Номер провадження 1-кп/754/1299/25
Справа№754/18404/25
Вирок
Іменем України
19 листопада 2025 року
м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12025100030002815 від 07.10.2025 року стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, неодруженого, не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-14.09.2019 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 2 ст.15, ч.1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді вісімдесяти годин громадських робіт;
-21.11.2019 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу у сумі 850 гривень;
-30.07.2020 року вироком Деснянського районного суду м. Києва за ч. 2 ст.15, ч.2 ст. 185, ст.71 КК України до покарання у вигляді арешту на строк 31 доба;
-26.11.2020 року вироком Деснянського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у вигляді арешту на строк 31 доба;
-06.10.2021 року вироком Дарницького районного суду м. Києва за ч. 2 ст.15, ч.2 ст. 185, ч.2 ст.185, ст.70 КК України до покарання у вигляді 1 рік 6 місяців обмеження волі;
-02.02.2022 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 4 місяців арешту;
-03.02.2023 року вироком Деснянського районного суду м. Києва за ч. 2 ст.15, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України, з урахуванням ухвали Київського апеляційного суду від 22.06.2023 року до покарання у вигляді 4 років 2 місяців позбавлення волі;
-17.08.2023 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі, умовно- достроково звільнений 12.06.2025 року;
-30.09.2025 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 1 року обмеження волі, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, остаточно засуджений до 1 року 1 місяця позбавлення волі;
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст. 185 КК України,
за участю сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 ,
представника потерпілого: не з'явився,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ (місце, час, спосіб вчинення та наслідки кримінальних правопорушень, форма вини і мотиви кримінальних правопорушень)
ОСОБА_3 07.10.2025 року приблизно о 06 год. 20 хв., знаходячись у приміщенні магазину ТОВ «АТБ-Маркет», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Шолом-Алейхема, 17, в умовах воєнного стану, який введено з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України від 21.10.2025 №235/2025 строком на 90 діб, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії є таємними для оточуючих, взяв з полиць товар, а саме: каву 500 г Eilles Selection Caffe Crema (100% А) смажену в зернах м/уп, у кількості 4 шт., загальною вартістю 1602 грн 00 коп. без ПДВ, коньяк 0,5 Hennessi VS 40% об ск/бут у коробці у кількості 1 шт., вартістю 1602 грн. 80 копійок, без ПДВ, шоколад 110 г Millennium Gold Чорний з цілими лісовими горіхами к/уп у кількості 5 шт., загальною вартістю 364 гривні 80 копійок, без ПДВ, пиріг 138 г ситний Шинка-сир (Ф) без/уп у кількості 5 шт., загальною вартістю 115 гривень 60 копійок, без ПДВ, які поклав до свого рюкзака, який був при ньому, та шоколад 276 г Milka молочний з начинкою зі смаком карамелі, арахісу та повітряного рису м/уп, у кількості 2 шт., загальною вартістю 312 гривень 20 копійок, які поклав до внутрішнього карману куртки, яка була на ньому, та направився до виходу із магазину.
Продовжуючи свій протиправний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 утримуючи вищевказане майно при собі, не розрахувавшись за товар пройшов повз касову зону та направився до виходу з магазину, тим самим намагався таємно викрасти вказане майно на загальну суму 3457 гривень 40 копійок в умовах воєнного стану, що належить ТОВ «АТБ-Маркет», тобто виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, так як ОСОБА_3 був зупинений працівниками магазину за лінією розрахункових кас.
Вищевказані протиправні дії ОСОБА_3 кваліфікуються як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України.
ІІ. СТАТТІ (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Відповідальність за ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України настає за закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Суб'єктом зазначеного кримінального правопорушення може бути осудна особа, яка досягла 14-річного віку. Суб'єктивна сторона крадіжки характеризується прямим умислом на заволодіння чужим майном. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони крадіжки є корисливий мотив.
Об'єктом злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, є суспільні відносини власності. Об'єктивна сторона злочину полягає у таємному викраденні чужого майна.
ІІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 с.15, ч.4 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним, щиро розкаявся і підтвердив вищеописані встановлені судом обставини справи. Показання обвинуваченого є логічними і послідовними та не залишають суду «розумного сумніву» щодо їх правдивості та відповідності встановленим обставинам кримінального провадження.
Суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно всіх обставин справи, які ніким не оспорюються, проти цього не заперечують учасники судового розгляду, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, і у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, учасникам судового розгляду роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18 січня 1978 року, "Коробов проти України" від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, з точки зору належності та допустимості, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження, та його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
ІV. ПОКАРАННЯ
Відповідно до загальних засад призначення кримінального покарання, передбачених ст. 65 КК України, суд призначає покарання, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Так, санкцією ч.4 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. При цьому, ОСОБА_3 визнається судом винним у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення майна, тобто, відповідно до положень статей 13, 15 КК України - злочин є незакінченим.
