Рівненський апеляційний суд
17 листопада 2025 року м. Рівне
Справа № 571/2242/25
Провадження № 33/4815/882/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від 24 вересня 2025 року, -
Постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 24 вересня 2025 рокуОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП та відповідно до ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн. (п'ятдесят одну тисячу гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.
З матеріалів справи вбачається, що 12.07.2025 року 00:50 в с-щі Рокитне по вул. Івана Франка, 8 громадянин ОСОБА_1 керував ТЗ RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510 №0028 та проведення такого огляду у медзакладі відмовився. При цьому ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху і його дії кваліфіковано за ч.3 ст.130 КУпАП.
Крім того, 12.07.2025 року 00:50 в с-щі Рокитне по вул. Івана Франка, 8 громадянин ОСОБА_1 керував ТЗ RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, яка позбавлена права керувати транспортними засобами на підставі постанови Подільського районного суду м. Києва, чим порушив вимоги ст.15 Закону України «Про дорожній рух», п.2.1.а ПДР і його дії кваліфіковано за ч.5 ст.126 КУпАП.
Крім того, 27.07.2025 року 00:50 в с-щі Рокитне по вул. Шевченка, 9 громадянин ОСОБА_1 керуючи ТЗ RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_1 , повторно протягом року керував ТЗ, будучи особою, яка позбавлена права керувати ТЗ на підставі постанови Подільського районного суду м. Києва та постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА номер 3772532 від 02.01.2025 року, чим порушив вимоги ст.15 Закону України «Про дорожній рух», п.2.1.а ПДР» і його дії кваліфіковано за ч.5 ст.126 КУпАП.
Також, 27.07.2025 року 00:50 с-ще Рокитне по вул. Шевченка, 9 громадянин ОСОБА_1 керував ТЗ RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора Drager «Alcotest» 0443 та проведення такого огляду у медзакладі відмовився. При цьому, ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху і його дії кваліфіковано за ч.3 ст.130 КУпАП.
Постановою Рокитнівського районного суду від 21 серпня 2025 року справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 об'єднані в одне провадження.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову місцевого суду від 24 вересня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення №571/2242/25 за ч.5 ст.126 та ч.3 ст.130 КУпАП, а провадження у справі відносно нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що постанова місцевого суду є незаконною, передчасною та необґрунтованою, ухваленою з формальних підстав із грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, а також конституційного права на судовий захист. Зазначає, що судом першої інстанції допущено грубе порушення вимог ст.268 КУпАП, у зв'язку з тим, що розглянуто справу у його відсутності та без його пояснень, оскільки він надав суду об'єктивні підстави для перенесення розгляду справи, а саме розгляд його апеляційної скарги в апеляційному суді. Вказує, що з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що о 00:50:18 год. автомобіль стоїть біля паркану по правій стороні, куди переїхав екіпаж поліції, і не рухається. Також з відео не видно, кому роз'яснюються права та обов'язки, після розмови працівників поліції один з одним о 01:09:19 год. йому ніхто не пропонував пройти медичний огляд повторно, свідки його відмови від проходження огляду відсутні, тому оскільки подія відбулася в нічну пору доби, будучи впевненим в своїй невинуватості він відповідно до ст.63 КУ вирішив нічого не пояснювати, оскільки вважав дії поліцейських упередженими.
Доводить, що згідно протоколу серії ЕПР1 №520053 від 12.07.2025 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за відсутність страхового полісу на автомобіль, тому сплата штрафу 25.07.2025 року у розмірі 425 грн. спростовує притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП. Наголошує на відсутності доказів керування та зупинки транспортного засобу 27.07.2025 року, оскільки автомобіль був припаркований біля продуктового магазину «Саммаркет», до якого під'їхали працівники поліції, що також вказує на відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП. Зауважує, що судом першої інстанції допущено грубе порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки розгляд справи здійснено на підставі дублікатів протоколів, без додавання їх оригіналів.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 24 вересня 2025 року за його відсутності (а.с.117).
Апеляційна скарга подана на поштове відділення 04.10.2025 року.
Таким чином, оскільки апеляційну скаргу подано у встановлений законом строк, підстав для його поновлення не вбачається.
Призначений на 28.10.2025 року розгляд справи було відкладено у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 , а 10.11.2025 року розгляд справи був відкладений на підставі його клопотання про перенесення дати слухання справи.
На судове засідання, призначене на 17 листопада 2025 року, ОСОБА_1 повторно не з'явився, проте подав клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових пояснень, у яких просить задовольнити його апеляційну скаргу, здійснювати розгляд справи за його участю, повідомляти його про судові засідання судовою повісткою та за можливості забезпечити участь у режимі відеозв'язку. Разом з тим в поданому клопотанні він не зазначив дату проведення судового засідання в режимі відеозв'язку (тобто 17.11.2025 року чи відкласти розгляд справи та наступне судове засідання провести в режимі відеоконференції), а також не вказав умови проведення відеоконференцзв'язку: з приміщення суду чи поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та кваліфікованого електронного підпису.
При цьому, матеріали справи підтверджують, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, жодних доказів поважності причин його неявки до суду 17.11.2025 року ним не подано, клопотань про відкладення розгляду чи забезпечення відеоконференції заздалегідь до суду не надходило.
Відповідно до вимог ч.4 ст.294 КУпАП, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
Частиною 2 ст.268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.126 КУпАП та ст.130 КУпАП, не є обов'язковою.
За наведених обставин, а також з метою розгляду справи в розумні строки, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 ..
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Приписами статей 251, 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
На думку апеляційного суду, розглянувши вказану справу суддя місцевого суду дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 КУпАП та ч.3 ст.130 КУпАП.
Так, диспозицією ч.5 ст.126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за повторне, протягом року, вчинення порушень, таких як: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Частиною 3 ст.130 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт скоєння ОСОБА_1 вказаних правопорушень за обставин, викладених у постанові місцевого суду, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні:
- даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №388941, №388953 від 12.07.2025 року та серії ЕПР1 №403767 та №403808 від 27.07.2025 року;
- довідкою інспектора ВОНС в м. Сарни УПП в Рівненській області ДПП Наталії Пискалової та витягом з підсистеми «Адмінпрактика» інформаційного порталу НП України, згідно якої 02.01.2025 року відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було винесено адміністративну постанову серії ЕНА № 3772532 за ч.4 ст.126 КУпАП, накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 20400 грн. так як 19.09.2024 р. відносно гр. ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 132438 за ч.1 ст.130 КУпАП та направлено на розгляд до Подільського районного суду м. Києва. Постановою Подільського районного суду №758/13417/24 від 18.12.2024 р., гр. ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у сумі 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік;
- витягом з підсистеми «Адмінпрактика» Інформаційного порталу Національної поліції України, згідно якого 09.03.2025 року відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 266354 за ч.1 ст.130 КУпАП, ЕПР1 № 266361 за ч.5 ст.126 КУпАП, та направлено на розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області, відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП об'єднанні в одне провадження. Постановою Києво-Святошинського районного суду № 369/4409/25 від 07.04.2025 року гр. ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, ч.5 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу 40 800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років;
- довідкою інспектора ВОНС в м. Сарни УПП в Рівненській області ДПП Наталії Пискалової та витягом з підсистеми «Адмінпрактика» інформаційного порталу НП України, згідно якої 02.01.2025 року відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 721928 за ч.1 ст.130 КУпАП, який було направлено на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва. Постановою Шевченківського районного суду №761/36738/24 від 01.11.2024 рокуОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік; а також 10.01.2025 року відносно гр. ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 217108 за ч.2 ст.130 КУпАП, який було направлено на розгляд до Подільського районного суду м. Києва. Постановою Подільського районного суду №758/1195/25 від 03.03.2025 р., гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки;
- актами огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду;
- направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого огляд у медичному закладі не проводився у зв'язку з відмовою водія;
- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, на яких зафіксовано факт відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі (подія 12.07.2025 року, файл i9st7, час 00:23:50) та (подія 27.07.2025 року, файл 6d14i, час 06:00).
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Апеляційним судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень ними оформлення адміністративних матеріалів, що ставили б під сумнів його вину у вчиненні правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 КУпАП та ч.3 ст.130 КУпАП.
Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до апеляційної скарги додано не було.
Доводи апеляційної скарги про те, що з матеріалів справи неможливо встановити факт руху транспортного засобу, є безпідставними. Так, із досліджених судом відеозаписів подій від 12.07.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 сам повідомив працівникам поліції, що він рухається додому, оскільки завозив дівчат, чим фактично підтвердив факт керування транспортним засобом у зазначений час.
Крім того, із відеозапису подій від 27.07.2025 року чітко вбачається, що транспортний засіб RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_1 , перебував у русі, після чого був зупинений працівниками поліції, а з водійського місця вийшов саме ОСОБА_1 ..
Таким чином, матеріали справи у своїй сукупності підтверджують керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , що спростовує його твердження про відсутність такого факту.
Апеляційний суд також критично ставиться до доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції нібито порушено вимоги статті 268 КУпАП у зв'язку з розглядом справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце судових засідань шляхом надсилання судових повісток за адресою, зазначеною у матеріалах справи. Незважаючи на це у судове засідання 05.08.2025 року він не з'явився, натомість 04.08.2025 року подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю в іншому судовому засіданні.
За його клопотанням розгляд справи неодноразово відкладався: на 21.08.2025 року, на 10.09.2025 року, а згодом на 24.09.2025 року. При цьому кожного разу ОСОБА_1 знову не з'являвся у призначені дати та подавав нові клопотання про відкладення справи з аналогічних підстав.
Суд першої інстанції, розглядаючи зазначені клопотання, належно оцінив їх обґрунтованість, врахував положення статей 245, 268 та 277 КУпАП, а також принцип юридичної визначеності, який передбачає своєчасний розгляд справи. Місцевий суд вірно послався на практику Європейського суду з прав людини (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії», 1989 р.), відповідно до якої учасник процесу має проявляти належну зацікавленість у розгляді справи та не зловживати процесуальними правами.
Крім того, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості надати свої пояснення іншим чином, зокрема шляхом участі у засіданні в режимі відеоконференції або подання письмових пояснень, проте цим правом він не скористався.
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у ній доказів.
Отже, доводи апеляційної скарги на порушення його прав, передбачених статтею 268 КУпАП, є безпідставним, оскільки суд першої інстанції забезпечив йому належну можливість для реалізації процесуальних прав, а розгляд справи у його відсутності зумовлений не об'єктивними причинами, а систематичним ухиленням від участі в судових засіданнях.
Разом з тим не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 про неналежність протоколів про адміністративні правопорушення у зв'язку з наявністю їх дублікатів в справі, оскільки в матеріалах справи знаходяться як і дублікати протоколів, так і їх оригінали.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 та ч.3 ст.130 КУпАП, а мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинені ним адміністративні правопорушення.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 та ч.3 ст.130 КУпАП.
Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.ст.33, 36, 38 КУпАП в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення, а саме за ч.5 ст.126 КУпАП.
На думку апеляційного суду, таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд, -
Постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від 24 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович