Справа № 344/5602/25
Провадження № 33/4808/539/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Болюк І. І.
Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.
18 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Лукиніва М.П. на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 червня 2025 року відносно ОСОБА_1 , -
Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винуватим за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,6 грн.
Згідно постанови, ОСОБА_1 25.03.2025 року, о 07 год. 00 хв., в м. Івано-Франківську по вул. Сніжній, 15А, керував транспортним засобом марки “Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, проводився у медичному закладі у лікаря нарколога, що підтверджується висновком №119 від 25.03.2025 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9“а» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Лукинів М.П. вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин події. Зазначає, що ОСОБА_1 не визнає своєї вини і стверджує, що не керував транспортним засобом. За кермом перебувала інша особа - ОСОБА_2 . Коли на місце ДТП прибула поліція, він вирішував питання про відшкодування шкоди. Стверджує, що у справі відсутні докази керування ним транспортним засобом. Зокрема, не було надано відеофіксації, яка б підтверджувала факт керування. Захисник зазначає, що поліцейські не дотрималися вимог ст.256 КУпАП, оскільки протокол не містив усіх необхідних реквізитів. ОСОБА_1 не роз'яснили його права та не вручили копію протоколу. Також зазначається, що сам по собі протокол не є достатнім доказом для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.
Просить постанову суду відносно ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 та його захисник Лукинів М.П. неодноразово були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання так і не з'явилися та не подали жодних клопотань про відкладення справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення свідка ОСОБА_3 , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції дійшов правильних висновків.
Обставини справи, які були встановлені судом та зазначені у постанові підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №281036 від 25.03.2025 року (а.с.1); актомогляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння (а.с.2); медичним висновком про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння (а.с.4); письмовими поясненнями учасників справи (а.с.5, 6); відеозаписом що міститься в матеріалах справи (а.с.3).
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та дійшов правильних висновків.
З висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Доводи апелянта про відсутність доказів факту керування транспортним засобом не знаходять свого підтвердження та спростовуються доказами, які були предметом дослідження в суді першої інстанції, а також показаннями свідка ОСОБА_4 в суді апеляційної інстанції.
Так, на відеозаписах з камери працівників поліції (а.с.3), зафіксовано як працівники патрульної поліції прибули на місце ДТП, де було встановлено, що водій автомобіля марки “Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 не впорався з керуванням та в'їхав у металеві ворота, які по інерції пошкодили припаркований на подвір'ї транспортний засіб марки “KIA», д.н.з. НОМЕР_2 . Під час проведення замірів, оформлення матеріалів щодо ДТП, поліцейські спілкувались саме із ОСОБА_1 , який визнавав, що він керував транспортним засобом. В ході спілкування та перевірки документів, було виявлено, що останній знаходиться з явними ознаками алкогольного та наркотичного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, розширені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. У зв'язку з цим йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я та роз'яснено наслідки відмови від проходження такого огляду. ОСОБА_1 не заперечив щодо огляду та повідомив, що результат огляду на стан алкогольного сп'яніння буде позитивним, так як він вживав алкогольні напої.
Крім того, факт того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом підтвердила в апеляційному суді свідок ОСОБА_3 , яка пояснила, що 25.03.2025 року приблизно 07 год. ранку вона спала в себе вдома. Крім неї в житловому будинку був її чоловік ОСОБА_5 та зять ОСОБА_6 , які також спали. Автомобіль зятя стояв у дворі. В цей час вони почули сильний звук удару від чого прокинулися. ЇЇ зять та чоловік одразу вибігли на вулицю, де побачили обставини ДТП. Крупський був за кермом свого автомобіля, а на пасажирському сидінні була дівчина в шоковому стані. Автомобіль ОСОБА_7 в'їхав у ворота їх домоволодіння, пошкодив їх та завалив на автомобіль зятя, який також було пошкоджено. Вона викликала поліцію. Крупський не заперечував факт керування автомобілем та свою вину в ДТП. Також погодився відшкодувати шкоду. Коли приїхала поліція, ОСОБА_7 також не заперечував факт керування ним автомобілем. Поліція забрала ОСОБА_7 та повезла на огляд.
За таких обставин, суд не вбачає сумнівів у доведеності факту керування транспортним засобом Крупським за обставин викладених в постанові суду першої інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування або зміни оскаржуваної постанови.
Таким чином, постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Лукиніва М.П. залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.С. Шигірт