку з наявними ризиками та неможливістю розглянути угоду про визнання винуватості до спливу строку дії попереднього запобіжного заходу. Зазначив, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, а у провадженні продовжують існувати два ризики (переховування, незаконного впливу на свідків), які підтверджуються доводами, наведеними у письмовому клопотанні. Застосований запобіжний захід охарактеризував як мінімально необхідний для забезпечення належної процесуальної поведінки, а покладені обов'язки, як такі, що в сукупності із запобіжним заходом здатні нейтралізувати наявні ризики. Оскільки, це кримінальне провадження виділене з основного, він просив залишити обов'язок у такому формулюванні: «утримуватися від спілкування зі свідками щодо обставин кримінального правопорушення у провадженні № 1202500000001216». Крім того, звернув увагу, що через обмежені строки підготовки клопотання була допущена технічна помилка, тому він просить залишити в силі обов'язок щодо здачі паспорта, визначений ухвалою слідчого судді від 19.09.2025. Додав, що не заперечує щодо розширення обов'язку на виїзд до Київської області без дозволу та підкреслив, що продовження обов'язку носити електронний засіб контролю залишається актуальним та необхідним.
Захисник ОСОБА_5 не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора. Зазначив, що обвинувачений під час досудового розслідування та на стадії підготовчого судового засідання належно виконує усі покладені обов'язки, а також засвідчив свою добросовісну поведінку шляхом укладення угоди про визнання винуватості. Адвокат просив розширити межі обов'язку щодо невиїзду обвинуваченого без дозволу, оскільки батьки обвинуваченого похилого віку та проживають у Київській області. Також, у зв'язку з проблемами в енергетичній системі та регулярними відключеннями електроенергії просив скасувати обов'язок носіння електронного засобу контролю. За його словами, через відключення світла працівники поліції регулярно телефонують для перевірки роботи пристрою.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію захисника. Повідомив, що він співпрацює зі слідством, здав закордонний паспорт та не має наміру ухилятися від виконання покладених на нього обов'язків. Наголосив, що він не звільнений з військової служби, а носіння електронного засобу контролю ускладнює виконання службових обов'язків. Зазначив, що пристрій працює близько 8 годин, а з використанням павербанку (портативного зарядного пристрою) ще до 4 годин, однак через відключення електроенергії його повноцінне заряджання є проблематичним. Через це працівники поліції телефонували його захиснику щодо знеструмлення пристрою. Додав, що просить розширити обов'язок щодо можливості виїзду до Київської області без додаткового дозволу з метою відвідин батьків.
IV. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Положення статті 177 КПК України визначають, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України вбачається, що запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею, суддею за правилами цієї статті (ч. 6 ст. 199 КПК України).
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, зокрема: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
За змістом ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців; у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
Враховуючи положення ст. 199 КПК України, суд під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладення обов'язків має з'ясувати, крім обставин, зазначених у ч. 1 ст. 194 КПК України, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені ним ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують подальше продовження застосованого запобіжного заходу з покладенням обов'язків на особу.
Суд, дослідивши матеріали, долучені до клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, встановив такі факти та обставини:
- ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12.06.2025 у справі № 757/27483/25-к до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 09.08.2025. Одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків у розмірі 53 292 800 грн, з покладенням певних обов'язків у разі внесення застави;
- ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.07.2025 у справі № 991/7617/25 частково задоволено клопотання прокурора та захисника, продовжено ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 28.09.2025 включно, з визначенням розміру альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави 40 000 000 грн, з покладенням певних обов'язків у разі внесення застави;
- ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.08.2025 у справі № 991/7617/25 частково задоволено апеляційну скаргу захисника та скасовано ухвалу в частині визначеного розміру застави, у цій частині постановлено нову ухвалу, якою підозрюваному ОСОБА_4 визначено розмір застави у сумі 30 000 000 грн, в іншій частині ухвала слідчого судді від 31.07.2025 залишилася без змін;
- ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.09.2025 у справі № 991/9571/25 задоволено клопотання захисника та змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши ОСОБА_4 залишати адресу місця проживання у нічний час доби з 23:00 до 07:00 наступного дня, строком на два місяці. Покладено на підозрюваного ОСОБА_4 , обов'язки передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваним ОСОБА_7 з приводу обставин вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12025000000001216; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відлучатися із міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. Термін дії обов'язків визначено до 19.11.2025 включно;
- із довідки начальника Державної установи «Київський слідчий ізолятор» від 19.09.2025 за № 31237 вбачається, що 19.09.2025 ОСОБА_4 звільнено з-під варти, у зв'язку зі зміною запобіжного заходу з тримання під вартою на нічний домашній арешт.
У клопотанні прокурора порушено питання про обґрунтованість пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення, спираючись на докази, зібрані під час досудового розслідування. Однак, враховуючи стадію кримінального провадження, питання обґрунтованості пред'явленого обвинувачення не може бути предметом розгляду суду, оскільки докази, які, на думку сторони обвинувачення, його підтверджують, мають досліджуватися відповідно до параграфу 3 глави 28 КПК України.
За таких обставин, Суд під час розгляду клопотання надаватиме оцінку лише в частині продовження існування заявлених прокурором ризиків.
