20 листопада 2025 року
м. Черкаси
Справа № 711/3517/21
Провадження № 22-ц/821/1949/25
Категорія: на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Гончар Н. І., Фетісової Т. Л.,
секретаря - Дмитренко В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Городищенського відділу Державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та представника ОСОБА_1 - адвоката Кучеренко Наталії Вікторівни на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 вересня 2025 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльність державного виконання та зобов'язання вчинити дії, боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа: Городищенський відділ Державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
23 червня 2025 року представник ОСОБА_3 - адвокат Витріщака Т. І. звернулася до суду із скаргою про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування скарги зазначила, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.08.2021 у справі № 711/3517/21 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів доходу (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 04 червня 2021 року і продовжувати до досягнення дітьми повноліття. Цим рішенням визначено, що якщо після досягнення повноліття ОСОБА_4 , ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на іншу дитину, аліменти на утримання ОСОБА_5 , стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
16.12.2021 Придніпровським районним судом м. Черкаси видано виконавчий лист у справі № 711/351/21.
11.04.2022 Городищенським ВДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 68779330 з примусового виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.08.2021 у справі № 711/3517/21 про стягнення аліментів.
З матеріалів виконавчого провадження № 68779330 вбачається, що розмір аліментів державним виконавцем розраховувався з урахуванням середньої заробітної плати працівника для місцевості (по Черкаській області). Це підтверджується довідками-розрахунками від 19.04.2022, 01.01.2023, 18.03.2024.
Зазначала, що на виконання ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.06. 2024 у цивільній справі № 711/3447/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру та зміну способу стягнення аліментів, компетентним судом Литовської Республіки надана інформація про розмір щомісячного заробітку (доходу) ОСОБА_1 за весь період працевлаштування на території Литовської Республіки, починаючи з червня 2021 року по 2024 рік.
Вказувала, що згідно листа Державної податкової інспекції Каунаського повіту «Щодо надання інформації про ОСОБА_1 » на рішення Клайпедського районного суду від 17 грудня 2024 у цивільній справі № Е2-16707-676/2024, переклад якого здійснено «Бюро перекладів «Translate.ck», ФОП ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у Литовській Республіці отримав наступні суми доходів: з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 24 771,59 євро; з 01.01.2022 по 31.12.2022 - 17 544,14 євро; з 01.01.2023 по 31.12.2023 - 28 591,18 євро.
Відтак зазначає, що ОСОБА_1 сплачував аліменти у виконавчому провадженні № 68779330 у меншому розмірі, ніж визначено рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.08.2021 у справі № 711/3517/21.
У заяві представника стягувача від 30.05.2025 було викладено прохання здійснити органами ДВС перерахунок заборгованості ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 68779330 з урахуванням інформації про його дохід у Литовській Республіці.
12.06.2025 представник стягувача отримала лист № 15772 від 09.06.2025 за підписом начальника Городищенського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ), яким зокрема повідомлено, що аліменти стягуються систематично із боржника, виходячи із середньої заробітної плати працівника для місцевості і станом на 01.06.2025 заборгованість відсутня. Також зазначено, що рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 26.08.2021 у справі № 711/3517/21 необхідно виконувати на території країни, де проживає боржник ОСОБА_1 у відповідності до розділу IV Інструкції «Про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень», затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України № 1092/5/54 від 27 06.2008.
Просила суд визнати неправомірною бездіяльність начальника Городищенського відділу Державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Інни Тараненко щодо неперерахування заборгованості по аліментам ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 68779330 на підставі заяви представника стягувача від 30.05.2025 та доданих до неї документів про доходи боржника та зобов'язати начальника Городищенського відділу Державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Інну Тараненко усунути порушення у виконавчому провадженні № 68779330, та здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 з урахуванням інформації про його дохід у Литовській Республіці згідно листа Державної податкової інспекції Каунаського повіту «Щодо надання інформації про ОСОБА_1 » на рішення Клайпедського районного суду від 17.12.2024 у цивільній справі № Е2-16707-676/2024.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.09.2025 скаргу ОСОБА_3 задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність начальника Городищенського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Інни Тараненко щодо неперерахування заборгованості по аліментам ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 68779330 на підставі заяви представника стягувача від 30.05.2025 та доданих до неї документів про доходи боржника. Зобов'язано начальника Городищенського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Інну Тараненко усунути порушення у виконавчому провадженні № 68779330 та здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 з урахуванням інформації про його дохід у Литовській Республіці згідно листа Державної податкової інспекції Каунаського повіту «Щодо надання інформації про ОСОБА_1 » на рішення Клайпедського районного суду від 17.12.2024 у цивільній справі № Е2-16707-676/2024.
Ухвала суду мотивована тим, що п. 4.1 Інструкції № 1092/5/54 від 27.06.2008 «Про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень» унормовано, що якщо інше не передбачено міжнародним договором України, заінтересована особа або орган може звернутися з клопотанням про визнання і виконання рішення суду України в цивільній чи господарській справі, що набрало законної сили, у тому числі затвердженої судом мирової угоди, вироку в частині цивільного позову, а також рішень третейських судів та інших органів, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ. Тобто, особа має право, а не обов'язок звертатися з таким клопотанням.
Також суд звернув увагу на те, що відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За таких обставив суд прийшов до висновку про задоволення скарги.
Не погодившись із таким судовим рішенням, 29.09.2025 на адресу Черкаського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга Городищенського відділу Державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Скаржник вважає, що оскаржувана ухвала першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні скарги.
Просить врахувати, що відрахування аліментів здійснюються згідно чинного законодавства із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. А згідно довідки державної податкової інспекції Каунаського повіту від 17.12.2024 № Е2-16707-676/2024 не можливо встановити суму доходу після відрахованих податків.
29.09.2025 через підсистему «Електронний кабінет» представник ОСОБА_1 - адвокат Кучеренко Н. В. також подала апеляційну скаргу на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.09.2025.
Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Вказує, що довідкою про державне соціальне страхування, виданою Клайпедським відділом Державного фонду соціального забезпечення на запит від 16.12.2024 підтверджено, що у період з 01.06.2021 до 06.12.2024 ОСОБА_1 отримував дохід у Литовській Республіці.
Зокрема, у 2024 році був працевлаштований та отримував дохід у ЗАТ «Манвеста» та ЗАТ «Крадіс». У середньому щомісячний дохід ОСОБА_1 у 2024 році складав 1300 євро.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.09.2025 у цивільній справі № 711/3447/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру та зміну способу стягнення аліментів, заявлені вимоги задоволені частково. Змінено спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.08.2021 у справі № 711/3517/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 04 червня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття,- на тверду грошову суму у розмірі 12 000,00 грн, щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили рішення суду і до досягнення сином ОСОБА_5 повноліття.
Ті обставини, що ОСОБА_1 у період з 01.06.2021 до 06.12.2024 працював офіційно у Литовській Республіці та отримував дохід, стороною скаржника не заперечується.
Проте, на думку представника ОСОБА_1 , лист Державної податкової інспекції Каунаського повіту «Щодо надання інформації про ОСОБА_1 » на рішення Клайпедського районного суду від 17 грудня 2024 року у цивільній справі № Е2-16707-676/2024 не може слугувати джерелом для обрахунку аліментів за минулий період, оскільки він не містить відомостей, про його щомісячний дохід, про утримані податки і, чи взагалі він є тим доходом, з якого можуть провадиться стягнення аліментів у розумінні Постанови КМУ від 26.02.1993 № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», а вказує лише суми загального доходу ОСОБА_1 .
Зазначає, що ОСОБА_1 систематично сплачував аліменти у розмірі визначеному органами ДВС. Крім того, ще додатково перераховував кошти на картковий рахунок своїм дітям.
З моменту відкриття виконавчого провадження, ні стягувач, ні службові особи ДВС, до боржника ОСОБА_1 претензій не мали, хоча всім учасникам виконавчого провадження було відомо, що він працює та отримує дохід у Литовській Республіці.
З огляду на викладене, просить суд скасувати ухвалу Придніпровського районного суду Черкаської області від 09.09.2025 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовити.
14.10.2025 від представника ОСОБА_2 - адвоката Витріщак Л. В. надійшов відзив на апеляційну скаргу Городищенського відділу Державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому зазначено, що ч. 2 ст. 195 СК України визначено, що у разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.
Вважає, що неврахування державним виконавцем у виконавчому провадженні № 68779330 доходу, що отриманий боржником ОСОБА_1 за кордоном у Литовській Республіці призводить до неналежного виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.08.2021 у справі № 711/3517/21, що не узгоджується із ст. 129-1 Конституції України, ст. 18 ЦПК України щодо обов'язковості судового рішення.
Просить апеляційні скарги ДВС та представника ОСОБА_1 - адвоката Кучеренко Н. В. залишити без задоволення, а ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.09.2025 залишити без змін.
Учасники справи про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
В судове засідання представник органу ДВС не з'явився, 17.11.2025 на адресу апеляційного суду надійшла заяву про розгляд справи без участі представника органу ДВС, апеляційну скаргу підтримує та просить її задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - адвоката Витріщак Т. І., дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а відповідно стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду.
