Дата документу 12.11.2025Справа № 554/13680/25
Провадження № 1-кс/554/13488/2025
12 листопада 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Полтавській області ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кременчук Полтавської області, громадянки України, українки, з вищою освітою, незаміжньої, адвоката (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2525 від 17.01.2019 року, видане Радою адвокатів Полтавської області), зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст.114-1 КК України, по матеріалам досудового розслідування № 22025170000000163, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2025 року,-
Слідчий звернувся до суду з вищезазначеним клопотанням, яке аргументував наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 з 2019 року є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 2525, виданим Радою адвокатів Полтавської області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повідомлення про підозру адвоката у вчиненні кримінального правопорушення може бути здійснене виключно Генеральним прокурором, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України, письмове повідомлення про підозру здійснюється адвокату, депутату місцевої ради, депутату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільському, селищному, міському голові - Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень.
На початку 2025 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений) у ОСОБА_4 , яка розуміє, що Україна здійснює відсіч збройної агресії рф, та усвідомлює, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України, всупереч положенням статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», виник злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності співробітників ІНФОРМАЦІЯ_6, пов'язаній із оповіщенням та уточненням даних військовозобов'язаними, шляхом надання їм явно незаконних порад та вказівок щодо уникнення мобілізації та явки до ІНФОРМАЦІЯ_6, не проходження ВЛК та надання співробітникам ІНФОРМАЦІЯ_6 недостовірних даних щодо стану здоров'я, що призводить до невиконання законодавчо регламентованих обов'язків, пов'язаних із діяльністю Збройних сил України чи інших військових формувань, а також організації втечі військовозобов'язаних із пунктів збору ІНФОРМАЦІЯ_6.
Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_4 на початку 2025 року залучила до протиправної діяльності ОСОБА_7 , який має у користуванні легковий автомобіль «Skoda Octavia» чорного кольору, д.р.з. НОМЕР_1 , з метою супроводу та транспортування осіб, які ухиляються від мобілізації.
На виконання злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності співробітників ІНФОРМАЦІЯ_6, діючи умисно, з корисливих мотивів, 27.05.2025 о 10 год 11 хв ОСОБА_4 , використовуючи номер телефону НОМЕР_2 , спілкуючись із чоловіком на ім'я ОСОБА_8 (більш точні відомості на даний час не встановлені), який використовує номер телефону НОМЕР_3 , та перебував у навчальному центрі Житомирської області, надала незаконні вказівки та поради щодо перешкоджання законній діяльності ІНФОРМАЦІЯ_6 під час оповіщення та мобілізації, зокрема вийти із навчального центру, щоб вона організувала його вивезення звідти, залучивши водія ОСОБА_7
28.05.2025 року о 19 год 13 хв ОСОБА_4 , використовуючи номер телефону НОМЕР_2 , спілкуючись із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який використовує номер телефону НОМЕР_4 , надала незаконні вказівки та поради щодо перешкоджання законній діяльності ІНФОРМАЦІЯ_6 під час оповіщення та мобілізації, зокрема не надавати анкетні дані, нічого не підписувати, написати заяву про відмову проходження ВЛК та зазначила, що він має вийти із військової частини, щоб вона організувала його вивезення звідти, залучивши водія ОСОБА_7
01.06.2025 року о 16 год 27 хв та 17 год 05 хв ОСОБА_4 , використовуючи номер телефону НОМЕР_2 , спілкуючись із ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який використовує номер телефону НОМЕР_5 , надала незаконні вказівки та поради щодо перешкоджання законній діяльності ІНФОРМАЦІЯ_6 під час оповіщення та мобілізації, зокрема зазначивши, що він повинен відмовитися від подальшого проходження ВЛК, і, будучи здоровим, сказати, що в нього гепатит С.
06.06.2025 року о 12 год 31 хв ОСОБА_4 , використовуючи номер телефону НОМЕР_2 , спілкуючись із ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який використовує номер телефону НОМЕР_6 , надала незаконні вказівки та поради щодо перешкоджання законній діяльності ІНФОРМАЦІЯ_6 під час оповіщення та мобілізації, зокрема зазначивши, що він повинен відмовитися від проходження ВЛК, не надавати анкетні дані, імітувати приступ.
