20 листопада 2025 року
м. Черкаси
Справа № 711/9606/24
Провадження № 22-ц/821/1804/25
Категорія: 308020000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Василенко Л.І., Новікова О.М.
за участю секретаря: Руденко А.О.
учасники справи:
позивач: Комунальне підприємство теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради,
представник позивача: Соколовський Михайло Юрійович,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради - Соколовського Михайла Юрійовича на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 17 квітня 2025 року (ухваленого під головуванням судді Демчика Р.В. в приміщенніПридніпровського районного суду м. Черкаси, повний текст рішення суду складене 22 квітня 2025 року) у цивільній справі за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, -
Короткий зміст позовних вимог
10 грудня 2024 року КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на позивача покладене виконання важливої державної соціальної програми - забезпечення підприємств, установ, організацій та населення міста тепловою енергією для потреб опалення та гарячого водопостачання.
Вказує, що здійснює постачання теплової енергії відповідачу за затвердженими у встановленому порядку тарифами. Інформація щодо встановлених тарифів є загальновідомою, розміщена на офіційних вебпорталах КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» та національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Боржник, фактично споживши вищезазначені послуги, не надсилав позивачу жодних скарг чи претензій щодо наявності послуг, якості чи кількості їх надання, що свідчить про те, що позивач надавав боржнику житлово-комунальні послуги належним чином, а саме: якісно, своєчасно та у повному обсязі.
Згідно розрахунку, заборгованість за теплову енергію на 01.09.2024 складає 16 100,26 грн.
Однак відповідач оплати за надані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води не здійснює в повному обсязі.
Так, протягом всього строку виникнення заборгованості відповідач періодично вчиняв дії, що свідчать про визнання ним заборгованості перед підприємством, а саме, як приклад в березні 2023 року відповідачем в рахунок погашення заборгованості було сплачено кошти в сумі - 3 613,57 грн.
Крім того, ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Однак, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» постановою КМУ «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 року № 206, нарахування та стягнення неустойки (штрафи, пеню) інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані за заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги не стягуються.
За наведених підстав, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за житлово-комунальні послуги на 01.09.2024 у сумі 16 100,26 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 квітня 2025 року в задоволенні позову КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване тим, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 є споживачем наданих послуг, в розумінні п.6 ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - фізичною особою, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб. Стороною позивача взагалі не надано доказів, кому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . Реєстрація ОСОБА_1 за вказаною адресою не свідчить про те, що вона є власником або наймачем цієї квартири, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх недоведеністю.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі, поданій 25 серпня 2025 року через засоби поштового зв'язку, представникКПТМ «Черкаситеплокомуненерго» - Соколовський М.Ю., вважаючи рішення суду необгрунтованим, прийнятим із неправильним застосуванням норм матеріального та із порушенням норм процесуального права, просив рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що судом першої інстанції було фактично проігноровано положення ст. 160 ЖК України, згідно якої члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Як вбачається із розрахунку заборгованості, а також реєстру зареєстрованих осіб, відповідачка зареєстрована за вказаною адресою, на неї відкритий особовий рахунок.
Відзначає, що протягом всього строку виникнення заборгованості відповідач періодично вчиняв дії, які свідчать про визнання заборгованості перед підприємством, чим фактично було визнано публічний договір приєднання.
Фактично, відповідач розумів сутність своїх дій, а також їх наслідки.
Крім того, відповідач фактично споживши комунальні послуги, надані позивачем, не надіслав позивачу жодних заяв , скарг чи претензій щодо наявності послуг, якості чи кількості їх надання, що свідчить про те, що позивач надавав послуги належним чином, а боржник був зобов'язаний провести оплату спожитих послуг.
Відзив на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до Черкаського апеляційного суду 27 жовтня 2025 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Гребченко Р.О., просив апеляційну скаргу сторони позивача на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 квітня 2025 року залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, що КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради здійснює постачання теплової енергії , що підтверджується ліцензією №220 від 23.02.2016.
Як вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.06.2018 року основним видом економічної діяльності КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.
На виконання рішень виконавчого комітету Черкаської міської ради «Про початок опалювального сезону 2021-2022 рр. у м. Черкаси» від 13.10.2021 № 1122, «Про початок опалювального сезону 2023-2024 рр. у м. Черкаси» від 19.10.2022 № 859 та «Про початок опалювального сезону 2022-2023 рр. у м. Черкаси» від 13.10.2023 №1525, КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради здійснює постачання теплової енергії до будинків, розташованих в м. Черкасах, в тому числі і до будинку за указаною у позові адресою за тарифами, затвердженими у встановленому порядку.
Згідно реєстру зареєстрованих осіб по о/р № НОМЕР_1 , який доданий позивачем до позовної заяви, за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
З розрахунку заборгованості за теплову енергію, постачання гарячої води та сум індексу інфляції, 3% річних по о/р НОМЕР_1 ( ОСОБА_1 ) вбачається, що за період з березня 2020 року по вересень 2024 року, по вказаному особовому рахунку було нараховано 56 352,74 грн, сплачено - 40 252,48 грн.
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В повній мірі зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд згідно нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до вимог п. 6 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16, від 16 вересня 2020 року у справі № 755/10683/17, від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц).
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються зокрема й на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Частиною 1 ст. 19 «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Статтями 20, 21 «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком споживача - є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Крім того, згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води передбачені статтями 21 та 22 цього Закону.
Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація, а послуг з постачання гарячої води - суб'єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради є виконавцем житлово-комунальних послуг населенню у м. Черкаси, та здійснює постачання теплової енергії та гарячого водопостачання, зокрема, до будинку за адресою: АДРЕСА_3 , в якій розміщена квартира відповідача.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Статтями 67, 68 ЖК України встановлено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» здійснює нарахування за постачання теплової енергії відповідачу за затвердженими в установленому порядку тарифами.
