Справа № 530/782/24 Номер провадження 22-ц/814/3246/25Головуючий у 1-й інстанції Ситник О.В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
11 листопада 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді: Чумак О.В.,
суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз"
на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 21 травня 2025 року, ухвалене суддею Ситник О.В.
по справі за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу,-
У квітні 2024 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просило стягнути борг у розмірі 893 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що AT «Оператор газорозподільної системи Полтавагаз» та ОСОБА_2 за адресою: м. Зіньків, вул. Соловянівська, 33 А, укладено договір розподілу природного газу (затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2498), за умовами якого оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором, (п. 2.1. договору). Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк.
Фактом приєднання споживача ОСОБА_2 до умов договору розподілу природного газу є надання підписаної заяви-приєднання.
Відповідно до п. 6.1. договору розподілу природного газу оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (п. 6.3. договору). Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 6.4. договору).
З картки абонента ОСОБА_2 вбачається, що за газовий рік з 01.10.2019 р. по 30.09.2020 р. споживачем було спожито 1552 м.куб. природного газу, 1/12 від 1552 м.куб становить 129,33 м.куб., 129,33 м.куб.*2,136 грн. = 276,26 грн. (квітень-грудень 2021 р.); за газовий рік з 01.10.2020 р. по 30.09.2021 р. споживачем було спожито 1835 м.куб. природного газу, 1/12 від 1835 м.куб становить 152,92 м.куб. 152,92 м.куб.*2,112 грн. = 322,96 грн. (січень-грудень 2022 р.); за газовий рік з 01.10.2021 р. по 30.09.2022 р. споживачем було спожито 2415 м.куб. природного газу, 1/12 від 2415 м.куб. становить 201,25 м.куб. 201,25 м.куб.*2,112 грн. = 425,04 грн. (січень-грудень 2023 р.); за газовий рік з 01.10.2022 р. по 30.09.2023 р. споживачем було спожито 1469 м.куб. природного газу, 1/12 від 1469 м.куб. становить 122,41 м.куб. 122,41 м.куб.*2,112 грн. = 258,54 грн. (січень -березень 2024 р.), які споживачу було необхідно сплатити до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу.
Разом з тим, ОСОБА_3 в повному обсязі не сплачував за послуги розподілу природного газу, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 893 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 21 травня 2025 року у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами заявлений розмір заборгованості, оскільки зазначений позивачем обсяг споживання природного газу за газовий рік, що передував 2023 розрахунковому календарному року у розмірі 2415 м.куб. не відповідає дійсності та спростовується відповідними первинними платіжно-розрахунковими документами, згідно яких за вказаний період відповідачем було спожито 1961 м.куб. газу, а тому розмір місячного платежу на 2023 календарний рік становить 345,13 грн. на місяць, а не 425,04 грн., як заявлено позивачем. Враховуючи викладене, за період з квітня 2021 року по жовтень 2024 року вбачається відсутність боргу, натомість наявна передплата в сумі 388,94 грн., що свідчить про те, що відповідач у повному обсязі здійснив оплату за розподіл природного газу за вищевказаний період.
Не погодившись з вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржило АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», просило його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що матеріали справи містять належні та допустимі докази на підтвердження позовних вимог, проте судом першої інстанції в порушення принципу змагальності та рівності сторін, прийнято до уваги лише долучені відповідачем докази. Разом з тим, ОСОБА_3 проводить визначення розміру оплати за розподіл природного газу на власний розсуд, в результаті чого розрахунки здійснюються невірно.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надходило.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення місцевого суду повною мірою відповідає вказаним вимогам.
Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, AT "Полтавагаз" є оператором газорозподільної системи, суб'єктом господарювання, що на підставі ліцензії (постанова № 778 від 15.06.2017 р. "Про видачу ліцензії на розподіл природного газу AT "Полтавагаз" та постанови № 941 від 04.06.2019 р. «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 15 червня 2017 року № 778»), виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, та здійснює щодо неї функції технологічного управління.
ОСОБА_3 є споживачем послуг з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , та на його ім'я за вказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Між AT "Полтавагаз" (надалі оператор ГРМ) та ОСОБА_3 , укладено договір розподілу природного газу (затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах оперативно-енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2498) (надалі договір), за умовами якого оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором, (п. 2.1. Договору).
Фактом приєднання споживача ОСОБА_2 до умов договору розподілу природного газу є надання підписаної заяви-приєднання (а.с. 13).