10.06.2025 року о 10 год 23 хв ОСОБА_4 , використовуючи номер телефону НОМЕР_2 , спілкуючись із ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який використовує номер телефону НОМЕР_7 , надала незаконні вказівки та поради щодо перешкоджання законній діяльності ІНФОРМАЦІЯ_6 під час оповіщення та мобілізації, зокрема зазначивши, що він повинен відмовитися від проходження ВЛК.
У подальшому, 17.09.2025 року, близько 13 год 38 хв ОСОБА_13 , який згідно із ст. 65 Конституції України має обов'язок здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, є військовозобов'язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , знаходячись на території залізничного вокзалу, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ), зупинений співробітниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою проведення передбачених законодавством заходів із оповіщення та мобілізації.
Того ж дня приблизно у період часу із 13 год 38 хв по 14 год 12 хв під час телефонної розмови з ОСОБА_13 . ОСОБА_4 , яка використовувала мобільний телефон марки «Apple» моделі «iPhone 15» з номером сім-картки НОМЕР_2 , надала останньому, який користувався номером телефону НОМЕР_8 незаконні вказівки щодо перешкоджання законній діяльності співробітників ІНФОРМАЦІЯ_6, зокрема не виконувати їхніх вимог, не проходити ВЛК, не їхати з ними до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_6, і зазначила, що її діяльність буде коштувати 100 тисяч гривень.
Після цього ОСОБА_13 , перебуваючи в автомобілі співробітників ІНФОРМАЦІЯ_6 та рухаючись із ними до м. Полтава, отримав від ОСОБА_4 пропозицію здійснити втечу, відійшовши від них у відповідний момент та покинувши місце їхнього перебування з метою перешкоджання законній діяльності ІНФОРМАЦІЯ_6 і ухилення ОСОБА_13 від мобілізації ОСОБА_4 наполягла , щоб останній під надуманим приводом вийшов із автомобіля та у зручний момент таємно покинув місце перебування.
Після здійснення ОСОБА_13 втечі ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , зконтактувала останнього з ОСОБА_13 для забезпечення його доставки автомобілем «Skoda Octavia» чорного кольору, д.р.з. НОМЕР_9 , до місця проживання у АДРЕСА_4, внаслідок чого військовозобов'язаний ОСОБА_13 уникнув перебування в розпорядженні працівників ІНФОРМАЦІЯ_6.
За вчинення вказаних дій, 17.09.2025 о 16 год 06 хв на вимогу ОСОБА_4 ОСОБА_13 передав ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 20 тисяч гривень та надав розписку про зобов'язання надати решту суми у розмірі 80 тисяч гривень.
У подальшому, 18.09.2025 о 16 год 58 хв ОСОБА_13 , перебуваючи у офісному приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , передав ОСОБА_4 80 тисяч гривень.
Після цього протиправна діяльність ОСОБА_4 припинена правоохоронцями та останню затримано в порядку та на підставі ст. 208 КПК України.
Дії ОСОБА_4 суперечать положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та перешкоджають процесу оповіщення військовозобов?язаних та резервістів, призводять до уникнення військовозобов'язаними особами спілкування із представниками ІНФОРМАЦІЯ_6, що призводить до зменшення кількості мобілізаційних ресурсів (військовозобов?язаних), які прибувають до ІНФОРМАЦІЯ_6 та можуть бути сплановані до призову під час мобілізації, що, у свою чергу, ставить під загрозу терміни та обсяги виконання заходів комплектування військово-організаційних структур ЗСУ, а також формування стійких передумов для подальшої відмови громадян від виконання своїх конституційних обов?язків в особливий період.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
18.09.2025 року протиправну діяльність ОСОБА_4 було припинено, а останню - затримано у порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.
19.09.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, яке віднесене законом про кримінальну відповідальність до злочинів проти основ національної безпеки України.
У подальшому, 20.09.2025 року підозрюваній ОСОБА_4 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Полтави обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
Постановою першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_14 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 3-х місяців, а саме до 19.12.2025 року.
На даний час, у зв'язку із необхідністю провести ряд слідчих дій виникла необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу, обраного підозрюваній. Ризики, які встановлені при обранні підозрюваній запобіжного заходу та обумовлюють його застосування, не зменшилися.
Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, просив продовжити строк дії запобіжного заходу.
Підозрювана в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання. Зазначила, що ризики зменшилися, бо ОСОБА_15 отримав вирок по цій справі, свідки допитані. Враховуючи її поганий стан здоров'я та те, що на її утриманні перебуває матір з інвалідністю 2 групи та 90-річна баба, просила застосувати домашній арешт або визначити розмір застави.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що підозрювана вже допитана, надала правдиві свідчення та визнала всі епізоди, по яким висунута підозра. Просив застосувати домашній арешт або визначити розмір застави, оскільки ОСОБА_4 письмово просить про укладення угоди про визнання винуватості, має на утриманні матір-інваліда 2 групи та бабу, похилого віку.
Заслухавши прокурора, підозрювану, захисника, вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого з наступних підстав.
Відповідно до ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Як вбачається зі ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Встановлено, що 18.09.2025 року ОСОБА_4 було затримано у порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.
19.09.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, яке віднесене законом про кримінальну відповідальність до злочинів проти основ національної безпеки України.
20.09.2025 року підозрюваній ОСОБА_4 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Полтави обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
Постановою першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_14 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 3-х місяців, а саме до 19.12.2025 року.
На даний час строк тримання під вартою підозрюваної закінчується, але необхідно виконати ще ряд слідчих дій, проведення яких потребує значного часу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваній був обраний з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
При вирішенні питання про продовження строку дії тримання підозрюваної під вартою, слідчий суддя враховує надані сторонами кримінального провадження докази, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке їй загрожує, у разі визнання її винуватою, а також характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя підозрюваної, її зв'язки з суспільством. Так, наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: повідомленням УСБУ в Полтавській області про виявлення ознак кримінального правопорушення; матеріалами виконаних доручень УСБУ в Полтавській області; розсекреченим протоколом за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 17.07.2025; розсекреченим протоколом за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 27.08.2025; розсекреченим протоколом за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 10.07.2025; розсекреченим протоколом за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 18.09.2025; розсекреченим протоколом за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 18.09.2025; розсекреченим протоколом за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 18.09.2025; розсекреченим протоколом за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 27.08.2025; розсекреченим протоколом за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 30.08.2025; розсекреченим протоколом за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 19.09.2025; розсекреченим протоколом за результатами проведення контролю за вчиненням злочину від 17.09.2025; розсекреченим протоколом за результатами проведення контролю за вчиненням злочину від 19.09.2025; протоколами обшуку від 18.09.2025 та 19.09.2025, а також протоколами огляду речей та документів, вилучених у ході проведення вказаних обшуків; протоколами допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 та ОСОБА_19 ; протоколом огляду та вилучення грошових коштів від 20.09.2025; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Крім того, враховуються заявлені стороною обвинувачення ризики, передбачені ст.177 КПК України: запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Зазначені ризики не зменшились та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про тримання підозрюваної під вартою.
Щодо клопотання підозрюваної та адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт або заставу, слідчий суддя вважає, що стороною захисту не надано достатніх доказів, які б підтверджували у сукупності об'єктивність доводів щодо підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу.
Аналізуючи обставини, що слугували підставою застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на переконання слідчого судді на даний час вони не змінилися, інших обставин, котрі давали б підстави для зміни чи скасування запобіжного заходу не встановлено.
В силу змагальності сторін кримінального провадження, захистом не спростовано тверджень прокурора, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти існуючим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, а також не надано належних обґрунтувань та доказів, того, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, зменшились чи перестали існувати.
Таким чином, враховуючи характер інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, конкретні обставини кримінального провадження, дані про її особу, наявність ризиків, які не зменшилися, а також інші обставини у їх сукупності і взаємному зв'язку, слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для зміни запобіжного заходу, а тому в задоволенні даного клопотання слід відмовити.
За таких обставин суд вважає, що клопотання про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 197, 199, 309, 369, 370, 372, 395 КПК України, ст.ст. 5,6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», слідчий суддя -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування до 19.12.2025 року 20 год. 15 хв.
Клопотання сторони захисту про обрання домашнього арешту або застави - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з часу проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1