Справа № 548/681/21
Провадження №1-кп/548/13/25
10.11.2025 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол клопотання сторони захисту про призначення комплексної судово-автотехнічної експертизи та експертизи стану доріг і дорожніх умов у кримінальному провадженні № 12020170000000488 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,
у провадженні Хорольського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження № 12020170000000488 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Під час судового розгляду обвинувачений подав клопотання про призначення по справі комплексної судово-автотехнічної експертизи.
Своє клопотання мотивує тим, що під час досудового розслідування було проведено судово-автотехнічну експертизу № СЕ-19/1,17-21/3535-ІТ від 26.03.2021, згідно з якою:
- по першому питанню:
У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля Toyota ОСОБА_4 вбачається невідповідність з вимогами п.п. 12.9б та 3.39 розділу 33 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди;
- по другому питанню:
В умовах даної події водія автомобіля Toyota ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішоходів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , шляхом виконання вимог п.п. 12.9б та 3.29 розділу 33 Правил дорожнього руху України.
Крім того, вказує, що згідно з проведеною судовою інженерно-технічною експертизою з дослідження обставин і механізмів ДТП №10.1/032 від 28.12.2022, виконаної на замовлення обвинуваченого ОСОБА_4 , встановлено:
По першому питанню:
В зафіксованих, як під час досудового розслідування, так і під час дачі пояснень обвинуваченим на місці пригоди від 30.10.2022, умовах місця пригоди водій автомобіля Toyota ОСОБА_4 , для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 12.2, 12.3,12.6(ч. «г», 12.9б) та дорожнього знаку 3.29 «Обмеження допустимої швидкості» Правил дорожнього руху;
По другому питанню:
При зафіксованих, як під час досудового розслідування, так і під час дачі пояснень обвинуваченим на місці пригоди від 30.10.2022, умовах місця пригоди водій автомобіля Toyota ОСОБА_4 , рухаючись як з фактичною (110км/год), так і з допустимим значенням (96.6…100.2….97.8….101.4 км/год) швидкістю, не мав технічної можливості запобігти наїзду шляхом своєчасного застосуванням максимально ефективного гальмування із зупинкою автомобіля до лінії руху пішоходів;
По третьому питанню:
При зафіксованому, як під час досудового розслідування, так і під час дачі пояснень обвинуваченим на місці пригоди від 30.10.2022, механізмі пригоди дії водія автомобіля Toyota ОСОБА_4
- не відповідали вимогам п.п.12.2, 12.3 Правил дорожнього руху, що, з технічної точки зору, не перебувало у причинному зв'язку з настанням події даної ДТП;
- не суперечили вимогам п.,12.6. (ч. «ґ») Правил дорожнього руху.
В контексті вихідних даних, які встановлені на стадії досудового розслідування та під час дачі обвинуваченим ОСОБА_4 пояснень на місці пригоди від 30.10.2022, дії водія автомобіля Toyota ОСОБА_4 не суперечили вимогам п. 12.9 (ч. «б») та дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» Правил дорожнього руху.
У зв'язку із тим, що в матеріалах справи, які зібрані виключно на стадії досудового розслідування, відсутності необхідні вихідні данні, перелік яких вказаний на ст. 39 дослідницької частини висновку експерта, то відповісти на питання чи відповідали/не відповідали дії водія автомобіля Toyota ОСОБА_4 вимогам п. 12.9 (ч. «б») та дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» Правил дорожнього руху, а якщо ні, то чи перебували/не перебували вони у причинному зв'язку із настанням події даної ДТП, не надається можливим;
По четвертому питанню:
(Чи відповідали дії пішоходів ОСОБА_9 та ОСОБА_7 вимогам Правил дорожнього руху, а якщо ні то чи перебували вони у причинному зв'язу з настанням події даної ДТП?)
Для оцінки дій пішоходів не потрібно застосування спеціальних технічних знань, а тому оцінити дії пішоходів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 уповноважені на це особи чи заявник можуть самостійно відповідно до вимог розділу 4 «Обов'язки і права пішоходів» п.п. 4.4, 4.7, та 4.14 ч. «а,б,г» Правил дорожнього руху України.
Вказує, що висновки цих двох експертиз не є тотожними, а навпаки є суперечливими по відношенню одна до одної.
Зазначає, що інформація щодо організації дорожнього руху в місці ДТП зафіксована у всіх трьох протоколах огляду місця події не відповідає ПДР, вимогам та стандартам щодо його організації.
Про це свідчить, зокрема, те, що в протоколі огляду ДТП від 08.10.2020 та доданій до нього схемі та фото таблиці немає жодної інформації про те, що на автодорозі на момент ДТП по смузі руху ОСОБА_4 до місця ДТП встановлено знак чи знаки 3.29 розділу 33 ПДР України, що обмежував би швидкість руху до 50 км/год на даному відрізку автошляху.
Ця інформація також відсутня і в протоколі огляду від 08.10.2020 з фототаблицею та схемою до нього по справі ЄРДР №12020170330000363 від 09.10.2020, в якій були травмовані співробітники поліції, котрі був залучені до оформлення ДТП за участю ОСОБА_4 та охорони місця події, який теж був досліджений та долучений до матеріалів справи.
Жодного доказу того, що станом на 08.10.2020 на автошляху перед місцем даної ДТП по шляху руху ОСОБА_4 було встановлено постійні чи тимчасові знаки 3.29 розділу 33 ПДР України, матеріали кримінального провадження не містять взагалі.
Інформація про наявність на цьому відрізку автодороги з 234 до 237 км знаків 3.29 розділу 33 ПДР України зафіксована протоколом додаткового огляду від 16.10.2020 тобто через 7 днів після ДТП. Огляд проводився взагалі без залучення сторони захисту. Крім того, згідно з вказаним протоколом та доданими до нього схемою та фото таблицею можна дійти висновку, що знак 3.29 встановлено одночасно зі знаками 3.25 "Обгін заборонено" - забороняється обгін усіх транспортних засобів (крім поодиноких, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год) та 1.37 "Дорожні роботи" - ділянка дороги, на якій виконуються дорожні роботи.
Встановлення знаку 3.29 в поєднанні зі знаком 3.25 розділу 33 ПДР України на дорозі з одностороннім рухом, котра має дві полоси для руху в одному напрямку, є незрозумілим, оскільки забороняти обгін на дорозі з одностороннім рухом, де він взагалі згідно ПДР не відбувається, є однозначним порушенням.
Ці обставини та їх вплив на перебіг ДТП за участю ОСОБА_4 до цього часу залишається не дослідженим та не перевірена.
Крім того, в матеріалах кримінального провадження відсутня будь-яка інформація, що в місці ДТП проводились будь-які ремонтні роботи. Як і відсутня будь-яка інформація від дорожно-ремонтних організацій про проведення ремонтних робі на дорозі в районі ДТП.
Тому походження та встановлення знаку 3.29 є сумнівним.
Також слід звернути увагу, що дорожні знаки виявлені 16.10.2020 року під час огляду встановлені з грубим порушенням ДСТУ 4100-2014 року «ЗНАКИ ДОРОЖНІ» Загальні технічні умови. Правила застосування.
Пунктом 10.2.4 ДСТУ 4100-2014 року визначено, що дорожні знаки потрібно встановлювати з правого боку дороги поза проїзною частиною та узбіччям (допускають установлювати на присипній бермі), на тротуарі, розділювальній смузі, газоні тощо та над дорогою, крім випадків, що спеціально обумовлені цим стандартом.
На дорогах із двома і більше смугами для руху в одному напрямку знаки, що встановлені з правого боку дороги, потрібно дублювати. Дублюючі знаки потрібно установлювати на розділювальній смузі, а у разі її відсутності - над дорогою або на лівому боці дороги, якщо для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги.
У даному випадку знаки, які були виявлені при огляді 16.10.2020 в районі 234-237 км вказаної автодороги знаходяться з правого боку від автодороги, що має дві смуги для руху в одному напрямку. В порушення вищезазначеного ДСТУ знаки не були продубльовані з лівого боку. Це також підтвердив і ОСОБА_4 . Згідно з його показами, він в цій ділянці автодороги рухався по лівій полосі для руху і не бачив ніяких знаків, що обмежують встановлену правилами ПДР України швидкість для руху, оскільки з лівого боку вони встановлені не були, а оглядовість правого узбіччя йому закривали автомобілі, що рухались в правій смузі для руху, котрі він випереджав.
У зв'язку з вищевикладеним прохає призначити комплексну судово-автотехнічну експертизу та експертизу стану доріг і дорожніх умов виконання якої доручити судовим експертам ХНДІСЕ ім.Засл.проф. М.С. Бокаріуса», на вирішення якої поставити такі питання:
- Чи відповідала організація дорожнього руху, зафіксована під час додаткового огляду місця пригоди від 16.10.2020, у місці, де сталася вказана дорожньо-транспортна пригода, вимогам безпеки дорожнього руху, якщо ні, то чи перебувають ці невідповідності в причинному зв'язку з виникненням вказаної дорожньо-транспортної пригоди ?
- Як повинен був діяти в даній дорожній ситуації водій автомобіля Тоуota Avensis ОСОБА_4 .?
- Чи мав водій автомобіля Toyota Avensis ОСОБА_4 технічну можливість запобігти пригоді, якщо так, то яким чином?
- Чи відповідали дії водія автомобіля Toyota ОСОБА_4 вимогам Правил дорожнього руху, а якщо ні, то чи перебували вони у причинному зв'язку з настанням події даної ДТП?
- Чи відповідали дії пішоходів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вимогам Правил дорожнього руху, а якщо ні, то чи перебували вони у причинному зв'язку з настанням події даної ДТП?
Дослідження просить провести по двох варіантах:
- Варіант № 1 по вихідним даним, які встановлено виключно на стадій досудового розслідування.
- Варіант № 2 по вихідним даним, які встановлені під час дачі пояснень обвинуваченим на місці пригоди та під час допиту в судовому засіданні.
У судовому засіданні обвинувачений та його захисники клопотання підтримали, просили його задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на його необгрунтованість.
Вислухавши думки учасників судового розгляду, суд доходить висновку про відмову в задоволенні клопотання з нижчевикладених підстав.
За змістом законодавчих та нормативно-правових актів (КПК, абз. 6 пп. 1.2.13 п. 1.2 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом від 17 липня 2017 року № 591) комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання).
Тобто, комплексною є експертиза, в якій експерти, що спеціалізуються в різних галузях знань або родах судових експертиз, зайняті спільним вирішенням одних и тих самих питань та формулюванням загального висновку.
Завданням суду в контексті приписів статей 91, 94, 370, 373, 374 КПК є синтез отриманих при дослідженнях результатів з метою перевірки версій сторін провадження на предмет їх обґрунтованості та відповідності здобутим фактичним даним із різних процесуальних джерел доказів. За наявності не усунутих істотних і вагомих суперечностей між висновками експертів суд не позбавлений можливості застосувати повноваження, визначені статтями 332, 242 КПК, та призначити необхідні для розв'язання завдань кримінального провадження експертизи.
За приписами кримінального процесуального закону висновок експерта не має наперед встановленої сили, не має переваг перед іншими доказами, виключної обов'язковості для суду й оцінюється разом з іншими доказами за правилами ст. 94 КПК, водночас закон прямо вказує на необхідність мотивування незгоди із ним (п. 10 ст. 101 КПК).
Відповідно до ч.1 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст.242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:
1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;
2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;
3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Згідно із ч.1 ст.242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Відповідно до ст.101 КПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатом висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
Згідно п.6 ст.102 КПК України, у висновку експерта повинно бути зазначено докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.
Відповідно до п.1.2.11 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше.
Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо.
Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений , або має неконкретний характер.
Суд підкреслює, що статтею 332 КПК України передбачено саме право, а не обов'язок суду призначати під час судового розгляду проведення експертизи, тобто належить до дискреційних повноважень суду.
Як встановлено судом, у зазначеному кримінальному провадженні на підставі постанови органу досудового розслідування було проведено автотехнічну експертизу проведено судово-автотехнічну експертизу № СЕ-19/117-21/3535-ІТ від 26.03.2021.
Для проведення вказаної експертизи були використані вихідні дані встановлені слідчими органами при проведені досудового розслідування, а саме:
- ДТП скоєно: в темний час доби, за межами населеного пункту, без гальмування передньою частиною автомобіля Тоуоtа Авенсіс н.з. НОМЕР_1 ;
- Дорожні знаки в місці ДТП: за 375 метрів після кілометрового стовпчику 234 км, 5.29 ПДР України, 3.25 ПДР України, 1.37 ПДР України. Через 559 метрів 5.29 ПДР України, 3.25 ПДР України, 1.37 ПДР України, через 656 метрів 5.29 ПДР України, 3.25 ПДР України, 1.37 ПДР України. Крім цього перед місцем ДТП на відстані 188 м. дублюючий дорожній знак 1.23.1. та 1.32 ПДР України з нанесенням знаку пішохідного переходу на праву, ліву та додаткову смуги для руху в місці розташування знаку;
- технічний стан автомобіля Toyota: технічно справний;
- відомості про навантаження автомобіля Toyota: без пасажирів та навантаження;
- Дорожніми знаками 3,29 Правил дорожнього руху, які встановлені походу руху автомобіля Тоуоtа обмежене максимальне значення швидкості руху і яке в умовах місця пригоди становить 50 км./год;
- тип дорожнього покриття: асфальтобетон;
- видимість елементів проїзної частини дороги з робочого місця водія автомобіля Toyota при фактичному її освітленні-70.5 м;
- профіль ділянки дороги: горизонтальна ділянка;
- тип дорожного покриття - асфальтобетонне;
- стан дорожнього покриття: сухе, однорідне;
- швидкість руху автомобіля Toyota перед наїздом на пішоходів, з показів ОСОБА_4 була 110 км/год;
- відстань, яку долають пішоходи з моменту виходу на проїзну частину (смугу гальмування) і до місця наїзду становить - 10.26 м;
- місце наїзду, на першого пішохода розташоване на лівій смузі для руху по напрямку руху автомобіля Toyota, перед пішохідним переходом на відстані 1.98 м від початку розмітки, та на відстані 0.68 м від розділювальної смуги, із даних встановлених в ході проведеного слідчого експерименту за участі водія ОСОБА_4 ;
- відстань від правих коліс автомобіля Toyota до розділювальної смуги 0.21 м ;
- темп руху пішоходів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 був таким, при якому швидкість їх руху становила 2.28 м/с із даних встановлених в ході проведення слідчого експерименту за участі водія ОСОБА_4 ;
- момент виникнення небезпеки для руху водієві автомобіля Toyota ОСОБА_4 настає в момент настання видимості пішоходів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на проїзній частині;
- видимість пішоходів на проїзній частині при увімкненому ближньому світлі фар автомобіля Toyota, який рухається зі швидкістю 110км/год становить 76.38 м від передньої частини автомобіля Toyota до місця наїзду на пішоходів. Вказана відстань дорівнює довжині 2.5 відрізкам, які пішоходи долали за 2.5 с і яка була встановлена, при взаємному посекундному віддаленні учасників пригоди від місця наїзду. Пішоходи були малопомітні на проїздній частині дороги і зливались з навколишнім середовищем через незначне освітлення проїзної частини дороги;
- водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем Toyota, рухався по автодорозі «Київ-Харків-Довжанський» в Хорольському районі Полтавської області зі сторони її 234 км у напрямку 237 км по лівій смузі для руху, та допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_8 і ОСОБА_7 , які перетинали проїзну частину автодороги в невстановленому для цього місці, зправа наліво відносно напрямку руху автомобіля Toyota;
Згідно з висновками вказаної експертизи, у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля Toyota ОСОБА_4 вбачається невідповідність з вимогами п.п. 12.9б та 3.39 розділу 33 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.
В умовах даної події водія автомобіля Toyota ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішоходів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , шляхом виконання вимог п.п. 12.9б та 3.29 розділу 33 Правил дорожнього руху України.
Також судом встановлено, що за ініціативою сторони захисту по справі проведено судово інженерно-технічноу експертизу з дослідження обставин і механізмів ДТП № 10.1/032 від 28.12.2022.
Вихідними даними для проведення вказаної експертизи були визначені такі дані:
- ДТП скоєно: в темний час доби, за межами населеного пункту, без гальмування передньою частиною автомобіля Тоуоtа;
- Дорожні знаки в місці ДТП: через 375 метрів після кілометрового стовпчику 234 км, походу руху автомобіля Тоуоtа встановлено дорожні знаки 1.37, 3.25 та 3.29 Правил дорожнього руху («Дорожні роботи», «Обгін заборонено» та «Обмеження максимальної швидкості»). Через 559 метрів після першого комплексу попереджувально-заборонних знаків встановлено знаки 1.37, 3.25 та 3.29 Правил. Через 656 м.після другого комплексу попереджувально-заборонних знаків встановлено третій комплекс знаків 1.37, 3.25 та 3.29 ПДР.
Після третього комплексу попереджувально-заборонних знаків на відстані 1065 м від нього встановлено попереджувальні дорожні знаки 1.23.1 та 1.32 Правил, відповідно, «Примикання другорядної дороги» (праворуч) та «Пішохідний перехід» які дублюються такими ж знаками, що встановлені на розділовій смузі, перед вказаними знаками по смугам попутного руху у даному напрямку нанесено дорожню розмітку 1.25 Правил, яка дублює знак 1.32 ПДР та попереджає про наближення до пішохідного переходу. На відстані 188 метрів від четвертої групи попереджувальних знаків встановлено інформаційно-вказівний дорожній знак 5.35.1 Правил дорожнього руху «Пішохідний перехід», а на відстані 1.2 м. за ним на проїзну частину дороги нанесено дорожню розмітку 1.14.3 Правил («зебра» в тому числі червоно-білого кольору );
- Дорожніми знаками 3.29 Правил дорожнього руху, які встановлені походу руху автомобіля Тоуоtа, обмежене максимальне значення швидкості руху і яке в умовах місця пригоди становить 50 км./год;
- Усі три комплекси попереджувально-заборонних знаків не продубльовані на розділовій смузі, якою на проїзній частині автодороги «Київ-Харків-Довжанський» були розділені протилежні потоки транспорту. Протилежні потоки транспорту мали по дві основні смуги руху в попутньому напрямку. Ширина правої та лівої основних смуг походу руху автомобіля Тоуоtа становила по 3.6м кожна. А в місці наїзду на пішоходів ще наявна і смуга гальмування шириною 3.6 м, яка використовувалась для виконання на перехресті маневру повороту праворуч. Між правою основною смугою та смугою гальмування наявна розділова смуга, ширина якої становить 0.6м;
- Тип дорожнього покриття: асфальтобетон;
- Профіль ділянки дороги: горизонтальна ділянка;
- Проїзна частина автодороги «Київ-Харків-Довжанський», в місці наїзду на пішохода має затяжний, незначний, спуск походу руху автомобіля Тоуоtа.
Значення кута спуску таке, при якому перепад висоти між нижньою частиною будівельного рівня довжиною 0.6м і дорожнім покриттям становить 10 мм;
- Стан дорожнього покриття: сухе, однорідне;
- Технічний стан автомобіля Toyota: технічно справний;
- Відомості про навантаження автомобіля Toyota: без пасажирів та навантаження;
- Видимість елементів проїзної частини дороги з робочого місця водія автомобіля Toyota при фактичному її освітленні - 70.5 м;
- Швидкість руху автомобіля Toyota перед наїздом на пішоходів з показів ОСОБА_4 була 110км/год;
- Відстань, яку долають пішоходи з моменту виходу на проїзну частину (смугу гальмування) і до місця наїзду становить - 10.26 м;
- Місце наїзду на першого пішохода розташоване на лівій смузі для руху по напрямку руху автомобіля Toyota, перед пішохідним переходом на відстані 1.98 м від початку розмітки, та на відстані 0.68 м від розділювальної смуги, яка позначає правий край лівої смуги руху даного напрямку, із даних встановлених в ході проведеного слідчого експерименту за участі водія ОСОБА_4 ;
- Автомобіль Toyota до наїзду рухався на відстані 0.21м від правих коліс до правого краю лівої смуги руху;
- Темп руху пішоходів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 був таким, при якому швидкість їх руху становила 2.28 м/с із даних встановлених в ході проведення слідчого експерименту за участі водія ОСОБА_4 ;
- Небезпека для руху водієві автомобіля Toyota ОСОБА_4 настає в момент настання видимості пішоходів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на проїзній частині;
- Видимість силуетів пішоходів на проїзній частині при увімкненому ближньому світлі фар автомобіля Toyota, який рухається зі швидкістю 110 км/год. становить 76.38 м від передньої частини автомобіля Toyota до місця наїзду на пішоходів. Вказана відстань дорівнює довжині 2.5 відрізкам, які пішоходи долали за 2.5 с і яка була встановлена, при взаємному посекундному віддаленні учасників пригоди від місця наїзду. Пішоходи були малопомітні на проїздній частині дороги і зливались з навколишнім середовищем через незначне освітлення проїзної частини дороги.
- Водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем Toyota, рухався по автодорозі «Київ-Харків-Довжанський» в Хорольському районі Полтавської області зі сторони її 234 км у напрямку 237 км по лівій смузі для руху, та допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_8 і ОСОБА_7 , які перетинали проїзну частину автодороги в невстановленому для цього місці, зправа наліво відносно напрямку руху автомобіля Toyota та під незначним кутом, віддаляючись від нього;
- Перед наїздом на пішоходів автомобіль Toyota здійснював випередження колони вантажних автопотягів, із показів водія ОСОБА_10 , які він дав як під час допиту, так і під час слідчого експерименту, вказаною колоною автомобілів йому була закрита оглядовість знаків зафіксованих в протоколі додаткового огляду від 16.10.2020.
Під час дачі пояснень обвинуваченим на місці пригоди встановлено: третій комплекс дорожніх знаків 1.37, 3.25, 3.29 Правил дорожнього руху, який розташовувався за правою межею проїзної частини дороги на відстані 656м за другим комплексом знаків, по ходу руху до м. Полтави, міг розташовуватись на правому узбіччі, на відстані не менше 4.8 м від правої межі проїзної частини дороги (за межами смуги розгону). Однак на ділянці між другою та третьою групою дорожніх знаків розташовано перехрестя - примикання другорядної дороги справа. Перехрестя закінчується за 106м до фактичного розташування третьої групи вказаних дорожній знаків. А їх розташування (656 м від другої групи знаків) згідно із протоколом огляду від 16.10.2020 та схемою до нього не відповідає їх розташуванню зафіксованому зображеннями до того ж протоколу. Фактичне розташування третього комплексу дорожніх знаків (відповідно до його зображень в таблиці до протоколу огляду від 16.10.2020) розташоване на відстані 19.0м за його розташуванням відповідно до протоколу зі схемою тої ж слідчої дії, походу руху до м. Полтави.
Під час руху водій автомобіля ОСОБА_4 наздогнав попутний вантажний автопотяг, який рухався зі швидкістю 90 км/год, а, проїхавши кілометровий знак 234 км, почав його об'їзд з випередженням, ще до примикання другорядної дороги з права. Коли він почав його об'їжджати, то побачив, що попереду нього рухається ще два вантажних автопотяги. Три автопотяги рухались по правій смузі в колоні з однаковою швидкістю. Напівпричепи були тривісні аналогічні тентовим напівпричепам марки «КРОНЕ», а задній візок у тягачів схожих на автомобілі марки «ВОЛЬВО» був з однією віссю.
Коли передня частина автомобіля Toyota Avensis порівнялась із передньою частиною другого вантажного автопотяга, то вони почали знижувати швидкість з якою інтенсивністю автопотяги знижували швидкість він вказати не може, але на третьому автопотягу загорілися стоп сигнали. Після того, як автомобіль Toyota Avensis випередив колону вантажних автопотягів він продовжив рух по лівій смузі зі швидкістю 110км/год, на якій через деякий час і скоїв наїзд на двох пішоходів.
У момент початку маневрування для об'їзду з випередженням колони автопотягів автомобіль Toyota Avensis розташовувався на відстані 0.91 м від правого габариту автомобіля до правої межі правої смуги загального напрямку та 322.6м до третього комплексу дорожніх знаків. А правий задній габарит першого автопотягу розташовувався на відстані 0.55м до правої межі правої смуги загального напрямку та 44.52м до передньої частини автомобіля Toyota Avensis.
У момент завершення перестроювання на ліву смугу руху під час об'їзду колони автопотягів автомобіль Toyota Avensis розташовувався на відстані 4.77 м до правої межі проїзної частини загального напрямку та 113.85м за положенням передньої частини автомобіля Toyota Avensis в момент зміни напрямку руху.
Лівий габарит другого автопотягу розташовувався на відстані, 3.06 м від правої межі правої смуги загального напрямку, а значення дистанції між першим та другим ТЗ становило 10.25м.
Лівий габарит третього автопотягу розташовувався на відстані 3.07 м від правої межі правої смуги загального напрямку, а значення дистанції між другим та третім ТЗ становило 11.55 м.
Ширина та загальна довжина аналогічного вантажного автопотяга, який складається з тентованого, тривісного, напівпричепа та автомобіля тягача, що має задній візок з одною віссю становили, відповідно, 2.550 м та 16.890 м.
Проїзна частина автодороги «Київ-Харків-Довжанський» в місці наїзду на пішохода має затяжний, незначний, спуск походу руху автомобіля Toyota Avensis. Значення кута спуску таке при якому перепад висоти між нижньою частиною будівельного рівня довжиною 0.6м і дорожнім покриттям становить 10мм.
Згідно висновків вказаної експертизи:
По питанню № 1:
B зафіксованих, як під час досудового розслідування, так і під час дачі пояснень обвинуваченим на місці пригоди від 30.10.2022, умовах місця пригоди водій автомобіля Toyota ОСОБА_4 , для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти відповідно дo вимог п. п. 12.2, 12.3, 12.6 (ч. «r'»), 12.9 (ч. «б») та дорожнього знаку 3.29 «Обмеження допустимої швидкості» Правил дорожнього руху.
Пo питанню № 2:
При зафіксованих як під час досудового розслідування, так і під час дачі пояснень обвинуваченим на місці пригоди від 30.10.2022, вихідних даних водій автомобіля Toyota ОСОБА_4 , рухаючись, як з фактичним (110 км/год так і з допустимим значенням (96.6... 100.2... 97.8... 101.4км/год) швидкості, не мав технічної можливості запобігти наїзду шляхом своєчасного застосування максимально ефективного гальмування із зупинкою автомобіля до лінії пішоходів.
Пo питанню № 3:
При зафіксованому, як під час досудового розслідування, так і під час пояснень обвинуваченим нa місці пригоди від 30.10.2022, механізмі пригоди дії водія автомобіля Toyota Moлодчoгo В.В.
- нe відповідали вимогам п.п.12.2, 12.3 Правил дopoжньoгo руху, що з технічної точки зору, не перебувало у причинному зв'язку з настанням події даної ДТП;
-нe суперечили вимогам п. 12.6. (ч. « r'») Правил дopoжньoгo руху.
У контексті вихідних даних, які встановлені на стадії досудового розслідування та під час дачі обвинуваченим ОСОБА_4 пояснень на місці пригоди від 30.10.2022, дії водія автомобіля Toyota ОСОБА_11 не суперечили вимогам п. 12.9 (ч. «б») та дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» Правил дорожнього руху.
У зв'язку із тим, щo в матеріалах справи, які зібрані виключно нa стадії доcyдoвoгo розслідування, відcyтні необхідні вихідні дані, перелік вказаний нa стор. 39 дослідницької частини висновку експерта, тo відповісти на питання: чи відповідали/не відповідали дії вoдія автомобіля Тойоту Moлoдчoгo В.В. вимогам п. 12.9 (ч. «б») та дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» Правил дорожнього руху, a якщo ні то перебували/не перебували вони у причинному зв'язку із настанням події ДТП - не нaдaєтьcя можливим.
IIo питанню № 4:
Для оцінки дій пішоходів не потрібно застосування спеціальних технічних знань, a тому оцінити дії пішоходів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вповновноважені на це особи чи заявник можуть самостійно відповідно до вимог розділу 4 «Обов'язки і права пішоходів» п.п.4.4, 4.7 та 4.14 ( ч. «а, б, г» ПДР).
У порядку, передбаченому ч. 2 ст. 13 Закону України «Пpo судову спертизу», п. 4 ч. 3 ст. 69 та ч. 3 ст. 102 КПК України та абзацом 5 п. 2.1 розділу 2 наказу № 53/5 від 08.10.98 Міністерства юстиції України «Про затвердження інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень), які дають експерту вказувати у висновку на факти, виявлені в ході його складання, що мають значення для справи і з приводу, яких йому нe були поставлені питання, та на обставини, що сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення, судовий експерт вважає звернути увагу на те, що:
-Причинами виникнення дорожньо-транспортної пригоди, яка розглядається, можуть бути як дії пішоходів, які не відповідали вимогам п.п. 4.4, 4.7 та 4.14 (ч. «а,б,г» Правил дорожнього руху України, так і відсутність в умовах місця пригоди, дублювання на розділовій смузі третього комплексу попереджувально-заборонних знаків до якого і входив знак 3.29 Правил Дорожнього руху, що обмежував швидкість руху на вказаній ділянці до 50 км/год. Відсутність дублювання дорожнього знаку 3.29 ПДР «Обмеження максимальної швидкості» на розділовій смузі, якою розділені протилежні напрямки, що маютъ пo дві попутні смуги для руху не відповідає вимогам п. 8.21 Правил дорожнього руху і в контексті пояснень обвинуваченого на місці пригоди від 30.10.2022, позбавило можливості водія ОСОБА_4 своєчасно виявити ділянку проїзної частини дороги з обмеженням швидкісного режиму;
-В ході досудового розслідування було встановлено, що видимість елементів дороги з робочого місця водія автомобіля Toyota Авенсіс - статиста, який використовувався під час слідчого експерименту від 22.03.2021 становила 70.5 м, a відстань видимості малопомітних пішоходів на проїзній частині дороги - 76.38 м. При цьому, відповідно до зображень таблиці до протоколу огляду місця події від 08.10.2020 елементом дороги в умовах місця пригоди є біла дорожня розмітка, яка, значно контрастує із темним покриттям, більш за все, на новому дорожньому покритті;
-Пішоходи відповідно до висновку експерта № 5/125/1478 від 27.01.2021 та протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 16.10.2020 були одягнуті у верхній одяг (камуфльований, темносинього і чорних кольорів) та мали при собі каністру (червоного кольору), колір яких був темнішим за дорожню розмітку.
Відповідно до джерела (5) та геометричних параметрів пучка світла фар автомобілів, за відсутності додаткових джерел світла, відстань видимих контрастних елементів (дорожньої розмітки) буде перевищувати відстань мeнш контрастних елементів (верхній oдяг пішоходів та каністра), тобто видимість елементів дороги (дорожньої розмітки) у світлі фар транспортних засобів буде перевищувати видимість інших об'єктів (пішоходів) на проїзній частині дороги.
