СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/7435/25
ун. № 759/27553/25
19 листопада 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі відео конференції), підозрюваного ОСОБА_4 (в режимі відео конференції), його адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12025110000000502 внесеного до ЄРДР 18.06.2025 року за, ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України,
18 листопада 2025 року адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про зміну запобіжного заходу підозрюваному у кримінальному провадженні 12025110000000502 внесеного до ЄРДР 18.06.2025 року за, ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області (м. Київ, вул. Святошинська, 2-А) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025110000000502 від 18.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України.
12.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України.
15.10.2025 року слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 13.12.2025 року включно.
Сторона захисту, зважаючи на необґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 , наявністю обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, які не було досліджено під час обрання запобіжного заходу, а також відсутністю будь-яких ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважає, що є підстави для зміни запобіжного заходу ОСОБА_4 на запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та його адвокат ОСОБА_5 , підтримали вимоги клопотання у повному обсязі з підстав викладених у ньому.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечував проти поданого клопотання зазначивши, що підозра є обґрунтованою, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України наразі є реальними та не зменшились. Також прокурором наголошено, що обґрунтованість відсутності застосування альтернативного запобіжного заходу чи більш м'якого була досліджена слідчим суддею при обранні запобіжного заходу підозрюваному. Стороною захисту для зміни підозрюваному запобіжного заходу на більш м'який не наведено нових даних чи обставин, які не були предметом дослідження при обранні запобіжного заходу. Більш того, в провадженні Київського апеляційного суду перебуває на розгляді апеляційна скарга сторони захисту на ухвалу слідчого судді від 15.10.2025 року, яка призначена до розгляду на 24.11.2025 року.
Вислухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя приходить наступного висновку.
Як вбачається із матеріалів справи відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області (м. Київ, вул. Святошинська, 2-А) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025110000000502 від 18.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України.
12.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України.
15.10.2025 року слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 13.12.2025 року включно.
Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
До клопотання мають бути додані: 1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; 3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Тобто із вказаних норм випливає, що зміна запобіжного заходу щодо підозрюваного допускається за наявності на те підстав, для його зміни, а саме наявності нових обставин.
Зі змісту клопотання вбачається, що всі доводи адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , зводяться до незгоди з рішенням слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного.
Водночас сама юридична конструкція положень ст. 201 КПК України передбачає можливість задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу у разі якщо з'явились, або були виявлені раніше невідомі обставини, які змінюють ситуацію у кримінальному провадженні настільки, що доцільність тримання під вартою має викликати сумнів і потребує переоцінки належним судом в очах незалежного стороннього спостерігача.
Таким чином, при вирішенні питання про те, чи підлягає дане клопотання задоволенню, слідчий суддя зазначає, що стороною захисту має бути підтверджено виключні та переконливі обставини, які свідчать про необґрунтованість підозри, відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та які не були враховані при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного, за наслідками якого слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва постановлено ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного.
Статтею 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зазначається, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, зокрема, характер та тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення.
Відповідно до вказаної рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинене кримінальне правопорушення, тобто, чим більш сувора санкція передбачена за кримінальне правопорушення, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного.
Також, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що виключних обставин для зміни запобіжного заходу підозрюваному немає, оскільки нових даних чи обставин, зокрема, щодо стану здоров'я, які б свідчили про достатність застосування більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні захисника підозрюваного не вказано та у судовому засіданні не встановлено.
Також, суд бере до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає кримінальне покарання тільки у вигляді позбавлення волі.
Згідно п. 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Котій проти України», рішення п. 32 Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин.
Відповідно до вимог пункту четвертого частини першої статті 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати.
Таким чином, суд вважає, що ризики передбачені ст. 177 КПК України, наразі є реальними та не зменшились, зокрема, ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду та впливу на свідків.
Отже, заявлені захисником підозрюваного обставини в сукупності з тяжкістю злочину та даними про особу підозрюваного не можуть слугувати виключною підставою для зміни йому запобіжного заходу на більш м'який, оскільки захисником підозрюваного не наведено нових даних чи обставин, зокрема, щодо обґрунтованості підозри, наявним ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, стану здоров'я, які ще не перевірялись слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, відтак, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання.
Посилання захисту на необґрунтованість дій суду щодо не визначення 15.10.2025 року при обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою альтернативного виду запобіжного заходу у вигляді застави, який буде помірним для нього і забезпечить належну процесуальну поведінку останнього, слідчий суддя відхиляє, оскільки відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 196, 201, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12025110000000502 внесеного до ЄРДР 18.06.2025 року за, ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1