СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/26830/25
пр. № 1-кп/759/2073/25
14 листопада 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши в м. Києві в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.09.2025 за № 12025105080001116, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гурівщина Києво-Святошинського р-ну Київської обл., українця, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який здобув середню освіту, не працює, має на трьох малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок за таких встановлених досудовим розслідуванням обставин.
Так, ОСОБА_3 11.09.2025 приблизно о 18 год. 45 хв., на підставі попередньої домовленості для розмови, зустрівся з раніше йому знайомою неповнолітньою ОСОБА_7 біля входу до станції швидкісного трамваю «Івана Дзюби» за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Стешенків, 7.
Під час зустрічі і нетривалого обговорення особистих стосунків, неповнолітня ОСОБА_8 , не бажаючи продовження розмови, розвернулась спиною до ОСОБА_3 аби прямувати у власних справах. У свою чергу, ОСОБА_3 , обурившись такою її поведінкою, продовжуючи перебувати біля входу до станції швидкісного трамваю «Івана Дзюби» за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Стешенків, 7, приблизно о 19 год. 00 хв. на ґрунті ревнощів та виниклої особистої неприязні, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, вилив на неповнолітню ОСОБА_8 невідому речовину коричневого кольору активної дії, яка на той час знаходилась при ньому, і яка після попадання на тулуб спричинила неповнолітній тілесні ушкодження у вигляді опіку.
Таким чином, своїми зазначеними вище умисними діями ОСОБА_3 спричинив неповнолітній ОСОБА_8 тілесне ушкодження у вигляді хімічного опіку 1 ступеня переднє-зовнішньої поверхні лівого плечового суглобу з переходом на зовнішню поверхню лівого плеча в верхній третині, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження, так як відновлення анатомічної цілісності травмованих ділянок у звичайному клінічному перебігу спостерігається у строк до 6 діб (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження.
Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта додано письмову заяву підозрюваного ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_9 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, він беззаперечно визнає; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі. Також у даній заяві обвинувачений ОСОБА_3 висловив свою позицію щодо призначення йому покарання у виді штрафу, який він має змогу сплатити.
У вказаній заяві захисником ОСОБА_9 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Також до обвинувального акта додано письмову заяву неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 , яка складена у присутності законного представника неповнолітної потерпілої ОСОБА_10 , у якій вона зазначає, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
Обвинувачений ОСОБА_3 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_9 , обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: як умисне легке тілесне ушкодження.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про обрання покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він офіційно не працевлаштований, має трьох малолітніх дітей, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше не судимий.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, а саме у виді штрафу.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України (т. 1 а.п. 157-158, 159-160, 196-197, 213-214).
Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертиз, що підтверджується розрахунками їх вартості (т. 1 а.п. 135, 144, 152).
Цивільний позов не пред'являвся.
Керуючись ч. 9 ст. 100, ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 к.
Речові докази:
- джинси синього кольору, кофту сірого кольору з написом «Golden meadow Est.1994 United States Louisiana», кросівки сірого кольору, які належать неповнолітній потерпілій ОСОБА_8 , - знищити;
- компакт диск з вмістом відеозапису з камер спостереження магазину № 268 «Сільпо», розташованого за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, 36, та компакт диск з вмістом відеозаписів з камер спостереження магазину «Кошик», розташованого за адресою: м. Київ, пр. Леся Курбаса, 1Д, які долучені до матеріалів кримінального провадження, - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування судових витрат за проведення експертизи, залученим стороною обвинувачення експертом спеціалізованої державної установи, 10 696 (десять тисяч шістсот дев'яносто шість) грн 80 к.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1