Під час розгляду клопотання прокурором доведено, що ризик переховування від суду, який Суд оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистих обставин обвинуваченого ОСОБА_4 , продовжує існувати. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, який є особливо тяжким корупційним кримінальним правопорушенням, пов'язаним із корисливою спрямованістю. Санкція ч. 4 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Можливість переховування обвинуваченого від суду є цілком ймовірною, з огляду на покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, у сукупності з іншими обставинами. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
При цьому, Суд враховує, широке коло знайомств та зв'язків обвинуваченого ОСОБА_4 серед службових осіб Міністерства оборони України, органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, що може надавати йому можливість переховуватися як на території України, так і за кордоном.
З огляду на викладені обставини, Суд дійшов висновку про наявність у обвинуваченого ОСОБА_4 реальної можливості виїзду за межі території України.
Усвідомлюючи тяжкість можливого покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від суду, зокрема, може залишити територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Враховуючи викладене, Суд вважає, що продовження існування цього ризику обумовлює необхідність продовження строку дії нічного домашнього арешту з покладенням обов'язків на обвинуваченого ОСОБА_4 (з урахуванням уточнень, висловлених прокурором у судовому засіданні), а саме: прибувати до прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із міста Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
На переконання Суду, з урахуванням позицій сторін та фактичних обставин провадження, наявні підстави для розширення меж території, в межах якої обвинувачений ОСОБА_4 може пересуватися без отримання попереднього дозволу прокурора та суду, територією міста Києва та Київської області. Такий висновок обґрунтований тим, що батьки обвинуваченого, які є особами похилого віку, потребують його періодичної допомоги та проживають на території Київської області. Тому, надання можливості вільного пересування цією територією (у денний час) є співмірним та не створює додаткових ризиків.
Окрім цього, прокурором не було доведено актуальної необхідності у подальшому продовженні обов'язку щодо повідомлення слідчого про зміну свого місця проживання, з урахуванням стадії розгляду кримінального провадження.
У судовому засіданні захисник та обвинувачений наполягали на необхідності скасування обов'язку щодо носіння електронного засобу контролю, посилаючись, зокрема, на періодичні перебої з електропостачанням, що ускладнює можливість забезпечення безперебійної роботи пристрою.
Разом із тим, під час розгляду клопотання Судом не встановлено, що застосований до ОСОБА_4 електронний засіб контролю порушує звичний уклад його життя, створює істотні побутові незручності або якимось чином становить небезпеку для його здоров'я. Також, не надано доказів того, що тимчасові обмеження енергопостачання фактично ускладнюють функціонування пристрою чи призводять до його систематичних збоїв. Крім того, сам по собі факт тимчасових перебоїв з електроенергією не свідчить про неможливість ефективного застосування електронного засобу контролю.
За таких обставин доводи сторони захисту щодо недоцільності подальшого застосування електронного засобу контролю є непереконливими, а тому Суд їх відхиляє.
Також, продовжує існувати ризик впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, про що свідчить, зокрема, можливість впливу обвинуваченим на ОСОБА_6 щодо обставин отримання ним від останнього неправомірної вигоди та подальшого її розподілу між іншими підозрюваними.
Більш того, Суд зазначає, що ризик незаконного впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
З урахуванням того, що кримінальне провадження № 52025000000000583 від 17.10.2025 було виділене з основного кримінального провадження № 12025000000001216 від 01.05.2025, наявність відповідного ризику зумовлює необхідність продовження строку дії покладеного на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язку утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин вчиненого кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 1202500000001216.
Покладення зазначеного обов'язку у такому формулюванні «утриматись від спілкування зі свідками з приводу обставин вчиненого кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 1202500000001216», є виправданим на даному етапі, оскільки прокурор у судовому засіданні зазначив, що наразі стороною обвинувачення ще не прийнято рішення про те, які саме особи підлягатимуть допиту в межах цього кримінального провадження.
Таким чином, враховуючи встановлені у ході розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 , факти та обставини, Суд дійшов висновку, що на теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні № 1202500000001216.
Підсумовуючи, Суд вважає, що покладені на обвинуваченого обов'язки при продовженні строку дії нічного домашнього арешту у визначеному вище обсязі не є занадто обтяжливими для нього, будуть здатні запобігти реалізації встановлених ризиків і в достатній мірі забезпечать його належну процесуальну поведінку.
Враховуючи приписи ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців, відтак Суд продовжує строк тримання особи під нічним домашнім арештом на два місяці, тобто до 14.01.2026.
З огляду на досліджені у ході розгляду клопотання факти та обставини, Суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення поданого прокурором клопотання.
У зв'язку з тим, що суддя ОСОБА_1 у період 17.11.2025 - 20.11.2025 перебувала у щорічній відпустці, повний текст ухвали складений та оголошений 21.11.2025, понад строк п'ять діб з дня оголошення її резолютивної частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 181, 194, 331, 372, 376 КПК України, Суд
постановив:
Частково задовольнити клопотання прокурора першого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого до обвинуваченого.
Продовжити ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши ОСОБА_4 залишати адресу місця проживання у нічний час доби з 23:00 до 07:00 наступного дня.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки строком на два місяці, а саме:
- прибувати до прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із міста Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин вчиненого кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №1202500000001216;
- здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали встановити до 14.01.2026.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 52025000000000583 від 17.10.2025.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_1