Згідно з довідкою про заборгованість за природний газ перед АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», відповідач ОСОБА_3 сплачував за розподіл природного газу не в повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 893 грн. (а.с. 30).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дослідивши наявні в матеріалах справи докази прийшов до висновку про їх безпідставність, з огляду на відсутність заборгованості у відповідача за послуги з розподілу природного газу.
Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого суду з огляду на наступне.
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем врегульовано Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824 (далі - Кодекс ГРС), положеннями ЦК України, Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про ринок природного газу» та умовами укладених між сторонами договорів.
Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що до комунальних послуг належать в тому числі послуги з постачання та розподілу природного газу.
Статтею 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що ринок природного газу - це сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), розподіл природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Згідно з п. 1, 2 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний, зокрема: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Положеннями ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з положеннями статей 626 - 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРС, визначено, що його дія поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем.
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.
Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - Типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.
Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Відповідно до підпункту 4 розділу VI Кодексу Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви- приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
В матеріалах справи наявна підписана відповідачем заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу, що свідчить про перебування сторін у договірних правовідносинах щодо надання послуг з розподілу природного газу.
Пунктом 7 Розділу 6 Кодексу ГРС визначено, що оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка Оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу з моменту його укладання.
Відповідно до п. 6.1. договору розподілу природного газу оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (п. 6.3. договору). Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 6.4. договору).
Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ (п. 6.6. Договору).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Позивачем на підтвердження заявлених вимог до матеріалів справи долучено картку абонента ОСОБА_2 та довідки споживання газу, з яких вбачається, що за газовий рік з 01.10.2020 р. по 30.09.2021 р. споживачем було спожито 1835 м.куб. природного газу, 1/12 від 1835 м.куб становить 152,92 м.куб. 152,92 м.куб.*2,112 грн. = 322,96 грн. (січень-грудень 2022 р.); за газовий рік з 01.10.2021 р. по 30.09.2022 р. споживачем було спожито 2415 м.куб. природного газу, 1/12 від 2415 м.куб. становить 201,25 м.куб. 201,25 м.куб.*2,112 грн. = 425,04 грн. (січень-грудень 2023 р.); за газовий рік з 01.10.2022 р. по 30.09.2023 р. споживачем було спожито 1469 м.куб. природного газу, 1/12 від 1469 м.куб. становить 122,41 м.куб. 122,41 м.куб.*2,112 грн. = 258,54 грн. (січень - березень 2024 р.) (а.с. 54-57).
На спростування обсягу спожитого природного газу відповідачем долучено платіжну квитанцію від 16.11.2021 року згідно проведено оплату за спожитий природний газ за жовтень 2021 року, початковий показник лічильника становив 45497 та платіжну інструкцію від 16.10.2022 року про оплату за спожитий природний газ за вересень 2022 року, показник лічильника становив 47458, що свідчить про те, що впродовж звітного періоду газового року із жовтня 2021 року по вересень 2022 року відповідачем було спожито 1961 м.куб. газу, а не 2415 м.куб., як зазначено позивачем (а.с. 48-49).
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції враховуючи надані сторонами докази, здійснивши обрахунок вартості щомісячного платежу на 2023 календарний рік за розподіл фактично спожитого відповідачем природного газу за газовий період із жовтня 2021 року по вересень 2022 року, прийшов до висновку про відсутність у ОСОБА_2 заборгованості за послуги з розподілу природного газу.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції порушено принцип рівності та змагальності сторін, зокрема щодо врахування лише наданих відповідачем доказів колегія суддів відхиляє, оскільки з долученої представником позивача картки абонента Дуб?яги О.І. вбачається відсутність заборгованості, та навпаки наявна переплата у розмірі 636,60 грн. (а.с. 53).
Посилання апелянта на факт самостійного визначення відповідачем розміру оплати за розподіл природного газу, зокрема оплати у 2024 році щомісячного платежу у більшому розмірі, який не відповідає визначеному законодавством розрахунку, з огляду на підтверджену матеріалами справи відсутність заборгованості, не може слугувати підставою для скасування судового рішення, а тому колегія суддів до уваги не приймає.
Отже, суд першої інстанцій дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, правильно визначив характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Викладені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з судовим рішенням, переоцінки висновків рішення суду.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" залишити без задоволення.
Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 21 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: О.В. Чумак
Судді Ю.В. Дряниця
Л.І. Пилипчук