Справа № 761/350/22
Провадження № 1-кп/761/1193/2025
17 листопада 2025 року м. Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю
секретаря судового розгляду ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
перекладача ОСОБА_12 ,
під час відкритого судового засідання в залі суду в рамках кримінального провадження № 42020101060000157 від 14.05.2020 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146 КК України, -
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146 КК України.
Прокурор подав до суду клопотання, в якому просив продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , обґрунтовуючи його обставинами кримінального правопорушення, його ступенем тяжкості, наслідками його вчинення, даними, які характеризують обвинувачених та ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих, інших обвинувачених, експертів та свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше, або продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачуються.
Також, прокурор подав до суду клопотання, в якому просив продовжити строк дії обов'язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , кожного окремо, обумовлюючи обставинами кримінального правопорушення, його ступенем тяжкості, наслідками його вчинення, даними, які характеризують обвинувачених та ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих, інших обвинувачених, експертів та свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше, або продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачуються.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_9 проти клопотання заперечував, а саме просив зменшити визначений розмір застави, обґрунтовуючи свою позицію відсутністю ризиків, на які посилається прокурор у клопотанні.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_10 при вирішенні клопотання прокурора поклалися на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_11 у судовому засіданні проти клопотання прокурора не заперечували.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та клопотання прокурора, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку перебування під вартою має оцінюватися у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Судом враховується, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України віднесені до особливо тяжких та тяжких злочинів.
При цьому, суд також виходить з того, що на даному етапі розгляду кримінального провадження суд не вправі визнавати особу винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, водночас дійшов висновку, що можлива причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189 КК України, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та подальшого його продовження, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Доказів протилежно під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу стороною захисту не надано.
У зв'язку із зазначеним, колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, та вважає, що застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам кримінального провадження та може негативно відобразитися на здійсненні судового розгляду, в тому числі щодо належного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків.
Відомостей, які б свідчили про неможливість подальшого застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суду не надано.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
При визначенні розміру застави, суд зважає не лише на обсяг інкримінованого обвинувачення, а виходить і з тих позицій Європейського суду з прав людини, відповідно до яких розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою (рішення «Гафа проти Мальти»).
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
На підставі викладеного, в даному конкретному випадку, у порядку виключення, що обумовлено обставинами справи (в тому числі характером кримінального правопорушення, що інкримінується обвинуваченому), колегія суддів вважає необхідним визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі 650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, що в достатній мірі буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на них обов'язків і не суперечитиме положенням ст. 182 КПК України.
Щодо клопотань прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 суд зазначає наступне.
За умовами ч. 6 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, яка передбачає обов'язок суду розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого обвинувачуються останні, ймовірність настання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених необхідно продовжити строк дії покладених на нього обов'язків.
При цьому, суд вважає, що покладення на підозрюваного вказаних обов'язків, регламентованих ст. 194 КПК України, є за своєю суттю пропорційними, помірними, та такими, що не становитимуть надмірний тягар для обвинувачених.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 193-196, 376, 392, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15 січня 2026 року включно.
Визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 968 200 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок для внесення застави (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р: № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/350/22).
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на
ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати документ, що надає право виїзду за межі України на зберігання до відповідного органу державної влади;
- носити електронний засіб контролю.
Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 ухвалою суду обов'язків - 2 місяці з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв'язку із внесенням застави у розмірі, визначеному судом.
Клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 обов'язків - задовольнити.
Продовжити строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на два місяці, тобто по 17 січня 2026 року включно, у такому обсязі, а саме:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати документ, що надає право виїзду за межі України на зберігання до відповідного органу державної влади.
Клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 обов'язків - задовольнити.
Продовжити строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на два місяці, тобто по 17 січня 2026 року включно, у такому обсязі, а саме:
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати документ, що надає право виїзду за межі України на зберігання до відповідного органу державної влади.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3