Справа № 548/2242/25
Провадження № 2/548/993/25
17.11.2025 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Старокожка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Скрипніченко М.І.,
розглянувши у приміщенні суду м. Хорола в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", представник позивача Сімутіна Альона Андріївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.
Представник позивача 01.10.2025, діючи в інтересах свого довірителя, звернулася до Хорольського районного суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитними договорами, на обґрунтування якої зазначає, що 24.08.2023 ОСОБА_1 уклав із ТОВ ''Манівео швидка фінансова допомога" кредитний договір № 872447882.
28.11.2018 між ТОВ ''Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" укладено договір факторингу № 28/1118-01, у результаті чого до останнього перейшло право вимоги, зокрема, за договором № 872447882.
27.02.2025 між ТОВ "Таліон плюс" та позивачем укладено договір факторингу № 27/0225-01, у результаті чого до останнього перейшло право вимоги, зокрема, за договором № 872447882.
У зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору, заборгованість останнього перед позивачем становить 37922,56 грн, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 8162,81 грн; заборгованості за відсотками - 29759,75 грн. Посилаючись на те, що відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на свою користь вказану заборгованість в повному обсязі.
Крім того, 23.06.2023 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 у електронній формі було укладено кредитний договір № 8768613.
26.12.2023 між ТОВ "Мілоан" та позивачем укладено договір факторингу № 26122023, у результаті чого до останнього перейшло право вимоги, зокрема, за договором № 8768613.
У зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору, заборгованість останнього перед позивачем становить 7329,10 грн, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 2673,75 грн; заборгованості за відсотками - 4655,35 грн.
Посилаючись на те, що відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на свою користь загальну заборгованість у сумі 45251,66 грн та понесені ним судові витрати.
Ухвалою судді від 08.10.2025 було відкрито провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до судового розгляду у межах спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзив від відповідача не надходив.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач та/або позивач до суду не подавали.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
За адресою реєстрації місця проживання відповідач копію позовної заяви та копію ухвали про відкриття провадження отримав 15.10.2025, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням.
Отже, слід вважати відповідача ОСОБА_1 належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі.
Представник позивача у позовній заяві прохав про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні за її відсутності.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 24.08.2023 ОСОБА_1 у електронному вигляді уклав із ТОВ ''Манівео швидка фінансова допомога" договір кредитної лінії № 872447882, який підписаний позичальником за допомогою електронного підпису. За умовами цього договору кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит в вигляді кредитної лінії, у розмірі кредитного ліміту на суму 18500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов договору. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 8000,00 грн 24.08.2023, що є датою надання кредиту. Другий та решта траншів за договором надаються плозичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених у договорі. На момент укладення цього договору ним визначено, що дисконтний період становить 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Сторони погодили, що строк дисконтного періоду може бути продовжений позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду всіх оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, що позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 1992,00 грн.
Процентні ставки за договором є фіксованими, протягом дисконтного періоду (з дати видачі кредиту до 23.09.2023) проценти нараховуються за ставкою 0,83% від суми кредиту за кожен день користування ним; в разі пролонгації - з 24.09.2023 - за ставкою 1,66%, після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за ставкою 2,98% в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожен день користування ним.
Для суми кредиту за першим траншем за перші 30 днів дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість кредиту становить 9992,00 грн, з яких: 8000,00 грн - сума кредиту, 1992,00 грн - проценти за користування ним.
Відповідно до копій платіжних документів від 24.08.2023 та 29.08.2023 ОСОБА_1 на банківську картку, вказану в договорі, перераховано кошти в сумі відповідно 8000,00 грн та 1500,00 грн за договором № 872447882 від 24.08.2023.
Згідно з розрахунком заборгованості, виготовленим первісним кредитором станом на 28.11.2023, за період з 24.08.2023 по 28.11.2023 відповідачем сплачено в рахунок погашення кредиту 7425,00 грн. Заборгованість відповідача за вищевказаним договором складає 17732,81 грн, з яких: 8162,81 грн - забогованість по тілу кредиту, 9570,00 грн - заборгованість за процентами.
31.12.2020 між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, що підтверджується копією цієї угоди, доданої до позовної заяви.
27.02.2025 між ТОВ "Таліон плюс" та позивачем укладено договір факторингу № 27/0225-01. Відповідно до копії реєстру прав вимоги № 2 від 27.02.2025 до цього договору, до останнього перейшло право вимоги, зокрема, за кредитним договором № 872447882, де заборгованість ОСОБА_1 визначена в розмірі 37922,56 грн, з яких: 8162,81 грн - заборгованість за тілом кредиту, 29759,75 грн - за відсотками. Вказаний розмір заборгованості зазначений також у розрахунку заборгованості, виготовлено ТОВ "Таліон плюс" за період з 28.11.2023 по 27.02.2025, з якого вбачається, що проплати за кредитом внесені не були.
Крім того, 23.06.2023 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 у електронній формі було укладено кредитний договір № 8768613, відповідно до умов якого позичальник отримав кредитні кошти в сумі 4500,00 грн на власні потреби строком на 105 днів, тобто до 06.10.2023. Цей період складається із пільгового та поточного. Пільговий - 15 днів (з дати видачі кредиту до 08.07.2023), поточний 90 днів ( з 08.07.2023 по 06.10.2023). Процентна ставка становить 1,05% за кожен день користування кредитом в межах пільгового періоду, стандартна - 3,00% - протягом поточного періоду. Тип процентної ставки - фіксована. Одноразова комісія за надання кредиту - 315,00 грн.
Відповідно до копії платіжного доручення від 23.06.2023 ОСОБА_1 ТОВ "Мілоан" було перераховано 4500,00 грн за договором № 8768613.
Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення, виготовлено ТОВ "Мілоан" за період з 23.06.2023 по 26.12.2023, заборгованість ОСОБА_1 за цим договором складає 7329,10 грн, з яких: 2673,75 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4655,35 грн - за відсотками. Відповідачем періодично вносилися платежі в рахунок погашення кредиту.
26.12.2023 між ТОВ "Мілоан" та позивачем укладено договір факторингу № 26122023, у результаті чого до останнього перейшло право вимоги, зокрема, за договором № 8768613, що підтверджується копією витягу з реєстру боржників № 1 від 26.12.2023. Заборгованість ОСОБА_1 зазначена в розмірі 7329,10 грн, з яких: 2673,75 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4655,35 грн - за відсотками.
Як вбачається із позовної заяви, подальші нарахування за цим кредитом позивачем не здійснювалися і останній прохає стягнути із відповідача на свою користь вказану вище заборгованість в сумі 7329,10 грн, як непогашену.
Посилаючись на те, що відповідач свої зобов'язання за вищевказаними кредитними договорами повною мірою не виконав, позивач прохає стягнути із ОСОБА_1 на свою користь загальну заборгованість у сумі 45251,66 грн та понесені ним судові витрати.
Норми права, застосовані судом.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з п.1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: - його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; - воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; - він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Мотивована оцінка аргументів сторін.
Факт існування кредитних відносин між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 підтверджується копією укладеного у електронній формі договору кредитної лінії № 872447882 від 24.08.2023 з додатками, підписаного відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.
Відповідно до умов цього договору відповідач мав повернути отримані в кредит кошти та сплатити відсотки за користування ними.
При укладенні цього договору сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, строк кредиту. Отож, укладений між сторонами договір є обов'язковим до виконання.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що він не укладав з первісним кредитором вказаного вище договору кредиту.
Термін повернення кредиту настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк в повному об'ємі не була погашена (доказів погашення заборгованості суду не надано).
Отже, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.
Позивач ТОВ ''ФК "Європейська агенція з повернення боргів" прохає суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором кредитної лінії № 872447882 від 24.08.2023, яка складає 37922,56 грн.
Право вимоги до відповідача за цим кредитним договором позивач обгрунтовує укладенням між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Манівео швидка кредитна допомога" договорів факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, додаткової угоди до нього від 21.12.2020, а також договору факторингу № 27/0225-01 від 27.02.2025 між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ ''ФК "Європейська агенція з повернення боргів". В результаті укладення вказаних договорів, до нього, як стверджує позивач, перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаною вище сумою заборгованості.
Однак, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів отримання ТОВ "Таліон плюс" вимоги до відповідача за договором кредитної лінії № 872447882 від 24.08.2023, оскільки матеріали справи не містять копії належним чином завіреного договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, а лише копію додаткової угоди № 2 до нього від 31.121.2020, крім того, суду не надано копії рестру боржників до цього договору чи витягу з нього, який би свідчив про передачу права вимоги від первісного кредитора ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" до ТОВ "Таліон плюс" за вказаним кредитним договором до ОСОБА_1 . Таких доказів у матеріалах справи судом не виявлено.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.7 наведеної статті суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи і згідно з ч. 2 ст.13 ЦПК України це не є обов'язком суду.
Постановою від 25.10.20222 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 607/14378/21, провадження № 61-5246св22 (ЄДРСРУ № 106940414), досліджуючи питання щодо визначення належного позивача, вказав таке.
Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб'єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб'єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов'язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.
Нормами ЦПК України не передбачено можливості заміни позивача чи залучення особи як співпозивача.
Якщо позов пред'явила особа, якій не належить право вимоги, суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред'явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову. Якщо позивачем не доведено порушення його права чи безпосереднього інтересу, то така особа є неналежним позивачем у цій справі.
Водночас Верховний Суд зазначає, що встановивши те, що оспорюваний правочин або інші правовідносини не порушують прав і законних інтересів позивача, суд не повинен вдаватися до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, встановлення обставин наявності/відсутності ідентифікуючих ознак, оскільки вказане є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).
Отже, враховуючи встановлені судом обставини, беручи до уваги надані і досліджені письмові докази, суд доходить висновку, що позивачем ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" не доведено права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 872447882 від 24.08.2023 на підставі, зокрема, договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 з додатковою угодою до нього, після чого в результаті укладення між ТОВ "Таліон плюс" та позивачем договору факторингу від 27.02.2025, останній набув права вимоги до відповідача, оскільки не надано витягу з реєстру до договору факторингу, який містив би відповідну інформацію, а отже не доведено того, що ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" є належним позивачем у справі у цій частині позовних вимог.
За таких оставин, з огляду на те, що ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів'' є неналежним позивачем у справі у частині позовних вимог до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 872447882 від 24.08.2023, заявлені ним позовні вимоги не пілягають до задоволення.
Щодо стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 8768613 від 23.06.2023, суд доходить висновку про таке.
За умовами вказаного договору відповідач отримав кредит в сумі 4500,00 грн строком на 105 днів, тобто до 06.10.2023, проте мав право на пролонгацію дії договору у разі виконання визначених у ньому умов. Як вбачається із наданих суду письмових доказів, було здійснено пролонгацію дії договору, відповідач частково вносив оплати по кредиту, в подальшому після укладення договору факторингу і станом на момент звернення до суду позивачем жодні нарахування за цим договором не здійснювалися, сума заборгованості не змінилася. Відповідач допустив заборгованість в сумі 7329,10 грн, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 2673,75 грн; заборгованості за відсотками - 4655,35 грн, яка ним не спростована та не оспорена.
За таких обставин суд доходить висновку, що вимоги ТОВ ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 872447882 від 24.08.2023 із ОСОБА_1 є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.
Отже, за результатами розгляду справи, виходячи із вищенаведеного, із ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню загальна заборгованість у сумі 7329,10 грн, в іншій частині позовних вимог слід відмовити за їх недоведеністю.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У позовній заяві позивач вказує на те, що ним понесено судові витрати в розмірі 3028,00 грн згідно платіжної інструкції № 133903 від 16.09.2025 по сплаті судового збору та витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів та їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів - в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1514,00 грн.
Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 16,20 % сплаченого позивачем судового збору на підставі платіжної інструкції від 16.09.2025, що становить 490,54 грн.
Щодо іншої частини судових витрат, на які вказує позивач в сумі 1514,00 грн, суд констатує, що позивачем не надано доказів на підтвердження їх понесення, тому в стягненні цієї частини судових витрат із відповідача слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 610-612, 1046, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 277-279, 354 ЦПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", представник позивача Сімутіна Альона Андріївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' заборгованість в загальній сумі 7329 (сім тисяч триста двадцять дев'ять) грн 10 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' 490 (чотириста дев'яносто) грн 54 коп понесених ним і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Головуючий