Житомирський апеляційний суд
Справа №285/1309/25 Головуючий у 1-й інст. Васильчук Л. Й.
Номер провадження №33/4805/771/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
19 листопада 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 22 травня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 22 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 24.02.2025 о 21 год 39 хв в м.Звягель по вул.Житомирська, 113, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. На його думку, матеріали справи не містять доказів правомірності зупинки транспортного засобу та порушення ним ПДР, а також законності вимоги поліцейського про проходження огляду на стан сп'яніння, враховуючи відсутність у нього відповідних ознак. Також вказав на інші порушення, допущені працівниками поліції під час його огляду на стан сп'яніння та оформлення адміністративних матеріалів. Наголосив, що суд не забезпечив повного та всебічного розгляду справи, погодившись із позицією працівників поліції. На його переконання, суд не виявив необхідної незалежності та не виконав обов'язку щодо власної, об'єктивної правової оцінки обставин, обмежившись формальним підходом, за яким сам факт складення протоколу ототожнений з доведеністю вини. Зазначає, що такий підхід суперечить принципам справедливого судового розгляду та загальним засадам правосуддя. У зв'язку з цим вважає, що судове рішення ґрунтується на неналежних та недопустимих доказах, які не підтверджують в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у медичному закладі.
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
При цьому, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п.12 Розділу ІІ).
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан наркотичного сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №255571 від 24.02.2025 вбачається, що ОСОБА_1 24.02.2025 о 21 год 39 хв в м.Звягель по вул.Житомирська, 113, керував транспортним засобом Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).
Наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, крім протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується: направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня» від 24.02.2025; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4142914 від 24.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ним ПДР за ч.2 ст.122 КУпАП (а.с.4); наявним в матеріалах справи відеозаписом (а.с.6).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводами апеляційної скарги висновків суду не спростовано.
Матеріалами справи об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 . Досліджені суддею докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи відеозапису фіксації обставин події, водій ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння, однак на неодноразову пропозицію поліцейських прослідувати з ними до найближчого медичного закладу, висував власні вимоги щодо залучення під час проведення огляду свідків. При цьому, працівники поліції роз'яснили йому положення ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» щодо проведення відеофіксації, відсутності необхідності участі свідків та наслідки відмови від проходження огляду. Не зважаючи на ці роз'яснення, ОСОБА_1 так і не виконав чіткої та неодноразово висловленої вимоги пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я, фактично ухилившись від його проходження, у зв'язку з чим така поведінка обґрунтовано розцінена, як відмова від огляду. Також ОСОБА_1 були роз'яснені права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також суть правопорушення.
Слід зазначити, що за змістом п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов'язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, визначених п.п.3, 4 Розділу І цієї Інструкції. З відеозапису фіксації обставин події вбачається, що у працівника поліції була обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_1 знаходиться у стані наркотичного сп'яніння, зважаючи на повідомлення останнього про виявлені у нього ознаки, які відображені у протоколі про адміністративне правопорушення. Тому, доводи ОСОБА_1 щодо відсутності у нього видимих ознак наркотичного сп'яніння та відсутності підстав для проведення відповідного огляду не є слушними, а вимога поліцейського про проходження відповідного огляду була законною.
З відеозапису вбачається, що порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, та ст.266 КУпАП працівниками поліції не допущено.
Доводи апеляційної скарги стосовно неправомірних дій працівників поліції не підтверджені належними і допустимим доказами. Відеозапис таких обставин не містить.
Враховуючи, що під час проведення огляду поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису згідно ч.2 ст.266 КУпАП, то присутність свідків у даному випадку не була обов'язковою.
Зупинка автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , відповідала вимогам ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» і його було проінформовано про конкретну причину зупинки. При цьому, незгода з діями працівників поліції стосовно зупинки автомобіля не звільняла ОСОБА_1 від обов'язку пройти огляд на стан сп'яніння відповідно до п.2.5 ПДР, оскільки у водія були виявлені ознаки сп'яніння. Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з'ясувалось, що водій перебував з ознаками сп'яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов'язку виконання вимог п.2.5 ПДР України.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він не перебував у стані наркотичного сп'яніння, не впливають на правильність оскаржуваного судового рішення, оскільки йому інкриміновано порушення ним п.2.5 ПДР - відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, що утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Подану ОСОБА_1 довідку про результат токсилогічного дослідження суд першої інстанції належно оцінив та обґрунтовано зазначив, що огляд був проведений з порушенням вимог ч.4 ст. 266 КУпАП - у відсутності поліцейського та вже після складання протоколу, в зв'язку з чим такий огляд відповідно до ч.5 ст.266 КупАПє недійсним.
Інші доводи апеляційної скарги не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Судові рішення, на які у апеляційній скарзі посилається захисник, преюдиційного значення для вирішення даної справи, з огляду на встановлені у ній обставини, не мають.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 22 травня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич