Справа № 548/2187/24
Провадження №1-кп/548/75/25
(повний текст)
14.11.2025 м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
представника потерпілих - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол кримінальне провадження №12024170000000607 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України,
на розгляді у Хорольському районному суді Полтавської області перебуває кримінальне провадження №12024170000000607 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.
Власник майна Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області в особі начальника ОСОБА_9 подав до суду клопотання, в якому просив скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Хорольського районного суду Полтавської області, а саме: на автомобіль УАЗ 39094, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та повернути майно власнику.
В обгрунтування клопотання вказав, що потреби у подальшому застосуванні арешту до вказаного майна немає, усі слідчі дії з вказаним транспортним засобом проведені. При цьому, накладений арешт порушує його права на майно.
Представник Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області просила клопотання власника майна задовольнити, вказала на можливе передати транспортний засіб власнику для забезпечення його належного зберігання.
У судовому засіданні прокурор заперечила проти задоволення клопотання власника майна, вказала, що транспортний засіб є речовим доказом у справі, питання щодо вирішення долі речового доказу визначається у вироці суду.
Представник потерпілих ОСОБА_8 та потерпілі у справі заперечили щодо задоволення клопотання, підтримавши доводи прокурора.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат - ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання. Обвинувачений підтримав думку свого захисника.
Оголосивши клопотання, заслухавши учасників у справі, суд дійшов до наступного висновку.
Встановлено, що в провадженні суду знаходиться кримінальне провадження №12024170000000607 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.
Згідно із обвинувальним актом від 14.08.2024, приблизно о 21 год. 00 хв., ОСОБА_4 , керуючи технічно справним транспортним засобом УАЗ 39094, д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по проїзній частині по вулиці Гоголя в сторону вулиці Небесної Сотні у м. Хорол Лубенського району, наближаючись до нерегульованого, нерівнозначного перехрестя вказаних вище вулиць, грубо порушив пункт 16.11 та 2.1 Розділу 33 Правил дорожнього руху України не дав перевагу у русі мотоциклу GEON DACAR GNS 300, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням неповнолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як наслідок, допустив зіткнення з ним. Внаслідок ДТП водій мотоцикла ОСОБА_10 отримав тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя в момент утворення та ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у лікарні, не приходячи до свідомості.
Ухвалою слідчого судді Хорольського районного суду Полтавської області від 15.08.2024 у справі 554/8450/24 на автомобіль УАЗ 39094, реєстраційний номер НОМЕР_1 , було накладено арешт.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Пунктом першим частини другої статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
Згідно із частиною тертьою статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною першою статті 174 КПК України передбачено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи вище викладене, суд доходить переконання, що у клопотанні власником майна не доведено, що в подальшому застосуванні арешту на майно, зокрема: автомобіль УАЗ39094 ПАЗ 4234, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відпала потреба, як того вимагають положення частини другої статті 174 КПК України.
Отже, враховуючи правові підстави застосування арешту майна, позиції присутніх учасників судового засідання щодо відмови у задоволенні вказаного клопотання, відсутність підстав як для зняття арешту з транспортного засобу, так і для передачі його власнику на відповідальне зберігання до моменту ухвалення вироку, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 100, 169-171, 173-174, 376 КПК України, суд
у задоволенні клопотання власника арештованого майна Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області в особі начальника ОСОБА_9 про зняття арешту майна відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.
Повний текст ухвали складений 18.11.2025.
Суддя ОСОБА_1