Справа № 569/9608/23
21 листопада 2025 року
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальні провадження № 12023181010001153 від 18.04.2023 року, № 12024186010000241 від 17.02.2024 року, № 12024186010000513 від 11.04.2024 року, № 12024181010000565 від 29.02.2024 року, № 12025181010000821 від 02.04.2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городець Володимирецького району Рівненської області, громадянина України, українця за національністю, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 126-1, 390-1 КК України, -
з участю учасників судового провадження
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_7
ОСОБА_3 , в період часу з 11.11.2022 по 18.04.2023, маючи умисел на заподіяння психологічних страждань своїй колишній дружині ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, систематично вчиняв відносно неї психологічне домашнє насильство, що призвело до її психологічних страждань та підтверджується притягненням останнього 11.11.2022, 05.08.2022, 18.08.2022, 12.12.2022, 13.01.2023, 24.03.2023, Рівненським міським судом до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_3 , будучи неодноразово притягнутим до відповідальності, на шлях виправлення не став та продовжив вчиняти тотожні та об'єднанні спільним умислом дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства.
Так, ОСОБА_3 , усвідомлюючи та продовжуючи свої умисні протиправні дії, діючи систематично, умисно та цілеспрямовано, 18.04.2023, приблизно о 12 год. 23 хв., перебуваючи за місцем спільного проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив психологічне насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_6 , яке виразилось у словесних образах, погрозах, приниженні та залякуванні останньої, та викликало у потерпілої побоювання за свою безпеку, спричинило емоційну невпевненість та призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя останньої, а також, маючи умисел на заподіяння фізичних страждань та розладів фізичного здоров я ОСОБА_6 , вчинив стосовно неї фізичне насильство, яке виразилось у нанесені удару лівою ногою по лівій нозі потерпілої, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на лівій гомілці, які згідно висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликало у потерпілої фізичні страждання та завдало останній фізичної шкоди.
Крім того, ОСОБА_3 , в період часу з 15 травня 2023 року по 02 грудня 2023 року, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, маючи умисел на заподіяння психологічних та фізичних страждань, діючи систематично, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття в сім'ї, вчинив відносно особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 1, ч. 4 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», колишньої дружини ОСОБА_6 , домашнє насильство, що призвело до її фізичних та психологічних страждань, погіршення самопочуття, побоювання за власну безпеку та до негативних переживань.
Так, 15.05.2023, 15.09.2023, 25.09.2023, 18.11.2023, 26.11.2023 та 02.12.2023 ОСОБА_3 безпричинно вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_6 психологічне та фізичне насильство у формі образи, висловлювання на її адресу нецензурною лайкою, погрози фізичною розправою, завдаючи шкоди психічному та фізичному здоров'ю потерпілої, за що 09.06.2023, 06.10.2023, 10.11.2023, 15.12.2023, 04.01.2024, 10.01.2024 був притягнутий Рівненським міським судом Рівненської області до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173- 2 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_3 , будучи неодноразово притягнутим до відповідальності, на шлях виправлення не став та продовжив вчиняти тотожні та об'єднанні спільним умислом дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства.
Так, ОСОБА_3 , усвідомлюючи та продовжуючи свої умисні протиправні дії, діючи систематично, маючи умисел на заподіяння шкоди фізичному та психічному здоров ю особі, з якою перебував у сімейних відносинах (колишній дружині), з якою спільно проживає - ОСОБА_6 , 28 лютого 2024 року, близько 18 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в квартирі за місцем спільного проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність вчинюваних ним дій, спровокував словесний конфлікт, в ході якого, діючи систематично, умисно та цілеспрямовано, вчинив психологічне насильство відносно колишньої дружини ОСОБА_6 , яке виразилось у словесних образах, погрозах, грюканні у двері, приниженні та залякуванні останньої, які викликали у потерпілої побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, а також завдали шкоди психічному здоров'ю потерпілої, а саме: погіршення стану здоров я, психоемоційного навантаження, втоми та негативних переживань а також фізичне насильство, яке виразилося у шарпанні за одяг потерпілої ОСОБА_6 , що не спричинило тілесних ушкоджень, однак завдало фізичного болю, що призвело до заподіяння шкоди фізичному здоров'ю потерпілої.
Крім того, ОСОБА_3 , в період часу з 07 вересня 2024 року по 29 березня 2025 року, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, маючи умисел на заподіяння психологічних та фізичних страждань, діючи систематично, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття в сім'ї, вчинив відносно особи, з якою перебував у сімейних відносинах, в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 1, п. 2 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» - колишньої дружини ОСОБА_6 , яка є особою похилого віку, домашнє насильство фізичного, психологічного та економічного характеру, що викликало у потерпілої погіршення самопочуття, страх, втому, тривогу, побоювання за власну безпеку, фізичний дискомфорт та негативні переживання, завдало шкоду здоров'ю.
Так, 07.09.2024, 11.09.2024, 02.11.2024 ОСОБА_3 безпричинно вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_6 психологічне та фізичне насильство у формі штовхання, намагання вчинити бійку, завдання побоїв, що не спричинили явних тілесних ушкоджень, словесних образ, приниження, погроз фізичною розправою, завдаючи шкоди психічному та фізичному здоров'ю потерпілої, за що 06.12.2024, 16.10.2024, 29.11.2024 був притягнутий Рівненським міським судом Рівненської області до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Також, про систематичність вчинення домашнього насильства ОСОБА_3 відносно потерпілої ОСОБА_6 свідчить факт складання відносно нього Рівненським РУП ГУНП в Рівненській області тимчасового заборонного припису - 11.09.2024 року серії АА №383476, та її звернення 09.12.2024, 21.03.2025 та 30.03.2025 до Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про вчинення психологічного та економічного насильства ОСОБА_3 , яке виразилося у погрозах в адресу потерпілої, намаганні вибити двері, приниженні та образах, що викликало у неї побоювання за свою безпеку, стрес, негативні переживання.
Таким чином, ОСОБА_3 , будучи неодноразово притягнутим до відповідальності, на шлях виправлення не став та продовжив вчиняти тотожні та об'єднані спільним умислом дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства.
Так, ОСОБА_3 , усвідомлюючи та продовжуючи свої умисні протиправні дії, діючи систематично, будучи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на заподіяння шкоди фізичному та психічному здоров'ю особі, з якою перебував у сімейних відносинах (колишній дружині) - ОСОБА_6 , 29 березня 2025 року, близько 08 год. 55 хв., перебуваючи в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив психологічне та економічне насильство відносно колишньої дружини ОСОБА_6 , яке виразилось у словесних образах, погрозах, виламуванні дверей, приниженні та залякуванні останньої, що призвело до психологічних страждання потерпілої, погіршення її самопочуття, побоювання за власну безпеку, викликало страх, тривогу.
Також, маючи умисел на заподіяння фізичних страждань ОСОБА_6 , 29 березня 2025 року вчинив стосовно ОСОБА_6 фізичне насильство, яке виразилось у нанесенні не менше двох ударів кулаками рук в область обличчя та живота, чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на слизовій оболонці верхньої губи справа з розповсюдженням на її червону кайму з садном на його фоні на слизовій оболонці; крововиливу на передній поверхні черевної стінки справа в середніх відділах, які згідно висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликало у потерпілої фізичні страждання та завдало останній фізичного болю, шкоди здоров'ю, викликало страх, тривогу, негативні переживання.
Таким чином, ОСОБА_3 , визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України, у домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного, фізичного та економічного насильства щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, що призвело до психологічних та фізичних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
Крім того, ОСОБА_3 , будучи ознайомлений 16.02.2024 із рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 25.01.2024 у цивільній справі № 569/203/24, яким видано обмежувальний припис та визначено щодо ОСОБА_3 заходи тимчасового обмеження його прав строком на шість місяців, що підтверджується його особистим підписом, нехтуючи обов'язковими приписами та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по забезпеченню виконання рішення суду, всупереч вимог ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України, відповідно до яких видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, маючи фізичну можливість виконувати дане рішення суду, у період часу з 16.02.2024 по 06.04.2024 порушував заборони, викладені у вказаному рішенні суду.
Так, 16.02.2024 приблизно о 18 год. 15 хв. ОСОБА_3 прийшов до місця проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , де залишався протягом, приблизно, 20 хв., під час перебування поряд з квартирою спілкувався з потерпілою ОСОБА_6 , хотів зайти у квартиру та ображав її.
Крім того, 18.02.2024 приблизно о 18 год. 20 хв., ОСОБА_3 прийшов до місця проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , де перебував протягом, приблизно, 50 хв., під час перебування поряд з квартирою спілкувався з потерпілою ОСОБА_6 , хотів зайти у квартиру та ображав її.
Також, 26.02.2024 приблизно о 12 год. 18 хв., ОСОБА_3 прийшов до місця проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , де перебував протягом, приблизно, 20 хв., під час перебування поряд з квартирою спілкувався з потерпілою ОСОБА_6 , хотів зайти у квартиру та ображав її.
Також, 06.04.2024 приблизно о 19 год. 30 хв. ОСОБА_3 прийшов до дверей квартири по місцю проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , де перебував протягом близько 40 хвилин та стукав у двері квартири.
Таким чином ОСОБА_3 умисно не виконав вимоги обмежувального припису, встановленого рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 25.01.2024 у справі № 569/203/24, а саме: наблизився на відстань ближче ніж 100 метрів до місця проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , чим заподіяв шкоду суспільним інтересам, що забезпечують нормальну, регламентовану законодавством діяльність суду і органів, які йому сприяють, щодо реалізації завдань і цілей у сфері здійснення правосуддя, державній політиці у сферізапобігання та протидії домашньому насильству, спрямованій на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, та моральну шкодупотерпілій ОСОБА_6 .
Тобто, ОСОБА_3 , визнається винним у вчиненні кримінального проступку передбаченого ст. 390-1 КК України, в умисному невиконанні обмежувального припису особою, щодо якої такий захід застосовано судом.
На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 , після роз'яснення суті обвинувачення, визнавши себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень пояснив, що з потерпілою ОСОБА_6 розлучений вже давно, але іншого місця проживання немає, тому проживав разом з нею, у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . В нього часто виникали конфлікти з потерпілою, за що неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно потерпілої, та відносно нього виносилися обмежувальні та термінові заборонні приписи. Конфлікти виникали на побутовому ґрунті, офіційно він ніде не працює, оскільки має поганий стан здоров'я та є особою похилого віку. Обставин вчинення кримінальних правопорушень та наслідків не заперечує. Вказав, що у вчиненому щиро розкаюється. Попросив пробачення у потерпілої. Планує переїхати в іншу місцевість і проживати окремо, не завдаючи клопотів для ОСОБА_6 .
Крім повного визнання своєї винуватості ОСОБА_3 , його винуватість доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 показала, що останні 4 роки її бувший чоловік постійно вживав алкогольні напої, дебоширив. Приходив додому п'яний, з дому все крав і продавав. Постійно скандалив, погрожував, що викине її з балкона.
18.04.2023 вона була з дочкою на кладовищі. Коли вони повернулися додому, ОСОБА_8 був під дверима, лежав, влаштував конфлікт, не пускав її в квартиру, вдарив своєю лівою ногою по її лівій нозі, яка і так була хвора. Вона знімала побої. Систематично вчиняє домашнє насильство, у неї поганий психологічний стан, тиск скаче, постійно нервується. Не одноразово викликала поліцію та відносно ОСОБА_9 неодноразово складалися протоколи про вчинення ним домашнього насильства, однак такі дії він не припиняв.
Свідок ОСОБА_6 , дав показання, що є сином обвинуваченого, його матір потерпає від насильства зі сторони батька ОСОБА_3 . Поведінка батька негативно впливає на її здоров'я, психіку та працездатність. Вона неодноразово зверталася за захистом до правоохоронних органів, починаючи з 2018 року, про те, це не дало жодного результату. ОСОБА_3 не змінив своєї поведінки. Він неодноразово притягався до адміністративної відповідальності. Відносно батька неодноразово складалися адміністративні протоколи про адміністративні правопорушення. Його батько, веде аморальний спосіб життя, а саме зловживає спиртними напоями та не одноразово приходить до додому у стані алкогольного сп'яніння вривається додому вибиває двері та вживає нецензурну лексику.
18 квітня 2023 року матір розповіла, що в обідню пору доби вона повернулася додому та помітила, що біля дверей в стані алкогольного сп'яніння перебував батько, який поводив себе агресивно, та висловлювався нецензурною лайкою до неї та не пускав додому, після чого наніс тілесні ушкодження в ділянку її ноги, саму гематому він особисто бачив, коли був у неї вдома.
Свідок ОСОБА_10 , дала показання, що є дочкою обвинуваченого та потерпілої. На час цих всіх подій проживала разом зі своєю матір'ю ОСОБА_6 та зі своєю дочкою ОСОБА_11 у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Її батьком є ОСОБА_3 , з яким матір розлучена з 18.09.2018. Матір потерпає від насильства з сторони батька ОСОБА_3 . Поведінка батька негативно впливає на її здоров'я, психіку та працездатність. Вона не одноразово зверталася за захистом до правоохоронних органів, проте, це не дало жодного результату. ОСОБА_3 не змінив своєї поведінки. Він не одноразово притягався до адміністративної відповідальності за насильство в сім'ї. Відносно батька неодноразово складалися адміністративні протоколи про вчинення адміністративних правопорушень. Батько веде аморальний спосіб життя, а саме зловживає спиртними напоями та не одноразово приходить додому у стані алкогольного сп'яніння, вривається в квартиру, вибиває двері та вживає нецензурну лексику в її сторону, матері та її доньки.
18 квітня 2023 року вона перебувала на кладовищі разом зі своєю матір'ю, оскільки у матері, ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла її мама. Того ж дня в обідню пору доби, вона повернулася додому разом зі своєю матір'ю та помітила, що біля дверей, в стані алкогольного сп'яніння, перебував обвинувачений. Вони хотіли зайти додому, але батько став біля дверей квартири та не пропускав їх. Далі матір хотіла відтягнути його від дверей. В свою чергу батько почав з нею та матір'ю конфліктувати та агресивно себе поводити, нецензурно висловлювався до них, при цьому курив цигарку у під'їзді. Після того, коли матір хотіла його відтягнути, останній наніс їй тілесні ушкодження, а саме, один удар лівою ногою в ділянку її лівої ноги. Матір одразу взяла мобільний телефон та зателефонувала на лінію 102. Через деякий час приїхали працівники поліції. Швидку медичну допомогу вона не викликала. По приїзду, працівники поліції склали терміновий припис на батька.
Свідок ОСОБА_12 показав, що неодноразово виїжджав на виклики до сім'ї Москаликів, по фактах вчинення обвинуваченим домашнього насильства. 18.04.2023 теж приїхали на виклик. Зустріли заявницю (потерпілу) і ОСОБА_3 . Потерпіла повідомила, що він ображав її, погрожував, вдарив її ногою по її нозі. Показувала ногу, було видно ніби садно. Потерпіла була схвильована. Було видно, що вона плакала, не могла справитися з емоціями. ОСОБА_8 був в нетверезому стані, при них ображав потерпілу. Також, свідок показав, що ОСОБА_3 неодноразово порушував заборонні приписи. Все одно приходив до квартири і лежав під дверима.
Свідок ОСОБА_13 надав в суді аналогічні покази, що і свідок ОСОБА_12 . Вказав, що бачив, 18.04.2023 під час виїзду, садно на нозі потерпілої, куди, з її слів, її вдарив ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_14 показала, що вона є головою ОСББ. Щодо сім'ї Москаликів показала, що з їх квартири неодноразово чула крики. Жіночий голос «що ти робиш?» Зі слів сусідів, ОСОБА_8 систематично вживає алкогольні напої, дружина його через це не пускає у квартиру. Інколи він ночував в підвальному приміщенні, в під'їзді.
Після допиту свідків та потерпілої, учасники даного кримінального провадження висловили свою позицію про відсутність потреби досліджувати всі наявні в кримінальному провадженні докази.
Суд, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, після допиту обвинуваченого, та дослідження письмових доказів визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, один з яких, передбачений ст. 390-1 КК України, відноситься до кримінальних проступків, інший, передбачений ст. 126-1 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше не був судимий, має декілька хронічних захворювань і потребує лікування, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога, характеризується негативно, є особою похилого віку.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння та вчинення кримінального правопорушення відносно особи похилого віку.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
При призначенні покарання суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
На підставі викладеного, враховуючи обставини та тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства. Суд вважає за необхідне призначити йому попрання в межах санкцій передбачених ст. 390-1, ст. 126-1 КК України із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.
Крім того, суд вважає за необхідне, на підставі ст. 91 КК України, застосувати до нього обмежувальні заходи шляхом направлення його для проходження програми для кривдників терміном 3 (три) місяці, направивши вирок для виконання, в цій частині, до Рівненської міської ради.
По справі судові витрати відсутні. Долю речових доказів вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
У зв'язку з призначенням обвинуваченому випробувального терміну, суд вважає за необхідне, запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу змінити на особисте зобов'язання, але не більше як на 60 днів, до 20.01.2026 року, включно, з покладенням наступних обов'язків: прибувати за викликом до суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 128, 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 126-1, ст. 390-1 КК України та призначити покарання:
за ст. 126-1 КК України, у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;
за ст. 390-1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки не виїжджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.
Початок відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту ухвалення вироку.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк відбутого покарання ОСОБА_3 термін попереднього ув'язнення, починаючи з 25.04.2025 року по 21.11.2025 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_3 , у виді тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу, змінити на особисте зобов'язання, але не більше, як на 60 днів, до 20.01.2026 року, включно, з покладенням наступних обов'язків: прибувати за викликом до суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Звільнити ОСОБА_3 з під варти в залі суду.
Застосувати до ОСОБА_3 обмежувальні заходи шляхом направлення його для проходження програми для кривдників терміном 3 (три) місяці, направивши вирок для виконання, в цій частині, до Рівненської міської ради.
Речові докази по справі: CD-R диски з відео записами - залишити в матеріалах провадження.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_15