17.11.2025 Справа № 756/18461/25
Справа № 756/18461/25
Провадження № 2-з/756/173/25
17 листопада 2025 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Жука М.В.,
при секретарі Колядінцевій П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову,
14.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить накласти арешт на автомобіль Volkswagen Jetta 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 та заборонити територіальним та регіональним сервісним центрам ГСЦ МВС вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначеного автомобіля (перереєстрація, зняття/постановка на облік, зміна номерних знаків, видача дублікатів свідоцтв, внесення змін до облікових даних, тощо).
В обґрунтування заяви зазначає, що він є власником спірного автомобіля, який мав намір продати у зв'язку із чим звернувся до ОСОБА_2 , який в свою чергу запропонував продати його транспортний засіб а доплативши 19 000 доларів США придбати інший транспортний засіб. Після передачі належного йому автомобіля разом з грошовими коштами отримав новий автомобіль, при цьому вказані транспортні засобу не перереєстровувались, а цим питанням мав займатись ОСОБА_3 . В подальшому він дізнався, що його автомобіль фактично продали без його відома та згоди із застосуванням підроблених документів, а виручені за нього кошти йому не передали, та отриманий ним за доплату транспортний засіб був вилучений співробітниками поліції в рамках іншого кримінального провадження.
Ним буде подано позов про визнання недійсними договору комісії, договорів купівлі-продажу та витребування належного йому транспортного засобу з володіння ОСОБА_4 , тому зазначає про наявність ризику подальшого відчуження ОСОБА_4 вказаного транспортного засобу, що в разі задоволення позову унеможливить виконання рішення суду у майбутньому.
Вивчивши підстави порушеної заяви, суд дійшов висновку про задоволення заяви.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.
Згідно із ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
З огляду на зазначене, в судове засідання для вирішення питання забезпечення позову сторони не викликались.
Як роз'яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд дійшов висновку, що між сторонами виник спір стосовно транспортного засобу Volkswagen Jetta 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , який на цей час належить на праві власності ОСОБА_4 , що в свою чергу оспорюється позивачем по справі, як попереднім власником, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказаний транспортний засіб, що є співрозмірним заявленим позовним вимогам, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може значним чином ускладнити виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, а відтак й порушить права позивача на судовий захист,з урахуванням того, що до розв'язання виниклого між сторонами по справі спору по суті, відповідачем спірне нерухоме майно може бути відчужене на користь третіх осіб, на підставі чого суд доходить до висновку про обґрунтованість заяви позивача про забезпечення позову.
На переконання суду, дані заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірний автомобіль в достатній мірі відповідатимуть меті забезпечення позову та принципам розумності, а також достатньою мірою гарантуватимуть досягнення дієвості таких заходів забезпечення.
При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 153, 260, 353, 354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб Volkswagen Jetta 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , який згідно інформації регіонального сервісного центру МВС України належить ОСОБА_4 .
Заборонити Територіальним та Регіональним сервісним центрам ГСЦ МВС вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначеного автомобіля (перереєстрація, зняття/постановка на облік, зміна номерних знаків, видача дублікатів свідоцтв, внесення змін до облікових даних, тощо).
Стягувач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Боржник: ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Роз'яснити заявникові, що за змістом ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом з власної ініціативи у разі неподання відповідної позовної заяви протягом десяти днів з дгя постановлення цієї ухвали.
Копію ухвали направити для виконання до Головного сервісного центру МВС України (адреса: 04052, м. Київ, вул. Лук'янiвська, 62) .
Учасники справи мають право звернутися до суду із вмотивованим клопотаннями про скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Дана ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред'явлена до виконання протягом року з дня її постановлення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя