СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/184/25
ун. № 759/14829/19
13 листопада 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залІ суду у м. Києві в режимі відеоконференції клопотання захисника ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження №12016100080007152 від 13.07.2016, в частині епізоду, у зв'язку із закінченням строків давності відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 362 КК України,-
сторони кримінального провадження:прокурор: ОСОБА_5
представники потерпілого: ОСОБА_6 ,
захисник: ОСОБА_7
обвинувачений: ОСОБА_4
У провадженні Святошинського райсуду м.Києва знаходиться кримінальне провадження за обвинувальним актом №120161000880007152 відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.3 ст.362 КК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 направив до суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.362, ч.3 ст.190 КК України та закриття кримінального провадження у зв"язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 на підставі п.4 ч.1 ст.49 КК України у зв"язку із закінченням строків давності по епізодам від 17.03.2015 року. В обгрунтування клопотання вказував, що з дня вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень минуло більше десяти років, тому строк притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення вказаного кримінального правопорушення, встановлений ст.49 КК України в редакції, яка діє на даний час та яка діяла станом на момент вчинення кримінального правопорушення, закінчився. Також зветав увагу суду, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які (офіційні відомості, документи, будь-які докази) з приводу ухилення обвинуваченого ОСОБА_4 від досудового розслідування та суду у даному кримінальному провадженні, зокрема оголошення його в розшук та зупинення кримінального провадження, а також вчинення ним нового кримінального правопорушення, що засвідчує безперервність перебігу строків давності за ст.49 КК України.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Прокурор проти клопотання заперечував, просив відмовити у його задоволенні, оскільки воно є передчасним та безпідставним.
Представник потерпілого ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечував, вказуючи, що хибним є твердження сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_4 нібито не ухилявся від слідства та суду, оскільки факт винесення слідчим постанови про оголошення ОСОБА_4 в розшук 24.10.2017 та зупинення досудового розслідування свідчить про його ухилення від слідства і, хоча зазначені постанови були в подальшому скасовані судом, це не спростовує сам факт можливого ухилення особи від явки до слідчого у певний період. Також зазначав, що починаючи з 10.09.2021 року, з моменту прийняття справи до розгляду головуючим суддею, не відбулося 34 судових засідання за ініціативи ОСОБА_4 або через його відсутність, при цьому відбулося лише 7 судових засідань, судом двічі виносились ухвали про привід обвинуваченого. Вказував, що в діях ОСОБА_4 та його захисників наявні систематичні, послідовні та умисні дії, які можна визначити як "ухилення від суду", оскільки наявні багаторазові неявки у зв"язку з поданням різноманітних клопотань, зловживання карантинними обмеженнями, воєним станом, станом здоров"я, зайнятістю захисників, а також зловживання правом на участь у режимі відеоконференції, правом на відвід головуючому судді та ігнорування прямої вимоги суду про особисту явку до суду. Також наголошував, що для правильного вирішення питання про застосування строків давності щодо епізоду від 28.01.2015 суд повинен дослідити всі інкриміновані ОСОБА_4 епізоди злочинної діяльності, оскільки вони пов"язані між собою. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Суд, ознайомившись з клопотанням захисника ОСОБА_3 , вислухавши доводи захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_4 , заперечення прокурора та представника потерпілого, приходить до наступного висновку.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
Відповідно до ч.2 п.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, у зв'язку із звільненям особи від кримінальної відповідальності.
Кримінальні правопрушення, передбачені ч.3 ст.190 та ч.3 ст.362 КК України, в яких обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ст.12 КК України в редакції закону, яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме станом на 28.01.2015 року, відносились до тяжких злочинів.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
Однак, суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні ряду епізодів кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190 та ч.3 ст.362 КК України, які взаємопов"язані між собою та на даний час дослідження доказів не розпочалось та судовий розгляд не закінчений.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що заявлене клопотання є передчасним та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 44, 49 КК України, п.1 ч.2 ст. 284, 285, 286, 288,369-372, 376 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження №12016100080007152 від 13.07.2016, в частині епізоду, у зв'язку із закінченням строків давності відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 362 КК України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та оголошено 17.11.2025 року.
Головуючий суддя: ОСОБА_1