печерський районний суд міста києва
Справа № 757/39059/25-к
пр. № 1-кс-33219/25
03 жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань м. Києва ОСОБА_3 , погоджене прокурором, заступником начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному проваджені № 62025100120000124 від 06.03.2025, про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю,
Короткий виклад вимог клопотання
До провадження слідчого судді надійшло клопотання сторони кримінального провадження про тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ( ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання вказано, що у провадженні Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 62025100120000124 від 06.03.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 361, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що службові особи правоохоронних органів, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, сприяють у підшукуванні житлових приміщень у місті Києві, власники яких померли, для подальшого заволодіння зазначеним майном на підставі підроблених документів особами, які не мають права на набуття права власності на такі об'єкти нерухомого майна, чим спричиняють тяжкі наслідки інтересам окремих громадян.
Відповідно до показань свідка, ОСОБА_5 , в середині вересня 2024 року, дати точно не пам'ятає, йому стало відомо про захоронення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за рахунок коштів Київського міського бюджету. ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після отримання вказаних відомостей він установив, що у власності ОСОБА_6 є квартира АДРЕСА_2 . Крім того, йому стало відомо, що у ОСОБА_6 був син, ОСОБА_7 , який помер в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Під час встановлення близьких родичів померлої ОСОБА_6 , дівоче прізвище якої ОСОБА_8 , ним отримано відомості, що її мати ОСОБА_9 , мала рідну сестру ОСОБА_10 , в якої є син ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який є двоюрідним братом ОСОБА_6 .
У подальшому ним встановлено, що ОСОБА_11 проживає в м. Гребінка Полтавської області. Після цього, на початку січня 2025 року, дати точно не пам'ятає, він зустрівся у місті Києві з ОСОБА_11 та під час зустрічі з останнім повідомив йому, що він може бути спадкоємцем своєї двоюрідної сестри та може отримати у спадщину нерухоме майно останньої, а саме: квартиру АДРЕСА_2 . При зустрічі вони погодили, що в разі оформлення ним спадщини від ОСОБА_6 , він реалізує зазначену квартиру та сплатить йому грошові кошти у сумі 50 відсотків від вартості квартири. На що ОСОБА_11 погодився та уклав угоду з адвокатом ОСОБА_12 , який мав забезпечувати юридичний супровід спадкової справи.
Разом із цим, у середині грудня 2024 року, дати точно не пам'ятає, ОСОБА_12 направив до ІНФОРМАЦІЯ_6 підписану ним заяву про прийняття спадщини ОСОБА_6 .
У подальшому, 24.01.2025, аналогічну заяву надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_11
28.01.2025 закінчився шестимісячний строк прийняття спадщини від ОСОБА_6 .
17.02.2025 адвокат ОСОБА_12 та ОСОБА_11 прибули до державного нотаріуса ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_13 . Під час зустрічі, ОСОБА_13 повідомила, що в державному реєстрі Спадкових справ є заповіт № 63403231, що був посвідчений 28.11.2018 приватним нотаріусом ОСОБА_14 у м. Маріуполі, Донецької області, відповідно до якого ОСОБА_6 , перебуваючи у м. Маріуполі, 28.11.2018 заповіла все своє майно громадянину ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженцю м. Южне, Одеської області.
Крім того, нотаріус ОСОБА_13 надала їм копію самого заповіту покійної на ОСОБА_15 , копію заяви ОСОБА_15 про прийняття спадщини та копію витягу запису з реєстру.
17.02.2025 адвокат ОСОБА_12 зателефонував на абонентський номер НОМЕР_2 , який вказаний у заяві ОСОБА_15 про прийняття спадщини. Йому відповіла особа чоловічої статі та повідомила, що він не ОСОБА_15 та що з ним зв'яжуться. Під час розмови адвокат ОСОБА_12 повідомив своє прізвище та ім'я. Приблизно через дві години з абонентського номеру НОМЕР_2 до адвоката ОСОБА_12 зателефонувала інша особа чоловічої статі. Під час розмови з вказаною особою вони погодились, що мають спільний інтерес щодо отримання у власність квартири АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_6 . При цьому адвокат ОСОБА_12 запропонував вказаному чоловіку зустрітись, однак останній відмовився. З розмови з вказаним співрозмовником йому стало відомо, що він володіє інформацією, яка могла бути лише у працівників поліції.
З матеріалів клопотання вбачається, що адвокат ОСОБА_12 вважає, що приватний нотаріус ОСОБА_14 надав особам, які мають намір заволодіти квартирою АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_6 , заповіт, посвідчений ним 28.11.2018 у м. Маріуполі. На підставі якого невстановленими особами було виготовлено бланк з аналогічними реквізитами, а саме серією, номером бланку, печаткою, елементами захисту, орнаментом, печаткою та підписом нотаріуса, до якого внесено завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_6 заповіла все своє майно ОСОБА_15 .
У подальшому вказаними особами у спадковому реєстрі нерухомого майна було відредаговано та замінено первинним текст відомостей заповіту, посвідченого 28.11.2018 приватним нотаріусом ОСОБА_14 у м. Маріуполі. Від сусідки ОСОБА_6 , а саме жінки на ім'я ОСОБА_16 , яка проживає у квартирі АДРЕСА_3 та користується абонентським номером НОМЕР_3 , адвокату ОСОБА_12 стало відомо, що ОСОБА_6 за життя мала проблеми зі здоров'ям, погано бачила, погано чула, мало пересувалася. У зв'язку з чим 28.11.2018 не могла бути у м. Маріуполі через фізичні вади.
Відповідно до відомостей, отриманих під час проведення тимчасового доступу у ДП « ІНФОРМАЦІЯ_9 » встановлено, що 27.01.2024 о 16:51:59 невстановлені особи з використанням логіну ІНФОРМАЦІЯ_11 приватного нотаріуса ОСОБА_17 , здійснили вхід з ІР?адреси НОМЕР_4 до Спадкового реєстру, в якому внесли виправлення (редагування) до реєстраційного запису заповіту № 63403231, зареєстрованого 28.11.2018 приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_14 у реєстрі за № 4587, 4588.
Для забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні та встановлення всіх обставин, що підлягають доказуванню, 16.07.2025 органом досудового розслідування до ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у порядку ч. 2 ст. 93 КПК України було скеровано запит щодо надання відомостей, а саме:
- з якої МАС-адреси було здійснено вихід до мережі Інтернет з ІР-адреси НОМЕР_4 27.01.2025 о 16 год. 51 хв.;
- щодо форми підключення, місцезнаходження пристрою, з якого було здійснено вихід до мережі Інтернет, особи, з якою укладено договори про надання послуг (підключення до мережі Інтернет), а також щодо форми оплати послуг та реквізитів платника за зазначеними договорами, лог-файлів і графіка виходу до мережі Інтернет користувача (користувачів) у період із 27.01.2025 до дати виконання запиту.
Відповідно до листа ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 23.07.2025 «надання інформації щодо споживачів, яким надавались в користування ІР-адреса НОМЕР_4 , можливе виключно на підставі ухвали слідчого судді».
З метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження слідчий просить суд надати дозвіл на тимчасовий доступ до інформації, яка перебуває у володінні ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Явка сторін
Слідчий подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, подане клопотання підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у клопотанні та просив його задовольнити.
Представник особи, у володінні якої знаходяться інформація, до якої слідчий просить надати тимчасовий доступ, в судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлений належно.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 163 КПК України неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
Враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав за можливе прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Правове обґрунтування та мотиви слідчого судді
Виходячи зі змісту вимог ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, одним із яких є тимчасовий доступ до речей і документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать:
1) інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;
2) відомості, які можуть становити лікарську таємницю;
3) відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій;
4) конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю;
5) відомості, які можуть становити банківську таємницю;
6) особисте листування особи та інші записи особистого характеру;
7) інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо;
8) персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних;
9) державна таємниця;
10) таємниця фінансового моніторингу;
11) відомості, що становлять професійну таємницю відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" (ст. 162 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Відповідно до положень ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Відповідно до ст. 119 Закону України «Про електронні комунікації» постачальники електронних комунікаційних послуг повинні забезпечувати і нести відповідальність за схоронність даних щодо кінцевого користувача, отриманих при укладенні договору про надання електронних комунікаційних послуг та наданні електронних комунікаційних послуг, у тому числі щодо:
1) персональних даних споживача;
2) факту отримання кінцевим користувачем електронних комунікаційних послуг;
3) змісту інформації, що передається та/або отримується кінцевим користувачем;
4) обсягу, змісту, маршрутів передачі інформації (даних), у тому числі даних, що обробляються з метою передачі інформації в електронних комунікаційних мережах або оплати електронних комунікаційних послуг;
5) даних про місцезнаходження, до яких відносяться будь-які дані, що обробляються постачальником електронних комунікаційних послуг при наданні послуг електронних комунікацій, у тому числі про розташування термінального обладнання. Зазначена вимога не поширюється на випадок передачі даних про місцезнаходження абонента, що здійснює екстрену комунікацію, до комунікаційного центру " ІНФОРМАЦІЯ_10 " та екстрених служб за телефонними номерами 112, 101 , 102 , 103 та 104;
6) даних про спроби виклику між певними кінцевими точками електронної комунікаційної мережі, в тому числі про невдалі спроби виклику (таких, що були ініційовані і не отримали відповіді) або перерване з'єднання.
Інформація про електронні комунікаційні послуги, отримані кінцевим користувачем, може надаватися за наявності його попередньої згоди, вираженої у письмовій чи будь-якій іншій формі, що дає змогу зробити висновок про факт надання такої згоди або у порядку та відповідно до вимог Конституції України та законів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 цього Закону доступ до інформації про споживача, факти надання електронних комунікаційних послуг, у тому числі до даних, що обробляються з метою передачі такої інформації в електронних комунікаційних мережах, здійснюється виключно на підставі рішення прокурора, суду, слідчого судді у випадках та порядку, передбачених законом.
Так, подане до суду клопотання слідчого відповідає вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 160 КПК України.
Слідчий суддя, аналізуючи обґрунтування клопотання відповідно до фабули кримінального правопорушення та додані до клопотання матеріали, дійшов висновку, що сторона кримінального провадження у своєму клопотанні довела наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи перебувають у володінні відповідної юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, у подальшому можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, і при цьому іншим способом у даний час довести обстави, які передбачається довести, не вбачається можливим.
На підставі викладеного, керуючись ст. 159-166, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Зобов'язати посадових осіб ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), надати старшому слідчому Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 62025100120000124 від 06.03.2025, дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають володінні ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , а саме до інформації:
- з якої МАС?адреси здійснено вихід до мережі Інтернет з ІР?адреси: НОМЕР_4 , а саме: 27.01.2025 о 16 год. 51 хв.;
- щодо форми підключення, місцезнаходження пристрою, з якого було здійснено вихід до мережі Інтернет, особи з якою було укладено договори про надання послуг (підключення до мережі Інтернет), а також щодо форми оплати послуг та реквізитів платника, по даним договорам, лог-файлів та графіку виходу до мережі Інтернет користувача (користувачів) у період із 27.01.2025 до 03.10.2025.
Строк дії ухвали не може перевищувати двох місяців з дня її постановлення.
Роз'яснити особам, у володінні яких знаходяться речі та документи, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 166 КПК України, у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
При виконанні даної ухвали заявник, в порядку ч. 2 та ч. 3 ст. 165 КПК України, зобов'язаний пред'явити особам, у володінні яких знаходяться речі і документи, її оригінал та вручити копію, та залишити опис документів, які були вилучені, а особи, у володінні яких знаходяться речі та документи, в порядку ч. 4 ст. 165 КПК України, мають право вимагати залишення їм копій вилучених документів.
Ухвала оскарженню не підлягає, між тим, відповідно до ст. 309 КПК України, може бути оскаржена в разі надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутністю яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність.
Слідчий суддя ОСОБА_18
Ухвала виготовлена в двох примірниках:
примірник № 1 - у матеріалах судового провадження;
примірник № 2 та завірену копію ухвали надано слідчому/прокурору.
Слідчий суддя ОСОБА_18