Житомирський апеляційний суд
Справа №281/263/23 Головуючий у 1-й інст. Данчук В. В.
Категорія 18 Доповідач Талько О. Б.
19 листопада 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Талько О.Б.,
суддів Коломієць О.С., Шевчук А.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) цивільну справу №281/263/23 за позовом Акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укрсиббанк" на рішення Лугинського районного суду Житомирської області від 14 серпня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Данчука В. В.-
У квітні 2023 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому зазначив, що 25.09.2007 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" був укладений кредитний договір про надання споживчого кредиту № 11199495000, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 12000 доларів США, а ОСОБА_2 зобов'язалася повернути кредит в строки, передбачені кредитним договором але не пізніше 25.09.2017 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором укладено договір поруки № 11199495000/п від 25 вересня 2007 року.
Рішенням Лугинського районного суду Житомирської області у справі №2/0612/92/11 від 21 червня 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 76 719,57 грн., що еквівалентна 9657,67 доларів США.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк» з кожного судовий збір в сумі 384,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 60,00 грн.
В позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк» про розірвання кредитного договору № 1122132000 від 25.09.2007 р., договору про надання споживчого кредиту №11221342000/2 від 25.09.2007 р., договору поруки № 11221320000/п від 25.09.2007 р. та договору іпотеки від 25.09.2007 р. відмовлено за безпідставністю.
В позові ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк» про зниження відсоткової ставки за кредитним договором, проведення перерахунку відсоткової ставки та перерахунок сплати кредиту відмовлено за безпідставністю.
Позивач зазначає, що рішення суду про стягнення заборгованості виконувалося тривалий час, з 24 січня 2013 року по 27 січня 2023 року. Стягнення боргу проводилося у гривнях, кошти, що надходили у гривнях, конвертувалися за офіційним курсом НБУ у валюту договору - долари США, та направлялися банком у першу чергу на погашення боргу зі сплати відсотків, а потім - на погашення заборгованості за кредитом.
27 січня 2023 року був здійснений останній платіж на погашення заборгованості. Станом на 28 березня 2023 року залишається непогашеною сума кредиту у розмірі 6248,5 дол. США.
Таким чином, просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь Акціонерного товариства "УкрСиббанк" 3% річних за період із 30 березня 2020 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 415,24 дол. США.
Рішенням Лугинського районного суду Житомирської області від 14 серпня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Зокрема, зазначає, що ухвалення судового рішення про стягнення боргу в національній валюті не змінює природу грошового зобов'язання як такого, що визначене в іноземній валюті. За заявленими вимогами АТ «УкрСиббанк» базою розрахунку за ст. 625 ЦК України визначено заборгованість у валюті зобов'язання. Натомість, за висновками суду, базою для обрахунку відсотків за ст. 625 ЦК України є заборгованість, визначена саме рішенням суду, а не договором.
За прострочення погашення сум заборгованості за кредитом необхідно стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 415,24 дол.США за період прострочення з 30.03.2020 по 23.02.2022 року.
Розрахунок 3% річних здійснено за формулою: 415,24 дол. США (7277,02дол.США (заборгованість за кредитом) х 3% : 365 х 696 (кількість днів прострочення за період з 30.03.2020 по 23.02.2022 року.) Оскільки кредит був виданий у доларах США, то повернути кредит та сплатити проценти належить саме у доларах США за умовами кредитного договору та відповідно до ст.ст. 1046, 1049 ЦК України. Факт отримання відповідачем кредиту та наявність боргу саме у доларах США встановлено рішенням Лугинського районного суду Житомирської області від 21.06.2011року у справі №2/0612/92/11 та не потребує доказуванню.
Таким чином, вважає, що має право на стягнення 3% річних від простроченої суми боргу за увесь час прострочення (до 23.02.2022року).
Зауважує, що зобов'язання за кредитним договором не припинилися належним виконанням боржником зобов'язань (тобто, сплата коштів у національній валюті та наявність постанови про закінчення виконавчого провадження не є достатньою підставою для висновку про виконання зобов'язання належним чином.
Наголошує на тому, що суд першої інстанції не врахував правові позиції Верховного Суду щодо бази обрахунку відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, виходячи із суми боргу за правочином ( договором), й щодо відсутності підстав для припинення зобов'язання внаслідок сплати еквіваленту заборгованості у національній валюті.
Судом встановлено, що 29 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" був укладений кредитний договір про надання споживчого кредиту № 11199495000, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 12000 доларів США, строком до 25 вересня 2017 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 11199495000/п від 25 вересня 2007 року.
Рішенням Лугинського районного суду Житомирської області від 21 червня 2011 року стягнуто із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 76 719,57 грн., що еквівалентна 9657,67 дол. США.
Згідно з рішенням Апеляційного суду Харківської області від 4 лютого 2015 року у цивільній справі № 646/4330/14-ц, визнано припиненим договір поруки № 11221320000/п, укладений 25 вересня 2007 року між АКІБ "Укрсиббанк" та ОСОБА_2 .
Постановою Житомирського апеляційного суду від 5 грудня 2023 року по справі № 281/189/23 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "УкрСиббанк" задоволено частково.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 9 травня 2023 року змінено, викладено абзац другий резолютивної частини в наступній редакції: «Визнати припиненою іпотеку за договором іпотеки, укладеним 25 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «УкрСиббанк», який посвідчений нотаріусом Лугинської державної нотаріальної контори Можаровською О.О. 25 вересня 2007 року та зареєстрований в реєстрі за №1275. В решті рішення залишено без змін.
У вказаній постанові зазначено про те, що ОСОБА_1 виконав свої зобов'язання за кредитним договором шляхом повного виконання рішення суду про дострокове стягнення всієї суми боргу за цим кредитним договором.
Припинення зобов'язання у спірних правовідносинах підтверджується постановою старшого державного виконавця Лугинського відділу ДВС про закінчення виконавчого провадження від 30 січня 2023 року.
Обгрунтовуючи вимоги, позивач посилався на те, що рішення Лугинського районного суду Житомирської області від 21 червня 2011 року виконувалося тривалий час, з 24 січня 2013 року по 27 січня 2023 року, стягнення боргу проводилося у гривнях, кошти, що надходили у гривнях, конвертувалися за офіційним курсом НБУ у валюту договору - долари США та направлялися банком в першу чергу на погашення боргу у валюті договору за процентами, а потім за кредитом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки порука ОСОБА_2 за договором поруки №11221320000/п припинена на підставі рішення суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 .
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції також дійшов висновку про те, що позивач вправі вимагати від боржника сплати трьох процентів річних від простроченої суми боргу. Проте, суд відмовив у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 трьох процентів річних у зв'язку з тим, що позивачем не надано відповідного розрахунку за боргом, який утворився на виконання рішення Лугинського районного суду Житомирської області від 21 червня 2011 року. Також судом зазначено, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження розміру заборгованості та періоду утворення такого боргу, суд позбавлений можливості самостійно здійснити такий розрахунок.
Колегія суддів погоджується з таким висновком.
Як встановлено судом, рішення Лугинського районного суду Житомирської області від 21 червня 2011 року про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором перебувало на примусовому виконанні у Лугинському відділі ДВС у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ).
Постановою старшого державного виконавця Лугинського ВДВС від 30 січня 2023 року вказане виконавче провадження закінчене у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду.
Під час примусового виконання вказаного рішення суду заборгованість поступово погашалася й рішення суду частково виконувалось, внаслідок чого сума боргу зменшувалась та не була сталою протягом вказаного періоду.
Водночас, при здійсненні розрахунку трьох процентів річних позивач зазначив, що сума боргу протягом вказаного періоду залишалась незмінною - 7277,02 дол. США.
Однак, як зазначалося вище, сума боргу не була сталою, й поступово зменшувалася до 30 січня 2023 року, коли виконавче провадження було закінчене у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду.
Водночас, матеріали справи не містять інформації про дату та розмір перерахованих стягувачу грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором. За таких обставин, суд позбавлений можливості самостійно здійснити розрахунок сум, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "УкрСиббанк" залишити без задоволення, а рішення Лугинського районного суду Житомирської області від 14 серпня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча Судді