Частиною 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вимогам, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.08.2021 у справі № 711/3517/21, яке набрало законної сиди 27.09.2021, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 04 червня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття. Визначено, що якщо після досягнення повноліття ОСОБА_4 , ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на іншу дитину, аліменти на утримання ОСОБА_5 , стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
11.04.2022 постановою головного державного виконавця Городищенського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 68779330 з примусового виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.08.2021 у справі № 711/3517/21 про стягнення аліментів, боржник - ОСОБА_1 , стягувач - ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону, а також рішеннями, які відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про виконавче провадження» та п. 6 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду (ч. 1 ст. 450 ЦПК України).
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч. 2 ст. 451 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, на примусовому виконанні Городищенського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 68779330 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей у розмірі 1/3 усіх доходів, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04.06.2021.
Представник стягувача ОСОБА_2 - адвокат Витріщак Т. І. 30.05.2025 надіслала Городищенському ВДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) заяву про здійснення перерахунку заборгованості. Просила здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 68779330 з урахуванням інформації про його дохід у Литовській Республіці згідно листа Державної податкової інспекції Каунаського повіту «Щодо надання інформації про ОСОБА_1 » на рішення Клайпедського районного суду від 17.12.2024 у цивільній справі № Е2-16707-676/2024 (а.с. 13).
До вищезазначеної заяви було долучено інформацію про дохід ОСОБА_1 (особистий код: НОМЕР_1 ) у Литовській Республіці за період з 01.01.2021 до 31.12.2023, яка була надана Державною податковою інспекцією Каунаського повіту Литовської Республіки станом на 18.12.2024 (а.с. 12).
Відповідно до вказаної інформації ОСОБА_1 отримав:
за податковий період 01.01.2021 - 31.12.2021 - 9 210,59 євро - заробітна плата, надбавки, премії, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку та інші оподатковані доходи від роботи (01); сума нарахованого ПДФО - 1 842,12 євро; 15 561,00 євро - добові виплати, що не перевищують встановлену суму (05); сума нарахованого ПДФО - 0 євро;
за податковий період 01.01.2022 - 31.12.2022: 11 811,43 євро - заробітна плата, надбавки, премії, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку та інші оподатковані доходи від роботи (01); сума нарахованого ПДФО - 1 595,04 євро; 1 862,71 євро - заробітна плата, надбавки, премії, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку та інші оподатковані доходи від роботи (01); сума нарахованого ПДФО - 372,54 євро; 3 870,00 євро - добові виплати, що не перевищують встановлену суму (05); сума нарахованого ПДФО - 0 євро;
за податковий період 01.01.2023 - 31.12.2023: 8 322,89 євро - заробітна плата, надбавки, премії, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку та інші оподатковані доходи від роботи (01); сума нарахованого ПДФО - 1 206,55 євро; 8 089,74 євро - заробітна плата, надбавки, премії, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку та інші оподатковані доходи від роботи (01); сума нарахованого ПДФО - 1 143,32 євро; 7 889,91 євро - добові виплати, що не перевищують встановлену суму (05); сума нарахованого ПДФО - 0 євро; 4 280,00 євро - добові виплати, що не перевищують встановлену суму (05); сума нарахованого ПДФО - 0 євро; 8,64 євро - доходи від реалізації відходів, за винятком індивідуальної діяльності такого виду (05); 0,43 євро - сума нарахованого ПДФО.
Однак, як вбачається з наданої відповіді Городищенського ВДВС Черкаського району Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) від 09.06.2025 № 15772 стягувачка звернула до примусового виконання виконавчий лист та повідомила, що боржник ОСОБА_1 працює за контрактом у Литовській Республіці. Їй було роз'яснено, що відповідно до ст. 13 СК України частиною національного сімейного законодавства України є міжнародні договори, що регулюють сімейні відносини, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. А отже вона може звернутися із клопотанням та пакетом документів про визнання і виконання цього рішення на території відповідної Литовської Республіки у відповідності до розділу ІV Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України № 1092/5/54 від 27.06.2008.
Вказано, що період протягом якого не провадилося стягнення аліментів з боржника відсутній. Аліменти стягуються систематично, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості та станом на 01.06.2025 заборгованість зі сплати аліментів відсутня.
Крім того, зазначено, що зважаючи, що між Україною та Литовською Республікою укладено договір про надання правової допомоги, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.08.2021 у цивільній справі № 711/3517/21 необхідно виконувати на території країни, де проживає боржник ОСОБА_1 , що буде відповідати порядку виконання судового рішення про стягнення аліментів з особи, яка працює і одержує заробіток за кордоном у державі, з якою Україна уклала договір про надання правової допомоги.
Згідно зі ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.
Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, визначено, що виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Згідно зі ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчисляється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
ОСОБА_2 , отримавши інформацію про отриманий дохід ОСОБА_1 у Литовській Республіці за період з 01.01.2021 по 31.12.2023, звернулася до органу ДВС з заявою про перерахунок заборгованості у виконавчому провадженні № 68779330 з урахуванням інформації про його дохід згідно листа Державної податкової інспекції Каунаського повіту Литовської Республіки.
Колегія суддів зауважує, що сторона боржника ОСОБА_1 та орган ДВС як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі не заперечують обставин працевлаштування та отримання доходу боржником в Литовській Республіці.
Положеннями п. 10-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» від 26.02.1993 № 146 визначено, що з осіб, які працюють і одержують заробіток (дохід) тільки за кордоном у державі, з якою Україна уклала договір про надання правової допомоги, аліменти обчислюються і стягуються у визначеному законодавством порядку (далі - Перелік № 146).
В той же час, Договір між Україною і Литовською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах підписаний 07.07.1993 та ратифікований постановою ВР № 3737-XII від 17.12.1993, внаслідок чого дохід, який отримано боржником у процесі праці в Литовській Федерації повинен враховуватися державним виконавцем при розрахунку заборгованості у відповідності до п. 10-1 Переліку № 146.
Надана інформація Державної податкової інспекції Каунаського повіту про отримані доходи ОСОБА_1 перекладена у Бюро перекладів «Translate.ck» ФОП ОСОБА_6 , оригінал відповідає матеріалам справи та зберігається в матеріалах справи № 711/3747/24.
Доказів про те, що боржник за період з 01.01.2021 по 31.12.2023 мав інший дохід ніж той, що вказаний у вищезазначеній інформації матеріали справи не містять.
Отже, за встановлених у справі обставин, апеляційний суд зауважує, що в державного виконавця були правові підстави для врахування отриманого розміру фактичного доходу боржника за кордоном у державі, з якою Україною укладено правовий договір, за наданою стягувачем інформацією про доходи боржника.
Апеляційний суд вважає, що посилання Городищенського ВДВС про те, що аліменти стягуються систематично виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості є необґрунтованим, оскільки такі дії державного виконавця не відповідають, як положенням Переліку № 146, так і положенням ч. 4 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» та ст. 195 СК України.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права та зроблено обґрунтований висновок про наявність підстав для задоволення скарги ОСОБА_2 та наслідком чого є необхідність здійснення начальником Городищенського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) перерахування заборгованості аліментів з врахуванням даних про фактичний отриманий дохід ОСОБА_1 , визначений у інформації Державної податкової інспекції Каунаського повіту, що надана стягувачем.
Щодо доводів в апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - адвоката Кучеренко Н. В. про те, що лист Державної податкової інспекції Каунаського повіту не може слугувати джерелом для обрахунку аліментів за минулий час, оскільки він не містить відомостей, про його щомісячний дохід, про утримані податки і чи він є тим доходом, з якого можуть провадиться стягнення аліментів, слід зазначити наступне.
У ст. 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до п. 1 Переліку № 146 утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі, зокрема, з основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо; усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати; грошових і натуральних премій; оплати за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні; заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку тощо.
Аналізуючи інформацію про доходи ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.12.2023, можна дійти висновку, що даний вид доходу як заробітна плата, надбавка, премія та інші оподатковані доходи від роботи, є тими видами заробітку і додаткової винагороди з яких провадиться утримання аліментів.
У постанові від 25 січня 2021 року у справі №758/10761/13 Об'єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду виснувала, що «з урахуванням вимог справедливості та розумності будь-який суб'єкт приватного права безумовно спрямовує на споживання лише такі доходи, які становлять безумовний приріст його майна (заробітна плата, гонорари, плата за надання послуг, доходи від процентів по депозитам, орендна плата тощо). Саме тому лише той дохід, який збільшує майно платника аліментів, якщо тільки він прямо не звільнений від цього Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, має враховуватись під час визначення розміру аліментів».
В той же час, на спростування отриманого ОСОБА_1 розміру доходу в Литовській Республіці стороною боржника не надано до суду іншого розрахунку доходу.
Відтак, інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування оскаржуваної ухвали за доводами апеляційних скарг Городищенського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) та представника ОСОБА_1 - адвоката Кучеренко Н. В. відсутні.
Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційні скарги Городищенського відділу Державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та представника ОСОБА_1 - адвоката Кучеренко Наталії Вікторівни - залишити без задоволення.
Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови складено 21 листопада 2025 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: Н. І. Гончар
Т. Л. Фетісова