Справа №760/31404/25 2/760/16497/25
14 листопада 2025 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Верещінська І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Совки-Інвест» про визнання права власності,
Позивач звернулася до суду з позовом і просить визнати за ним майнове право на:
- однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на земельній ділянці під кадастровим номером 8000000000:72:337:0009.
Разом із позовною заявою до суду надійшло клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Посилаючись на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 752/15913/19, просить задовольнити клопотання.
Клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору. Системний аналіз зазначеного закону та статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає підстави зробити висновок про те, що відсутність у переліку такої категорії, як споживачі, не означає, що вони не звільнені від сплати судового збору, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів, зокрема частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судовий збір» у частині третій статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 7, ст. 84) слова «державного мита» замінені словами «судового збору».
Отже, при прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.
У Законі України «Про захист прав споживачів» не визначено вичерпного переліку правових відносин, на які поширюється його дія, втім з урахуванням характеру правовідносин, які ним регулюються, та виходячи з демократичних принципів цивільного судочинства і наявності в цивільних правовідносинах такої слабкої сторони, як фізична особа - споживач, можна зробити висновок, що цим Законом регулюються відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу, майнового найму (оренди), надання комунальних послуг, прокату, перевезення, зберігання, доручення, комісії, фінансово-кредитних послуг тощо.
Враховуючи, що Законом України «Про захист прав споживачів» регулюються відносини між споживачами товарів і послуг та продавцями товарів і послуг, а також визначається механізм захисту прав споживачів товарів і послуг, положення Закону України «Про захист прав споживачів» підлягають застосуванню до спірних правовідносин нарівні з іншими актами цивільного законодавства України.
Частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.
Порушені права підлягають захисту як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу (при поданні апеляційної та касаційної скарг). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів», стаття 1 ЦПК України 2004 року, стаття 2 ЦПК України).
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 14-57цс18.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 752/15913/19 (провадження № 61-846св20) колегія суддів прийшла до висновку, що у правовідносини сторін у подібній категорії справ, поряд з нормами ЦК України, урегульовані нормами законодавства про захист прав споживачів, оскільки вимоги позивачів про визнання майнових прав на об'єкт інвестування заявлені у зв'язку із порушенням відповідачами строку виконання зобов'язань за договорами купівлі-продажу майнових права.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 755/3509/18 (провадження № 61-17721св19).
Виходячи з ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 4 ЦПК України, за наведених вище обставин, позивач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Керуючись ст. 136 ЦПК України, суддя
Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Верещінська