Ухвала від 29.08.2025 по справі 757/40581/25-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40581/25-к

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

підозрюваної ОСОБА_6 ,

заявника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної у кримінальному провадженні № 12025100060000856 від 12.05.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором відділу Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної у кримінальному провадженні № 12025100060000856 від 12.05.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовує тим, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, за процесуального керівництва Печерської окружної прокуратури міста Києва, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100060000856 від 12.05.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Досудовим розслідуванням установлено, що 15.11.2023, у невстановлений досудовим розслідуванням час за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 168 Д, ОСОБА_6 реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами, шляхом обману, під час особистого спілкування з потерпілою ОСОБА_10 , попросила в борг грошові кошти в сумі 15 000 тисяч)доларів США та обіцяла повернути до 01.12.2023 року, про що написала розписку, однак не мала мети повертати дані грошові кошти.

Таким чином, ОСОБА_10 , не усвідомлюючи злочинний намір ОСОБА_6 , в результаті шахрайських дій останньої, 15.11.2023 року у невстановленому досудовим розслідуванням час за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 168 Д, добровільно надала грошові кошти в іноземній валюті сумою 15 000 тисяч доларів США (відповідно до офіційного курс валют Національного банку України, еквівалентна сума на момент вчинення правопорушення 15 000 доларів США становить 544 756,50 гривень.

Також, 22 березня 2024 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 168 Д, ОСОБА_6 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами, шляхом обману, під час особистого спілкування з потерпілою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , попросила в борг грошові кошти в сумі 5000 доларів США, та обіцяла повернути до 26.06.2024 року, про що написала розписку, однак не мала мети повертати дані грошові кошти.

Таким чином, ОСОБА_10 , не усвідомлюючи злочинний намір ОСОБА_6 , в результаті шахрайських дій останньої, будучи впевненою, що вона надає грошову допомогу, 22.03.2024 року у невстановленому досудовим розслідуванням час за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 168 Д, добровільно надала грошові кошти в іноземній валюті сумою 5000 доларів США (відповідно до офіційного курс валют Національного банку України, еквівалентна сума на момент вчинення правопорушення 15 000 доларів США становить 194 617 гривень.

Крім того, 07 жовтня 2024 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 168 Д, ОСОБА_6 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами, шляхом обману, під час особистого спілкування з потерпілою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , попросила в борг грошові кошти в сумі 1450 доларів США та обіцяла повернути до 01.11.2024 року, про що написала розписку, однак не мала мети повертати дані грошові кошти.

Таким чином, ОСОБА_10 , не усвідомлюючи злочинний намір ОСОБА_6 , в результаті шахрайських дій останньої, будучи впевненою, що вона надає грошову допомогу, 07.10.2024 року у невстановленому досудовим розслідуванням час за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 168 Д, добровільно надає грошові кошти в іноземній валюті сумою 1450 доларів США (відповідно до офіційного курс валют Національного банку України, еквівалентна сума на момент вчинення правопорушення 1450 доларів США становить 59 719,56 гривень.

Таким чином, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами, шляхом обману, під час особистого спілкування з потерпілими, заволоділа грошовими коштами останніх на загальну суму 799 093,06 гривень.

20.08.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання спробам останньої вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України , а саме:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваної під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Підозрювана та її захисники в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання. Підозрювана вказала, що не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування. Просили застосувати до підозрюваної запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

Голова ГО «Асоціація учасників добровольчих формувань територіальних громад» ОСОБА_7 та голова правління ВГО «Спілка громадських організацій України «Народна рада» ОСОБА_11 в судовому засіданні звернулись до суду із клопотанням про взяття ОСОБА_6 на поруки, зазначивши, що остання не буде переховуватися та вони забезпечить її належну процесуальну поведінку.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить наступних висновків.

20.08.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У даному випадку слід брати до уваги те, що відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджуються долученими до матеріалів клопотання доказами.

Слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, інкримінованого їй стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

В той же час, згідно з ч.4 ст. 194 КПК України у разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень прокурора у клопотанні про наявність у підозрюваної наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваної від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

Зокрема, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, спростовується матеріалами клопотання. Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100060000856 розпочато у травні 2025 році, підозрюваній ОСОБА_6 про кримінальне провадження було відомо, та остання весь цей час не переховувалась від органів досудового розслідування та не відмовлялась від отримання повідомлення про підозру, самостійно прибула на розгляд запобіжного заходу, що в свою чергу спростовує доводи сторони обвинувачення відносно вказаного ризику.

При цьому, ризик іншим чином перешкодити кримінальному провадженню не конкретизований, тому не може вважатись реальним.

Разом з тим, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України наявний, оскільки кримінальне правопорушення є актуальним, тому існує можливість незаконного впливу з боку підозрюваної на свідків, які вже допитані під час досудового розслідування, та тих, які можуть бути встановлені в ході проведення досудового розслідування.

Також слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваної, зокрема, що ОСОБА_6 раніше не судима, позитивно характеризується за місцем роботи. Наведені обставини у сукупності свідчать на користь останньої, та з урахуванням обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_6 , спростовують доводи прокурора щодо можливості існування неналежної процесуальної поведінки підозрюваної та свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу» (аналогічні справи - «Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови»).

Крім того, дане твердження кореспондується з рішенням Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп / 2003, згідно з яким тяжкість злочину законом не визначається як обов'язкова підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту.

У рішеннях ЕСПЛ «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, «Мамедова проти Росії» від 01 червня 2006 року, а також правових позицій, викладених у п. 80 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, та у рішенні у справі «Тодоров проти України» від 12 січня 2012 р., визначено принцип призначення альтернативного запобіжного заходу, згідно з яким «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».

Відповідно до правової позиції, викладеній у листі ВССУ, від 4 квітня 2013 року №511-550/0/4-13, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням застосування тримання під вартою, тому судам, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо застосування, продовження тримання під вартою не відповідають вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК України.

Долучені до клопотання докази містять певні дані щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків, вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваної запобіжного заходу виключно у вигляді тримання під вартою.

За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваної, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваною, покладених на неї процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри, доведеність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй залишати житло за адресою проживання, а саме: АДРЕСА_1 , у період з 23:00 до 06:00 наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, в межах строку досудового розслідування, одночасно поклавши на підозрюваного обов'язки визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12025100060000856, а саме до 16.10.2025 включно.

Відповідно до ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Слідчий суддя, з урахуванням інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, конкретного характеру інкримінованого правопорушення вважає, що контроль за поведінкою підозрюваної шляхом передачі її на поруки є неможливим, оскільки, такий запобіжний захід не може стати гарантією запобігання ризику, визначеного пунктом 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та поручителі об'єктивно не можуть проконтролювати нездійснення підозрюваною впливу на свідків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваної у кримінальному провадженні № 12025100060000856 від 12.05.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання: АДРЕСА_1 , у період з 23:00 до 06:00 наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, в межах строку досудового розслідування, а саме до 16.10.2025.

Зобов'язати підозрювану ОСОБА_6 виконувати процесуальні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це;

- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 16.10.2025.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
131986857
Наступний документ
131986859
Інформація про рішення:
№ рішення: 131986858
№ справи: 757/40581/25-к
Дата рішення: 29.08.2025
Дата публікації: 24.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (29.08.2025)
Результат розгляду: відмовлено в задоволенні заяви (клопотання)
Дата надходження: 22.08.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
25.08.2025 15:00 Печерський районний суд міста Києва
28.08.2025 09:40 Печерський районний суд міста Києва
29.08.2025 09:00 Печерський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЮШКОВ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
суддя-доповідач:
ЮШКОВ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