Номер провадження 22-ц/821/1812/25Головуючий по 1 інстанції
Справа № 704/575/24 Категорія: 310020000 Дьяченко Д. О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
21 листопада 2025 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :
Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Василенко Л.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
особа, яка подала апеляційну скаргу - представник ОСОБА_1 - адвокат Ткаченко Михайло Олександрович,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ткаченка Михайла Олександровича на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 31 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 2012 року по 2019 рік перебувала у фактичних шлюбних стосунках з відповідачем. Від цих стосунків народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Тальнівського районного суду від 13.04.2021 ОСОБА_2 було визнано батьком ОСОБА_3 та стягнуто аліменти. Спільна дитина сторін є дитиною інвалідом з народження ( ОСОБА_4 ), часто хворіє і потребує довготривалого лікування. Так, з метою недопущення ускладнення хвороби, позивачка змушена за власні кошти здійснювати лікування сина у приватній клініці, ціна якого складала 85869,90 грн. Тому позивачка просила суд стягнути половину даної суми з відповідача. Крім того, оскільки дитина постійно потребує лікування, обстеження та придбання ліків, то позивачка просила суд стягувати з відповідача щомісячно додаткові витрати у розмірі 1500,00 грн, починаючи з дати подання позовної заяви і до повноліття дитини. Також просила суд стягнути судові витрати по справі в розмірі 10000 грн.
Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 31 липня 2025 року позов залишено без задоволення.
Мотивуючи прийняте судове рішення, суд першої інстанції зазначив, що в судовому засіданні встановлено, що відповідно до медичних документів ОСОБА_3 , рекомендації медичних закладів не містять необхідності направлення його на електростимуляцію мозку, тому суд дійшов висновку про відмову в стягненні коштів з відповідача за дані додаткові витрати.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача щомісячно додаткових витрати у розмірі 1500 грн, починаючи з дати подання позовної заяви і до повноліття дитини, суд зазначив, що рішенням Тальнівського районного суду від 26.04.2023 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати у розмірі 802,90 грн, щомісячно на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 02.08.2022 і до досягнення дитиною повноліття. Рішення суду набрало законної сили. Таким чином, судом встановлено, що щодо вказаної позовної вимоги між тими ж сторонами вже існує рішення суду, яке набрало законної сили, тому дана вимога задоволенню не підлягає. Також суд зауважив, що хоча відповідач в судовому засіданні і погодився на збільшення щомісячних додаткових витрат, що з нього стягуються на 200 грн, однак така позовна вимога позивачем не зазначалась.
Не погодившись з рішенням Тальнівського районного суду від 26.04.2023, представник ОСОБА_1 - адвокат Ткаченко М.О. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив вказане рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, а також стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 8000,00 грн.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсності, оскільки в медичних документах сина є запис про направлення його на консультацію до невропатолога, під час відвідування якого було рекомендовано електростимуляцію мозку в ПП «Центр стимуляції мозку», де ОСОБА_3 і знаходився з 24.01.2023 до 02.02.2023. Матеріали справи містять рахуноки, відповідно до яких вартість програми становить 85869,90 грн.
Крім того, скаржник зазначає, що в позовній заяві позивачка ставила питання не про стягнення щомісячних додаткових витрат з відповідача в розмірі 1500,00 грн, а про збільшення таких виплат з 802,90 грн до 1500,00 грн.
Посилання суду на те, що з відповідачем не було узгоджено необхідність лікування дитини у обраних позивачем приватних закладах, не виключає необхідності та можливість отримання дитиною медичної допомоги, та обстеження саме в обраних позивачем медичних закладах.
Також суд не врахував, що дитина має перелік серйозних тяжких медичних діагнозів, тим самим потребує особливих підходів у лікуванні, що виключало можливість отримання медичної допомоги у державних закладах на безоплатній основі.
Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.
Для цілей цього кодексу малозначними справами є, зокрема, справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); (п. 3 ч. 6 ст. 19 ЦПК України).
Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, з огляду на таке.
Із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 08.10.2013, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Його батьками зазначені: ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с. 5).
Відповідно до медичного висновку № 27 від 07.08.2014, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має захворювання (патологічний стан) - ОСОБА_6 , мозаїчна форма, відкрите овальне вікно (а.с. 6.)
Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 , виданого 14.11.2017, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дитиною-інвалідом (а.с. 7).
Відповідно до наявного в матеріалах справи виконавчого листа № 508 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2021 (ВП № 65471293), рішенням Тальнівського районного суду від 13.04.2021 у справі № 704/1146/19 стягнуто з ОСОБА_2 , 1988 року народження, аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.10.2019 і до повноліття дитини (а.с. 8, 9).
Згідно з виконавчими листами № 638, 639 та постановами про відкриття виконавчого провадження від 05.07.2023 (ВП 72174530, ВП 72175031), рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 26.04.2023 у справі № 704/627/22:
стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати у розмірі 802,90 грн, щомісячно на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 02.08.2022 і до досягнення дитиною повноліття;
стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на лікування та реабілітацію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 одноразово в розмірі 45616,45 грн (а.с. 20, 21, 22, 23).
Відповідно до довідки ПП «Центр стимуляції мозку» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився на реабілітації в ПП «Центр стимуляції мозку» з 24.01.2023 до 02.02.2023, під час якої було проведено: електроенцефалограму; консультацію невролога первинну; консультацію логопеда; транс краніальну мікрополяризацію х10; оксигенотерапію х10; логопедичний комплекс (заняття + масаж) х8; лазеротерапію низької інтенсивності НОМЕР_3 ; томатіс-терапію НОМЕР_4 ; консультацію невролога заключну (а.с. 10).
Згідно з актом наданих послуг № 15 від 02.02.2023, виданого ПП «Центр стимуляції мозку», вартість лікування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 24.01.2023 до 02.02.2023 становить 32949,00 грн (а.с. 11).
До матеріалів справи позивачем додані копії квитанцій про оплату наданих ПП «Центр стимуляції мозку» послуг за період з 24.01.2023 до 02.02.2023 (а.с. 12-14).
Відповідно до акта наданих послуг № 123 від 16.03.2023, ТОВ «Клініка ЦСМ» надані послуги з лікування ОСОБА_3 , а саме консультація невролога онлайн, електроенцифалограма (ЕЕГ) на загальну суму 1428,00 грн (а.с. 17). Оплата позивачкою вказаних медичних послуг на суму 1428,00 грн підтверджується відповідною квитанцією (а.с. 18).
Згідно з консультативним висновком ПП «Центр стимуляції мозку» від 09.08.2023, рахунком на оплату № 39 від 02.08.2023, вартість лікування (комплексна програма медичної реабілітації) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 02.08.2023 до 11.08.2023 становить 7250,00 грн (а.с. 24, 26). Оплата за надані медичні послуги позивачкою на суму 7250,00 грн підтверджується відповідною квитанцією (а.с. 25).
Відповідно до акта наданих послуг № 1 від 27.02.2024 та рахунку на оплату № 111 від 27.02.2024, ПП «Центр стимуляції мозку» надані послуги з лікування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (комплексна програма медичної реабілітації) на суму 32910,00 грн (а.с. 30, 31). Оплата за надані медичні послуги позивачкою на суму 32910,00 грн підтверджується відповідною квитанцією (а.с. 32).
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами першою-третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Відповідно до частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Аналіз указаних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу, тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.
Подібні висновки міститься в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19).
Як вбачається з матеріалів справи, син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дитиною-інвалідом з дитинства, має генетичну особливість - « ОСОБА_6 ».
Ключовою обставиною, що має істотне значення та, згідно вимог статті 185 СК України, повинна враховуватися судом при визначенні розміру участі батька ОСОБА_3 у додаткових витратах на дитину, на думку апеляційного суду, є той факт, що дитина сторін по справі є особою з інвалідністю та потребує посиленого догляду.
Суд враховує, що виховування дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, а особливо дитини з інвалідністю, у зв'язку із чим з'являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного.
Апеляційний суд вважає, що позивачкою доведено за допомогою належних та допустимих доказів (висновків з медичних закладів, актів наданих послуг, рахунків на оплату, квитанцій) обґрунтованість своїх позовних вимог - наявність підстав для стягнення з відповідача додаткових витрат на лікування дитини одноразово в розмірі 42934,45 грн, що передбачено статтею 185 СК України, що є половиною вартості таких додаткових витрат.
Колегія суддів бере до уваги, що відповідач є особою працездатного віку, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, наявність третьої групи інвалідності не є підставою, що перешкоджає виплаті додаткових витрат на дитину, оскільки вказана група інвалідності є робочою, тобто особа з цією групою може працювати, а за необхідності роботодавець забезпечує такій особі полегшені умови праці.
Посилання сторони відповідача на те, що з ним не було узгоджено необхідність лікування дитини на платній основі у обраних позивачем приватних закладах, суд вважає таким, що не виключає необхідність та можливість отримання дитиною медичної допомоги та обстежень саме в обраних позивачем медичних закладах.
Посилання відповідача в суді першої інстанції, що витрати, понесені в ПП «Центр стимуляції мозку» не підлягають стягненню у зв'язку з недоведеністю їх понесення за особливих обставин (крайня необхідність для здоров'я дитини) та твердження про те, що такі витрати не були пов'язані з каліцтвом чи тяжкою хворобою дитини, на думку суду апеляційної інстанції, в цілому є некоректними, та свідчать про безвідповідальність і неусвідомлення відповідачем, як батьком дитини, серйозності генетичного захворювання власної дитини та тяжкості її наслідків, а відтак і потреби в постійному особливому підході у лікуванні. Ані відповідач, ані суд не може надавати оцінку наявності чи відсутності потреби у проведенні дитині з інвалідністю тих чи інших медичних процедур.
Апеляційний суд також звертає увагу, що витрати на лікування дитини в загальному розмірі 85869,90 грн позивач, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, понесла не за один сеанс реабілітації сина ОСОБА_3 . Надання медичної допомоги та придбання ліків на вказану суму здійснювалось періодично протягом лютого 2023 року - березня 2024 року.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що 42934,45 грн, що є половиною вартості заявлених позивачем додаткових витрат, підлягає стягненню з відповідача на дитину, яка є інвалідом з дитинства та потребує постійного медичного нагляду.
Колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що долученою позивачем медичною документацією не доведено необхідність проведення саме вказаного курсу реабілітації для дитини, оскільки питання щодо доцільності або недоцільності проведення лікувальних заходів може вирішуватися виключно медичною установою, і до компетенції суду вирішення вказаних питань не входить.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача щомісячно додаткових витрат у розмірі 1500 грн, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині та зазначає, що рішенням Тальнівського районного суду від 26.04.2023 у справі № 704/627/22 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати у розмірі 802,90 грн, щомісячно на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 02.08.2022 і до досягнення дитиною повноліття. Вказане рішення набрало законної сили. Відтак, позивачка у даному спорі могла звернутися лише з вимогою про збільшення щомісячних додаткових витрат, однак така вимога останньою заявлена не була. Тому, позовна вимога у заявленій позивачем редакції про стягнення з відповідача щомісячних додаткових витрат у сумі 1500,00 грн задоволеною бути не може, про що правомірно вказав суд першої інстанції.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Таким чином, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ткаченка М.О., слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 одноразово додаткових витрат на лікування та реабілітацію сина ОСОБА_3 в розмірі 42934,45 грн та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позовної вимоги. У решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Отже, судові витрати підлягають перерозподілу судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При зверненні до суду першої інстанції підлягав сплаті судовий збір в сумі 1211,20 грн, проте позивачка ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору.
Відтак, за розгляд справи в суді першої інстанції, з урахуванням розміру задоволених позовних вимог (96,6 %), з ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1170,02 грн.
За подання ОСОБА_1 апеляційної скарги, з урахуванням розміру задоволених позовних вимог (96,6 %), з ОСОБА_2 слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 1755,02 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає таке.
Під подачі апеляційної скарги представник ОСОБА_1 - адвокат Ткаченко М.О. просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що представництво інтересів ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції здійснював адвокат Ткаченко М.О., що підтверджується ордером серії СА № 1133520 від 28.08.2025 та договором про надання правничої допомоги від 16.05.2024.
На підтвердження наданих послуг з професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції адвокатом Ткаченком М.О. надано акт прийому-передачі наданих послуг від 28.08.2025, відповідно до якого клієнту надані такі послуги:
1)складання відзиву на апеляційну скаргу на рішення Тальнівського районного суду від 31.07.2025 у справі № 704/575/24 (5000 грн);
2)представництво інтересів клієнта в суді (одне засідання) - 3000,00 грн.
Вирішуючи питання про можливість стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат за послуги з правничої допомоги, зазначені вище, на загальну суму 8000,00 грн, колегія суддів зазначає, що така послуга, як написання відзиву на апеляційну скаргу адвокатом Ткаченком М.О. у справі № 704/575/24 клієнту ОСОБА_1 не надавалася, відтак не може бути відшкодована іншою стороною.
Крім того, справа, що переглядається, є малозначною, відтак розглядалася судом апеляційної інстанції у письмовому провадженні, без виклику учасників справи. Адвокат Ткаченко М.О. участі у судових засіданнях не брав. Тому, зазначена адвокатом послуга на суму 3000,00 грн також не підлягає відшкодуванню відповідачем.
З урахуванням зазначеного, витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 8000,00 грн, заявлені стороною позивача за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає необґрунтованими, а тому в задоволенні вказаної вимоги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ткаченка Михайла Олександровича задовольнити частково.
Рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 31 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, скасувати в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення додаткових витрат на лікування та реабілітацію сина ОСОБА_3 в розмірі 42934,45 грн та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на лікування та реабілітацію сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразово в розмірі 42934,45 грн.
У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 1170,02 грн та за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 1755,02 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і підлягає касаційному оскарженню в порядку і строках, визначених ЦПК України.
Судді Ю.В. Сіренко
Н.І. Гончар
Л.І. Василенко