справа №760/9925/16-к
провадження №1-кп/991/189/19
Іменем України
«14» листопада 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду під час судового засідання у кримінальному провадженні №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року відносно обвинувачених: ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 357 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, клопотання прокурора про оголошення в розшук обвинуваченого ОСОБА_6 та зупинення судового провадження із виділенням матеріалів стосовно нього в окреме провадження,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_7 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 357 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
14 листопада 2025 року до суду надійшло клопотання прокурора про оголошення в розшук обвинуваченого ОСОБА_6 та зупинення судового провадження із виділенням матеріалів стосовно нього в окреме провадження. Клопотання обґрунтовано тим, що в судове засідання 13 листопада 2025 року обвинувачений ОСОБА_6 не прибув та документів про поважність неприбуття не надав, а у два попередні засідання без поважних причини не прибув захисник ОСОБА_6 . Прокурор вважає, що стороною захисту вживаються заходи для затягування судового розгляду з метою спливу строків притягнення до відповідальності, адже жодної із підстав, передбачених ст. 138 КПК України, не встановлено. При цьому, прокурор вказує на необхідність врахування тієї обставини, що обвинуваченим інкримінується вчинення тяжкого злочину 13 січня 2016 року, строк притягнення до кримінальної відповідальності за яким закінчується 13 січня 2026 року. За таких обставин, посилаючись на ст. 28 КПК України щодо розумності строків кримінального провадження, а також ст.ст. 323, 334, 335 КПК України, прокурор просить оголосити розшук обвинуваченого ОСОБА_6 , судове провадження стосовно нього зупинити, матеріали виділити в окреме провадження, а судовий розгляд стосовно ОСОБА_10 продовжити.
В судовому засіданні 14 листопада 2025 року прокурор підтримав своє клопотання. Додатково зазначив, що обвинувачений ОСОБА_6 не з'являється останні судові засідання 13 та 14 листопада 2025 року, при цьому в матеріалах справи відсутні будь-які належні і допустимі документи щодо місця його перебування. В попередні судові засідання ОСОБА_6 особисто не з'являвся і стороні обвинувачення невідомо де він фактично перебуває, звідки під'єднувався до судових засідань в режимі ВКЗ, до того ж, в останні судові засідання він здійснював такі під'єднання навіть не через електронний суд, а через програму Zoom. Прокурор наголосив, що закон передбачає особисту участь обвинуваченого, як виключення - в режимі ВКЗ з приміщення суду або хоча б через електронний суд. Тобто, наразі існує ситуація, за якої обвинувачений не являється до суду, причини його неявки є неповажними і фактично сторона обвинувачення позбавлена можливості в подальшому рухатись за логікою кримінального процесуального законодавства щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження задля забезпечення явки обвинуваченого в судове засідання, оскільки його місцеперебування невідоме. За таких обставин, за твердженням прокурора, обвинувачений ОСОБА_6 уникає участі в судових засіданнях, що свідчить про його ухилення. Крім того, на думку прокурора, щоб продовжити розгляд справи стосовно обвинуваченої ОСОБА_10 слід виділити матеріали стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 в окреме провадження, що не буде перешкоджати судовому розгляду, враховуючи фінальну стадію кримінального провадження, до того ж, ОСОБА_6 надавалась можливість висловитись щодо всіх доказів у справі, дослідження яких відбувалось за його участі.
Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала свої письмові заперечення, відповідно до яких прокурором не надано доказів, що обвинувачений ухиляється від суду, при тому, що обвинувачений ОСОБА_6 бере участь в судових засіданнях, висловлює думку, підтримує зв'язок. Вперше за весь час він просив перенести судове засідання у зв'язку з хворобою, долучив підтверджуючу медичну документацію, при тому, що в минулому судовому засіданні він повідомляв про температуру вище 39 градусів і його хворобливий стан було видно навіть в режимі ВКЗ, але він все одно брав участь в судовому засіданні. Тобто, як вважає обвинувачена ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_6 належним чином виконує свої процесуальні обов'язки, а одноразове перебування його на лікуванні не може вважатися ухиленням від суду. При цьому, обвинувачена вважає, що в даному випадку заява прокурора про розшук є зловживанням процесуальними правами, адже з 2022 року він не заперечував проти участі ОСОБА_6 в судових засіданнях в режимі ВКЗ, як і дійсність повідомленого обвинуваченим місця свого перебування. ОСОБА_6 надав суду документи, які підтверджують його хворобу та в яких зазначена адреса його перебування, тому, відповідно до норм діючого законодавства, для оголошення його в розшук немає жодних підстав. Щодо виділення матеріалів кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 в окреме провадження обвинувачена ОСОБА_5 зазначила, що це неможливо здійснити через тимчасову хворобу, адже це може порушити право на захист. В даному випадку, на переконання обвинуваченої, об'єктивно розглянути справу за відсутності обвинуваченого ОСОБА_6 неможливо. ОСОБА_5 розцінює клопотання прокурора як штучне створення обставин для необ'єктивного, упередженого, несправедливого її засудження, адже ОСОБА_6 в ході розгляду справи чітко визначав свою позицію, яка є правдивою.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_9 зазначив, що наразі незрозуміло, яким чином сторона обвинувачення встановила, що обвинувачений ОСОБА_6 ухиляється від суду, жодних даних про це немає. Натомість, протягом багатьох років ОСОБА_6 завжди з'являвся в судові засідання як особисто, так і по ВКЗ. В минулому судовому засіданні було встановлено, що він дійсно захворів, про що надав підтверджуючі документи. На даний час невідомо про його стан і чи може він брати участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ, оскільки його не під'єднали в даному судовому засіданні. Крім того, його місцезнаходження в Німеччині відоме, адже він неодноразового під фіксацію повідомляв суд звідки бере участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ. Щодо виділення матеріалів стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 в окреме провадження зазначив, що це негативно вплине на кримінальне провадження, оскільки його покази є суттєвими і обов'язковими. За таких обставин, адвокат просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 просив суд залишити клопотання прокурора без розгляду як таке, що подане передчасно, посилаючись на те, що в надісланих обвинуваченим ОСОБА_6 документах міститься інформація стосовно нього, в тому числі стосовно місця його реєстрації. При цьому, на думку адвоката, на даному етапі кримінального провадження недоцільно витрачати ресурси на виділення матеріалів стосовно одного з обвинувачених, який протягом усього розгляду справи з'являвся в судові засідання, наразі захворів, однак після одужання, судячи з усього, знову явиться в наступне судове засідання в режимі ВКЗ.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів зазначає про наступне.
Обвинувачений зобов'язаний прибувати за викликом до суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це суд (п.1 ч.7 ст. 42 КПК України). У разі, якщо обвинувачений ухилився від явки до суду, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору (ст. 335 КПК України).
24 лютого 2022 року російська федерація розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну по всій довжині спільного кордону, від Луганська до Чернігова, а також із території Білорусі й окупованого Криму.
Воєнний стан - це невизначений в часі й непрогнозований за обставинами правовий режим, а кримінальне провадження завжди має конкретні або розумні строкові точки, тому має тривати і під час війни, у зв'язку з чим процесуальні обов'язки обвинувачених, визначені КПК України, зокрема щодо їх обов'язкової явки до суду, не зникають після запровадження воєнного стану.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що, починаючи з судового засідання, призначеного на 27 травня 2022 року, та в усіх наступних судових засіданнях обвинувачений ОСОБА_6 брав участь в розгляді справи в режимі ВКЗ. Так, в судовому засіданні 27 травня 2022 року ОСОБА_6 повідомив, що перебуває в м. Біттерфельд (Німеччина), куди у зв'язку з початком воєнних дій він вивіз дружину як особу, переміщену з дитиною (немовлям), підключився до участі в судовому засіданні з власних технічних засобів за допомогою сервісу Ізікон. В наступних судових засіданнях за відсутністю заперечень з боку прокурора та з дозволу суду обвинувачений ОСОБА_6 брав участь за допомогою підсистеми ВКЗ, в окремих випадках за допомогою ZOOM і підстав підіймати питання про належність його процесуальної поведінки не виникало, оскільки обвинуваченим забезпечувався належний зв'язок, що повністю узгоджувалося з положеннями ч.1 ст.336 КПК України.