Згідно з ч.1,3 ст. 68 КК України при призначенні покарання за незакінчене кримінальне правопорушення суд, керуючись положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця. За вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Відповідно до встановлених обставин, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке за класифікацією, визначеною ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Суд враховує, що юридична відповідальність особи, відповідно до ч.2 ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер.
Конституційний Суд України в Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004, досліджуючи принцип індивідуалізації юридичної відповідальності, зазначив таке: […] призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.
Згідно з принципом індивідуалізації юридичної відповідальності при призначенні покарання суд має враховувати обставини справи (як ті, що обтяжують, так і ті, що пом'якшують покарання) щодо всіх осіб незалежно від ступеня тяжкості вчиненого злочину […] (абзаци сьомий, восьмий підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини).
В рішенні від 15 червня 2022 № 4-р(II)/2022 року Конституційний Суд України зазначає, що принцип індивідуалізації юридичної відповідальності […] має виявлятись не лише в притягненні до відповідальності особи, винної у вчиненні правопорушення, а й у призначенні їй виду та розміру покарання з обов'язковим урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики цієї особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, […].
Отже, принцип домірності зобов'язує суд у кожному конкретному випадку домірно застосовувати види покарання та (або) інші заходи кримінально-правового характеру з огляду на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та низку інших фактів і обставин (п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2022 року № 1-р/2022).
Відповідно покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації, адже застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч.1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила.
Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства (див. постанову Верховного Суду від 10 червня 2020 року в справі № 161/7253/18).
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає - щире каяття, яке полягає, зокрема, у визнанні обставин, регламентованих п.1 ч.1 ст. 91 КПК щодо події кримінального правопорушення, у т.ч. час, місце, спосіб учинення.
Щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася (див. п. 3 ПП ВСУ від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).
Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого (див. постанову ВС від 22 березня 2018 року у справі № 759/7784/15-к).
Обвинувачений висловив щирий жаль з приводу учинених дій та осуд своєї поведінки.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив кримінальних правопорушень.
Відповідно до даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , він раніше неодноразово судимий за вчинення умисних кримінальних правопорушень, у тому числі, проти власності, через короткий проміжок часу після останнього засудження, знову скоїв кримінальне правопорушення, що вказує на стійку кримінальну поведінку останнього та небажання стати на шлях виправлення. ОСОБА_3 не працює, не одружений, жодних осіб на утриманні не має, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває. Відповідно до характеристики з місця відбування покарання - ДУ «Бориспільська виправна колонія (№119) - ОСОБА_3 за час відбування покарання характеризується з позитивної сторони, не допускав порушень встановленого порядку виконання та відбування покарання, отримав 4 заохочення за сумлінне ставлення до праці та додержання правил поведінки.
З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання, яке необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів у виді позбавлення волі, в межах встановлених у санкції відповідної статті особливої частини КК України.
Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, адже втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Враховуючи, що ОСОБА_3 засуджений вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 30.09.2025 року за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі та на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків призначено остаточне покарання у вигляді 1 року 1 місяця позбавлення волі, яке засудженим повністю не відбуте, суд приходить до висновку про необхідність застосування ст. 71 КК України при призначенні остаточного покарання, шляхом частково приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 30.09.2025 року.
V. МОТИВИ УХВАЛЕННЯ ІНШИХ РІШЕНЬ
Відповідно до ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Щодо запобіжного заходу суд зазначає таке.
Відповідно до ст.1 Закону України від 30 червня 1993 року №3352-XII «Про попереднє ув'язнення», таке ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Згідно з ч.5 ст.72 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
Згідно з ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2025 року до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06 грудня 2025 року, який визначено рахувати з моменту фактичного затримання - 07 жовтня 2025 року.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк покарання строк його попереднього ув'язнення, а саме з 07.10.2025 року по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.15, ч.4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 5 /п'яти/ років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 30.09.2025 року, остаточно призначивши ОСОБА_3 у покарання у вигляді 5 /п'яти / років і 1 /одного / місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 у рахувати з моменту затримання - з 07.10.2025 року, зарахувавши у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення із розрахунку - один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Речові докази:
-диск із електронними файлами відеозаписів з камер відеоспостереження, розташованих в приміщенні магазину ТОВ «АТБ-Маркет» за адресою: м. Київ, вул. Шолом-Алейхема, 17, за 07.10.2025 року - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
-каву 500 г Eilles Selection Caffe Crema (100% А) смажену в зернах м/уп, у кількості 4 шт., коньяк 0,5 Hennessi VS 40% об ск/бут у коробці у кількості 1 шт., шоколад 110 г Millennium Gold Чорний з цілими лісовими горіхами к/уп у кількості 5 шт., пиріг 138 г ситний Шинка-сир (Ф) без/уп у кількості 5 шт., шоколад 276 г Milka молочний з начинкою зі смаком карамелі, арахісу та повітряного рису м/уп, у кількості 2 шт., які передано на відповідальне зберігання представнику потерпілого, - повернути за належністю потерпілому - ТОВ «АТБ-Маркет» (код ЄДРПОУ 30487219).
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
Суддя: ОСОБА_1