Справа № 564/4736/25
21 листопада 2025 року
Костопільський районний суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 (дистанційно)
обвинуваченого ОСОБА_4 (дистанційно)
захисника адвоката ОСОБА_5 (дистанційно)
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пилипче Борщівського району Тернопільської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, військовослужбовця призваного під час мобілізації, на особливий період, курсанта 2 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
У провадженні Костопільського районного суду Рівненської області перебуває обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025240030001307 від 26.02.2025 року, за ч. 5 ст. 407 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
В обґрунтування зазначеного клопотання вказав, що ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що будучи військовослужбовцем за призовом по мобілізації, на особливий період, проходячи військову службу на посаді курсанта 2 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, близько 07 год. 30 хв. 14.11.2024 самовільно залишив місце розташування військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться у АДРЕСА_2 , після чого перебуваючи поза межами вказаної військової частини, почав проводити службовий час на власний розсуд, не пов'язаний із проходженням військової служби, припинивши тим самим виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України.
Вказав, що причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами, а саме: протоколами допиту свідків, матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини військовослужбовцем ОСОБА_4
26 вересня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 22 листопада 2025 року, без права внесення застави.
Підставою для продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вказує, що ризики, які існували на час застосування такого виду запобіжного заходу, не припинили своє існування та не зменшилися.
Зокрема, продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому вказав, що враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та покарання, яке йому загрожує, а саме позбавлення волі строком до десяти років, обвинувачений може залишити постійне місце проживання, у незаконний спосіб перетнути кордон, з метою уникнення покарання ухилятися від суду.
Крім того, обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи.
Перебуваючи на волі, обвиунвачений може впливати на свідків, які разом з ним проходили військову службу та безпосередньо судом не допитані,вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки до моменту затримання ухилявся від військової служби та на даний час не має наміру продовжувати несення військової служби.
Просив врахувати, що відповідно до положень ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України - тримання під вартою.
З метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, для виконання завдань кримінального провадження, запобігання існуючим ризикам просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 днів, без визначення розміру застави.
У підготовчому судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, покликаючись на викладені у ньому обставини та просив його задовольнити
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні проти вказаного клопотання заперечували, вказали, що ризики не доведені, обвинувачений наміру ухилятися від суду не має, просили застосувати щодо нього цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Судом встановлено, що ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 26 вересня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 22 листопада 2025 року, без права внесення застави.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
Наведене дає підстави вважати, що усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує, ОСОБА_4 може залишити постійне місце проживання та переховуватися від суду, вчинити інші дії, які перешкоджатимуть кримінальному провадженню.
Крім того, існують обгрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 може чинити тиск на свідків, які безпосередньо судом не допитані, вчинити новий злочин проти встановленого порядку несення військової служби.
Таким чином встановлено, що ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані при застосуванні щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 26 вересня 2025 року, не зменшилися та не відпали.
При цьому суд також враховує обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, вагомість зібраних у справі доказів.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Підстави для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, відсутні. Саме такий запобіжний захід є достатнім для запобігання існуючих ризиків та потреби кримінального провадження на даний час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, що відповідає його цілям і меті.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи те, що на території України введено воєнний стан, а також наявність обґрунтованих ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, вагомість зібраних у справі доказів про вчинення ним інкримінованих кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що йому загрожує, суд вважає за вірне не визначати обвинуваченому розмір застави.
Таким чином, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання існуючим ризикам, суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави.
Керуючись ч. 1, ч. 2 ст. 177, 178, 183, 194, ч. 3 ст. 315 КПК України,
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - на строк 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави, тобто до 19 січня 2026 року включно.
Строк дії ухвали рахувати з 12 год. 30 хв. 21 листопада 2025 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати ДУ "Рівненський слідчий ізолятор".
Ухвалу може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Костопільський районний суд Рівненської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Відповідно до ч. 5 ст. 331 КПК України подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Суддя: ОСОБА_1