До кінця травня 2025 року захист обох обвинувачених здійснював адвокат ОСОБА_9 , а 29 травня 2025 року на стадії допиту свідків сторони захисту судом отримано клопотання адвоката ОСОБА_11 від 28 травня 2025 року про залучення його до участі в справі як захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , яке було задоволено в судовому засіданні 02 червня 2025 року. Як повідомили в цьому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та адвокат ОСОБА_9 , договірні відносини між ними закінчилися в усній формі.
В наступних судових засіданнях (27 червня 2025 року, 04 липня 2025 року, 31 липня 2025 року) у під'єднанні ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_11 відбувалися перебої, що, у тому числі, спричиняло перенесення судових засідань на інші дати.
Протягом розгляду цього провадження, особливо в останній рік, суд неодноразово нагадував учасникам справи, що ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв'язку тощо несе учасник кримінального провадження, який подав відповідне клопотання.
В судове засідання 27 жовтня 2025 року захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_11 не з'явився, цього ж дня надіслав до суду клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із необхідністю його явки за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судове засідання 31 жовтня 2025 року адвокат ОСОБА_11 не з'явився, надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його тимчасовою непрацездатністю з 30 жовтня 2025 року. Враховуючи, зокрема те, що адвокат ОСОБА_11 , зі слів обвинуваченого ОСОБА_6 , не виходив з ним на зв'язок, в судові засідання не з'являвся та не повідомляв про можливість своєї подальшої участі в справі (з огляду на обставини відвідування ним 27 березня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 ) колегією суддів було прийнято рішення про призначення обвинуваченому ОСОБА_6 захисника з Центру з надання безоплатної правової допомоги.
В судове засідання 13 листопада 2025 року не з'явився обвинувачений ОСОБА_6 , від його захисника ОСОБА_11 було надіслано клопотання про відкладення судових засідань 13 та 14 листопада 2025 року, у зв'язку з тимчасовим перебуванням обвинуваченого ОСОБА_6 на лікуванні в іноземній медичній установі, до якого долучив ряд певних документів. В судове засіданні 13 листопада 2025 року, крім адвоката ОСОБА_11 , з'явився і призначений Центром з надання безоплатної правової допомоги адвокат ОСОБА_8 . За результатами обговорення з присутніми учасниками можливості продовження розгляду даного кримінального провадження, наступного способу явки учасників (особисто або через ВКЗ) судом було прийнято рішення про перенесення розгляду справи на іншу завчасно погоджену дату - 14 листопада 2025 року.
14 листопада 2025 року на адресу суду від прокурора було надіслане заперечення щодо участі учасників кримінального провадження у судових засіданнях у режимі відеоконференції, яке було прийнято до відома колегією суддів.
В судове засідання 14 листопада 2025 року адвокат ОСОБА_11 не з'явився, поінформував суд про наявність іншого судового засідання у Бобринецькому районному суді Кіровоградської області.
В судовому засіданні 14 листопада 2025 року призначений обвинуваченому ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_8 повідомив, що як тільки він отримав доручення і йому надали телефон обвинуваченого, він написав йому у два месенджери, але відповіді не отримав. Тобто, комунікації зі своїм підзахисним він не має.
Секретар судового засідання в судовому засіданні 14 листопада 2025 року, яке було розпочато після 14 години, повідомила суд про надіслання їй цього дня о 13 годині обвинуваченим ОСОБА_6 повідомлення в месенджері WhatsApp стосовно того, що адвокат ОСОБА_11 зорієнтував його про необхідність обов'язкового під'єднання до участі у цьому засіданні, однак, оскільки у нього не виходить під'єднатися за допомогою підсистеми ВКЗ, просив приєднати його за допомогою програми Zoom. Крім того, як повідомила секретар судового засідання, обвинувачений ОСОБА_6 також надіслав їй відеозаписи з палати лікарні та документ іноземною мовою із поясненням щодо надіслання такого повідомлення за вказівкою свого адвоката з метою виключення у колегії суддів сумнівів щодо адреси його реєстрації та проживання.
Оцінюючи наведені обставини, зокрема стосовно того, що ще вчора (13 листопада 2025 року) ОСОБА_6 через хворобу не міг брати участь в судовому засіданні як 13, так і 14 листопада 2025 року, а вже сьогодні (14 листопада 2025 року) він виявив намір під'єднатися до судового засідання за настанови свого адвоката, колегією суддів було встановлено перешкоджання з боку ОСОБА_6 в розгляді кримінального провадження, в тому числі в призначені на 13 та 14 листопада 2025 року судові засідання та визнано неповажними причини його неявки у вказані судові засідання та, з урахуванням заперечень прокурора, - відсутність підстав для участі в розгляді справи обвинуваченого ОСОБА_6 в режимі відеоконференції.
На думку колегії суддів процесуальні права особи у кримінальному провадженні, в тому числі і обвинуваченого, мають здійснюватися добросовісно і суд має всіляко цьому сприяти, однак він має і застосовувати засоби реагування на ті випадки, коли такими процесуальними правами особи мають намір зловживати, адже там де право перетворюється на інструмент шкоди чи маніпуляції, воно втрачає свою силу.
Пункт 1 ч. 7 ст. 42 КПК України передбачає обов'язок обвинуваченого прибувати за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 138 КПК України поважною причиною неприбуття особи на виклик є тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад.
В цьому контексті суд вважає за необхідне наголосити, що, з урахуванням невід'ємного права на життя кожної людини, передбаченого ст. 27 Конституції України, за обставин широкомасштабного вторгнення в Україну російської федерації та запроваджений у зв'язку з цим в країні військовий стан, сприймаючи доводи обвинуваченого ОСОБА_6 стосовно необхідності убезпечення сім'ї (дружини та малолітньої дитини) від таких воєнних дій шляхом вивезення їх за межі території України, колегія суддів надавала обвинуваченому можливість брати участь в розгляді справи в режимі відеоконференції, однак на даний час вказана обставина, у зв'язку зі створенням обвинуваченим перешкод в подальшому розгляді справи, призвела до ситуації, коли можливість здійснення такого розгляду фактично залежить від волі обвинуваченого, на яку колегія суддів по суті не здатна вплинути, в тому числі шляхом застосування до нього заходів забезпечення кримінального провадження, у зв'язку з перебуванням його за кордоном.
КПК України регламентовано строки та загальний порядок здійснення судового розгляду. Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку та здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження (ч.1, 2 ст. 318 КПК України).
Загалом під розумним строком доцільно розуміти найкоротший строк розгляду і вирішення кримінальної справи, проведення процесуальної дії або прийняття процесуального рішення, який достатній для надання своєчасного судового захисту порушених прав, свобод та інтересів, досягнення мети процесуальної дії та взагалі завдань кримінального провадження. Тобто, це період часу, який дозволив би уникнути надмірного, необґрунтованого зволікання у кримінальному провадженні, як під час досудового розслідування, так і судового розгляду кримінальних справ.
Отже, з огляду на встановлення наведених вище перешкод з боку ОСОБА_6 , суд на даний час має обов'язок припинити спроби блокування просування розгляду справи задля забезпечення необхідного балансу між тим, щоб особа мала змогу реалізувати свої права та тим, щоб правові інститути не використовувались на зло цим же інститутам.
Як вже зазначалося вище, обставина постійного проживання обвинуваченого ОСОБА_6 на території Німеччини повідомлена ним же в судовому засіданні 27 травня 2022 року. Втім, жодної офіційної інформації, підтвердженої належними та допустимими доказами, щодо місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_6 матеріали справи не містять.
Надаючи оцінку матеріалам, надісланим обвинуваченим ОСОБА_6 на електронну пошту суду 14 листопада 2025 року на підтвердження його реєстрації та місця проживання, колегія суддів виходить з наступного. Кожна сторона, з урахуванням власної стратегії, надає до суду будь-які письмові матеріали, які стосуються даного кримінального провадження і підтверджують певні факти або спростовують їх, і вочевидь, для кожної із сторін відомо, що такі матеріали повинні бути належними, достовірними і подаватися в оригіналах (ст.99 КПК України). Документ, виданий іноземною установою, додатково повинен бути легалізований або апостельований.
