Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/10942/25
Номер провадження 2-з/711/42/25
Іменем України
21 листопада 2025 року суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Демчик Р.В., розглянувши заяву адвоката Карпової Ольги Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви,-
встановив:
19.11.2025 року через підсистему «Електронний суд» до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшла заява адвоката Карпової Ольги Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 . Особою, яка має отримати статус відповідача зазначений ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2025 року справа передана на розгляд судді Демчика Р.В.
Заява обґрунтована тим, що позивач ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу у розмірі 54245,00 євро, який складається з: суми основного боргу у розмірі 20000,00 євро; невиплачених щомісячних виплат у розмірі 12000,00 євро та пені за прострочення повернення грошей у розмірі 22245,00 євро станом на 1.11.2025 року, які він взяв в неї та зобов'язався повернути до 01.11.2025 року, що підтверджується окрім інших доказів, відповідною розпискою та договором інвестиційного партнерства від 09.12.2024 року.
В зв'язку з чим, з метою забезпечення позову вважає за необхідне звернутися з заявою про накладення арешту на майно відповідача, а саме 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 , належну відповідачу, оскільки у разі якщо він розпорядиться своїм майном це унеможливить виконання рішення у разі його задоволення, оскільки ані офіційної роботи ані іншого майна він не має. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду.
Дослідивши заяву, суд приходить до наступного.
Згідно ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно ст. 152 та ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 ЦПК України заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи і до подання позову, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та/або поновлення порушених прав. Заява подається до суду, якому територіально підсудний позов, який забезпечується. Види заходів забезпечення цивільного позову передбачені в ст.150 ЦПК України.
Суд розглядає заяву про забезпечення позову відповідно до ст. 153 ЦПК України без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
З огляду на зазначене розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється за відсутності сторін.
Так, до заяви про забезпечення позову адвокатом надано копію розписки, текст якої був перекладений з російської на українську мову перекладачем Горюшенковою О.П., справжність підпису якої посвідчено Гладких О.Л., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 12.11.2025 року.
Згідно вказаної розписки, ОСОБА_2 , цією розпискою підтверджує, що зобов'язується виплатити борг у розмірі 20 000 євро готівкою ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Зобов'язується повернути зазначену суму в повному обсязі не пізніше 1 листопада 2025 року. Він підписує цю розписку добровільно, без будь-якого примусу, будучи при здоровому глузді та твердій пам'яті. Підпис підтверджує на відеозаписі, на якому особисто промовляє всі вищезазначені умови та власноруч підписує документ.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Пленум Верховного Суду України в п. 4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9 зазначив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Забезпечення позову це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття,навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
З урахуванням вимог, встановлених процесуальним законом до змісту заяви про забезпечення позову, підстав для її подання та застосування судом відповідних заходів, ВС зазначено, що при поданні позову про стягнення заборгованості (коштів) з боржника існує потенційна та беззаперечна можливість його у будь-який період розпоряджатися на власний розсуд коштами, наявними на банківському рахунку або відчужувати майно, яке перебуває у його власності, що в подальшому призведе до ускладнення або взагалі відсутності можливості виконати судове рішення, ухвалене на користь кредитора (стягувача). При цьому, ВС зауважив, що в таких умовах доведення кредитором необхідності застосування заходів забезпечення позову при очевидній відсутності будь-якого обмеження щодо вільного розпорядження боржника майном вказує на завищений/недосяжний стандарт доказування.
Такі висновки КГС ВС відображені в постанові від 03.03.2023 р. (справа за №905/448/22).
Касаційним судом вказано, що гарантії права на справедливий суд поширюються не лише під час судового розгляду справи, а також й під виконання ухваленого судового рішення, тому відповідно під час розгляду заяви про забезпечення позову, суду слід враховувати, що застосування заходів забезпечення позову забезпечить його виконання у разі задоволення позову, а у разі, якщо такі заходи не будуть застосовані судом, його виконання може ускладнитися/виконання стане неможливим (висновки постанови ВП ВС від 15.09.2020 р. по справі № 753/22860/17).
За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Так, процесуальний закон передбачає право особи у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову подати до суду заяву про забезпечення позову, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.
Суд звертає увагу на те, що подання заяви про забезпечення позову до пред'явлення самого позову має особливості правового механізму регулювання.
Так, зокрема, частиною четвертою статті 152 ЦПК України передбачено, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів.
Указане зумовлене тим, що у разі подання заяви про забезпечення позову до відкриття провадження у справі у суду немає жодних відомостей про характер правовідносин, які можуть стати в майбутньому предметом судового розгляду, та й справа як така відсутня (Постанова ВС від 14.02.2022 року у справі № 367/3628/21)
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (№452423817, дата формування 17.11.2025 року) за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), 10.04.2009 року було зареєстроване право власності на 1/3 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Враховуючи, що предметом позову є стягнення боргу за договорами позики, і не вирішуючи наперед обґрунтованості заявлених позовних вимог, а виходячи виключно з того, що у разі задоволення позову про стягнення боргу в загальній сумі 20 000 Євро, захист порушеного права таким рішенням може стати неефективним у разі відчуження відповідачем належного йому майна на користь третіх осіб, порушені права позивача вимагатимуть додаткового захисту, а виконання такого рішення буде суттєво ускладненим.
Суд звертає увагу на те, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Суд враховує, що такий вид забезпечення позову як накладення арешту на майно відповідача, не буде повністю відповідати обставинам цієї справи, адже арешт обмежить у тому числі і право на користування таким майном (державний виконавець при здійсненні виконання судового рішення про забезпечення позову, відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження», здійснить опис арештованого майна та вчинить дії по забороні будь-яким особам використовувати таке майно за призначенням тощо), що може привести до необґрунтованого обмеження власника майна, зокрема, і у праві на користування житлом.
Таким чином суд приходить до висновку, що належним видом забезпечення позову, який відповідатиме меті застосування такого забезпечення буде саме застосування заборони відчуження нерухомого майна.
Відповідно до ч.4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч.13 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
Керуючись ст.151-153 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Заяву задовольнити частково.
З метою забезпечення позову, заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) вчиняти дії по відчуженню зареєстрованого за ними на праві власності нерухомого майна: 1/3 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Копію ухвали для негайного виконання направити до Другого відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (м. Черкаси, пр-т Хіміків, 50).
Копію ухвали для відома надіслати сторонам по справі.
Застосовані за цією ухвалою заходи забезпечення позову не перешкоджають користуванню об'єктом нерухомого майна.
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя: Р. В. Демчик