19.11.2025 Справа № 756/17002/25
Унікальний номер 756/17002/25
Провадження номер 2/756/9193/25
18 листопада 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання - Лисенко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (надалі - ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 00-9623891 від 12 лютого 2024 року розмірі 48972,70 грн, з яких: 7700,00 грн. - заборгованість за основною сумою (тіло кредиту); 41272,70 грн. - заборгованість за відсотками, 2422,40 грн- витрати зі сплати судового збору та 7000,00 грн.- витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог вказують, що 12 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс кредит» (надалі - ТОВ «Макс кредит» ) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00-9623891 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Позичальник пройшла верифікацію та ідентифікацію на сайті кредитодавця та отримала доступ до особистого кабінету. Після ознайомлення з чинною редакцією Правил надання коштів у позику, зазначила свої персональні дані, обрала бажану суму позики та бажаний строк кредитування, також зазначила банківську картку № НОМЕР_1 , на яку в подальшому на виконання умов укладеного договору були зараховані грошові кошти в сумі 7700,00 грн.
Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 7000,00 грн, строком на 360 днів зі сплатою 876,80% річних, 1,48% - за кожен день корисутвання протягом перших 25 днів, стандартна ставка - 2,47% з 26 дня.
17 грудня 2024 року між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 17122024-МК/Онлайн, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором, що доводиться витягом з реєстру.
02 червня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС»укладено Договір факторингу № 02/06/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 00-9623891. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.
Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов'язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом, тому позивач, як правонаступник просить стягнути виниклу заборгованість.
Рух справи
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 жовтня 2025 року головуючим суддею у даній цивільній справі визначено суддю Шролик І.С.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2025 року справу прийнято до провадження, визначено, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження.
Представник позивача в судове засідання 18 листопада 2025 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. В поданій позовній заяві надав до суду клопотання, в якому просить суд проводити розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач 18 листопада 2025 року в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином. Судова повістка, копія позовної заяви та ухвала суду про відкриття спрощеного позовного провадження надсилалась відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Судова кореспонденція повернулася з відміткою «адресат відсутній». Клопотання про відкладення розгляду справи до суду відповідач не надіслав, про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.
Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки заперечення представника позивача щодо заочного розгляду справи відсутні.
В зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 12 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс кредит» (надалі - ТОВ «Макс кредит» ) та ОСОБА_1 за допомогою електронного сервісу, який міститься на сайті https://treba.credit, укладено договір кредитної лінії № 00-9623891.
Згідно з п. 1.2 договору та паспорту споживчого кредиту сума ліміту кредитної лінії складає 7000,00 грн.
Строк дії кредитної лінії 360 днів. Дата повернення кредиту 06 лютого 2025 року (пункт 1.3).
Тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка складає 2,47% від суми кредиту за кожний день користування, застосовується в межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в п.1.3.
Згідно з п. 1.4.2 занижена процентна ставка становить 1,48% від суми кредиту за кожен день користування надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умова а процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною п.1.3.1 договору.
Розрахунок сукупної вартості кредиту та термін платежу зазначені в графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору (п. 7.20 договору).
Договору визначено, що позичальник зобов'язаний вчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку, визначеному цим Договором.
Згідно графіку розрахунків до договору сторони погодили, що сукупна вартість кредиту становить 68211,50 грн, яка складається з суми кредиту у розмірі 7000,00 грн, комісія - 700,00 грн, та нарахованих процентів - 60511,50,00 грн.
Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «372699» який було відправлено на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , вказаній позичальником у заявці на отримання грошових коштів.
17 грудня 2024 року між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 17122024-МК/Онлайн, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором, що доводиться витягом з реєстру.
02 червня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС»укладено Договір факторингу № 02/06/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 00-9623891. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.
Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № 02/06/25-Е вiд 02 червня 2025 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 48 972,70 грн.
Згідно додатку до Інформаційної довідки ТОВ "Платежі Онлайн" вих. No 1401/12 від 23 грудня 2024 року здійснено переказ коштів ОСОБА_1 у розмірі 7000,00 грн, відповідно до договору від 12 лютого 2024 року для зарахування на платіжну картку 4149….9264 порядковий номер в реєстрі №358.
За розрахунком заборованості ТОВ «Макс кредит» ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 00-9623891 від 12 лютого 2024 року станом на 17 грудня 2024 року в розмірі 48972,70 грн, з яких: 7 000,00 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 700,00 грн - комісія, 41272,70 грн - прострочена заборгованість за відсотками.
Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Між сторонами виникли правовідносини, щодо належного виконання позичальником умов кредитного договору.
Згідно з ст. 6, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України)
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Саме на позивача покладено процесуальний обов'язок довести заявлені позовні вимоги.
З розрахунку заборгованості наданого позивачем заборгованість за договором № 00-9623891 від 12 лютого 2024 року станом на 17 грудня 2024 року становить 48972,70 грн, з яких: 7 000,00 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 700,00 грн - заборгованість за комісією, 41272,70 грн - прострочена заборгованість за відсотками.
Проте, суд не може погодитися в повному обсязі з визначеним позивачем розрахунком заборгованості за відсотками, з огляду на наступне.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що договір кредитної лінії укладений 12 лютого 2024 року, тобто після прийняття 23 листопада 2023 року Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тому до даного договору слід застосувати положення частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», яким передбачено максимальний розмір відсотків за користування кредитними коштами 1% на день.
Таким чином, суд приходить до висновку, що умови укладеного договору в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами, які передбачені пунктом 1.4.1,1.4.2 договору в розмірі 2,47% та 1,48% в день, суперечать діючому законодавству, тому згідно ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними.
Суд розраховує заборгованість по відсоткам за укладеним кредитними договорами виходячи з встановленої ч. 5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки 1 %.
З урахуванням меж заявлених позовних вимог, за період з 12 лютого 2024 року по 17 грудня 2024 року за 310 днів, розмір заборгованості за відсотками становить 21700,00 грн, відповідно розрахунку 7000:100х1%х310 днів.
На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що заборгованості відповідача за договором кредитної лінії № 00-9623891 від 12 лютого 2024 року станом на 17 грудня 2024 року становить 29400,00 грн., з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 700 грн. - комісія за надання кредиту, 21700,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
У зв'язку з чим, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню, в загальному обсязі 29400,00 грн
Щодо стягнення судових витрат
Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов'язані з витребуванням доказів та пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до платіжної інструкції № 28966 від 17 жовтня 2025 року позивачем при зверненні з даною позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 1454,25 грн, пропорційно задоволеним вимогам 2422,40х 29400,00 /48972,70.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).
Вищевказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24 січня 2019 року у справі № 922/15944/17, яка на підставі положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України має ураховуватися судом при застосуванні відповідних норм.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини друга-четверта статті 137 ЦПК України).
Судом встановлено, що 20 серпня 2025 року між Адвокатським бюро «Соломко та партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір про надання правової допомоги № 20/08/25-01, за умовами якого адвокатське об'єдання прийняло на себе зобов'язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах договору. Окрім того, 11 вересня 2025 року між сторонами укладено додаткову угоду додоговору про надання правничої допомги.
Згідно Акт прийому - передачі наданих послуг від 01 жовтня 2024 року адвокатським бюро «Соломко та партнери» надані юридичні послуги на суму 7000, 00 грн. (5000,00 грн -складання позовної заяви; 1000,00 грн - вивчення матеріалів справи; 500,00 грн - підготовчка адвокатського запиту, 500,00 грн - підготовка клопотань).
Верховний Суд дотримується позиції (постанови КГС ВС від 07 серпня 2018 року у справі № 916/1283/17, від 30 липня 2019 року у справі № 902/519/18), що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених вимогами процесуального законодавства. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Враховуючи категорію справи, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсягу наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості, з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог, вважаю необхідним стягнути з відповідача на користь позивача частину понесених витрат на правову допомогу у розмірі 4202,34 грн., виходячи з розрахунку (7000х29400,00 /48972,70).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141 ч. 1, 247 ч. 2, 530, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 611, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № № 00-9623891 від 12 лютого 2024 року в розмірі 29400,00 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1454,25 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 4202,34 грн.
В задоволенні решти вимог -відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
1.Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, адреса місцезнаходження: м. Київ, Алмаатинська, 8, офіс 310а);
2.Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання:
АДРЕСА_1 ).
Повний текст судового рішення складено 18 листопада 2025 року.
Суддя І.С. Шролик