Справа № 991/11536/25
Провадження № 1?кс/991/11623/25
20 листопада 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні № 52025000000000481 від 25.08.2025
клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про арешт майна,
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52025000000000481 від 25.08.2025.
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.11.2025 указане клопотання передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .
Обґрунтування клопотання
У клопотанні детектив зазначила про те, що НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000481 від 25.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.368, ч. 3 ст. 368 КК України.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді заступника генерального директора з економіки та фінансів Філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 26444970) (далі - Філія «ВП «Атоменергомаш»), яка передбачає виконання організаційно?розпорядчих чи адміністративно?господарських функцій, тобто будучи службовою особою відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, діючи умисно та переслідуючи корисливі мотиви, у червні?жовтні 2025 року вчинила умисне корупційне кримінальне правопорушення за таких обставин.
Не пізніше 13.06.2025 у ОСОБА_5 виник умисел на одержання від представника ТОВ «Араксбуд» (код ЄДРПОУ 41071827) ОСОБА_6 неправомірної вигоди у розмірі 15% від розміру коштів, отриманих за договорами підряду ТОВ «Араксбуд» від Філії «ВП «Атоменергомаш» за вчинення нею дій з використанням службового становища в інтересах ОСОБА_6 та ТОВ «Араксбуд».
Так, у листопаді 2024 року - травні 2025 року між Філією «ВП «Атоменергомаш» (Замовник) та ТОВ «Араксбуд» (Підрядник) укладено чотири договори підряду на загальну суму приблизно 44 548 165,70 грн, зокрема:
- договір підряду від 26.11.2024 № 20?143?08?24?02528 на суму 31 372 051,00 грн, за умовами якого Підрядник до 30.03.2025 зобов'язується за завданням Замовника виконати роботи з реконструкції дільниці з виготовлення ПС СУЗ на ЗСТЗ Філії «ВП «Атоменергомаш» у м. Жовті Води Дніпропетровської області;
- договір підряду від 03.12.2024 № 20?143?08?24?02537 на суму 3 937 929,74 грн, за умовами якого Підрядник до 30.11.2024 зобов'язується за завданням Замовника виконати реконструкцію даху адміністративної будівлі №1 Філії «ВП «Атоменергомаш» у м. Жовті Води Дніпропетровської області;
- договір підряду від 24.05.2025 № 1?143?01?25?02625 на суму 1 559 505,54 грн, за умовами якого Підрядник до 29.08.2025 зобов'язується за завданням Замовника виконати поточний ремонт приміщень, улаштування воріт, металевих дверей виробничої будівлі секції «А1», ВЕД, Філії «ВП «Атоменергомаш», м. Київ;
- договір підряду від 23.05.2025 № 30?143?01?25?02665 на суму 7 678 679,40 грн, за умовами якого Підрядник до 30.06.2025 зобов'язується за завданням Замовника виконати роботи з встановлення дизельної електростанції для резервного електропостачання заводу спеціальних технічних виробів у м. Жовті Води Дніпропетровської області.
За результатами виконання ТОВ «Араксбуд» договірних зобов'язань між сторонами підписано низку актів виконаних робіт, але станом на червень 2025 року Філія «ВП «Атоменергомаш», усупереч умовам договорів, оплату за виконані роботи не здійснювала.
На початку червня 2025 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_5 , перебуваючи у власному робочому кабінеті за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 59, третій поверх, висловила уповноваженому представнику ТОВ «Араксбуд» ОСОБА_6 прохання регулярно надавати їй для неї особисто та третіх осіб неправомірну вигоду у розмірі 15% від розміру отриманих ТОВ «Араксбуд» за договорами підряду від Філії «ВП «Атоменергомаш» коштів за вчинення нею дій з використанням службового становища в інтересах ОСОБА_6 та ТОВ «Араксбуд», а саме своєчасного розрахунку за виконані роботи, не перешкоджання виконанню договірних зобов'язань іншим чином.
ОСОБА_6 , почувши зазначене, достовірно знаючи про розмір вже понесених витрат на закупівлю матеріалів та виконання робіт, тривалість можливих судових процесів зі стягнення з Філії «ВП «Атоменергомаш» коштів за договорами та їх не визначену перспективу, будучи переконаним у тому, що у разі ненадання неправомірної вигоди господарська діяльність ТОВ «Араксбуд» буде заблокована, що може загрожувати працівникам звільненням, а підприємству - визнанням неплатоспроможним, вимушено погодився.
Так, 03.06.2025 на рахунок ТОВ «Араксбуд» від Філії «ВП «Атоменергомаш» надійшли оплати за договорами у загальному розмірі 6 540 370,78 грн, попередньо озвучена ОСОБА_5 сума неправомірної вигоди з яких складає 981 000,00 грн.
13.06.2025 та 21.07.2025 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) на вимогу ОСОБА_5 , перебуваючи у її робочому кабінеті за вказаною адресою, ОСОБА_6 передав їй 14 500,00 доларів США та 8 450,00 доларів США відповідно, попередньо здійснивши обмін гривень на долари США в обмінному пункті. Таким чином, ОСОБА_5 одержала 950 000,00 грн, а 31 000,00 грн залишилась несплаченою в якості «боргу».
11.07.2025 та 31.07.2025 на рахунок ТОВ «Араксбуд» від Філія «ВП «Атоменергомаш» надійшли оплати на загальну суму 1 621 253,36 грн, сума неправомірної вигоди з яких у розмірі 15% складає 240 000,00грн.
Під час розмови з ОСОБА_5 в її кабінеті 21.08.2025 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_6 попросив про відтермінування надання неправомірної вигоди за липень з огляду на потребу у наявності грошових коштів в обороті підприємства. У відповідь ОСОБА_5 повідомила про те, що до 08.09.2025 ОСОБА_6 має «обозначитись», маючи на увазі надання грошових коштів.
03.09.2025 приблизно о 14 год 30 хв під час розмови з ОСОБА_6 у власному кабінеті ОСОБА_5 повідомила, що у випадку його відмови від надання неправомірної вигоди, оплата виконаних робіт зупиниться. Окрім того, у завуальованій формі пояснила, що відсоток за 1 621 253,36 грн оплати вона за ОСОБА_6 вже закрила перед «тими, хто на горі» зі своїх коштів, зауваживши, що вона за нього поручилась і чекає з грошима наступного тижня.
У подальшому, а саме 10.09.2025 о 14 год 08 хв, згідно з попередніми домовленостями ОСОБА_6 прибув в кабінет ОСОБА_5 за тією ж адресою, де ОСОБА_6 передав, а ОСОБА_5 одержала обумовлену частину неправомірної вигоди у розмірі 6 600,00 доларів США.
Під час зустрічі, бажаючи реалізації свого злочинного умислу до кінця та одержання всієї суми неправомірної вигоди, ОСОБА_5 уточнила, що до кінця вересня ОСОБА_6 повинен принести чергову частину хабаря, а саме відсоток від платежів, що надійдуть у серпні. На зауваження ОСОБА_6 про те, що залишаються не перевіреними з їхнього боку акти виконаних робіт на суми 434 000,00 грн і 340 000,00 грн, за які йому необхідно отримати кошти щоб придбати матеріали для виконання інших робіт для Філії, ОСОБА_5 повідомила, що дасть команду оплатити.
Після цього ОСОБА_5 роздрукувала таблицю з трьох пунктів щодо платежів Філії «ВП «Атоменергомаш» на рахунки ТОВ «Араксбуд» у серпні на загальну суму 3 366 784,00 грн, показала її ОСОБА_6 і запитала його у завуальованій формі про можливість «закриття цих платежів» по 10%, на що ОСОБА_6 відповів згодою. На це ОСОБА_5 обіцяла переговорити «на горі» про зменшення відсотку до 10%, уточнивши, що не обіцяє, що результат буде для нього позитивним.
18.09.2025 у застосунку WhatsApp ОСОБА_5 зателефонувала ОСОБА_6 і запитала, чи може він до неї завтра підійти, на що останній погодився.
19.09.2025 в узгоджений час ОСОБА_6 приїхав до кабінету ОСОБА_5 , де остання повідомила, що на його прохання поговорила про можливість перегляду відсотку неправомірної вигоди «на горі». Вживаючи заходів конспірації через побоювання викриття правоохоронними органами, ОСОБА_5 показала 10 пальців на руках, повідомивши, що такий відсоток їй погодили та зауваживши, що кожного місяця вони до цього питання будуть повертатись.
02.10.2025 під час розмови у застосунку WhatsApp ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_6 про необхідність наступного тижня передати їй чергову частину неправомірної вигоди, тобто 10% від отриманих ТОВ «Акраксбуд» у серпні 2025 року платежів.
09.10.2025, перебуваючи у власному робочому кабінеті, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, наслідки за їх вчинення, та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 одержала від ОСОБА_6 чергову частину неправомірної вигоди у розмірі 8 150,00 доларів США.
У подальшому, 13.10.2025, перебуваючи у власному кабінеті, ОСОБА_5 передала частину отриманої неправомірної вигоди у розмірі 4 200,00 доларів США заступнику генерального директора із забезпечення виробництва Філії «ВП «Атоменергомаш» ОСОБА_7 , повідомивши у завуальованій формі, що це грошові кошти навпіл від ТОВ «Інноваційна компанія «Призма» та ТОВ «Араксбуд».
Таким чином, у червні?жовтні 2025 року ОСОБА_5 висловила ОСОБА_6 прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 6 682 224,00 грн, що становить 15% від вартості робіт та матеріалів за договорами підряду від 26.11.2024 № 20?143?08?24?02528, від 03.12.2024 № 20?143?08?24?02537, від 24.05.2025 № 1?143?01?25?02625, від 23.05.2025 № 30?143?01?25?02665, та одержала від нього для себе та третіх осіб 37 700,00 доларів США, що по курсу Національного банку України складає 1 563 220,00 грн, за вчинення нею дій з використанням службового становища в інтересах ОСОБА_6 та ТОВ «Араксбуд».
За наведеними обставинами ОСОБА_5 04.11.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Під час досудового розслідування 04.11.2025 проведено обшук індивідуального сейфу № 37, що перебуває у користуванні ОСОБА_5 , у приміщенні відділення № 60 АБ «Укргазбанк» (за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 11), під час якого відшукано та вилучено:
- коштів у сумі 50,00 польських злотих;
- коштів у сумі 15,00 євро;
- коштів у сумі 16 365,00 доларів США.
Оскільки у кримінальному провадженні під час низки обшуків відшукано не всі кошти, які є предметом неправомірної вигоди, ураховуючи, що матеріали кримінального провадження свідчать про можливе одержання ОСОБА_5 неправомірної вигоди також від інших суб'єктів господарювання, у тому числі ТОВ «ІК Призма», з метою перевірки можливої належності коштів до неправомірної вигоди, збереження речових доказів, застосування спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання, детектив прохала слідчого суддю накласти арешт на перелічені кошти відповідно до п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.
З посиланням на те, що інформація, яка міститься у тексті даного клопотання, у тому числі фабула кримінального провадження, є таємницею досудового розслідування, детектив прохала здійснити розгляд клопотання у закритому судовому засіданні та без подальшого оприлюднення змісту ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, щоб запобігти розголошенню охоронюваної законом таємниці, таємниці досудового розслідування, ознайомленню зі змістом судового рішення сторонніх осіб, зокрема фігурантів кримінального провадження.
Процесуальний порядок розгляду клопотання
Відповідно до ч. 2 ст. 27 КПК України слідчий суддя може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом.
Натомість слідчий суддя вважає, що відсутні підстав для розгляду клопотання детектива у закритому режимі.
Позиція учасника справи
Детектив НАБ України та власник майна ОСОБА_5 , будучи належно повідомлені про дату, час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не прибули.
Водночас детектив НАБ України ОСОБА_3 та представник власника майна - адвокат ОСОБА_8 подали слідчому судді заяви про здійснення судового розгляду у їх відсутність.
За наведених обставин та у відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття зазначених осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Мотиви слідчого судді
Дослідивши матеріали судової справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання детектива про арешт майна підлягає задоволенню з огляду на таке.
Релевантні джерела права
У силу ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається з клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати можливість без застосування заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 5 ст. 132 КПК України).
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та / або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального провадження, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).
Нормою ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: (1) збереження речових доказів; (2) спеціальної конфіскації; (3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально?правового характеру щодо юридичної особи; (4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь?якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь?якій з ознак, передбачених п. 1?4 ч. 1 ст. 962 КК України (ч. 4 ст. 170 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 962 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: (1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та / або є доходами від такого майна; (2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та / або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; (3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; (4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
У випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально?правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь?якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (п. 1, 2, 3, 31, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.
Щодо правових підстав для арешту майна
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що детективами НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000481 від 25.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.368, ч. 3 ст. 368 КК України.
04.11.2025 в указаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме у проханні надати та в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища за тих обставин, що наведені у клопотанні та викладені раніше.
Зі змісту повідомлення про підозру слідує, що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді заступника генерального директора з економіки та фінансів Філії«ВП «Атоменергомаш», яка передбачає виконання організаційно?розпорядчих чи адміністративно?господарських функцій, тобто будучи службовою особою відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, діючи умисно та переслідуючи корисливі мотиви, у червні?жовтні 2025 року вчинила умисне корупційне кримінальне правопорушення за таких обставин.
Не пізніше 13.06.2025 у ОСОБА_5 виник умисел на одержання від представника ТОВ «Араксбуд» (код ЄДРПОУ 41071827) ОСОБА_6 неправомірної вигоди у розмірі 15% від розміру коштів, отриманих за договорами підряду ТОВ «Араксбуд» від Філії «ВП «Атоменергомаш» за вчинення нею дій з використанням службового становища в інтересах ОСОБА_6 та ТОВ «Араксбуд».
Так, у листопаді 2024 року - травні 2025 року між Філією «ВП «Атоменергомаш» (Замовник) та ТОВ «Араксбуд» (Підрядник) укладено чотири договори підряду на загальну суму приблизно 44 548 165,70 грн, зокрема:
- договір підряду від 26.11.2024 № 20?143?08?24?02528 на суму 31 372 051,00 грн, за умовами якого Підрядник до 30.03.2025 зобов'язується за завданням Замовника виконати роботи з реконструкції дільниці з виготовлення ПС СУЗ на ЗСТЗ Філії «ВП «Атоменергомаш» у м. Жовті Води Дніпропетровської області;
- договір підряду від 03.12.2024 № 20?143?08?24?02537 на суму 3 937 929,74 грн, за умовами якого Підрядник до 30.11.2024 зобов'язується за завданням Замовника виконати реконструкцію даху адміністративної будівлі №1 Філії «ВП «Атоменергомаш» у м. Жовті Води Дніпропетровської області;
- договір підряду від 24.05.2025 № 1?143?01?25?02625 на суму 1 559 505,54 грн, за умовами якого Підрядник до 29.08.2025 зобов'язується за завданням Замовника виконати поточний ремонт приміщень, улаштування воріт, металевих дверей виробничої будівлі секції «А1», ВЕД, Філії «ВП «Атоменергомаш», м. Київ;
- договір підряду від 23.05.2025 № 30?143?01?25?02665 на суму 7 678 679,40 грн, за умовами якого Підрядник до 30.06.2025 зобов'язується за завданням Замовника виконати роботи з встановлення дизельної електростанції для резервного електропостачання заводу спеціальних технічних виробів у м. Жовті Води Дніпропетровської області.
