Справа № 712/3633/25
Провадження 2-а/712/132/25
17 листопада 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді - Троян Т.Є.
за участю секретаря - Чумак Д.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
У березні 2025 року адвокат Беспаль Л.Г. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила скасувати постанову №1643/М/2024 від 12.10.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 25 500,00 грн. по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 09.10.2024 відносно ОСОБА_1 було складено протокол № 1643/М/2024, а 12.10.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про адміністративне правопорушення №1643/М/2024, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме: він начебто будучи військовозобов'язаним відмовився від проходження військово-лікарської комісії з метою встановлення ступеня придатності до військової служби.
Вважає, що постанова винесена з порушенням встановленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а отже не підтверджує наявність адміністративного правопорушення.
Зазначила, що у протоколі від 09.10.2024 року № 1643/М/2024 позивачем власноручно зазначено наступне: «Я, ОСОБА_1 , не відмовляюся від проходження ВЛК так як я на даний час проходжу лікувальну реабілітацію в Поліклініка. Документи є в наявності, що підтверджують, що з 08.10.2024 р. я проходжу лікувальну реабілітацію в Поліклініка». На підтвердження проходження позивачем лікування, ним було надано відповідачу відповідну довідку з лікарні.
В протоколі і постанові відсутній Акт про відмову від проходження ВЛК. Невидача субєктом владних повноважень вимоги, направлення розпорядження чи повістки на проходження ВЛК зумовлює як: відсутність дати чи строку, у який він зобовязаний був прибути для проходження медичного огляду, так і факт відмови від отримання чи направлення для проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеня придатності для проходження військової служби.
Протокол та постанова винесені почергово 11.10.2024 та 12.10.2024, без належного завчасного повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Тому, під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідачем не дотримано приписи ст.ст. 268, 278 КУпАП, чим порушено право позивача знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою адвоката тощо.
Крім того, в протоколі не зазначено, за якою саме ознакою кваліфіковані дії за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП: повторність, чи вчинення адміністративного правопорушення в особливий період.
Адвокат вважає, що відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи.
Посилаючись на викладене, адвокат просить суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №1643/М/2024 від 12.10.2024, що складена відносно ОСОБА_1 , а справу про адміністративне правопорушення закрити, розподіливши судові витрати.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Троян Т.Є.
Ухвалою суду від 25.03.2025 року провадження у справі відкрито у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строк для реалізації відповідачем свого процесуального права шляхом подачі заяви по суті справи, а також витребувано копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в межах якої було винесено спірну постанову №1643/М/2024 від 12.10.2024.
У передбачений законодавством термін відповідач відзиву до суду не скерував, запитувані документи не надав.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Враховуючи відсутність клопотань сторін про проведення судового розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи, як і відсутність заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки розгляд справи проводиться за відсутності учасників справи у порядку письмового провадження, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши наявні матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
11.10.2024 року старшим солдатом ОСОБА_2 складено протокол № 1643/М/2024 про адміністративне правопорушення, відповідно до якого 11.10.2024 року о 16 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що громадянин ОСОБА_1 відмовився від проходження ВЛК. Повідомлено, про розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 12 год. 00 хв. 12.10.2024 року. У графі пояснення та зауваження зазначено наступне: «Я, ОСОБА_1 не відмовляюся від проходження ВЛК, так як я на даний час проходжу лікувальну реабілітацію в 5 Поліклініка. Документи є в наявності, що підтверджують, що з 08.10.2024 я проходжу лікувальну реабілітацію в Поліклініка № 5.».
До матеріалів справи додано Виписку № 20376 із медичної карти стаціонарного хворого, з якої вбачається, що з 11.10.2024 до 17.10.2024 ОСОБА_1 перебував на лікуванні в КНП «Третя Черкаська міська лікарня ШМД».
12.10.2024 року було складено постанову по справі про адміністративне правопорушення №1643/М/2024 стосовно громадянина ОСОБА_1 , справу розглядав начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 полковник ОСОБА_3 , і враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 відмовився від проходження ВЛК, скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП в особливий період, постановив за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також правил військового обліку в умовах особливого періоду, притягнути його до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу у сумі 25500,00 грн. На розгляді справи ОСОБА_1 не був присутній, копію постанови йому направлено на адресу реєстрації.
Положеннями ч.9 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники-особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники-особи,які взятіна військовийоблік; військовослужбовці-особи,які проходятьвійськову службу; військовозобов'язані-особи,які перебуваютьу запасідля комплектування Збройних СилУкраїни таінших військовихформувань наособливий період,а такождля виконанняробіт іззабезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
У відповідності до ст. 21 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаний та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 зі змінами, взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення (зняття) з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.
Згідно ст. 3 зазначеного Порядку для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Виходячи з матеріалів справи та враховуючи викладене встановлено, що позивач є військовозобов'язаним.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Згідно з Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24.02.2022, оголошується та проводить загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та вони існували 12.10.2024, тобто станом на дату винесення оскаржуваної постанови).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ч. 2 ст.235 КУпАП).
Таким чином, з 24.02.2022 в Україні діє особливий період.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено про проведення загальної мобілізації, яку в подальшому було продовжено і яка діяла станом на час притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначений Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року. Особливості проходження медичного обстеження під час мобілізації, на особливий період визначені Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 року.
Згідно з ч.1 ст. 22 Закону №3543-XII громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п. 28 Порядку №560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Відповідно до п. 74 Порядку № 560 резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Отже, згідно з абз. 3 ч.1 ст. 22 Закону №3543-XII передбачено обов'язок громадян проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що позивач не відмовлявся від проходження ВЛК, про що власноруч зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення № 1643/М/2024 від 11.10.2024 року. Разом з тим, відповідач не надав суду доказів письмового вручення направлення на проходження ВЛК, Акту відмови ОСОБА_1 від отримання направлення на ВЛК, та належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи про алдміністративне правопрушення.
Згідно з доктриною «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree), яка була сформульована Європейським судом з прав людини у низці справ, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його (джерела) допомогою, також будуть вважатися неналежними (справа «Гефген проти Німеччини»). Недопустимими є докази, здобуті внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Тобто неправомірність дій, які передували прийняттю суб'єктом владних повноважень певного рішення та створили умови для його прийняття, тягнуть за собою незаконність самого рішення.
Відповідно до ч.1-3 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У матеріалах справи відсутні докази, передбачені ст. 72 КАС України та ст. 251 КУпАП, на підтвердження правомірності постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача, а позивач заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення.
Частина 5 ст. 77 КАС України визначає, що якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Отже, Відповідач не виконав обов'язок доказування, який на нього покладено згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, та відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача.
В силу принципу презумпції невинуватості, який закріплений у ст. 62 Конституції України та діє в адміністративному праві, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, всі сумніви у винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, що не було зроблено Відповідачем, а тому наявність підстав для притягнення Позивача до адміністративної відповідальності не доведена. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
На необхідність справедливого розгляду справ звертає увагу і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на встановлені обставини суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв'язку з відсутністю в діях Позивача складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 1, 3, 5 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено та заявлено до стягнення судовий збір у розмірі 605,60 грн, які підлягають стягненню на його користь з Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 72, 77, 90, 241-246, 255, 286, 292, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №1643/М/2024 від 12.10.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення, згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605 грн. 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржене у відповідності до ч. 4 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через суд першої інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано або за результатом розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлений 17.11.2025 року.
Головуючий: Т.Є. Троян