Справа №760/27549/24
2/760/1299/25
20 листопада 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Букіної О.М.,
при секретарі - Черчукан В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором позики № 76618286 від 14.11.2023 у розмірі 30 397,50 грн. та судові витрати в розмірі 3 028 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.11.2023 між ОСОБА_1 (відповідач) та ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір позики № 76618286, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу кредит на загальну суму 9 000 грн., зі сплатою процентів та комісії, в обумовлені договором строки, та кінцевою датою погашення всієї заборгованості за договором позики 13.12.2023.
У свою чергу, позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним договором.
14.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло право грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників. Відповідно Реєстру боржників № 22 до договору факторингу № 14/06/21 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 30 397,50 грн.
На виконання п. 1.3 договору факторингу № 14/06/21 відступлення права вимоги, на адресу відповідача - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було направлено повідомлення про відступлення права вимоги заборгованості по договору позики та включення персональних даних до бази персональних даних.
Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку та не повернув надану позику в строки, передбачені договором.
У порушення умов договору відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за договором позики №76618286 від 14.11.2023 у розмірі 30 397,50 грн., з яких: 9 000 грн. - заборгованість за основним боргом; 21 937,50 грн. - заборгованість за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
З урахуванням наведеного, просить позовні вимоги задовольнити.
30.10.2024 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.
02.12.2024 до суду надійшла довідка про реєстрацію місця проживання відповідачки.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 03.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали від 03.12.2024, також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками, яку останній не отримав та конверт повернувся до суду за закінченням терміну зберігання, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про невручення поштового відправлення.
Відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 14.11.2023 між ОСОБА_1 (відповідач) та ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір позики № 76618286, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу кредит на загальну суму 9 000 грн., зі сплатою процентів та комісії, в обумовлені договором строки, та кінцевою датою погашення всієї заборгованості за договором позики 13.12.2023.
У свою чергу, позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним договором.
14.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло право грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 22 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 76618286 від 14.11.2023 у розмірі 30 937,50 грн.
Позивач стверджував, що у порушення умов договору відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за договором позики № 76618286 від 14.11.2023 у розмірі 30 937,50 грн., з яких: 9 000 грн. - заборгованість за основним боргом; 21 937,50 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим установа має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 9 000 грн. - заборгованість за основним боргом; 21 937,50 грн. - заборгованість за відсотками.
З договору позики №76618286 від 14.11.2023 вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язується передати ОСОБА_1 суму позики в розмірі 9 000 грн.
Частиною 1 ст. 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження передання грошей відповідачу, а саме видачі ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» коштів за договором, зокрема, копій квитанцій, меморіального ордеру тощо.
У матеріалах справи відсутні інші належні та допустимі докази, які підтверджують передачу відповідачу суми наданої позики.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не надано доказів на підтвердження видачі відповідачу суми позики, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованих суми боргу, процентів та штрафних санкцій відповідачу не є можливим, отже доводи позивача щодо розміру нарахованих сум не підтверджені належними доказами.
Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року в справі № 703/3063/18.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
З огляду на наведене, у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 207, 526, 530, 549, 610, 633, 634, 638, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76 -83, 133, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 20.11.2025.
Суддя О.М. Букіна