Рівненський апеляційний суд
17 листопада 2025 року м. Рівне
Справа № 570/3837/25
Провадження № 33/4815/980/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І.,
з участю:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Геруса Б.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Геруса Б.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 15 жовтня 2025 року, -
Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 15 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років без оплатного вилученням транспортного засобу.
З матеріалів справи вбачається, що 29 липня 2025 року о 23 год. 18 хв. в с. Антопіль Рівненського району по вул. Київській водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Kia Sorento, реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи особою, яка не отримувала посвідчення водія відповідної категорії. Вказане правопорушення вчинив повторно протягом року, чим порушив п.2.1А Правил дорожнього руху України та ст.15 ЗУ "Про дорожній рух".
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі захисник Герус Б.І. просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити.
Зазначає, що ОСОБА_1 повідомляв суд, що 29.07.2025 року приблизно о 23 год. був вдома (що підтвердила його матір), а після притягнення його до адміністративної відповідальності Гощанським районним судом транспортним засобом не керував, так як йому відомо, що в разі повторного притягнення його можуть позбавити права керування на 5 років. Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували той факт, що ОСОБА_1 в той момент керував транспортним засобом. Зауважує, що ні ОСОБА_1 , ні його матір не підписувати письмові пояснення, складені працівниками поліції, які приїжджали до нього додому 31.07.2025 року. Наголошує, що ОСОБА_1 повідомлялося в судовому засідання про те, що він із заявником ОСОБА_2 має неприязні стосунки та останній повідомляв йому, що він йому щось зробить.
Вказує, що судом першої інстанції не враховано те, що ОСОБА_1 ставиться в провину керування транспортним засобом 29.07.2025 року о 23 год. 18 хв. на вул. Київська в с. Антопіль, однак інші матеріали містять іншу адресу, зокрема с. Біла Криниця поблизу магазину «АТБ» (вул. Рівненська, 112 б. с. Біла Криниця) та вул. Київська, 160, с. Біла Криниця, що позбавляє можливості встановити дійсні обставини справи. При цьому звертає увагу суду на те, що за результатами розгляду адміністративних протоколів відносно ОСОБА_1 за ст.ст.124, 122-4 КУпАП щодо обставин та подій, що нерозривно пов'язані з адміністративним протоколом за ч.5 ст.126 КУпАП, суд першої інстанції повернув такі матеріали для належного оформлення, оскільки вони містили безліч порушень та неузгодженостей.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст.285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 15 жовтня 2025 року (а.с.32).
Копію постанови адвокат Герус Б.І. отримав 23.10.2025 року.
Апеляційна скарга подана через систему «Електронний суд» 27.10.2025 року (а.с.33).
Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити.
Заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника Геруса Б.І. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Так, відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Для встановлення події правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, необхідно з'ясувати, чи дійсно особа, яка не отримувала посвідчення водія відповідної категорії та протягом року вже притягувалася за аналогічне правопорушення, повторно керувала транспортним засобом.
Наявність події правопорушення має бути підтверджена належними та допустимими доказами.
Так, під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 зазначив, що 29 липня 2025 року приблизно о 23 годині він перебував удома. Вказав, що він не керував транспортним засобом, так як йому було відомо, що в разі повторного притягнення його можуть позбавити права керування на 5 років. Також він звернув увагу, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували його керування транспортним засобом.
Свідок ОСОБА_2 повідомив, що не бачив, хто саме керував транспортним засобом марки Kia Sorento, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Враховуючи наведене, апеляційний суд зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки Kia Sorento, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Разом з тим, до протоколу про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП додано довідку з підсистеми «Адмінпрактика» Інформаційного порталу Національної поліції України, яка стосується не ОСОБА_1 , а іншої особи - ОСОБА_3 , котрого протягом року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП (а.с.9).
Так, у рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Доказування, зокрема має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України».
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, та те, що ОСОБА_1 не погоджується із складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення, категорично заперечує факт керування транспортним засобом, суд приходить до висновку, що його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, не доведена достатніми, допустимими та достовірними доказами.
З врахуванням викладеного апеляційний суд вважає за необхідне скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Керуючись ст.ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд, -
Поновити захиснику Герусу Б.І. строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника Геруса Б.І. задовольнити.
Постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 15 жовтня 2025 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович