Справа № 569/12407/25
20 листопада 2025 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Тимощука О.Я.
при секретарі Ковальчук О.Б.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в мiстi Рiвне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення грошових коштів,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ГУ ПФУ в Рівненській області, в якому просить стягнути з відповідача на його користь належну ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму нарахованої на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 року у справі № 460/24197/22, але не виплаченої пенсії в розмірі 145 202 гривень 57 копійок.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 08 серпня 2022 року його мати - ОСОБА_2 з метою захисту своїх прав звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду із позовною заявою, якою оскаржувала бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягала у невиплаті їй як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28.02.1991 року.
На виконання рішення суду та окремої ухвали суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 за період з 09.02.2022 року по 28.02.2023 року та нараховано доплату в сумі 145 202,57 гривні.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. На момент її смерті рішення суду не було виконано в повному обсязі, а саме боржник здійснив нарахування пенсійних виплат, однак нараховані виплати виплачені не були.
Спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 80174764 від 19.02.2025 року.
Листом Головного управління Пенсійного форду України в Рівненській області № 8089-7159/Ш-02/8-1700/25 від 18 квітня 2025 року його повідомлено, що сума коштів, нарахованих (не виплачених) ОСОБА_2 на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 року у справі № 460/24197/22, окремої ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 року за період з 09.02.2022 року по 28.02.2023 року становить 145 202, 57 грн.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 20.06.2025 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.
01.07.2025 року через підсистему «Електронний суд» представником відповідача ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву, в якому просить закрити провадження у справі, в зв'язку із тим, що позивачем невірно визначено підсудність даної справи.
Зазначає, що згідно з матеріалами пенсійної справи ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Сарненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Пенсіонеру пенсія виплачувалася без затримки, тож заборгованість із поточних виплат пенсії відсутня.
На виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/24197/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області ОСОБА_2 нараховано суму за період з 09 лютого 2022 року по 28 лютого 2023 року в розмірі 145 202,57 грн.
Судові рішення виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених зобов'язань.
Різницю в пенсії, нараховану на виконання рішень суду у справі № 460/24197/22 після перерахунку інтегровано до підсистеми Реєстр судових рішень, який використовується в роботі органами Пенсійного фонду України з метою систематизації та упорядкування судових рішень. До реєстру, у разі смерті стягувача, вноситься інформація про його дату смерті, також прізвище, ім'я по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або його серію та номер паспорту особи, яка має право на одержання сум нарахованих згідно рішення суду у зв'язку зі смертю стягувача.
Зазначає, що нарахована сума заборгованості на виконання рішень судів не входить до складу недоотриманої пенсії та буде виплачена після заміни сторони правонаступником, при відповідному фінансування на ці цілі з Державного бюджету України.
Позивач в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином, в п. 3 прохальної частини позовної заяви просить розгляд справи проводити у його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, повідомлялася про час та дату розгляду справи належним чином, подала через підсистему «Електронний суд» 17.11.2025 року заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутність представника на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року у справі № 460/24197/22 позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій задоволено, яким:
-визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_2 з 09 лютого 2022 року доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 року:
-зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області нараховувати та виплачувати ОСОБА_2 доплату до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,: які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік), починаючи з 09 лютого 2022 до зміни законодавства або її правового статусу;
-стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області суму судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто два) грн. 40 (сорок) коп.
Зазначене рішення суду набрало законної сили та було видано виконавчі листи.
08 лютого 2023 року Рівненським окружним адміністративним судом винесено окрему ухвалу у справі № 460/24197/22, якою:
-визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 у справі № 460/24197/22 щодо проведення перерахунку ОСОБА_2 підвищення пенсії відповідно до статті 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 09 лютого 2022 року та продовження нарахування і виплату такого підвищення до пенсії не у розмірах, установлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік;
-зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судових рішень.
На виконання рішення суду та окремої ухвали суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 за період з 09.02.2022 року по 28.02.2023 року та нараховано доплату в сумі 145 202,57 гривні, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного форду України в Рівненській області № 8089-7159/Ш-02/8-1700/25 від 18.04.2025 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача - ОСОБА_2 померла.
На момент її смерті рішення суду не було виконано в повному обсязі, а саме - боржник здійснив нарахування пенсійних виплат, однак нараховані виплати виплачені не були.
Спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 19.02.2025 року, спадкова справа № 154/2024.
Листом № 8089-7159/Ш-02/8-170025 від 18.04.2025 відповідач повідомив позивача, що сума коштів, нарахованих (не виплачених) ОСОБА_2 на виконання рішення суду становить 145 202, 57 гривні.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Конституцією України(стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Частиною 1 ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов'язків що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України(стаття 1219 ЦК України).
За змістом ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
За нормами ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст.1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідно ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що - цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; - право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; - право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати». Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20). Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов'язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК Україниці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.
Як встановлено судом, за життя мати позивача ОСОБА_2 оскаржувала бездіяльність ГУ ПФУ у Рівненській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, однак сума пенсії, що належала ОСОБА_2 залишилася недоодержаною у зв'язку з її смертю, тому суд доходить висновку, що позивач успадкував належну її матері суму пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України, а відтак належним та ефективним способом захисту його прав буде визнання за позивачем права власності на спадкове майно за законом на пенсію, яка на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/24197/22 була нарахована та належала його матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не була нею отримана за життя та зобов'язання ГУ ПФУ в Рівненській області виплатити нараховану на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/24197/22 пенсію, що належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За таких обставин, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Посилання відповідача на те, що ГУ ПФУ в Рівненській області є суб'єктом владних повноважень з огляду на положення КАС України, питання щодо правомірності/протиправності дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду, що набрало законної сили, є процесуальним питанням, яке вирішується в порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, не заслуговують на увагу, оскільки спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії, яка належала спадкодавцю за життя, тому цей спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Крім того, в постанові Верховного Суду від 15 грудня 2023 року по справі № 805/2628/18-а Верховний Суд зробив висновок, що процесуальне правонаступництво завжди пов'язане з участю особи як сторони у справі у судовому процесі, в тому числі, у процесі виконання рішення суду. Заміна сторони у виконавчому провадженні новою особою пов'язана з можливістю участі такої особи саме у вже відкритому/триваючому виконавчому провадженні. До того ж, Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 750/7865/18 за позовом фізичної особи до органу пенсійного фонду щодо виплати нарахованої, але невиплаченої його спадкодавцю (батьку позивача) пенсії дійшла висновку, що судові рішення, на підставі яких в органу пенсійного фонду виник обов'язок провести доплату до пенсії, позивача не стосуються. Тому звернення із заявами про заміну стягувача правонаступником у цих виконавчих провадженнях після їх закінчення не призведе до захисту порушеного права позивача.
Отже за правовим висновком Верховного Суду вказане процесуальне питання про заміну сторони у виконавчому провадженні в такій категорії спорів у випадку відмови органу пенсійного фонду у позасудовому порядку (добровільно) здійснити виплату суми недоплаченої пенсії, не може бути вирішено з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у сумі 1 452 грн. 10 коп.
Керуючись ст.ст. 7, 10, 76, 133-141, 263- 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення грошових коштів - задоволити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 належну ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму нарахованої на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року у справі № 460/24197/22, але не виплаченої пенсії в розмірі 145 202 (сто сорок п'ять тисяч двісті дві) гривні 57 копійок.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 452,10 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 виданий органом 5626 26.11.2021 року, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. О.Борисенка, 7, код ЄДРПОУ - 21084076).
Суддя Рівненського
міського суду О.Я. Тимощук