Провадження № 33/821/590/25 Справа № 711/6331/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Михальченко Ю. В. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.
10 листопада 2025 року м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника Хмельницького І.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 жовтня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.
Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
З постанови судді вбачається, що 07 липня 2025 року о 16.49 год. в м.Черкаси, по вул. Привокзальна (Чекістів), 2, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «MERCEDES-BENZ E240» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження посилається на те, що строк був ним пропущений на один день через те, що останнім днем подачі апеляційної скарги перепав на вихідний.
Вважає вищевказану постанову необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам законодавства, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального права, та не ґрунтується на досліджених доказах під час судового розгляду.
Зазначає, що докази, на які послався суд першої інстанції, не доводять вину ОСОБА_1 , а саме, відмову останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Приводить версію подій, за якою поліцейські, пропонуючи пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , не роз'яснили, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння утворює самостійний склад правопорушення.
Вважає, що такі дії працівників поліції слід розцінити, як бажання у будь-якому випадку притягнути ОСОБА_1 до відповідальності, за відсутності для цього законних підстав.
З цього приводу посилається на рішення ЄСПЛ від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» та від 21.07.2011 «Коробов проти України».
На думку захисника, працівниками патрульної поліції, як особами, уповноваженими складання протоколів про адміністративні правопорушення, не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а суд першої інстанції, в свою чергу, не дотримався норм КУпАП щодо повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи дослідження доказів та дійшов необґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення^ передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Хмельницького І.О., який підтримав апеляційні вимоги та надав пояснення аналогічні їхньому змісту, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону суддею не було дотримано.
У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № від 384333 від 07 липня 2025 року, того дня о 16.49 год. в м.Черкаси, по вул. Привокзальна (Чекістів), 2, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «MERCEDES-BENZ E240» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Разом з тим, зазначені в протоколі обставини не підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції доказами.
Правовий аналіз ст. 130 КУпАП та п. 2.5 ПДР дає підстави стверджувати про можливість притягнення водія до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, лише у тому випадку, коли у поліцейського є підстави вважати, що особа перебуває у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Така відмова повинна бути висловлена цієї особою, або дії, бездіяльність (невиконання законних розпоряджень працівників поліції чи вимог інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу тощо) особи фактично спрямовані на відмову від проходження такого огляду. В обох випадках відмова від проходження огляду на стан сп'яніння повинна бути зафіксована належним чином та бути явною, очевидною.
З відеозапису з нагрудних камер патрульного поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 заперечував перебування його в стані сп'яніння, не погоджувався з наявністю відповідних ознак сп'яніння або перебування під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Той був згоден пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Утім через виявлення у нього ознак наркотичного сп'яніння, як це було встановлено уповноваженими працівниками поліції, ОСОБА_1 була пред'явлена вимога про проходження огляду в закладі охорони здоров'я.
ОСОБА_1 давав суперечливі пояснення з приводу вимоги поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння: первісно вказавши, що відмовляється пройти такий огляд, після консультації з фахівцем в галузі права надав згоду пройти відповідний огляд на стан наркотичного сп'яніння. Проте йому в цьому було відмовлено.
Апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 висловив згоду пройти огляд в закладі охорони здоров'я до моменту закінчення складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.
Зазначена позиція ОСОБА_1 щодо його згоди на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, також засвідчено в протоколі про адміністративне правопорушення, де той власноручно вказав, що згоден пройти огляд.
На зазначене суддя при розгляді справи не звернув належної уваги та виніс постанову, що не відповідає вимогам закону.
Внаслідок чого апеляційний суд приходить до висновку, що у цьому випадку у поліцейського були відсутні правові підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Той був зобов'язаний відповідно до приписів п. 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду та п.п. 9, 12 Інструкції - забезпечити проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
За наявності об'єктивних даних, за якими ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного, а також й наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № від 384333 від 07 липня 2025 року не може вважатися належним доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заразом апеляційний суд відзначає, що інші доводи захисника, як окремі підстави для скасування судового рішення, є безпідставними, оскільки не впливають на законність прийнято суддею рішення.
З урахуванням наведеного, постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закриттю.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП
Апеляційну скаргу захисника Хмельницького І.О. задовольнити.
Постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 жовтня 2025 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.
Закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук