Рівненський апеляційний суд
Іменем України
13 листопада 2025 року м. Рівне
Справа № 949/2224/25
Провадження № 11-сс/4815/305/25
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника-адвоката ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 02 жовтня 2025 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні №12025181110000252,
Ухвалою слідчого судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 02 жовтня 2025 року задоволено клопотання слідчої СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , яке погоджене прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_9 .
Застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_10 , котра народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Берестя Сарненського району Рівненської області, громадянки України, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 29 листопада 2025 року, з одночасним визначенням застави у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 грн., у разі внесення якої на підозрювану буде покладено ряд процесуальних обов'язків.
Мотивував своє рішення слідчий суддя наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, а також наявністю ризиків переховування від досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_5 просить вказану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю. У разі залишення ухвали буз змін, просить зменшити розмір застави до суми, спів мірної з матеріальним становищем підозрюваної.
На обґрунтування заявлених вимог зазначив, що обраний підозрюваній запобіжній захід із визначенням застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, є занадто суворим. Слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_7 є матір'ю малолітньої дитини, яка потребує постійного догляду, те, що матеріальна шкода відшкодована, вона раніше не судима. є особою з інвалідністю ІІІ групи, розлучена, має міцні соціальні зв'язки, є власником будинку.
На думку захисника, наявність у підозрюваної інвалідності ІІІ групи, унеможливлює її переховування або втечу, вона потребує регулярного медичного нагляду, при цьому слідчим не було надано доказів на підтвердження наявності заявлених ризиків.
Також апелянт зазначив, що визначений розмір застави є надмірним, він є неспівмірним з матеріальним становищем підозрюваної і позбавляє її можливості скористатися правом на внесення застави.
До початку судового засідання від адвоката ОСОБА_11 , яка представляє інтереси ОСОБА_7 на підставі ордеру серії ВК №1198115 від 31.10.2025 надійшла заява, в якій вона просить проводити судовий розгляд за її відсутності та за відсутності підозрюваної ОСОБА_7 . Окрім того до заяви додано власноруч написана ОСОБА_7 заява, в якій також просить проводити розгляд справи у її відсутності, оскільки не має змогу прибути в судове засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника-адвоката ОСОБА_5 на підтримання поданої ним в інтересах ОСОБА_7 апеляційної скарги, міркування прокурора ОСОБА_4 про безпідставність апеляційних вимог та залишення ухвали слідчого судді без змін, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів приходить таких висновків.
Згідно приписів ч.1 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
При цьому, пунктом 4 ч.2 ст. 183 КПК передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
01.10.2025 о 10 год. 23 хв. ОСОБА_7 була затримана в порядку ст. 208 КПК та того ж дня їй було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК, а саме, в сприянні та організації незаконного переправленні осіб через державний кордон України, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
На переконання колегії суддів, зібрані органом досудового розслідування докази, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 16 вересня 2025 року; протокол повторного допиту свідка ОСОБА_12 від 01 жовтня 2025 року; протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 01 жовтня 2025 року; протокол затримання ОСОБА_7 від 01 жовтня 2025 року та інші докази, які долучені до клопотання про обрання запобіжного заходу на даному етапі досудового розслідування дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється в інкримінованому їй злочині.
При цьому, під час розгляду клопотання, слідчим суддею також було встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, а саме можливість підозрюваної переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Колегія суддів, перевіривши матеріали за даним клопотанням, вважає такий висновок слідчого судді правильним.
Так, оскільки за вчинення злочину, в якому підозрюється ОСОБА_7 , передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, то суворість можливого покарання свідчить про цілком обгрунтований ризик переховування ОСОБА_7 від органу досудового розслідування та суду. Окрім того ОСОБА_7 будучи обізнаною із способом та методами незаконного перетину державного кордону України може покинути його з метою уникнення покарання.
Також існує цілком обгрунтований ризик незаконного впливу підозрюваної на свідків, оскільки судом до уваги будуть братися показання свідків дані ними лише під час судового розгляду, а тому у разі застосування до підозрюваної менш суворого запобіжного заходу аніж тримання під вартою є обґрунтований ризик чинення ОСОБА_7 тиску на свідків для зміни чи відмови даних ними показань, зокрема на свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , з яким вона неодноразово спілкувалась та має їх мобільний номер телефону.
Судом при обранні ОСОБА_7 запобіжного заходу також враховано дані про особу підозрюваної, яка раніше не судима, має постійне місце проживання та позитивно характеризується, на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, є інвалідом третьої групи загального захворювання, проте наведене не може свідчити на спростування існування наведених вище ризиків.
Жодних обставин, які б свідчили про неможливість утримання ОСОБА_7 під вартою, так і про допущення при розгляді даного клопотання процесуальних порушень, під час апеляційного розгляду встановлено не було.
Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді або суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
При цьому, згідно приписів ч.4 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Тобто застава повинна бути обрана в такому розмірі, аби забезпечити попередження можливої протиправної поведінки підозрюваного або перешкодити її виникненню та запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК, під загрозою застосування фінансових санкцій. Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Мангурас проти Іспанії» від 08 січня 2009 року, сума застави має бути такою, аби забезпечити стримуючий ефект цього заходу.
Відповідно до ч.5 ст. 183 КПК, розмір застави визначається у таких межах - щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, враховуючи дані про особу підозрюваної ОСОБА_7 та обставини кримінального правопорушення, в якому вона підозрюється, зокрема суму отриманих коштів - 14000 доларів США за незаконне переправлення осіб через державний кордон України, то це свідчить про високий рівень матеріального становища підозрюваної, а в сукупності на даному етапі дає підстави стверджувати, що обраний місцем судом розмір застави є достатнім та зможе гарантувати у разі внесення підозрюваною чи будь-якою іншою особою заставодавцем виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що вказана ухвала є законною, обґрунтованою та вмотивованою, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог захисника ОСОБА_5 .
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Ухвалу слідчого судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 02 жовтня 2025 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 - без задоволення.
Ця ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3