Номер провадження 2/754/10257/25
Справа № 754/16573/25
Іменем України
19 листопада 2025 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого - судді Галась І.А.,
при секретарі - Кирилова А.
за відсутності сторін
розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Деснянського районного суду міста Києва звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м. Київ, вул.. Саксаганського, 133А, ЄДРПОУ 37356833) з позовною заявою до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості. Ціна позову - 8072,57 гривень.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2025 року відкрито провадження в цивільній справі за вищевказаним позовом, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
15 жовтня 2025 року представником позивача подано клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання обґрунтовано представником відсутністю спору.
Сторони до судового розгляду не з'явились, в поданій суду заяві представник позивач просив справу розглядати за його відсутності.
Відповідно до вимог ст.. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави ( рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, рішення у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року).
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до платіжної інструкції № СЦ00042096 від 29 вересня 2025 року позивачем - ТОВ «Споживчий центр» на користь Казначейства України на рахунок UA 238999980313171206000026004 було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах, зазначено , що ст..7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону № 3674-VI "Про судовий збір"). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом № 3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.
Пунктом 44 вищезазначеної постанови визначено, що питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в будь-якому разі вирішується судом, який вирішував питання, пов'язані з відкриттям провадження у справі, чи розглядав справу, навіть якщо таку сплату помилково здійснено не за місцем розгляду справи.
Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачений виключний перелік підстав, за яких сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, а саме, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У відповідності до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
З огляду на зазначене, суддя прийшов до висновку, що заява про повернення судового збору підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 200, 257 ЦПК України, суд -
Закрити провадження в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м. Київ, вул.. Саксаганського, 133А, ЄДРПОУ 37356833), суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 гривень 40 копійок згідно платіжної інструкції № СЦ00042096 від 29 вересня 2025 року на користь Казначейства України на рахунок UA238999980313171206000026004.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Головуючий: І.А. Галась