Номер провадження 1-кс/754/3723/25
Справа № 754/19328/25
Іменем України
18 листопада 2025 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025100030003120 від 14 листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
14 листопада 2025 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , про арешт майна по матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025100030003120від 14 листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні Деснянського УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження №12025100030003120від 14 листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Згідно клопотання слідчого, 13 листопада 2025 року неподалік від заправки «БРСМ», що за адресою АДРЕСА_1, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах воєнного стану, під погрозою застосування зброї, заволодів мобільним телефоном «iPhone 13 Pro», який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2
14 листопада 2025 року за адресою: АДРЕСА_1, у порядку ст. 208 КПК України, було затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході особистого обшуку останнього, було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro» чорного кольору, який було вилучено та поміщено до спеціального пакету КІV 1143409; мобільний телефон марки «Infinix», в якому знаходиться сім-картка з мобільним номером телефону НОМЕР_1 , ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , який було вилучено та поміщено до спеціального пакету КІV 1143434; сумка з особистими речами, яку було вилучено та поміщено до спеціального пакету WAR 1420662.
Вищезазначені вилучені речі постановою слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025100030003120 від 14 листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Слідчий просить накласти арешт на вказане вище вилучене майно, зазначаючи в клопотанні, що воно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, є речовими доказами у кримінальному провадженні, в ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно з метою збереження речових доказів.
Слідча в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду клопотання повідомлялась належним чином, подала до суду заяву про розгляд клопотання за її відсутності, в якому клопотання підтримала та просила його задовольнити за наведених в ньому підстав.
Власник майна в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Слідчий суддя дослідивши клопотання слідчого та додатки до нього, приходить до наступного висновку.
Як вбачається з клопотання та додатків до нього, СВ Деснянського УП ГУНП у м.Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025100030003120від 14 листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Відповідно до протоколу затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 14 листопада 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 у останнього слідчим в присутності понятих виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro» чорного кольору, мобільний телефон марки «Infinix», в якому знаходиться сім-картка з мобільним номером телефону НОМЕР_1 , ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , сумку з особистими речами, які було вилучено та поміщено до спеціального пакету WAR 1420662.
Вищевказане майно постановою слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 від 14 листопада 2025 року було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025100030003120від 14 листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчий звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна, зазначив, що метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів.
Клопотання слідчого відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, подане ним в строк, передбачений ч. 5 ст. 171 КПК України.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч.ч.1, 3 ст.170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, і у кого і де воно знаходиться, незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить об'єктивному встановленню обставин кримінального провадження.
Слідчий в клопотанні довів підстави вважати, що накладення арешту на вилучене у ОСОБА_5 в ході особистого обшуку під час затримання майно є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, вимоги, передбачені ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки вказане в клопотанні майно відповідає критеріям передбаченим ст. 98 КПК України, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, а також виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, з урахуванням принципу розумності та співрозмірності, слідчий суддя приходить до переконання, що незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна, що визнано речовим доказом, чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 369-372 КПК України,
Клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025100030003120 від 14 листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт, з метою збереження речових доказів, на майно вилучене 14 листопада2025 року у ОСОБА_5 під час його затримання в порядку ст. 208 КПК України по АДРЕСА_1, а саме:
-мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro» чорного кольору, який було вилучено та поміщено до спеціального пакету КІV 1143409;
-мобільний телефон марки «Infinix», в якому знаходиться сім-картка з мобільним номером телефону НОМЕР_1 , ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , який було вилучено та поміщено до спеціального пакету КІV 1143434;
-сумку з особистими речами, яку було вилучено та поміщено до спеціального пакету WAR 1420662.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не викликалась в суд протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя -