Справа № 536/3144/24 Номер провадження 22-ц/814/2329/25Головуючий у 1-й інстанції Дряхлов Є.О. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
20 листопада 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Одринської Т.В.,
суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Полтава цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ходіної Наталії Володимирівни
на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 березня 2025 року,
У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 19.05.2023 між ТОВ "Селфі Кредит" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 784172, на підставі якого відповідач отримав грошові кошти в розмірі 10000 грн та зобов'язався повернути грошові кошти надані у кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки, визначені договором.
Відповідачем належним чином взяті на себе зобов'язання, які визначені вказаним кредитним договором, не виконуються, що є підставою для стягнення заборгованості.
При цьому, первинним кредитором було відступлено право вимоги за вказаним кредитним договором позивачу, який набув право вимоги.
01.02.2024 між ТОВ "Селфі Кредит" та ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" було укладено договір факторингу № 01022024, відповідно до якого ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло право вимоги, зокрема, за вищевказаним кредитним договором № 784172 від 19.05.2023.
Заборгованість відповідача за цим кредитним договором складає у загальному розмірі 60379,99 грн, з яких:
9999,99 грн - заборгованість за тілом кредиту;
50380 грн - заборгованість за відсотками.
Позивач зазначає, що вказана сума заборгованості була нарахована первинним кредитором - ТОВ "Селфі Кредит". Посилаючись на вказане, просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 60379,99 грн та понесені у справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 2 422,40 грн.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 березня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 19.05.2023 в розмірі 60 379,99 грн та грн та понесені у справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 2 422,40 грн.
Рішення суду мотивовано доведеністю позовних вимог.
Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 - адвокат Ходіна Надія Володимирівна. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає,що позивачем не доведено наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №3683449 від 19.05.2023 року.
Вказує, що у відповіді ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» міститься зазначення номеру картки частково № НОМЕР_1 , без зазначення банківської установи, платіжне доручення, за яким здійснено переказ для зарахування на платіжну картку, само по собі не свідчить про отримання відповідачем кредиту в сумі 20000 грн, без інформації від банківської установи про рух коштів по картці відповідача.
Звертає увагу, що матеріали справи не місять доказів, що рахунок № НОМЕР_1 належить саме відповідачу.
Також, вказує, що відповідач, як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не зміг ефективно здійснити свої права бути поінформованим про дійсні документ умови кредитування ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", які викладені в декількох значних за об'ємом документах, які не містять прозорості та зрозумілості.
Крім того зазначає, що передбаченні в договорі такого високого розміру відсотків порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого є відповідач як споживач, тим самим порушує його права споживача, тому вимога позивача про стягнення цієї суми заборгованості за відсотками, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим ст. 3 п. 6, ст. 509 ч. 3 та ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності.
Підсумовуючи, вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги відсутність доказів зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача, відсутність доказів використання відповідачем вказаних одноразових ідентифікаторів.
Позивач, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», скористався своїм правом на подання відзиву.
В якому зазначає, що даний кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства у електронній формі, відповідач не заперечував сам факт укладення ним електронного кредитного договору.
Кредитний Договір № 784172 від 19.05.2023 року підписано електронним підписом, одноразовим ідентифікатором Н831, 19.05.2023 16:01:51 ОСОБА_1 .
Окрім того, в матеріалах справи наявна довідка про ідентифікацію, яка підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з яким укладено договір №784172 від 19.05.2023, отримав одноразовий ідентифікатор Н831 та вказано номер телефону, на який відправлено ідентифікатор.
Зазначає, за вказаними у довідці про ідентифікацію відомостями можна точно встановити, кому саме було надіслано одноразовий ідентифікатор та ким підписано кредитний договір №784172 від 19.05.2023 року.
Вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» (iPay.ua) є платіжною ліцензованою системою, яка забезпечує проведення грошових переказів. Довідка, що підтверджує успішне перерахування коштів за кредитним договором № 784172 від 19.05.2023 року, видана ними, є офіційним підтвердженням здійсненої через їхню систему транзакції. Видача довідки iPay свідчить про те, що платіж був ініційований Кредитором та успішно проведений через їхню платіжну інфраструктуру.