На офіційному веб-сайті КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» міститься інформація про затвердження тарифів на відповідний рік.
Так, Постановою НКРЕКП№ 1174 від 25.06.2019 року затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, яким визначено механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для суб'єктів природних монополій і суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання, які є ліцензіатами НКРЕКП.
Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1117 від 07.10.2019 «Про надання дозволу КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» на проведення розрахунків для встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію» надано дозвіл КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» провести розрахунки для встановлення тарифів на теплову енергію.
В подальшому, постановою НКРЕКП № 94 від 14.01.2020 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послугу з постачання теплової енергії КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради», із змінами, внесеними постановою НКРЕКП № 628 від 17.03.2020 року «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 94 від 14.01.2020», КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» встановлено тариф на послугу з постачання теплової енергії. Зазначена постанова набрала чинності 17.01.2020.
Наказом КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» № 15 від 16.01.2020 «Про введення в дію тарифів на послугу з постачання теплової енергії», відповідно до постанови НКРЕКП № 94 від 14.01.2020 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послугу з постачання теплової енергії КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради» та пункту 5 статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з 17.01.2020 введено в дію тарифи на послугу з постачання теплової енергії для потреб населення.
Наказом КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» № 42 від 18.03.2020 «Про введення в дію тарифів на послугу з постачання теплової енергії», відповідно до постанови НКРЕКП № 628 від 17.03.2020 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 94 від 14.01.2020», з 18.03.2020 року введено в дію тарифи на послугу з постачання теплової енергії для потреб населення.
Наказом КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» № 120 від 04.10.2021 «Про введення в дію тарифів на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води», відповідно до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1073 від 04.10.2021 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води, які надаються КПТМ «Черкаситеплокомуненерго», з 04.10.2021 введено в дію тарифи на послугу з постачання теплової енергії для потреб населення.
Наказом КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» № 134 від 28.10.2021 «Про введення в дію тарифів на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води», відповідно до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1199 від 28.10.2021 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 04.10.2021 № 1073 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води, які надаються КПТМ «Черкаситеплокомуненерго», з 13.10.2021 введено в дію тарифи на послугу з постачання теплової енергії для потреб населення.
Наказом КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» № 172 від 27.10.2022 «Про ведення в дію тарифів на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води», відповідно до рішень виконавчого комітету Черкаської міської ради від 30.09.2022 № 802 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послугу з постачання теплової енергії, послугу з постачання гарячої води для KПTM «Черкаситеплокомуненерго» на період воєнного стану в Україні» та від 27.10.2022 № 948 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 30.09.2022 № 802 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послугу з постачання теплової енергії, послугу з постачання гарячої води для КПГМ «Черкаситеплокомуненерго» на період воєнного стану в Україні».
Із наведеного слідує, що встановлення тарифів і затвердження планів розвитку для підприємств теплопостачання здійснюють органи місцевого самоврядування, і нарахування плати за отримані послуги за постачання теплової енергії здійснювалось на підставі затверджених тарифів, які в судовому порядку не оскаржені та діяли на час здійснення нарахувань.
Із матеріалів справи вбачається, що КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради є виконавцем житлово-комунальних послуг населенню у м. Черкаси, та здійснює постачання теплової енергії, зокрема, до будинку за адресою: АДРЕСА_3 , в якій розміщена квартира відповідача.
Відповідно до реєстру зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , особовий рахунок - № НОМЕР_1 .
Із наведеного слідує, що відповідач отримує послуги з постачання теплової енергії та гарячого водопостачання, яку надає позивач. Однак, ОСОБА_1 своєчасно та в повному обсязі не вносила плату за надані їй послуги, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Згідно з розрахунку заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 розмір заборгованості відповідача за послуги з централізованого постачання теплової енергії та гарячого водопостачання за період з 01 березня 2020 року по 31 серпня 2024 року складає 16 100,26 грн. Розрахунок здійснено з урахуванням часткового погашення заборгованості.
Відповідачка не заперечує факту проживання за вказаною адресою та споживання послуг, які надає позивач за вказаний позивачем у розрахунку заборгованості період, проте не погоджується із розміром заборгованості, оскільки посилається на те, що заборгованість відсутня так як вона вчасно здійснює оплату послуг з гарячого водопостачання та постачання теплової енергії.
Разом з тим, стороною відповідача не долучено до матеріалів справи доказів на підтвердження вчасної сплати за надання послуг за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання та не наведено власних контр розрахунків.
Отже, розмір заборгованості, визначений позивачем, стороною відповідача, а ні у відзиві на позовну заяву, а ні у відзиві на апеляційну скаргу, не спростований.
Колегія суддів зауважує, що спростування вартості та розміру заборгованості є процесуальним обов'язком відповідача, який нею не виконано, а тому за правилами частини четвертої статті 12 ЦПК України, він несе ризик настання наслідків, пов'язаних з цим.
Колегія суддів зазначає, що при розгляді спору, суд першої інстанції на вищезазначене не звернув належної уваги і прийшов до неправильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради за недоведеністю.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п.2 ч.1ст.374 ЦПК України).
Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи те, що колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради, тому на підставі ч. 13 ст. 141 ЦПК України із ОСОБА_1 на користь КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради підлягає стягненню 7 570,00 грн судових витрат, що складаються із судового збору за подання позову та за подання апеляційної скарги.( 3028 грн.+ 4542 грн.)
Керуючись ст.ст. 258, 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради - Соколовського Михайла Юрійовича -задовольнити.
Рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 17 квітня 2025 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користьКомунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради заборгованість за отримані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 16 100,26 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської радисудовий збір у розмірі 7 570,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді Л.І. Василенко
О.М. Новіков