Справа №712/9939/25
Провадження №1-кп/712/883/25
про продовження запобіжного заходу вигляді тримання під вартою
17 листопада 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
представника потерпілої - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні з обвинувальним актом, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250310001551 від 01.05.2025, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
В провадженні Соснівського районного суду м.Черкаси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
17.11.2025 до суду надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор підтримала заявлене клопотання та зазначила, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, тому з метою запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, враховуючи тяжкість покарання, а також з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, прокурор просив задовольнити клопотання та продовжити запобіжний захід.
Представник потерпілої та потерпіла просили задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні захисник та обвинувачений заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник зазначив, що клопотання прокурора є необґрунтованим, до нього не додано доказів на підтвердження існування ризиків, які були підставою для обрання запобіжного заходу; наведені прокурором ризики ґрунтуються на припущеннях. Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, та обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, врахувавши, відомості про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є особою з інвалідністю ІІ групи, учасником бойових дій, одружений, має на утриманні сина, 2010 року народження, та дружину - особу з інвалідністю ІІ групи, він має постійне місце роботи в ПрАТ «Азот», за місцем роботи характеризується позитивно. Крім того, захисник просив врахувувати поведінку обвинуваченого, який після події 29.04.2025 не переховувався від слідства, і в подальшому, отримавши клопотання про застосування запобіжного заходу самостійно з'явився до суду. Також, захисник вказав, що обвинувачений вже тривалий час перебуває під вартою (з 09.05.2025).
Обвинувачений підтримав захисника, та просив обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, судом встановлено таке.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у частині другій ст.183 КПК України та розширеному тлумаченню він не підлягає.
Як вбачається з положень ч.4 ст.199 КПК України розгляд клопотання про продовження строку дії тримання під вартою здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Отже, суд, на підставі розумної оцінки, вважає причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для вирішення питання щодо подальшого застосування запобіжного заходу.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має обґрунтувати свій висновок про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 закінчується 21 листопада 2025 року.
Водночас, завершити судове провадження до спливу строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неможливо.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд зважає на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення злочину дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може здійснювати вплив на потерпілу та свідків в кримінальному провадженні, які ще не допитані судом. Тяжкість покарання також збільшує ймовірність ризику переховування обвинуваченого від суду.
На обґрунтування ризику можливого переховування обвинуваченого від правосуддя, суд надає оцінку особі обвинуваченого, який раніше не судимий, працював контролером на КПП відділу охорони ПрАТ «Азот», є особою з інвалідністю ІІ групи, учасником бойових дій, одружений, має на утриманні сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наразі існують достатні підстави для продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Доводи захисника ОСОБА_7 щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , суд вважає непереконливими і необґрунтованими, оскільки стороною захисту не доведено належними та допустимими доказами зміни всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, зменшення або зникнення ризиків, які обумовлювали обрання запобіжного заходу.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених підстав, на початку судового розгляду, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та обвинуваченим не доведено.
Суд також зазначає, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що спричинило загибель людини, тому враховуючи положення п.2 ч.4 ст.183 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, суд не визначає розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27, 177-178, 182, 183, 194, 331, 395 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з 17 листопада 2025 року по 15 січня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1