За результатами виконання ТОВ «Араксбуд» договірних зобов'язань між сторонами підписано низку актів виконаних робіт, але станом на червень 2025 року Філія «ВП «Атоменергомаш», усупереч умовам договорів, оплату за виконані роботи не здійснювала.
На початку червня 2025 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_5 , перебуваючи у власному робочому кабінеті за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 59, третій поверх, висловила уповноваженому представнику ТОВ «Араксбуд» ОСОБА_6 прохання регулярно надавати їй для неї особисто та третіх осіб неправомірну вигоду у розмірі 15% від розміру отриманих ТОВ «Араксбуд» за договорами підряду від Філії «ВП «Атоменергомаш» коштів за вчинення нею дій з використанням службового становища в інтересах ОСОБА_6 та ТОВ «Араксбуд», а саме своєчасного розрахунку за виконані роботи, не перешкоджання виконанню договірних зобов'язань іншим чином.
ОСОБА_6 , почувши зазначене, достовірно знаючи про розмір вже понесених витрат на закупівлю матеріалів та виконання робіт, тривалість можливих судових процесів зі стягнення з Філії «ВП «Атоменергомаш» коштів за договорами та їх не визначену перспективу, будучи переконаним у тому, що у разі ненадання неправомірної вигоди господарська діяльність ТОВ «Араксбуд» буде заблокована, що може загрожувати працівникам звільненням, а підприємству - визнанням неплатоспроможним, вимушено погодився.
Так, 03.06.2025 на рахунок ТОВ «Араксбуд» від Філії «ВП «Атоменергомаш» надійшли оплати за договорами у загальному розмірі 6 540 370,78 грн, попередньо озвучена ОСОБА_5 сума неправомірної вигоди з яких складає 981 000,00 грн.
13.06.2025 та 21.07.2025 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) на вимогу ОСОБА_5 , перебуваючи у її робочому кабінеті за вказаною адресою, ОСОБА_6 передав їй 14 500,00 доларів США та 8 450,00 доларів США відповідно, попередньо здійснивши обмін гривень на долари США в обмінному пункті. Таким чином, ОСОБА_5 одержала 950 000,00 грн, а 31 000,00 грн залишилась несплаченою в якості «боргу».
11.07.2025 та 31.07.2025 на рахунок ТОВ «Араксбуд» від Філія «ВП «Атоменергомаш» надійшли оплати на загальну суму 1 621 253,36 грн, сума неправомірної вигоди з яких у розмірі 15% складає 240 000,00грн.
Під час розмови з ОСОБА_5 в її кабінеті 21.08.2025 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_6 попросив про відтермінування надання неправомірної вигоди за липень з огляду на потребу у наявності грошових коштів в обороті підприємства. У відповідь ОСОБА_5 повідомила про те, що до 08.09.2025 ОСОБА_6 має «обозначитись», маючи на увазі надання грошових коштів.
03.09.2025 приблизно о 14 год 30 хв під час розмови з ОСОБА_6 у власному кабінеті ОСОБА_5 повідомила, що у випадку його відмови від надання неправомірної вигоди, оплата виконаних робіт зупиниться. Окрім того, у завуальованій формі пояснила, що відсоток за 1 621 253,36 грн оплати вона за ОСОБА_6 вже закрила перед «тими, хто на горі» зі своїх коштів, зауваживши, що вона за нього поручилась і чекає з грошима наступного тижня.
У подальшому, а саме 10.09.2025 о 14 год 08 хв, згідно з попередніми домовленостями ОСОБА_6 прибув в кабінет ОСОБА_5 за тією ж адресою, де ОСОБА_6 передав, а ОСОБА_5 одержала обумовлену частину неправомірної вигоди у розмірі 6 600,00 доларів США.
