Справа № 346/3222/25
Провадження № 33/4808/669/25
Категорія ч.3 ст.172-20 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Третьякова І. В.
Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.
20 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Лесюка А.В. на постанову Коломийського міськрайонного суду від 03 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 , -
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним за ч.3 ст.172-20 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
Згідно постанови, 14.06.2025 року близько 14:50 год. солдат ОСОБА_1 , знаходячись на території військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в порушення Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, під час виконання обов'язків військової служби в умовах воєнного стану, перебував в стані алкогольного сп'яніння (3,29 проміле), що було підтверджено актом №1401 медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів та роздруківкою з спеціального технічного засобу «Alcotest 6810».
В апеляційній скарзі захисник Лесюк А.В. вказує на те, що постанова суду незаконна та необґрунтована, винесена без всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин події. Вказує, що суд першої інстанції проігнорував письмове клопотання захисника про відкладення розгляду справи, призначеного на 03.09.2025 року, у зв'язку з його викликом слідчим на проведення слідчих дій. Хоча в постанові суду було зазначено, що захисник не надав доказів виклику слідчого, вказавши, що надасть їх у наступному судовому засіданні. До апеляційної скарги долучено повістку слідчого від 01 вересня 2025 року про виклик ОСОБА_2 на 09 год. 03.09.2025 для участі у слідчих діях у кримінальному провадженні №12025091180000642 як адвоката. Захисник стверджує, що суд незаконно проігнорував його клопотання, оскільки він мав намір долучити цю повістку на наступному засіданні. Згідно з ч.1 ст.268 КУпАП, справу може бути розглянуто за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Таким чином, суд, проігнорувавши клопотання, допустив порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування постанови. Також зазначає, що у матеріалах справи є письмова заява ОСОБА_1 , в якій він просить проводити розгляд справи за його відсутності, визнає свою вину повністю та просить суворо його не карати. Апелянт наголошує, що визнання вини у протоколі про військове адміністративне правопорушення та написання цієї заяви до суду було вчинено під тиском. Визнання вини під тиском є недійсним доказом, оскільки не відповідає вимогам закону, що стосуються добровільності волевиявлення особи. У зв'язку з цим ОСОБА_1 звернувся за правовою допомогою.
Просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, проте в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, що не є перешкодою для розгляду справи за його відсутності.
Захисник Лесюк А.В. подав клопотання про розгляд справи без його участі, при цьому вимоги апеляційної скарги підтримав.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції зазначених вимог законодавства дотримався. Суд дослідив докази по справі, дав їм належну правову оцінку, в постанові виклав свої висновки з наведенням обґрунтування та мотивів. З чим погоджується і апеляційний суд.
Обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення підтверджуються не тільки протоколом, а й іншими доказами, зокрема актом медичного огляду №1401 та роздруківкою з технічного засобу «Alcotest 6810», якими зафіксовано 3,29 ‰ алкоголю в організмі. Ці докази узгоджуються між собою, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, містять дані про час, місце, спосіб проведення огляду, підписи відповідних службових осіб та не викликають сумнівів у їх належності та допустимості.
За таких обставин, доводи захисника, що висновки суду необґрунтовані, не знайшли свого підтвердження в апеляційному суді.
Що стосується апеляційних доводів про істотне порушення судом процесуальних вимог КУпАП, зокрема розгляду справи у відсутність захисника, на переконання апеляційного суду, вони не ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Як зазначено в апеляційній скарзі, захисник належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, проте не з'явився через професійну зайнятість. При цьому, він подав клопотання про відкладення розгляду справи без надання документів, що підтверджують поважність неявки.
Суд першої інстанції розглянув справу у відсутність захисника, мотивувавши своє рішення тим, що захисник неодноразово подавав клопотання про відкладення розгляду справи обґрунтовуючи їх різними обставинами (необхідність ознайомлення зі справою, хвороба, участь у слідчих діях). Суд відкладав судовий розгляд за клопотанням захисника три рази. Документів, що підтверджують обґрунтованість клопотання захисник суду не подав.
Враховуючи, що клопотання про відкладення судового розгляду має бути обґрунтовано та підтверджено відповідними документами на момент його розгляду судом, доводи захисника, що він планував надати відповідні підтверджуючі документи в наступному судовому засіданні, не вказують на порушення з боку суду.
Відповідно до рішення РАУ від 13.12.19 року № 169, вирішальним є виключне право адвоката на власний розсуд визначати пріоритетність різних процедур, призначених на один час, виходячи з факторів, які в кожній конкретній ситуації можуть мати поважний чи визначальний характер.
Разом з тим, з усталеної практики Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вбачається, що у разі належного повідомлення адвоката про судове засідання, його неявка у визначений судом день та час може бути виправдана лише об'єктивною неможливістю взяти участь у засіданні з поважних причин. Поважність причин адвокат зобов'язаний підтверджувати належними документами. У кожному конкретному випадку слід оцінювати поважність причин неявки, а також дії, які вживав адвокат у зв'язку із цим.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції надав захиснику можливість реалізувати свої процесуальні права, зокрема приймати участь в судовому розгляді, а тому не допустив будь-яких порушень процесуальних норм права.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Лесюка А.В. залишити без задоволення.
Постанову Коломийського міськрайонного суду від 03 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.С. Шигірт