Довідка містить ключові реквізити платежу: дату та час здійснення переказу (19.05.2023 р. 16:03:05), грошову суму переказу (10000,00 грн), часткові дані отримувача (картки), номер транзакції в системі iPay. Ця інформація дозволяє ідентифікувати конкретний платіж та його отримувача. Довідка від iPay, будучи електронним документом, що підтверджує факт проведення платіжної операції, відповідає вимогам процесуального законодавства. Отже, вважає, що надана позивачем копія Повідомлення про успішне перерахування коштів за кредитним договором № 784172 від 19.05.2023 р. містить усі необхідні реквізити, а, отже, може вважатися первинним документом.
Зазначає, що відсутність у матеріалах справи виписок з особових рахунків не свідчить про відсутність у відповідача заборгованості, оскільки згідно з п. 2.1 кредитного договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_3 .
ТОВ «Селфі Кредит» не створює окремий рахунок для Споживача, а надає кошти на уже існуючий, а, отже, не може мати доступу до таких рахунків для того, аби отримати інформацію щодо вчинених фінансових операцій.
Звертає увагу суд, що відповідач певний період часу здійснював платежі на погашення кредитної заборгованості.
Підсумовуючи, просив апеляційну скаргу - залишити без задоволення, рішення Крюківського районного суду міста Кременчука від 19.03.2025 - без змін.
Відповідно до частини 13 статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно вимог частини 1статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на ціну позову та зазначені норми закону, дана справа має розглядатися у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що 19.05.2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №784172, згідно з умовами якого, товариство надає відповідачу кредит, а відповідач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
До укладання договору відповідач ознайомився із паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором, про що свідчить його електронний підпис одноразовим ідентифікатором Н831 (а.с. 29-31).
Згідно п.1.3. договору сума кредиту (загальний розмір) складає 10000 грн.
Відповідно до п.1.4. договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі (а.с. 32-52).
Згідно пункту 1.5 договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:
- стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного пунктом 1.4 цього договору (360 днів).
- знижена процентна ставка 0,99% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 17.06.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного графіком платежів або здійснить часткове повернення кредиту, споживач учасник Програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Крім того, споживач може отримати індивідуальну знижку, якщо до вказаної дати здійснить часткове/повне дострокове повернення кредиту у зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою буде перераховано за зниженою процентною ставкою до дати часткового/повного дострокового повернення кредиту (включно).
Згідно пункту 1.6 договору мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
Пунктом 1.7 договору передбачена орієнтована річна процентна ставка:
- за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 51686,47% річних;
- за стандартною процентною ставкою з урахування періоду застосування зниженої процентної ставки 18987,67% річних.
Згідно пункту 1.8 договору орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає:
- за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 89 200,00 грн;
- за стандартною процентною ставкою з урахування періоду застосування зниженої процентної ставки 85 570,00 грн.
До укладання договору відповідач познайомився із паспортом, таблицею обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки та підписав їх електронним підписом одноразовим ідентифікатором Н831.
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору, кошти кредиту надаються відповідачу товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки. Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору, що підтверджується копіями договору № 784172 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 19.05.2023 та паспорта споживчого кредиту від 19.05.2023.
Договір про надання споживчого кредиту укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» та підписаний шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Н831, що підтверджено довідкою про ідентифікацію ТОВ «Селфі Кредит».
19.05.2023 о 16:03:05 Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» (надалі за текстом - ТОВ «Універсальні платіжні рішення»), як технологічним оператором платіжних послуг, на підставі укладеного з ТОВ «Селфі Кредит» договору на переказ коштів ФК-П-21/05-25 від 27.05.2021, через платіжну систему «iPay.ua» (номер транзакції в системі - 240016632) було перераховано на рахунок відповідача (платіжну картку, зазначену у договорі - № НОМЕР_3 ) грошові кошти у сумі 10 000 грн 00 коп., що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальний дата центр» за вих.№ 3219_241023090239 від 23.10.2024.