Під час зустрічі, бажаючи реалізації свого злочинного умислу до кінця та одержання всієї суми неправомірної вигоди, ОСОБА_5 уточнила, що до кінця вересня ОСОБА_6 повинен принести чергову частину хабаря, а саме відсоток від платежів, що надійдуть у серпні. На зауваження ОСОБА_6 про те, що залишаються не перевіреними з їхнього боку акти виконаних робіт на суми 434 000,00 грн і 340 000,00 грн, за які йому необхідно отримати кошти щоб придбати матеріали для виконання інших робіт для Філії, ОСОБА_5 повідомила, що дасть команду оплатити.
Після цього ОСОБА_5 роздрукувала таблицю з трьох пунктів щодо платежів Філії «ВП «Атоменергомаш» на рахунки ТОВ «Араксбуд» у серпні на загальну суму 3 366 784,00 грн, показала її ОСОБА_6 і запитала його у завуальованій формі про можливість «закриття цих платежів» по 10%, на що ОСОБА_6 відповів згодою. На це ОСОБА_5 обіцяла переговорити «на горі» про зменшення відсотку до 10%, уточнивши, що не обіцяє, що результат буде для нього позитивним.
18.09.2025 у застосунку WhatsApp ОСОБА_5 зателефонувала ОСОБА_6 і запитала, чи може він до неї завтра підійти, на що останній погодився.
19.09.2025 в узгоджений час ОСОБА_6 приїхав до кабінету ОСОБА_5 , де остання повідомила, що на його прохання поговорила про можливість перегляду відсотку неправомірної вигоди «на горі». Вживаючи заходів конспірації через побоювання викриття правоохоронними органами, ОСОБА_5 показала 10 пальців на руках, повідомивши, що такий відсоток їй погодили та зауваживши, що кожного місяця вони до цього питання будуть повертатись.
02.10.2025 під час розмови у застосунку WhatsApp ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_6 про необхідність наступного тижня передати їй чергову частину неправомірної вигоди, тобто 10% від отриманих ТОВ «Акраксбуд» у серпні 2025 року платежів.
09.10.2025, перебуваючи у власному робочому кабінеті, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, наслідки за їх вчинення, та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 одержала від ОСОБА_6 чергову частину неправомірної вигоди у розмірі 8 150,00 доларів США.
У подальшому, 13.10.2025, перебуваючи у власному кабінеті, ОСОБА_5 передала частину отриманої неправомірної вигоди у розмірі 4 200,00 доларів США заступнику генерального директора із забезпечення виробництва Філії «ВП «Атоменергомаш» ОСОБА_7 , повідомивши у завуальованій формі, що це грошові кошти навпіл від ТОВ «Інноваційна компанія «Призма» та ТОВ «Араксбуд».
Таким чином, у червні?жовтні 2025 року ОСОБА_5 висловила ОСОБА_6 прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 6 682 224,00 грн, що становить 15% від вартості робіт та матеріалів за договорами підряду від 26.11.2024 № 20?143?08?24?02528, від 03.12.2024 № 20?143?08?24?02537, від 24.05.2025 № 1?143?01?25?02625, від 23.05.2025 № 30?143?01?25?02665, та одержала від нього для себе та третіх осіб 37 700,00 доларів США, що по курсу Національного банку України складає 1 563 220,00 грн, за вчинення нею дій з використанням службового становища в інтересах ОСОБА_6 та ТОВ «Араксбуд».
Викладені у клопотанні та у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань фабула кримінального провадження у сукупності із долученими до клопотання матеріалами, зокрема даними, які містяться у: протоколах допитів свідків від 25.08.2025, від 04.09.2025, від 03.11.2025, протоколі огляду документів від 04.09.2025, протоколах огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 09.10.2025, від 10.09.2025, від 03.11.2025, протоколах про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 04.09.2025, від 12.09.2025, від 15.09.2025, від 29.09.2025, від 06.10.2025, від 14.10.2025, від 15.10.2025, від 30.10.2025, - свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким подано клопотання, та про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 .
Щодо можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні, застосування спеціальної конфіскації чи конфіскації майна як виду покарання
З матеріалів справи слідує, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.10.2025 (у справі № 991/11207/25) в указаному кримінальному провадженні надано дозвіл на проведення обшуку у квартирі за місцем проживання ОСОБА_5 (за адресою: АДРЕСА_1 ), зокрема з метою відшукання заздалегідь ідентифікованих коштів - предмету неправомірної вигоди.
З протоколу цієї слідчої дії, проведеної 04.11.2025 у період часу з 06:04 год до 12:47 год, слідує, що під час проведення обшуку в гаманці, який знаходився у сумці в коридорі, виявлені кошти у сумі 800,00 доларів США купюрами та 100,00 доларів США, серії та номери яких співпали з тими, що вручені ОСОБА_6 у рамках контролю за вчиненням злочину.
Окрім того, у рюкзаку, який знаходився у коридорі також виявлені кошти та білий конверт А5 з написом «2500», «за 09», у середині якого папірець для нотаток з написами «434+380+236», в якому знаходились кошти в сумі 2 500,00 доларів США, які заздалегідь ідентифіковані та вручені ОСОБА_6 у рамках контролю за вчиненням злочину.
Також у рюкзаку виявлено та вилучено 2 комплекти ключів, які згідно з поясненнями ОСОБА_5 є ключами від банківської скриньки у ПАТ «Укргазбанк», яке розташоване по вул. Басейній.
Надалі, 04.11.2025 у період часу з 11:08 год до12:58 год, проведено невідкладний обшук відповідно до ст. 233 КПК України з метою врятування майна, а саме індивідуального сейфу № 37 у відділенні АБ «Укргазбанк» № 60 за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 11. За допомогою виявленого у квартирі ОСОБА_5 ключа було відчинено індивідуальний сейф. У вказаному сейфі виявлено та вилучено кошти та документи, зокрема:
- кошти у сумі 50,00 польських злотих;
- кошти у сумі 15,00 євро;
- кошти у сумі 16 365,00 доларів США.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.11.2025 задоволено клопотання детектива та надано дозвіл на проведення зазначеного обшуку у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України.
З урахуванням наведеного, беручи до уваги установлені органом досудового розслідування обставини, зокрема які стосуються одержання ОСОБА_5 неправомірної вигоди (заздалегідь ідентифікованих коштів) від ОСОБА_6 , а також згідно з версіє слідства можливого одержання нею неправомірної вигоди від інших суб'єктів господарювання, з метою перевірки можливої належності коштів до неправомірної вигоди, збереження речових доказів, застосування спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання, передбаченого інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КПК України, - слідчий суддя вважає, що детектив довів необхідність арешту зазначеного майна на підставі п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою забезпечення спеціальної конфіскації у кримінальному провадженні, та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Оскільки існують обставини, які підтверджують можливість приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження майна.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Усталена практика Європейського суду з прав людини вказує на те, що правомірність втручання у здійснення права власності з боку держави оцінюється з урахуванням того, що таке втручання повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»). Поняття загального (суспільного) інтересу, якому слугувало втручання у право власності під час кримінального провадження, Європейський суд з прав людини пов'язує з видом застосованого заходу обмеження або позбавлення права власності та використовує його у тісному взаємозв'язку з поняттям правомірної мети застосування відповідного заходу.
Слідчий суддя зауважує, що загальний (суспільний, публічний) інтерес у цій справі пов'язаний з розслідуванням, у тому числі особливо тяжкого корупційного злочину.
Окрім того, ступінь втручання у право мирного володіння майном слідчий суддя оцінює як незначний з урахуванням потреб кримінального провадження та його суспільного інтересу з огляду на тимчасовий характер, обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого ст. 174 КПК України, за яким арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Слідчий суддя також зазначає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження.
За таких обставин слідчий суддя, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника, дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170?173 КПК України,
Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене під час проведення обшуку індивідуального сейфу № 37, що перебуває у користуванні ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у приміщенні відділення № 60 АБ «Укргазбанк» за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 11, а саме на:
- кошти у сумі 50,00 польських злотих;
- кошти у сумі 15,00 євро;
- кошти у сумі 16 365,00 доларів США.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1