Втім, надані ОСОБА_6 матеріали є фотокопіями документів, складених іноземною мовою, без здійснення їх перекладу та належної легалізації. Більше того, хоч колегія суддів вважає наведені обставини самостійними і достатніми для неможливості підтвердження вказаними документами дійсності місця перебування обвинуваченого, додатково слід завернути увагу на той факт, що частина таких документів датована 2023 роком, а також в них різняться вказівки на номер, який сторона захисту ОСОБА_6 в судовому засіданні представила номером будинку, де він мешкає, зокрема в одному з документів вказано 18, а в інших - 28, що також не додає переконливості цим документам.
Слід додати, що те ж саме стосується медичної документації, долученої адвокатом ОСОБА_11 до клопотання про відкладення судових засідань 13 та 14 листопада 2025 року на підтвердження хвороби обвинуваченого ОСОБА_6 (інфекції грипу), в яких, за твердженням сторони захисту, теж міститься посилання на адресу обвинуваченого, адже вони також являють собою фотокопії з документів, складених іноземною мовою, жодним чином не легалізованих в Україні, що позбавляє колегію суддів можливості переконатися в їх реальності, справжності (ідентичності) їх перекладу, здійсненого російською мовою, а отже і в достовірності зазначених у них даних.
Очевидним є те, що встановлення місця перебування обвинуваченого та забезпечення його участі в розгляді справи є необхідною умовою для успішного закінчення судового провадження. З цією метою відповідними суб'єктами здійснюється розшук особи, яка ухиляється від суду.
За таких обставин, з огляду на перешкоджання обвинуваченим ОСОБА_6 в проведенні судових засідань в призначені дати шляхом ухилення від явки в ці судові засідання, колегія суддів приходить до висновку, що на даному етапі, існують підстави для задоволення клопотання прокурора про оголошення обвинуваченого ОСОБА_6 в розшук та зупинення провадження стосовно нього до встановлення його місцезнаходження із продовженням здійснення судового провадження стосовно іншої обвинуваченої у цьому кримінальному провадженні - ОСОБА_5 .
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що визначення у законодавстві України поняття «розшуку» та «міжнародного розшуку» відсутнє. Розшук являє собою комплекс слідчих, оперативно-розшукових, розшукових, інформаційно-довідкових, сигнальних та інших заходів, які здійснюються правоохоронними органами в місцях можливого перебування розшукуваних, може відбуватися на території України, бути міждержавним та/або міжнародним, загальною метою яких є отримання інформації про місцезнаходження розшукуваної особи.
Частиною 1 ст. 334 КПК України визначено, що матеріали кримінального провадження можуть виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими ст. 217 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 217 КПК України, у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень; матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту судового розгляду.
Таким чином, із системного аналізу зазначених норм вбачається, що рішення про виділення матеріалів кримінального провадження ухвалюється судом у разі наявності визначених для цього законом підстав. При цьому, підстави виділення матеріалів кримінального провадження, передбачені ст.ст. 334, 217 КПК України, не передбачають їх широкого тлумачення, з їх аналізу слідує, що законодавець передбачив можливість, а не обов'язок прийняття рішення про виділення матеріалів кримінального провадження в разі виявлення вказаних у законі підстав для цього.
Відповідно до ч. 5 ст. 217 КПК України, рішення про об'єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором.
В даному випадку колегія суддів зважає на думку прокурора про можливість виділення матеріалів кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 в окреме провадження та подальший розгляд такого провадження окремо від обвинуваченої ОСОБА_5 , однак, враховуючи те, що прийняття рішення про виділення матеріалів є правом, а не обов'язком суду, наразі вважає таке виділення передчасним, у зв'язку з чим клопотання прокурора в цій частині задоволенню не підлягає.
У цьому судовому рішенні колегія суддів дослідила обставини лише стосовно поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 та не оцінювала дії будь-кого з решти учасників, в тому числі спільних, на що звертав увагу прокурор в своєму клопотанні та в судовому засіданні.
Повний текст ухвали був проголошений та внесений до Єдиного державного реєстру судових рішень не у визначений під час проголошення її вступної та резолютивної частин час, у зв'язку з відпусткою одного із членів колегії суддів.
Керуючись ст.ст. 138, 217, 334, 335, 372, 376 КПК України, суд -
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України - оголосити в розшук.
Організацію виконання ухвали суду доручити прокурорам, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
Зупинити судове провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 до встановлення його місцезнаходження.
Продовжити судове провадження стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 357 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3