Справа №760/15395/25
3/760/5008/25
10 листопада 2025 року м.Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Воронкін О.А., розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП):
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
15.05.2025 о 00 годині 05 хвилин м. Київ, вул. Протасів Яр, 2 водій ОСОБА_1 керував електросамокатом Bolt номер 232318 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, не природня блідість обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі охорони здоров'я відмовився під запис нагрудного відеореєстратора, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки передбачені ст. 10, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 своєї провини не визнав, зазначивши, що дійсно 15.05.2025 близько комендантської години у м. Київ, вул. Протасів Яр, 2 він керував електросамокатом Bolt та їхав додому. Його зупинили працівники патрульної поліції подавши світловий сигнал червоних проблискових маячків. Перевіривши документи, повідомили йому про наявність ознак алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alkotest, на що він відмовився. В подальшому йому запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у лікаря-нарколога, однак він знову відмовився, оскільки хвилювався та не розумів, які наслідки це буде мати, сказавши складати протокол про адміністративне правопорушення, який він зможе оскаржити. Після чого працівники поліції провели його затримання, застосувавши фізичну силу та спеціальні засоби - кайданки. Він вимагав викликати захисника та швидку допомогу, однак йому відмовили. Дій працівників поліції не оскаржував, заяву про вчинення кримінального правопорушення з боку працівників поліції не писав. Просив суд враховувати подане ним письмове клопотання про закриття провадження у справі, враховуючи відсутність правових підстав для зупинки, а також враховуючи, що електросамокат Bolt номер 232318 не є транспортним засобом у розумінні вимог Правил дорожнього руху та КУпАП. Враховуючи презумпцію невинуватості особи, просив суд закрити відносно нього провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення та подане ним клопотання, суд дійшов до наступного.
Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Для встановлення події правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в даному випадку, необхідно встановити факт відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та з'ясувати та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом.
Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до п. 2.5. Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, 2.5. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 зі змінами та доповненнями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 57 (далі - Порядок).
Судом встановлено, що 15.05.2025 о 00 годині 05 хвилин м. Київ, вул. Протасів Яр, 2 водій ОСОБА_1 керував електросамокатом Bolt номер 232318 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, не природня блідість обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі охорони здоров'я відмовився під запис нагрудного відеореєстратора, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, що підтверджується змістом досліджених у судовому засіданні наступних доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 330481 від 15.05.2025;
- відеозаписом з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) від 15.05.2025, використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції №100 від 03.02.2016;
- направленням водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 15.05.2025 о 00 годині 30 хвилин;
Дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення.
Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, оскільки інспектором було виконано вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку, та запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду, на що ОСОБА_1 відмовився.
Надані суду відеозаписи містять фіксацію обставин, що мали місце 15.05.2025 о 00 годині 05 хвилин м. Київ, вул. Протасів Яр, 2 щодо зупинки транспортного засобу - електросамокату Bolt номер 232318 під керуванням водія ОСОБА_1 , факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу або у найближчому закладі охорони здоров'я та складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення у зв'язку з його відмовою від проходження такого огляду.
Крім того, факт керування 15.05.2025 о 00 годині 05 хвилин м. Київ, вул. Протасів Яр, 2 водієм ОСОБА_1 транспортним засобом - електросамокатом Bolt номер 232318 у стані алкогольного сп'яніння підтверджується протоколом про адміністративне правопорушенняЕПР1 № 330781 від 15.05.2025, відповідно до якого останній не спростував факт керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, факт зупинки його транспортного засобу та факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
У судовому засіданні ОСОБА_1 не спростував факту керування у визначені у протоколі дату, місце та час: 15.05.2025 о 00 годині 05 хвилин м. Київ, вул. Протасів Яр, 2 транспортним засобом електросамокатом Bolt номер 232318.
Суд зазначає, що інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 стт. 130 КУпАП вчинено у період дії комендантської години 15.05.2025 о 00 годині 05 хвилин, що свідчить про наявність підстав для зупинки його транспортного засобу.
Визначення терміну комендантська година міститься у пункті 5 частини першої статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", а саме - заборона перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.
Відповідно до ч. 8 «Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573 «Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану» особи, які вчинили кримінальні та адміністративні правопорушення, затримуються в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Отже, суд не може прийняти до уваги заперечення ОСОБА_1 , викладені у судовому засіданні та клопотанні про закриття справи про адміністративне правопорушення щодо відсутності правових підстав для його зупинки, оскільки, відповідно до вимог «Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573 «Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану», на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Щодо заперечень ОСОБА_1 , викладених у клопотанні про закриття справи про адміністративне правопорушення, про те, що елктросамокат не є транспортним засобом у розумінні вимог ПДР ат КУпАП, оскільки, відповідно до вимог п. 1.10 Правил дорожнього руху транспортний засіб, це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Крім того, відповідно до п. 2.13 ПДР мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт відносяться до транспортних засобів категорії А1.
Пункт 1 ст. 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» визначає, що електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Електросамокат є транспортним засобом в розумінні вимог ПДР, оскільки є пристроєм, призначеним для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, оснащеним електродвигуном (електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії)потужністю до 4 кВт.
Таким чином, особи, що керують, такими транспортними засобами як електросамокати, електроскутери, електровелосипеди, гіроскутери, є водіями і зобов'язані дотримуватися Правил дорожнього руху.
При цьому, норма ст. 130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.03.2023 р. у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
При цьому законодавець не обмежує нижньою межею потужність електродвигуна для вирішення питання щодо отримання прав на керування двоколісним транспортним засобом, а відрізняє виключно верхню межу, яка впливає на різні категорії прав (А1 або А).
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти ними та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Підпунктом «б» частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пунктом 2.9-а Правил дорожнього руху України визначено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів, а статтею 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування в стані алкогольного сп'яніння будь-яким транспортним засобом, а не виключно механічним.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.
З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 , порушивши вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження у сукупності досліджених судом доказів і він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан: ОСОБА_1 працює, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності.
Обставин, що згідно ст.ст. 34-35 КУпАП, пом'якшують та обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд, дотримуючись принципу індивідуалізації стягнення, закріпленого у ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, приходить до висновку про призначення ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде необхідним і достатнім, з метою виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до Правил дорожнього руху, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.40-1 КпАП України «Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення».
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 35, ст.130, ст. 40-1 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч ) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. «Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, Номер рахунку (IBAN): UA698999980313040149000026001, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300) Призначення платежу: 101/код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України; штраф, стягнутий з (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується штраф) на користь держави, за рішенням Солом'янського районного суду міста Києва №…».
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. «Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Призначення платежу: 101/код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України; судовий збір, стягнутий з (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням Солом'янського районного суду міста Києва №…)»
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Солом'янський районний суд м. Києва.
Суддя О.А. Воронкін