Справа № 166/1369/25 Головуючий у 1 інстанції: Свистун О. М.
Провадження № 22-ц/802/1265/25 Доповідач: Матвійчук Л. В.
20 листопада 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Матвійчук Л. В.,
суддів - Федонюк С. Ю., Осіпука В. В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 30 вересня 2025 року
У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Юніт Капітал» звернулося до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 01 грудня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії № 981281712 (далі - кредитний договір) в електронній формі з використанням електронного підпису, договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV24A2P. Згідно з умовами цього договору позичальник отримав від товариства у тимчасове платне користування грошові кошти у розмірі 5 400 грн зі сплатою відсотків встановлених договором. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свою частину умов кредитного договору у повному обсязі, 01 грудня 2022 року перерахувало грошові кошти у зазначеному розмірі на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 .
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладений договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався шляхом укладення додаткових угод. Згідно з витягом з реєстру прав вимоги № 212 від 17 січня 2023 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 981281712 від 01 грудня 2022 року.
30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладений договір факторингу № 30/1023-01. Згідно з витягом з реєстру прав вимоги № 2 від 20 грудня 2023 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 981281712 від 01 грудня 2022 року.
04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладений договір факторингу № 04/06/25-Ю, згідно з умовами якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 981281712 від 01 грудня 2022 року. Згідно з витягом з реєстру боржників № б/н від 04 червня 2025 року за договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором у розмірі 26 018 грн 68 коп. Зазначена обставина підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року.
Позивач зазначав, що відповідач ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість та її розмір станом на час подання позовної заяви становить 26 018 грн 68 коп., з яких: 5 400 грн - заборгованість по тілу кредиту; 20 618 грн 68 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Жодних платежів відповідач на погашення заборгованості за кредитним договором ТОВ «Юніт Капітал» не здійснював.
Ураховуючи наведене, ТОВ «Юніт Капітал» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №981281712 від 01 грудня 2022 року у розмірі 26 018 грн 68 коп., а також понесені по справі судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 30 вересня 2025 року позов ТОВ «Юніт Капітал» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії № 981281712 від 01 грудня 2022 року у розмірі 26018 грн 68 коп., з яких: 5 400 грн - тіло кредиту; 20 618 грн 68 коп - відсотки за користування кредитом.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в позові ТОВ «Юніт Капітал» відмовити.
На переконання скаржника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову у цій справі. Суд належним чином не повідомив відповідача ОСОБА_1 і у нього не було об'єктивної можливості отримати копії позову і ознайомитися з матеріалами справи, так як останній перебуває на військовій службі у ЗСУ. Дана обставина є об'єктивною причиною того, що відповідач не зміг подати своєчасно до суду першої інстанції свої заперечення щодо зазначеної позивачем позиції. Суд не звернув уваги на те, що паспорт споживчого кредиту щодо договору кредитної лінії №981281712 від 01 грудня 2022 року, який міститься в матеріалах справи, не містить підпису відповідача, що свідчить про те, що він не ознайомлювався з кредитним договором, а тому такий доказ не можна вважати належним і допустимим в силу статей 76-81 ЦПК України, а спірний договір є нікчемним. Одноразовий ідентифікатор, про який йдеться у матеріалах даної справи, також не є повноцінним аналогом належного підпису, а тому його належність повинна доводити сторона позивача, чого не було зроблено. Позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів того, що з боку кредитора були дотримані усі процесуальні вимоги чинного законодавства України щодо процедури укладення, підписання, акцептування такого виду договорів, та доведення до відома споживача усіх істотних умов такого виду договору, хоча саме позивач повинен був належно довести дані обставини. Також відповідачу не надходило жодних примірників вищезазначеного спірного кредитного договору у жодній формі. Тим паче у спосіб, що дозволяв би встановити особу, що отримала примірник договору. Крім того, відповідач не підписував Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що свідчить про неможливість доведення того чи був відповідач ознайомлений з такими правилами (процес нарахування кредиту, відсотків тощо). Відповідач не підписував і не ознайомлювався із даними правилами надання фінансових кредитів даною установою. Це свідчить про те, що з боку позивача не було доведено тієї обставини щодо того чи був дійсно відповідач належно ознайомлений щодо процедури нарахування відсотків за кредитом. Жодних належних чи допустимих доказів на підтвердження цього позивач суду також не надав.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» Хлопкова М. С., посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов у цій справі. Відповідач при заповненні заявки на кредит особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням. Кредитний договір в електронній формі укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а тому вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 зазначеного Закону, є оригіналом такого документа. Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QRкод - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації договору позичальника. Одноразовий персональний ідентифікатор - MNV24A2P направлено відповідачу 01 грудня 2022 року о 15:27:03 год. на номер мобільного телефону вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_2 , одноразовий персональний ідентифікатор введено відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 01 грудня 2022 року о 15:27:12. Отже, відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь який час самостійно ознайомитися з договором на сайті товариства в особистому кабінеті. Товариство надало беззаперечні докази того, що відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Тому позиція відповідача щодо недоведеності укладання кредитного договору є неаргументованою та невмотивованою, а лише є намаганням ввести суд в оману та небажання сплачувати заборгованість.
Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України ця справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження та без повідомлення учасників справи.
За змістом частин 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення постанови у цій справі є 20 листопада 2025 року - дата складення повного судового рішення.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що 01 грудня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладений в електронній формі кредитний договір № 981281712, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора MNV24А2Р (а.с.20-27). Згідно з умовами кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 5 400 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п.2.1. кредитного договору). Сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника (п. 2.2. кредитного договору). Кредитодавець надає перший транш за договором у розмірі 5 400 грн одразу після укладення договору, який має бути повернено до 14 грудня 2022 року (п. 2.3. кредитного договору).
Пунктом 3.1. кредитного договору передбачено, що позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 13 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.
Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 13 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 1 474 грн 20 коп. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет (п. 3.3 кредитного договору).
Відповідно до п. 7.1. кредитного договору на момент укладення цього договору, сторони дійшли згоди, що орієнтована дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування - 14 грудня 2022 року, а саме протягом 13 днів від дати отримання першого траншу позичальником.
Згідно з п. 7.2. кредитного договору основна сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 5 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1. договору, яким передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років, а в частині розрахунків до повного та належного виконання, але у будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання; дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2., або п. 9.1.1.7., або п. 9.2.1.5. договору.
Пунктом 8.3. кредитного договору визначено, що за умови якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за договором на умовах п. 8.5. договору, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за весь строк дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.
Зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (п. 8.4. кредитного договору).
На виконання умов кредитного договору 01 грудня 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 5 400 грн, перерахувавши зазначену грошову суму на платіжну картку № НОМЕР_1 , яку відповідач вказав у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 01 грудня 2022 року, що підтверджується копією платіжного доручення № 8ab07ca2-a063-41b5-805f-4928d4cc5b81 від 01 грудня 2022 року, довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 21 грудня 2025 року, випискою АТ КБ «Приватбанк» за договором б/н за період з 01 грудня 2022 року по 06 грудня 2022 року (а.с.9, 94, 108). З виписки банку вбачається, що на карту № НОМЕР_3 01 грудня 2022 року здійснена операція «Viplata zaima Moneyveo» у розмірі 5 400 грн. Факт отримання відповідачем грошових коштів підтверджується і відповіддю АТ КБ «Приватбанк» на ухвалу Ратнівського районного суду Волинської області від 27 серпня 2025 року про витребування доказів, згідно з якою на ім'я відповідача ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 01 грудня 2022 року були зараховані грошові кошти у розмірі 5 400 грн, фінансовий номер +380984824839. Крім того, зазначений номер мобільного телефону був зазначений відповідачем при заповненні заявки на отримання кредиту.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладений договір факторингу № 28/1118-01, згідно з умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язалося відступити ТОВ «Таліон плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимог, а ТОВ «Таліон плюс» зобов'язалося їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених цим договором. Право вимоги означає всі права ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Строк договору закінчується 04 серпня 2021 року. Договір може бути змінений повністю або частково за спільною письмовою згодою сторін. Додатки та додаткові угоди до даного договору набувають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та становлять його невід'ємну частину.
Додатковими угодами № 19 від 28 листопада 2018 року, № 26 від 31 грудня 2020 року, № 27 від 31 грудня 2021 року, № 31 від 31 грудня 2022 року, № 32 від 31 грудня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» продовжили строк дії договору факторингу до 31 грудня 2024 року.
Витягом із реєстру прав вимог № 121 від 17 січня 2023 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року підтверджується відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №981281712 від 01 грудня 2022 року у розмірі 12 340 грн 48 коп., з яких: 5400 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6 940 грн 48 коп. - заборгованість за відсотками.
30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладений договір факторингу № 30/1023-01, згідно з умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язалося відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов'язалося їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором. Право вимоги означає всі права ТОВ «Таліон Плюс» за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Строк цього договору закінчується 31 грудня 2024 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Згідно з витягом з реєстру прав вимоги № 1 від 27 травня 2024 року ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 981281712 від 01 грудня 2022 року у розмірі 26 018 грн 68 коп., з яких: 5 400 грн - заборгованість за тілом кредиту; 20 618 грн 68 коп. - заборгованість за відсотками.
04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «Юніт Капітал» укладений договір факторингу № 04/06/25-Ю, згідно з умовами якого ТОВ «Юніт Капітал» зобов'язалося передати грошові кошти у розпорядження ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступити ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 є невід'ємною частиною договору.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №981281712 від 01 грудня 2022 року у розмірі 26 018 грн коп., з яких: 5 400 грн - заборгованість за тілом кредиту; 20 618 грн 68 коп. - заборгованість за відсотками.
ТОВ «Юніт Капітал» звертаючись до суду з цим позовом у своїх вимогах зазначало, що відповідач умови кредитного договору не виконав, кредит не повернув, проценти за користування ним не сплатив, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 26 018 грн 68 коп., з яких: 5 400 грн - заборгованість по тілу кредиту; 20 618 грн 68 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, яка підлягає стягненню з відповідача на користь товариства.
За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
За приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним у письмовій формі.
З огляду на зазначені норми права Верховний Суд у своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
За ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства чи за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Зазвичай електронні кредитні договори підписуються за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
На підтвердження укладення кредитного договору № 981281712 від 01 грудня 2022 року ОСОБА_1 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» позивач надав електронний доказ в паперовій формі. Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV24A2P, який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частин 6 та 8 ст. 11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір.
Отже, підписання відповідачем договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам чинного законодавства.
У постанові Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20 був сформульований правовий висновок, відповідно до якого учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ у таких формах: оригінал; електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно з ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Згідно з ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦК України).
Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Оскільки факторинг визначено п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитною операцією, вимоги до такого договору визначені у ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Зазначене узгоджується із правовими висновками, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18); від 31 жовтня 2018 року у справі №465/646/11 (провадження № 14-222цс18).
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з того, що позивач надав належний розрахунок заборгованості на підтвердження розміру заборгованості позичальника, а також кредитний договір, який містить усі істотні умови договору та був укладений в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи і згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України вважається укладеним в письмовій формі. Урахувавши, що надані позивачем документи у сукупності підтверджують укладання між сторонами кредитного договору, погодження між сторонами нарахування процентів за користування кредитними коштами та існування у позичальника заборгованості за цим договором, на погашення якої він 17 грудня 2022 року сплатив первісному кредитору лише 5 грн (а.с.40, 41), що свідчить про те, що відповідач свої зобов'язання за цим договором належним чином не виконав, тому суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за вказаним кредитним договором на користь позивача ТОВ «Юніт Капітал», до якого згідно з умовами договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
На підставі встановлених у цій справі обставин, а також підтвердження наявності заборгованості за кредитним договором, розмір якої відповідачем не спростовано, висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 981281712 від 01 грудня 2022 року у розмірі 26 018 грн 68 коп., з яких: 5 400 грн - заборгованість по тілу кредиту; 20 618 грн 68 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, є правильним та узгоджується з наведеними нормами матеріального права та встановленими у справі обставинами. Разом з тим, відповідач не спростував тієї обставини, що платіжна картка, на яку були перераховані кредитні кошти у розмірі 5 400 грн, належить не йому, а іншій особі. Відповідач також не подав контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності.
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду про задоволення позову ТОВ «Юніт Капітал» є законним та обґрунтованим.
Крім того, оскільки позов ТОВ «Юніт Капітал» задоволено повністю, суд першої інстанції урахувавши наявні у справі докази, які підтверджують, що реально понесені витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн відповідають обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, є співмірними з предметом позову та складністю справи, а також відсутність клопотання сторони відповідача про зменшення вказаних витрат, на підставі п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України обґрунтовано стягнув оскаржуваним додатковим рішенням суду з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що паспорт споживчого кредиту щодо договору кредитної лінії № 981281712 від 01 грудня 2022 року, який міститься в матеріалах справи, не містить підпису відповідача, що свідчить про те, що він не ознайомлювався з кредитним договором, а тому такий доказ не можна вважати належним і допустимим в силу статей 76-81 ЦПК України, а спірний договір є нікчемним.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 відступив від висновку Верховного Суду про те, що паспорт споживчого кредиту є невід'ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом, викладеного у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №284/157/20-ц, від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20 та від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19. При цьому Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що суду потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Відсутність підпису відповідача на паспорті споживчого кредиту не свідчить про відсутність волі останнього до укладення кредитного договору та його нікчемність, оскільки у вказаному паспорті не відбулася фіксація волі сторін договору та його змісту. Водночас відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора, що свідчить про досягнення сторонами усіх істотних умов та укладення в належній формі кредитного договору.
Крім того, безпідставними також є покликання представника відповідача, що суд належним чином не повідомив відповідача ОСОБА_1 і у нього не було об'єктивної можливості отримати копії позовної заяви і ознайомитися з матеріалами справи, так як останній перебуває на військовій службі у ЗСУ, оскільки розгляд справи був призначений без повідомлення учасників справи, та відповідач був обізнаний з приводу пред'явленого до нього ТОВ «Юніт Капітал» позову, оскільки 30 вересня 2025 року він звертався до суду із клопотанням про долучення до матеріалів справи документів щодо його перебування у складі ЗСУ.
Таким чином, висновки суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ґрунтуються на встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка. Суд правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильних висновків суду та зводяться до переоцінки доказів у справі.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про законність та обґрунтованість ухваленого у цій справі рішення та відсутність підстав для його скасування.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 268, 367-369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 30 вересня 2025 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Головуючий-суддя
Судді: