Номер провадження № 22-з/821/136/25 Головуючий по першій інстанції Справа № 705/4886/21 Токова С.Є.
Доповідач в апеляційній
Гончар Н.І.
11 листопада 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Карпенко О.В.
секретар Любченко Т.М.
учасники справи:
позивач/заявник - ОСОБА_1 ;
відповідач - Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);
особа, яка подала заяву про роз'яснення рішення - ОСОБА_1 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Черкаського апеляційного суду від 29 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення неустойки, 3 % річних та інфляційних втрат,
18.11.2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) про стягнення неустойки, 3 % річних та інфляційних втрат.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 травня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив рішення скасувати, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 29 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 травня 2025 року - скасовано, ухвалено нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 3 % річних у сумі 85 грн. 84 коп., інфляційні втрати у сумі 265 грн. 66 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 8 грн. 82 коп.
06 жовтня 2025 року на адресу Черкаського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про роз'яснення судового рішення, в якій він вказує, що при задоволення апеляційним судом позовних вимог ОСОБА_1 (постанова Черкаського апеляційного суду від 29 липня 2025 року) питання стягнення неустойки у розмірі 1 % за кожен день прострочення повернення коштів залишено без належного правового аналізу та не було застосовано положення ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів».
Вважає, що у мотивувальній частині судового рішення відсутнє будь-яке роз'яснення щодо правової оцінки застосування (або незастосування) статті Закону України «Про захист прав споживачів», яка передбачає право споживача на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% за кожен день прострочення повернення коштів.
Відсутність роз'яснення даного питання створює неоднозначність у розумінні рішення суду та унеможливлює його належне виконання, створює ризики формування неправильної судової практики щодо застосування вищезазначеної норми.
Просить роз'яснити судове рішення в частині застосування положень ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема щодо підстав і можливості стягнення неустойки у розмірі 1% за кожен день прострочення повернення коштів споживачу.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Згідно ч. 2 ст. 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Із зазначеної норми процесуального права вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення яких визначено Законом України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів зазначає, що системне тлумачення положень статті 271 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що судове рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Таким чином, підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Отже, здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Колегія суддів вважає за важливе зазначити, що з поданої заяви про роз'яснення рішення, заявник просить роз'яснити лише мотивувальну частини постанови Черкаського апеляційного суду від 29 липня 2025 року, зводячи мотиви роз'яснення до не застосування апеляційним судом ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів», яка передбачає право споживача для стягнення неустойки пені у розмірі 1% за кожен день прострочення повернення коштів. Стосовно резолютивної частини постанови, яке б утруднювало виконання рішення суду, заявник роз'яснень не просить.
Так, постанова Черкаського апеляційного суду містить вступну, описову та мотивувальну частини.
Зокрема, у мотивувальній частині вказаного рішення зазначено мотиви, з яких суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, а також вказані норми права, якими регулюються дані правовідносини на момент постановлення рішення судом.
Резолютивна частина викладена чітко та зрозуміло.
Роз'яснення мотивувальної частини рішення, яка викладена чітко та зрозуміло, на підставі якої судом було зроблено висновки при складенні резолютивної частини рішення з якої не вбачається утруднення чи неможливість виконання рішення суду є підставою для відмови в наданні роз'яснення рішення.
Таку позицію, зокрема викладено в п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року N 14 "Про судове рішення у цивільній справі", п. 18 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року N 6 "Про судове рішення" та п. 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року N 7 "Про судове рішення в адміністративній справі".
Діючим процесуальним законодавством передбачено, що рішення суду повинно бути зрозумілим.
Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
У заяві про роз'яснення постанови Черкаського апеляційного суду від 29 липня 2025 року заявник фактично просить роз'яснити: мотиви чи підстави ухвалення судового рішення, шляхом тлумачення норм законодавства ( у частині застосування/не застосування положень ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачі», що виходить за межі повноважень суду щодо роз'яснення судового рішення, передбаченого ч. 1 ст. 271 ЦПК України.
Механізм визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось з осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення.
В ухвалі Верховного Суду України від 19.10.2016 року у справі N 800/211/16 встановлено таке: "необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Суд може відмовити у роз'ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю, або у випадку, коли судове рішення не підлягає роз'ясненню.
Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснено, що відповідно до ст. 221 ЦПК України (наразі ст. 271) роз'яснення рішення суду, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
За змістом вищенаведеного, можна дійти висновку, судове рішення має бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неякісності резолютивної частини судового рішення.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 24 липня 2020 року у справі №128/2734/14 роз'яснив, що суд може роз'яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення є зрозумілим і таким, що не припускає різного тлумачення, судом не встановлено обставин, що утруднюють виконання судового рішення, судове рішення є цілком зрозумілим та роз'ясненню не підлягає, у зв'язку з чим в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для задоволення клопотання про роз'яснення судового рішення по справі 712/13780/24 (постанови Черкаського апеляційного суду від 29 липня 2025 року).
Обставини, що, на думку заявника, є підставою для роз'яснення рішення, фактично зводяться до незгоди з рішенням суду в частині відмови позовних вимог про стягнення неустойки у зв'язку із незастосування ст. 12 Закону України « Про захист прав споживачів», що, в свою чергу, виходить за межі повноважень апеляційного суду та не є підставою для роз'яснення вказаного судового рішення.
Відтак, апеляційний суд доходить висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Черкаського апеляційного суду від 29 липня 2025 року слід відмовити.
Згідно з ч. 4 ст. 271 ЦПК України про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Керуючись статтею 271 ЦПК України, апеляційний суд, -
ОСОБА_1 в задоволенні заяви про роз'яснення постанови Черкаського апеляційного суду від 29 липня 2025 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.
Судді