Ha підставі вище вищевикладеного слід дiйти до висновку, що вихідні дані, які були встановлені в ході слідчого експерименту від 22.03.2021 в частині того, що видимість дороги становить 70.5 м, a малопомітних пішоходів 76.38 м, тобто те, що видимість малопомітних об'єктів на темному дорожньому покритті перевищує видимість нa тому ж покритті білої дорожньої розмітки, викликає в експерта сумнів. Вказана обставина могла виникнути в результаті того, щo:
?або видимість дороги встановлювалась без урахування наявності на місці пригоди горизонтальної дорожньої розмітки та інше (дапущені помилки під встановлення);
?або на проїзній частині дороги в місті перебування пішоходів-статистів було наявне джерело додаткового освітлення;
?або пішоходи-статисти були одягнені у верхнїй oдяг, який відрізнявся за кольором від одягу потерпілих;
?або водій спостерігач, який перебував на робочому місці водія автомобіля Toyota Avensiс- Статиста, під час визначення видимості пішоходів знав про місце із напрямком перетину ними проїзної частини дороги, що не відповідає фактичним обставинам пригоди;
?або регулювання світла фар автомобіля статиста Toyota Avensis- не відповідало йoгo технічно справному стану (пучок світла направлено дoгори).
Для встановлення відстані видимості елементів дороги (дорожньої розмітки) та малопомітних пішоходів з робочого місця водія автомобіля Toйота Авенсіс, з урахуванням вищевикладених обставин, необхідно провести експеримент.
Якщо отриманий результат буде відрізнятися від отриманого під час досудового розслідування (70.5 метра, або 76.38 метра) видимість малопомітних пішоходів), то це може призвести до відсутності в діях водія ОСОБА_4 невідповідностей вимогам п. 12.2 ПДР України.
Допитані в судовому засіданні експерти ОСОБА_13 та ОСОБА_14 свої висновки підтримали в повному обсязі, надали суду пояснення на підтвердження вказаних висновків.
При цьому, вказані висновки дають відповіді на 4 питання, зазначені обвинуваченим ОСОБА_4 у клопотанні про призначення комплексної судово автотехнічної експертизи.
Вказані висновки не містять відповіді на 1 питання, зазначене в клопотанні, а саме: чи відповідала організація дорожнього руху, зафіксована під час додаткового огляду місця пригоди від 16.10.2020, у місці, де сталася вказана дорожньо-транспортна пригода, вимогам безпеки дорожнього руху, якщо ні, то чи знаходяться дані невідповідності в причинному зв'язку з виникненням вказаної дорожньо-транспортної пригоди?.
Разом з тим, у своїх показаннях обвинувачений ОСОБА_4 вказує, що 3 групи дорожніх знаків 1.37, 3.25, 3.29 Правил дорожнього руху наявність яких зафіксована в протоколі додаткового огляду місця події від 16.10.2020 року, були відсутні на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 08.10.2020.
Вказана версія обвинуваченого підлягає оцінці при постановленні вироку і на даному етапі судового розгляду не може бути встановлена як фактична обставина, яка доведена стороною захисту чи спростована стороною обвинувачення.
Разом з тим, питання належної організації дорожнього руху на місці пригоди та вплив цієї обставини на дорожньо-транспортну пригоду, з урахуванням показань обвинуваченого, щодо того, що він не бачив обмежуючих швидкість дорожніх знаків за колоною фур, яку випереджав, також буде надана судом при постановленні вироку в нарадчій кімнаті.
Вирішення питання призначення експертизи з цього питання на даному етапі судового розгляду пов'язане з оцінкою показань як самого обвинуваченого, свідків, так і наявних у справі письмових доказів, наданих стороною обвинувачення, що може бути здійснено виключно в нарадчій кімнаті.
Суд констатує, що проведені по справі експертизи суд вважає повними та достатніми, їх висновки мають неузгодженості виключно у зв'язку із наданням сторонами різних вихідних даних для їх проведення.
Доведеність наявності тих чи інших вихідних даних є предметом доказування в даній справі, і в залежності від того, які обставини суд вважатиме доведеними, той із висновків буде покладено в основу кінцевого рішення по справі, але буде визначено судом з урахуванням оцінки всіх наявних доказів, що може бути здійснено виключно в нарадчій кімнаті.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що у даному кримінальному провадженні вже проводилися експертизи за вказаних питань, досліджені інші докази, а оцінка їх висновків, показань, наданих у судовому засіданні є, поряд з іншими, окремими самостійними джерелами доказів, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання.
Також, суд наголошує, що в силу вимог ч. 1 ст. 318 КПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а призначення експертизи без достатніх на те підстав призведе до невиправданої тяганини та порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Необхідно наголосити, що в силу ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
За наведених обставин, підстав для проведення комплексної судово-автотехнічної експертизи суд не вбачає, і в задоволенні даного клопотання слід відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 244, 332, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд
у задоволенні клопотання сторони захисту про призначення комплексної судово-автотехнічної експертизи та експертизи стану доріг і дорожніх умов у кримінальному провадженні № 12020170000000488 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення й оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 17.11.2025.
Головуючий