Справа №760/786/25 2-п/760/78/25
06 листопада 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Майстренка О.М., за участі секретаря судового засідання Горобчук К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (далі - позивач) звернулося до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.11.2021 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та відповідачем був укладений кредитний договір № 22036000544076 згідно якого останній отримав кредит в сумі 37200 грн строком на 24 місяці зі сплатою відсотків та комісії за користування кредитом.
Відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, сплаті відсотків та комісії належним чином не виконав, має заборгованість, яка станом на 27.09.2023 становить 68242,95 грн. з яких: залишок простроченого кредиту в сумі 35 041,95 грн., залишок прострочених комiсiй в сумі 33201 грн.
11 квітня 2024 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та позивачем ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №11/04/24, згідно якого до позивача перейшло право грошової вимоги за Кредитним договором №22036000544076 від 02.11.2021.
З огляду на вказане, позивач вважає, що він наділений правом вимоги до відповідача з питання стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором та просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 68242,95 грн, 2422,40 грн - судовий збір, 7200 грн - витрати на правову допомогу.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 27.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено сторонам строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідачем відзив до суду був не поданий.
Заочним рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 29.07.2025 позов задоволено, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 22036000544076 від 02.11.2021 у сумі 68242 гривень 95 копійок, а також судові витрати.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 17.09.2025 заяву про перегляд заочного рішення, яка подана представником відповідача, адвокатом Кобилецьким В.В. задоволено. Скасовано заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 29.07.2025. Призначено справу до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи на 06.11.2025.
16 жовтня 2025 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позову.
Вказав, що відповідач частково визнає позов в сумі 27229,86 грн., з урахуванням сум сплачених ним на погашення кредиту.
Відповідач не визнає нарахування комісій, так як з умов договору незрозуміло, за що саме нараховані комісії. При цьому на думку відповідача нарахування комісій суперечить нормам Закону України «Про споживче кредитування».
У судове засідання призначене на 06.11.2025 сторони не з'явились, представником позивача подано заяву про розгляд справи за його відсутності. Відповідач та його представник про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
З огляду на неявку учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив обставини та дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 02.11.2021 відповідачем укладено кредитний договір № 22036000544076 з АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» за яким відповідач отримав в кредит 37200 грн. строком на 24 місяці зі сплатою відсотків та комісії за користування кредитом.
Відповідно до п.1.1., 1.2. кредитного договору банк зобов'язується надати клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на поточні потреби в сумі 37200 гривень, а клієнт зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредитом (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов'язання. Сстрок кредитування становить 24 місяці з дня укладення договору, а кінцевою датою повернення кредиту є 02/11/2023 року. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних. Щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості погоджена сторонами у відсотках від суми Кредиту і її розмір встановлений в певних змінюваних ставках за різні періоди строку кредитування.
У п.1.3. кредитного договору вказано, що кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта, що відкритий у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».
Згідно до п.2.1. Кредитного договору передбачено, що супровідними послугами, які придбаваються у зв'язку із укладенням договору є, зокрема, послуги Банку з розрахунково касового обслуговування, в тому числі і ті, що надаються під час погашення заборгованості за договором та послуги страхування, що надаються клієнту на підставі окремого договору, що укладається між страховиком та клієнтом.
Всього за вказаним договором банком було нараховано 37200 грн - сума кредиту; 0,80 грн - відсотки, 43617 грн - комісій.
У поданих заявах по суті сторони визнають, що відповідач частково сплатив кошти на погашення кредиту, а саме у сумі 9970,14 грн, що також підтверджується розрахунком підготовленим АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».
Також з наданого розрахунку АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» сума прострочених комісій становить, з урахуванням погашень та списань, становить 33201 грн.
11 квітня 2024 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та позивачем ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №11/04/24, згідно якого до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №222036000544076 від 02.11.2021.
Згідно розрахунку позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 68242,95 грн з яких: залишок простроченого кредиту в сумі 35 041,95 грн, залишок прострочених комiсiй в сумі 33201 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Відповідно до положень ст. ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, позикодавець належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору.
Щодо виконання зобов'язань за кредитним договороми зі сторони відповідача, то останій виконав їх частково, сплативши 9970,14 грн. за договором.
У ч. 1 ст. 1048 ЦК України вказано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором вбачається, що станом на 27.09.2023 за відповідачем утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 68242,95 грн з яких: залишок простроченого кредиту в сумі 35 041,95 грн, залишок прострочених комiсiй в сумі 33201 грн.
Щодо нарахування заборгованості за комісіями суд звертає увагу на таке.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19) зазначила, що «комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.07.2023 у справі № 204/224/21 зробив висновок про те, що «якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Установлено, що умовами кредитного договору передбачена необхідність внесення комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
При цьому в кредитному договорі не зазначено в чому полягають послуги з обслуговування кредитної заборгованості, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія.
Таким чином, враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату (комісію) за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Враховуючи викладене, АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» безпідставно нарахована комісія у сумі 33201 грн за кредитним договором та в подальшому передана за договором факторингу позивачу.
За вказаних обставин не підлягає стягненню з відповідача заборгованість по комісіям у сумі 33201 грн.
З огляду на викладене, заборгованість складає 27230,66 грн, яка розрахованого за вихрдчи з такого: 37200,80 грн (тіло кредиту та нараховані відсотки) - 9970,14 грн (сума сплачених відповідачем платежів на погашення кредиту).
Враховуючи вказане позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом стягнення на користь позивача коштів у сумі 27230,66 грн.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог, то вимоги позивача в частині стягнення судових витрат підлягають задоволенню пропорційно задоволенню позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Пропорційно до частини задоволених позовних вимог (39,90%) з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 966,53 грн. судового збору за подання позову.
Позивачем також заявлено витрати на правову допомогу 7200,00 грн.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні розміру витрат на правничу допомогу суд враховує, що справа не становить значної складності, об'єм наданої правничої допомоги не є значним, вимоги задоволенні частково, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 гривень.
Керуючись вищевказаним та ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України суд,
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 22036000544076 від 02.11.2021 у сумі 27230гривень 66 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 966 гривень 53 копійки та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості сторін:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», код за ЄДРПОУ 43575686, місце знаходження: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 21, 5-й поверх, прим.68,69;
відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О. Майстренко