Справа №712/9680/25
Провадження №2/712/3867/25
18 листопада 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - Чапліної Н.М.,
за участі: секретаря судового засідання - Саса Л.О.,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Черкаси за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість кредитним договором №502070052 від 24.02.2021 у розмірі 31 123,75 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати, понесені на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.02.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір № 502070052 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідно до договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 8 750,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за договором виконало та перерахувало грошові кошти.
28.11.2018 первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу. Таким чином, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01, та ряд додаткових угод, відповідно до умов якого від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача.
04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №04/06/25-Ю. Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача.
Посилаючись на те, що за умовами вказаного договору факторингу позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором №502070052 від 24.02.2021 у розмірі 31 123,75 грн, з яких: 8 750,00 грн заборгованість по тілу кредиту та 22 373,75 грн - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом, а також те, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, останнім заборгованість за кредитним договором непогашена, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.
25.07.2025 Соснівський районний суд м. Черкаси ухвалив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху. Встановив позивачу строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Соснівського районного суду м. Черкаси протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху доказів, що підтверджують надсилання відповідачу ОСОБА_1 копії позовної заяви з доданими документами.
04.08.2025 судом отримано заяву про усунення недоліків, сформовану у системі «Електронний суд» 01.08.2025, яка прийнята судом.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.07.2025 відкрито провадження у справі та призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві заявлене клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Крім того, зазначено про відсутність заперечень щодо заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився. Про дату, час і місце судових засідань повідомлялася своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Вживаючи всіх залежних від суду заходів задля повідомлення відповідача, судом повідомлено відповідача про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву, зважаючи на те, що позивач не висловив своїх заперечень проти заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що 24.02.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням електронного підпису укладено договір №502070052 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1., 1.2. договору кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 8 750,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Кредит надається строком 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - «Дисконтний період»).
Згідно з п. 1.3. договору сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом Дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування Кредитом, за умови якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем Позичальника або шляхом активації позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця функції продовження строку Дисконтного періоду. Застосування позичальником зазначеного права продовження загального строку Дисконтного періоду можливе до закінчення Дисконтного періоду, а також під час Пільгового періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту договору, строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х-Y), де: Z- кількість днів, на які продовжується Дисконтний період; Х-поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; Y-дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця). При цьому сторони узгоджують що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період дорівнює 30 днів.
Відповідно до п. 1.4. договору за користування кредитом протягом Дисконтного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:
1.4.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.2 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 310,25 процентів річних, що становить 0,85 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним;
1.4.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 617,98 процентів річних, що становить 1,69 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті.
1.4.3. У випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.3 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п'ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним договором, щодо виникнення у позичальника зобов'язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього договору. Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту договору.
Відповідно до п. 1.7. договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:
1.7.1. зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду;
1.7.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев'ять цілих п'ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.
Згідно з п. 1.8. договору проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.4 та 1.7.2. Договору, нараховуються за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання кредиту та до дня фактичного повернення суми кредиту позичальником.
Відповідно до п. 4.1. невід'ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua.
Згідно з п. 4.2. договору строк дії цього договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту визначеного в п. 1.2 Договору. Строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту передбачених п. 1.3. та п. 1.7. договору. У будь-якому разі зобов'язання що виникли під час дій договору діють до повного їх виконання.
Відповідно до з п. 4.3. договору сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п. 1.7.2. договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Згідно з п. 4.15. договору цей договір є електронним документом створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.
Із дослідженого судом договору встановлено, що ОСОБА_1 ознайомлений та згодний з умовами договору, що підтверджується його електронним підписом. Уклавши договір, підтвердив, що ознайомився повністю, розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримувались Правил надання грошових коштів позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, текст яких розміщений на сайті www.moneyveo.ua.
24.01.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме перерахувало відповідачу кошти у сумі 8750,00 грн на умовах, передбачених договором. Зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 підтверджується платіжним дорученням №143668c7-3ac-4948-a4e4-aa07bc3a3d17 та інформацією АТ КБ «ПриватБанк», наданою на виконання ухвали суду від 25.07.2025.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01.
Відповідно до п. 2.1 договору факторингу передбачено, що згідно з умовами цього договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно п.п.1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому. Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги. Згідно п. 4.1 Договору право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку. Відповідно до п. 8.1. цей договір набуває чинності та всі права та обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони).Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 договору та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (п. 8.2).
28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2020.
31.12.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №26, згідно з якою сторони визначили, що «право вимоги» - права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому; строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2021.
Додатковою угодою №26 від 31.12.2020 викладено в наступній редакції п.1.4 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018: «Борг» - означає суми грошових коштів, які підлягають оплаті клієнту боржниками за умовами кредитних договорів, строк оплати яких настав на момент переходу прав вимоги до фактора (наявна вимога), а також строк оплати яких настане в майбутньому (майбутня вимога), включаючи зобов'язання боржників повернути суму наданого кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, сплатити неустойку (у разі прострочення умов кредитних договорів), а також будь-які інші зобов'язання по оплаті клієнту грошових коштів за кредитними договорами».
Пункт 4.1 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 додатковою угодою №26 від 31.12.2020 викладено в наступній редакції:
«Наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до божника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників у повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги».
Підпункт 5.3.4 пункту 5.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 в редакції додаткової угоди №26 від 31.12.2020 визначено, що фактор має право нараховувати боржникам після відступлення права вимоги проценти та інші обов'язкові платежі за кредитними договорами.
27.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» складено та підписано реєстр права вимоги №131, за яким передані (відступлені) права вимоги до ОСОБА_1 за Договором №502070052 від 24.02.2021 у розмірі 19 652,50 грн.
Відповідно до складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунку заборгованості за період з 24.02.2021 по 27.04.2021, за Договором №502070052 від 24.02.2021 у позичальника наявна заборгованість у розмірі 19 652,50 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 8 750,00 грн, заборгованість за відсотками 19 652,50 грн.
05.08.2020 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» уклали Договір факторингу №05/0820-01, відповідно до п.8.2 якого строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього договору, та закінчується 04 серпня 2021 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором. Предметом цього Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку (п.4.1.).
03.08.2021 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Додаткову угоду №2 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2021, якою продовжено строк дії договору факторингу до 31.12.2022.
30.12.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Додаткову угоду №3 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, якою продовжено строк дії договору факторингу до 30.12.2024.
Згідно з Витягом з реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2021, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №502070052 від 24.02.2021 на загальну суму 31 123,75 грн.
Відповідно до складеного ТОВ «Таліон Плюс» розрахунку заборгованості за період з 27.04.2021 по 23.06.2021 за кредитним договором №502070052 від 24.02.2021 у позичальника наявна заборгованість у розмірі 31 123,75 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 8 750,00 грн, заборгованість за відсотками 22 373,75 грн.
04.06.2025 ТОВ «Юніт капітал» (Фактор) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (Клієнт) уклали договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до п. 1.1. якого, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інших платежів, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно з актом прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 та Реєстром боржників до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025, від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №502070052 від 24.02.2021 на загальну суму 31 123,75 грн.
Згідно з випискою з особового рахунка за кредитним договором №502070052 від 24.02.2021 за період з 04.06.2025 по 25.06.2025, загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 31 123,75 грн.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Закон України «Про електронні довірчі послуги» (надалі - Закон) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов'язки суб'єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Електронний підпис-електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Закон України «Про електронну комерцію» - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно з ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Договір №502070052, укладений у формі електронного документа з електронними підписами сторін 24.02.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та позичальником ОСОБА_1 про надання кредиту, є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст.3 ЦК України, а також ст. 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до п.1 ч.1ст. 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні первісному кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.
Матеріали справи не містять доказів належного виконання кредитних зобов'язань відповідачем, як на користь первісного кредитора, так і на користь позивача, а тому суд приходить до висновку щодо належності позивача у справі та стягнення боргу саме на користь ТОВ «Юніт капітал», як нового кредитора.
Всупереч умовам кредитного договору №502070052 від 24.02.2021 відповідач свої зобов'язання не виконав.
Отже, з відповідача необхідно стягнути заборгованість по тілу кредиту за договором №502070052 від 24.02.2021 у розмірі 8 750,00 грн.
Так відповідач користується кредитними коштами понад строк, встановлений п. 1.2, 1.4. Договору (30 днів), а тому умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Отже, розмір відсотків за користування кредитом визначається за наступною формулою: 8 750,00 грн (сума кредиту) * 1,70 % * 30 (строк кредитування) = 4 462,50 грн
Позивачем необґрунтовано розрахунок відсотків поза межами строку кредитування, не надано доказів збільшення/зміни строку кредитування.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд при вирішенні справи користується правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду.
В постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 р. у справі № 912/1120/16 та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Правом на нарахування компенсаційних втрат, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, позивач не скористався.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, позов слід задовольнити частково, стягнути із відповідача заборгованість у розмірі 13 212,50 грн, з яких: 8 750,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 4 462,50 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №19041 від 11.07.2025.
Тож, враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1028,35 грн.
Щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу (правову) допомогу, то з відповідача підлягають стягненню понесені витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 971,50 грн.
На підставі викладеного керуючись ст. 10, 12, 13, 141, 200, 206, 264, 265, 274 ЦПК України, суд-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» заборгованість за договором №502070052 від 24.02.2021 у розмірі 13 212,50 грн, з яких 8 750,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 4 462,50 грн - заборгованість по несплачених відсотків за користування кредитом; судовий збір у розмірі 1 028,35 грн; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 971,50 грн, а всього 17 212,35 грн (сімнадцять тисяч двісті дванадцять гривень 35 копійок).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал», код ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4а, оф. 10.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.М Чапліна