Номер провадження 3/754/4322/25
Справа №754/17888/25
Іменем України
12 листопада 2025 року місто Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Салайчук Т.І., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Деснянського УП ГУНП в м. Києві, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №631879 від 09.10.2025, ОСОБА_1 09.10.2025 близько 13 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою та вдарив рукою в область голови, чим порушив п.п. 14, 17 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», завдавши фізичної та психологічної шкоди, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №631880 від 09.10.2025, ОСОБА_1 09.10.2025 близько 13 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою та бив по голові в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , завдавши їй психологічної шкоди, чим порушив п.2 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Під час судового розгляду ОСОБА_2 пояснила, що саме вона почала сварку вдома на побутовому рівні, била чоловіка. ОСОБА_1 її не бив, тільки відштовхнув. Поліцію викликав ОСОБА_1 . Письмові пояснення, надані працівникам поліції 09.10.2025, не підтвердила, зауважила, що написала їх оскільки була злою на чоловіка. Просила не притягувати ОСОБА_1 до відповідальності.
ОСОБА_1 винним себе не визнав, підтвердив пояснення дружини, надані нею в суді.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, що містяться у справі про адміністративне правопорушення, суддя робить такий висновок.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за діяння передбачене частиною 1 ст. 172-2 КУпАП, вчинене стосовно малолітньої або неповнолітньої особи.
Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п. 2 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дитина, яка постраждала від домашнього насильства- особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. (п. 14 статті 1 цього Закону).
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п. 17 статті 1 цього Закону).
Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП є діяння (будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, в тому числі погрози та образи), його шкідливі наслідки (шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, яка була завдана потерпілому) та причинний зв'язок між діянням та наслідками.
Ознаками насильства є те, що: дії кривдника носять умисний характер; дії кривдника спричиняють фізичну або психологічну шкоду потерпілій особі; дії кривдника є порушенням прав та свобод людини і громадянина; асиметрія сил, тобто значна перевага сил кривдника (фізичних, психологічних, владних, економічних, тощо) по відношенню до постраждалої особи. При цьому, якщо в діях немає хоча б однієї з чотирьох наведених ознак, такі дії не є домашнім насильством. Також насильство протікає за циклом і має постійну повторюваність.
Отже, для правильної кваліфікації дій особи за статтею 173-2 КУпАП у виді психологічного насильства, необхідною умовою є встановлення не лише застосування кривдником образливих, зокрема, нецензурних слів до потерпілої особи, а установлення факту, що такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
В обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, до протоколів про адміністративне правопорушення долучено: заяву ОСОБА_1 на ім'я начальника Деснянського УП ГУНП у м. Києві написану власноруч; письмові пояснення ОСОБА_1 ; копії заяви ОСОБА_2 на ім'я начальника Деснянського УП ГУНП у м. Києві написану власноруч; письмові пояснення ОСОБА_2 ; копію термінового заборонного припису серії АА №484903 від 09.10.2025; копію форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 09.10.2025 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколах та долучених додатках, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Також у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того факту, що під час сварки ОСОБА_1 діяв з умислом спричинити шкоди психічному чи фізичному здоров'ю ОСОБА_2 , чи спричинив таку шкоду.
Водночас, сварка, з застосуванням нецензурної лайки, яка склалася між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди потерпілій не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
Ураховуючи викладене, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мав місце конфлікт, який не призвів до насильства.
Відповідно до норм ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевіренні за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
На підставі зазначеного суддя приходить до висновку, що відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, фактично між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувся сімейний конфлікт.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що в судовому засіданні в діях ОСОБА_1 не було встановлено ознак вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, то провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Також враховуючи зазначене, а саме відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в діях ОСОБА_1 , що виключає подію та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КупАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Тарас САЛАЙЧУК