Номер провадження 2/754/9289/25
Справа №754/14806/25
Іменем України
20 листопада 2025 року Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Гринчак О.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Зміст позовних вимог
Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 54943,75 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори:
- 25.01.2021 кредитний договір №2001799747201, за яким Позичальнику видано кредит у сумі 27000 грн;
- 26.01.2021 кредитний договір №3001799738701, за яким Позичальнику кредит у сумі 12288,90 грн.
Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 07.05.2025 склала:
1) за кредитним договором від 25.01.2021 № 2001799747201 - 53684,90 грн, з яких: 26562,63 грн заборгованість за кредитом; 27122,27 грн - заборгованість за процентами; 0 грн заборгованість за комісією;
2) за кредитним договором від 26.01.2021 № 3001799738701 - 1258,85 грн, з яких: 1258,83 грн - заборгованість за кредитом; 0,02 грн - заборгованість процентами; 0 грн - заборгованість за комісією.
Загальна сума заборгованості за вказаними кредитними договорами станом на 07.05.2025 склала 54943,75 грн.
Позивач направив письмові вимоги (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.
Повідомлення учасників про розгляд справи
Позивач повідомлявся про розгляд справи шляхом надсилання копії ухвали до електронного кабінету, що підтверджується відповідними довідками.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином, а саме шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження на адресу його зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_1 ), проте поштові відправлення повернулися до суду з відміткою «за закінченням строку зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 зазначено, що у передбачених нормами ЦПК України випадках повне судове рішення може відображати дату судового засідання, яким завершено судовий розгляд (відповідна дата вказана у вступній частині судового рішення) та дату складення повного судового рішення (відповідна дата вказана у резолютивній частині або після резолютивної частини судового рішення). У випадках, коли відбувається проголошення судового рішення, датою такого судового рішення є дата судового засідання, яким завершено судовий розгляд. І навпаки, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи; з урахуванням розумності положення частини п'ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Між Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори:
- 25.01.2021 кредитний договір №2001799747201, за яким Позичальнику видано кредит у сумі 27000 грн;
- 26.01.2021 кредитний договір №3001799738701, за яким Позичальнику кредит у сумі 12288,90 грн.
У заяві № 2001799747201 від 25.01.2021 ОСОБА_1 просила банк відкрити на її ім'я поточний рахунок та видати йому кредитну картку з кредитним лімітом у 3000,00 грн, який згодом було збільшено. Розрахунковий день 30 число місяця. Платіжна дата 30 число місяця. Строк дії кредитного ліміту 12 місяців з дня надання кредитного ліміту. Реальна річна процентна ставка складає 47,88 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 1257,86 грн.
Згідно з довідкою про збільшення кредитного ліміту відповідачці неодноразово було збільшено кредитний ліміт, зокрема 03.03.2022 до 27000,00 грн.
У заяві № 3001799738701 відповідачка просила видати їй споживчий кредит у сумі 12288,90 грн на строк 12 місяців зі сплатою процентів 0,01%.
З виписки за особовим рахунком за період з 25.01.2021 по 07.05.2025 вбачається, що відповідач користувався наданими позивачем кредитними коштами.
Позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою (повідомленням) № KHO- 44.2.1/192, в якому вимагав виконати свої зобов'язання перед АТ «ПУМБ», а саме погасити заборгованість у загальному розмірі 54943,75 грн, однак така вимога відповідачем виконана не була.
Норми права та мотиви суду
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема:
доходи кредитодавця у вигляді процентів;
комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Звертаючись до суду з позовом, АТ «ПУМБ» вказує на те, що позичальник не виконує свої зобов'язання за договором, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з банком договору користувався карткою, отримував кредитні кошти, що підтверджується випискою з особового рахунку.
Суд також враховує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що договір підписаний відповідачем власноручно у встановленому законом порядку ним оспорювався чи визнавався недійсним.
За весь час користування особовим рахунком відповідач періодично здійснював погашення кредитного ліміту.
Згідно з правовими висновками, наведеними в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 204/2972/20 (провадження № 61-168 св 21) виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
З наявних матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за кредитними договорами виконав, надав відповідачці кредитні кошти, однак відповідачка свої зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим заборгованість відповідачки становить 54943,75 грн.
Відповідачка доводів позивача про розмір такої заборгованості не спростувала, доказів її сплати суду не надала.
Оскільки відповідачка допустила порушення умов кредитних договорів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 54943,75 грн.
Щодо судового збору
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позовні вимоги задоволені судом, то судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі, а саме в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість у сумі 54943,75 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ: 14282829, адреса: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 20.11.2025.
Суддя Деснянського
районного суду міста Києва Оксана Гринчак