01.02.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №01022024, відповідно до умов якого відбулося відступлення права грошової вимоги і за договором про надання споживчого кредиту № 784172 від 19.05.2023, сума та розрахунок заборгованості було передано ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» від первинного кредитора ТОВ «Селфі Кредит», що підтверджено копією договору факторингу № 01022024 від 0.02.2024 (а.с. 52-56).
Актом приймання-передачі Реєстру боржників від 01.02.2024 до договору факторингу № 01022024 від 01.02.2024 підтверджується, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» прийняло від ТОВ «Селфі Кредит» Реєстр боржників від 01.02.2024 (а.с. 80).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 01.02.2024 до договору факторингу № 01022024 від 01.02.2024, заборгованість ОСОБА_1 становить 60 379 грн 99 коп. та складається із заборгованості за основною сумою боргу - 9999,99 грн, заборгованості по відсоткам - 50 380 грн 00 коп.
Згідно розрахунку, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 11.12.2024 становить 60 379,99 грн та складається із заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) - 9999,99 грн заборгованості по відсоткам - 50 380,00 грн.
Таким чином, первинний кредитор ТОВ «Селфі Кредит» передав ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до договору факторингу разом з матеріалами кредитної справи і довідку про ідентифікацію, яка підтверджує, що відповідач, з яким укладено договір про надання споживчого кредиту ідентифікований. Акцепт договору відповідачем вчинено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Задовольняючи позов в повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором №784172 від 19.05.2023 є правомірними та обґрунтованими, відповідач не виконав свого зобов'язання внаслідок чого утворилась заборгованість.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини на основі кредитного договору, що врегульовано статтями 1046, 1054 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України).
Вище зазначений договір підписаний за допомогою електронного підпису, що відповідає положенням статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII та абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що договір підписаний між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем електронними підписами, використання яких є неможливим без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
Згідно довідки про ідентифікацію, виданої представником ТОВ «Селфі Кредит», клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з ким укладено договір №784172 від 19.05.2023 16:01:52 ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит». Акцепт договору позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Н8381.
Ураховуючи вище викладене, колегія суддів, погоджується з висновком районного суду, що договір про надання споживчого кредиту укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» та підписаний шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджено довідкою про ідентифікацію ТОВ «Селфі Кредит» (а.с. 67).
Зазначений договір є чинними та підлягає виконанню сторонами.
Підписавши договір саме такого змісту, відповідач погодився з його умовами та правилами надання споживчих кредитів, що фактично нівелює усі можливі доводи стосовно невідповідності умов договору вимогам законодавства без його обґрунтування доказами.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20).
Отже, з укладенням договору у позичальника виник обов'язок повернути ТОВ «Селфі Кредит» кредит та відсотки за договором у строки та в розмірах чітко встановлених договором та графіком погашення кредитної заборгованості.
Згідно з частини 1статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
За змістом частини 1статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частини 1статті 1054 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пп. 1-1 п. 1 ч. 1ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування»).
У постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року в справі № 6-223цс16 зроблено висновок, що «визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів».
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом першої інстанції було вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 19.05.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 784172, згідно з умовами якого, товариство надає відповідачу кредит, а відповідач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Згідно п.1.3. договору сума кредиту (загальний розмір) складає 10000 грн.
Відповідно до п.1.4. договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі (а.с. 32-52).
Згідно пункту 1.5 договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:
- стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного пунктом 1.4 цього договору (360 днів).
- знижена процентна ставка 0,99% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 17.06.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного графіком платежів або здійснить часткове повернення кредиту, споживач учасник Програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Крім того, споживач може отримати індивідуальну знижку, якщо до вказаної дати здійснить часткове/повне дострокове повернення кредиту у зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою буде перераховано за зниженою процентною ставкою до дати часткового/повного дострокового повернення кредиту (включно).
Пунктом 2.1 договору передбачено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням № НОМЕР_3 .
При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, за якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
В даних правовідносинах у порушення вимог Закону, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, в установлені строки заборговані суми.
Доводи апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутні докази, які надають можливість встановити факт отримання ним кредитних коштів, є необґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першою статті 77 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша 80 ЦПК України).
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи з матеріалів справи, на підтвердження виконання ТОВ «Селфі Кредит» зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 784172 від 19.05.2023, позивачем надано довідку за вих.№ 3219_241023090239 від 23.10.2024, згідно якої 19.05.2023 о 16:03:05 Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення», як технологічним оператором платіжних послуг, на підставі укладеного з ТОВ «Селфі Кредит» договору на переказ коштів ФК-П-21/05-25 від 27.05.2021, через платіжну систему «iPay.ua» (номер транзакції в системі - 240016632) було перераховано на рахунок відповідача (платіжну картку, зазначену у договорі - № НОМЕР_3 ) грошові кошти у сумі 10000 грн.
Між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» укладено договір на переказ коштів ФК-П-21/05-25 від 27.05.2021.
Підприємство ТОВ «Універсальні платіжні рішення» є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг. Відповідно до отриманої ліцензії від Національного банку України (рішення від 29.05.2023 №21/990-РК), що переоформлена Національним банком України 24.05.2024 (витяг Національного баку України із Державного реєстру фінансових установ про внесення 24.05.2024 запису до Державного реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензій), Товариство надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.
ТОВ «Селфі Кредит» виконало умови договору про надання споживчого кредиту та перерахувало шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача кошти в розмірі 10000 грн, що підтверджується копією листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3219_241023090239 від 23.10.2024 (а.с. 66).
Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, відповідач не був позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.
Із врахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком районного суду про те, що в матеріалах справи наявні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження факту укладання договору про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 784172 від 19.05.2023 між ОСОБА_1 та первісним кредитором.
При цьому, відповідач, стверджуючи про необґрунтованість позовних вимог, доказів на спростування встановлених обставин до суду не надав, зокрема, банківську виписку, або довідку з банку про неналежність йому даної картки, докази повного погашення заборгованості тощо чи ненадходження кредитних коштів від ТОВ «Селфі Кредит» через технологічного оператора платіжних послуг ТОВ «Універсальні платіжні рішення», через платіжну систему «iPay.ua» (номер транзакції в системі - 240016632).
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем не надано суду першої інстанції і не представлено апеляційному суду належних і допустимих доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині того, що позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаності відповідач, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення кредитного договору на вкрай невигідних до нього умовах.
Відповідно до ч.1,2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідач свідомо звернувся до ТОВ «Селфі Кредит» з метою отримання кредитних коштів та згідно умов договору підтвердив, що повністю розуміє всі умови договору та погоджується з ними, повністю розуміє свої права та обов'язки за договором і погоджується з ними та прийняв на себе зобов'язання сплачувати платежі за кредитом.
На момент укладення кредитного договору ОСОБА_1 не звертався до ТОВ «Селфі Кредит» із заявою про надання роз'яснень незрозумілих йому умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодився з усіма умовами такого договору.
Більше того, не дивлячись на своє гарантоване право, відповідно до п.7.2 Договір може бути розірваним у випадках передбаченим чинним законодавством та самим Договром.
За змістом статей 6, 626, 627, 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Ураховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, ОСОБА_1 мав можливість не вступати у кредитні відносини з ТОВ «Селфі Кредит», якщо дійсно вважав встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливим, натомість, відповідач погодив зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. Підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 засвідчив, що погодився на отримання кредитних коштів саме на умовах, що визначені договором.
Колегія суддів не вбачає підстав вважати текст кредитного договору незрозумілим та/або таким, що вводить в оману споживача, зокрема, в частині визначення розміру та порядку сплати відсотків за користування кредитом.
Щодо розміру нарахованих відсотків.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 534 цього ж кодексу передбачає, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Підписуючи договір, позичальник погоджується на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів.
Сторонами погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані відсотки не носять штрафного характеру та є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідач не надав суду іншого належного розрахунку, який відрізнявся б від наданого позивачем, виходячи з умов кредитного договору.
З огляду на наведене, умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України, а тому відповідні доводи апеляційної скарги є неспроможними.
Відсотки за користування кредитними коштами за своєю правовою природою є платою за фінансову послугу, надану позивачем, а не формою відповідальності (неустойкою) за порушення зобов'язання.
Відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із кредитором, якщо дійсно вважав встановлення типу процентної ставки несправедливою умовою, натомість Відповідач погодив зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень та укладаючи даний договір, мав можливість розрахувати доцільність взяття на себе такого зобов'язання та оцінити усі ризики у зв'язку з їх прийняттям.
Посилання відповідача на пункт 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та положення про «несправедливі умови договору» є хибним тлумаченням, оскільки вказана норма стосується встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (неустойки) у разі невиконання ним зобов'язань. У даному ж випадку, стягуються саме відсотки за користування коштами, а не компенсація за невиконання.
Згідно Договору про споживчий кредит №784172 від 19.05.2023 року розмір процентів за користування позикою визначений його умовами.
Згідно пункту 1.5 договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:
- стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного пунктом 1.4 цього договору (360 днів).
- знижена процентна ставка 0,99% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 17.06.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного графіком платежів або здійснить часткове повернення кредиту, споживач учасник Програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Крім того, споживач може отримати індивідуальну знижку, якщо до вказаної дати здійснить часткове/повне дострокове повернення кредиту у зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою буде перераховано за зниженою процентною ставкою до дати часткового/повного дострокового повернення кредиту (включно).
Згідно пункту 1.6 договору мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
Пунктом 1.7 договору передбачена орієнтована річна процентна ставка:
- за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 51686,47% річних;
- за стандартною процентною ставкою з урахування періоду застосування зниженої процентної ставки 18987,67% річних.
Згідно пункту 1.8 договору орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає:
- за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 89 200,00 грн;
- за стандартною процентною ставкою з урахування періоду застосування зниженої процентної ставки 85 570,00 грн.
Таким чином, судом встановлено, між сторонами в установленій законом формі було погоджено істотні умови договору, зокрема, розмір кредиту та розмір відсоткової ставки.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Договір №784172 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 19.05.2025 нікчемним не визнавався.
Станом на дату звернення позивача до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості розмір непогашеної заборгованості відповідача складає 60379,99 грн, яких заборгованість за тілом кредиту - 9999,00 грн, заборгованість за відсотками - 50380 грн.
Судова колегія погоджується з висновком районного суду, що відповідач з умовами кредитного договору ознайомлений, в тому числі і з розміром відсотків, які мав сплатити на користь первісного кредитора, договір ним підписаний особисто електронним підписом, одноразовим ідентифікатором Н831.
Враховуючи те, що позивачем доведено належними доказами непогашена заборгованість ОСОБА_1 , районний суду дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Крім того судова колегія зазначає, що в апеляційній скарзі є систематичне посилання на обставини, які не мають жодного відношення до даної справи, а також наведено некоректні та недостовірні данні. Апеляційна скарга відповідача містить численні некоректні посилання. Відповідач посилається на відомості, що взагалі не стосуються даної справи, зокрема на кредитні договори, укладені між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем №3683449, №5260609. Тоді, як предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості за кредитним договором № 784172 від 19.05.2023. Крім того вказує некоректну суму заборгованості. Посилається на докази зарахування коштів, які відсутні в матеріалах справи.
Колегія суддів зазначає, що доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідив надані сторонами докази, із дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Отже, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19.03.2025 - без змін.
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат та відсутні підстави для розподілу судових витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 367,374,375,382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ходіної Наталії Володимирівни- залишити без задоволення.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, постанова може бути оскаржена протягом тридцяти днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 18 листопада 2025 року.
Головуючий Т.В. Одринська
Судді О.О. Панченко
В.П. Пікуль