Справа № 564/3173/25
21 листопада 2025 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі головуючої судді Грипіч Л. А.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в місті Костопіль цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що 31.08.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір (оферти) № 31.08.2024-100001232, шляхом його підписання електронним цифровим підписом - одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
За умовами цього договору відповідач отримав кредит у сумі 9 000 грн., строком на 124 дні, шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку та зобов'язався своєчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування ним, комісію за надання кредиту, неустойку за кожен день неналежного виконання зобов'язання.
ТОВ «Спожичий центр» свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі та перерахувало відповідачу грошові кошти на його картковий рахунок.
В свою чергу відповідач ОСОБА_1 своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти у визначений договором строк не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив.
Відповідачем 30.09.2024 року та 29.10.2024 року були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме була проведена часткова сплата по кредитному договору в сумі 3600 грн. та 4000 грн., яку Товариством під час формування довідки про заборгованість було враховано та змінено суму заборгованості.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 14 866 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8600,00 грн., по процентам в розмірі 2666,00 грн., по комісії 810,00 грн., по неустойці в розмірі 2790,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати (судовий збір) у розмірі 2 422, 40 грн.
Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 29.07.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, про що повідомлено сторони.
Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов, позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив, відповідачу у строк не пізніше 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати свої заперечення на відповідь на відзив.
Своїм правом на подання відзиву на позов відповідач ОСОБА_1 не скористався.
Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України визначено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до положень ст. 1046 - 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 цього ж Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як зазначено в правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.11.2021 року у справі №243/6552/20 (провадження №61-1347св21) будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Згідно із п. 1-1, п. 11 ч. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Цією ж правовою нормою визначено зміст вказаної інформації (умови кредиту: тип кредиту, сума кредиту, строк кредитування, мета та спосіб отримання, тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, види забезпечення за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту тощо), порядок ознайомлення з нею споживача, форму надання такої інформації (паспорт споживчого кредиту) та термін її актуальності.
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця, з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Тобто, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (паспорт споживчого кредиту) є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою).
Істотні умови договору про споживчий кредит, визначені у статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно до ст. 13 цього ж Закону договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
З матеріалів справи судом встановлено, що 31.08.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно - телекомунікаційної системи укладено електронний кредитний договір (оферти) №31.08.2024-100001232, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 9 000 грн., строком на 124 дні з дати його надання, шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку та зобов'язався своєчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування ним у розмірі 0,97 % від суми кредиту за кожен день користування, комісію у розмірі 810 грн., неустойку в розмірі 90 грн. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Дата повернення кредиту - 01.01.2025 року.
Наведене підтверджується паспортом споживчого кредиту, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором А132, пропозицією про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), заявкою кредитного договору №31.08.2024-100001232 (кредитної лінії) від 31.08.2024 р., відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №31.08.2024-100001232 (кредитної лінії) від 31.08.2024 р., інформаційним повідомленням позичальника, які підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором Е132.
Вказане свідчить про ознайомлення відповідача з умовами договору та належне укладення зазначеного кредитного договору, шляхом проставляння сторонами електронного цифрового підпису.
Позивач свої зобов'язання по виконанню умов договору виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується інформаційною довідкою №8-2207, виданою 22.07.2025 року генеральним директором ТОВ «Універсальні платіжні рішення» Є. Велікановим, з якої вбачається, що Товариством «Універсальні платіжні рішення» 31.08.2024 року о 12:31:02 було успішно перераховано кошти в сумі 9000,00 грн., на платіжну картку клієнта, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 496197712, призначення платежу: видача за договором кредиту №31.08.2024-100001232.
Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У встановлений договором строк відповідач не виконав свої боргові зобов'язання за вказаним кредитним договором, згідно наданої суду довідки - розрахунку прострочена заборгованість становить 14 866 грн. 00 коп., з яких: 8 600 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 2 666 грн. 00 коп. - заборгованість за нарахованими процентами, 2 790 грн. 00 коп. - неустойка, 810 грн. 00 коп. - додаткова комісія.
Судом встановлено, що відповідачем були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме була проведена часткова сплата по кредитному договору в сумі 3600 грн. та 4000 грн., яку позивачем під час формування довідки про заборгованість було враховано та змінено суму заборгованості.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідачем не доведено того, що кредитних коштів він не отримував, як і того, що зобов'язання за вказаним кредитним договором ним виконане належним чином.
Разом з тим із кредитного договору вбачається, що позичальник ОСОБА_1 зобов'язався сплатити комісію в сумі 810 грн.
Однак, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором та обслуговування кредитної заборгованості відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов'язком фінансової установи, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання та обслуговування кредиту це обов'язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об'єктивно надаються позичальнику.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.
Враховуючи викладене суд вважає, що відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача додаткової комісії за вказаним кредитним договором в загальній сумі 810 грн., оскільки такі умови договору суперечать ст. 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування» та є нікчемними в силу закону.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 викладено правову позицію відповідно до якої, якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Крім того, як вбачається із здійсненого позивачем розрахунку заборгованості, останнім нараховано неустойку в розмірі 2790 грн., яка, на переконання суду, не підлягає стягненню з відповідача, виходячи з наступного.
За умовами п. 7.6 пропозиції на укладення кредитного договору у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником будь-яких грошових зобов'язань за договором кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом.
У разі несплати кредиту та/або процентів та/або комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов'язань по погашенню кредиту та/або процентів та/або комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених договором. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та/або несплати нарахованих процентів та/або комісії до позичальника може бути застосована неустойка згідно п. 7.6. кредитного договору. Також позичальник, який прострочив виконання грошового зобов'язання відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України на вимогу кредитодавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у Заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору (п 9.1 пропозиції).
Відповідно до п. 17 Заявки та Відповіді, за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання нараховується неустойка у розмірі 90 грн. 00 коп.
Згідно ч. 4 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта (постанова Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №320/8618/15-ц).
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 06.09.2023 в справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 18.10.2023 в справі № 706/68/23).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі воєнний стан було неодноразово продовжено.
Суд констатує, що на кредитний договір №31.08.2024-100001232 від 31.08.2024 р. поширюється дія п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відповідно нарахування ТОВ «Споживчий центр» неустойки згідно пункту 7.6 Кредитного договору та Заявки у сумі 2 790 грн. є безпідставним.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №31.08.2024-100001232 від 31.08.2024 р. в розмірі 11 266,00 грн., з яких: 8 600,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 2 666,00 грн. - заборгованість по процентах.
Відповідачем не спростовано факт укладення зазначеного кредитного договору та наявність простроченої заборгованості за кредитом.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені ст. ст. 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплатити суму боргу кредитору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника суми позики та процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1836,00 грн., що пропорційно відповідатиме розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 14, 509, 526, 527, 530, 532, 599, 610- 612, 615, 629, 631, 634, 638, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 3-13, 19, 81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», (місце знаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО:305299, р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором №31.08.2024-100001232 від 31.08.2024 року у розмірі - 11 266 (одинадцять тисяч двісті шістдесят шість) грн. 00 коп.
В частині стягнення платежів за додатковою комісією та неустойкою - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», (місце знаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО:305299, р/р НОМЕР_3 ) понесені останнім витрати по сплаті судового збору у розмірі - 1836 (одна тисяча вісімсот тридцять шість) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місце знаходження м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А,), код ЄДРПОУ:37356833.
Відповідач:
ОСОБА_1 , (житель АДРЕСА_1 ), РНОКПП: НОМЕР_2 .
Повне рішення складено
21 листопада 2025 року.
СуддяЛ. А. Грипіч