справа № 542/905/25
провадження № 2/542/467/25
18 листопада 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Кашуби М.І.,
за участю секретаря судового засідання Журавель О..В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якій просив: визначити йому додатковий строк тривалістю в 3 (три) місяці для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Позивач мотивував свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 . Після її смерті він прийняв спадщину шляхом фактичного поживання та ведення спільного господарства. Вказав, що він та ОСОБА_2 є спадкоємцями за заповітом від 19.10.2009, складеним померлою. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається із квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .Зазначив, що починаючи з 2015 та після смерті матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і по сьогодні він користується квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , проживає, сплачує комунальні платежі та по необхідності проводить ремонтні роботи.
Вказав, що звертався до Новосанжарської ДНК у грудні 2022 року з метою подачі заяви про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_3 , але спеціалісти Новосанжарської ДНК в усному порядку роз'яснили йому, що у зв'язку із збройною агресією російської федерації та згідно з п. 3 постанови КМУ № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Крім того, заява про прийняття спадщини не була прийнята з тієї підстави, що завідувач Новосанжарської ДНК - Уманець М.В., проходить військову службу в ЗСУ та йому було рекомендовано звернутися після закінчення воєнного стану.
Після чого на початку квітня 2025 року позивач дізнався, що нотаріуси вже працюють та мають право приймати заяви про прийняття спадщини і він звернувся до Новосанжарської ДНК з метою подачі заяви про прийняття спадщини, де йому було роз'яснено, що до постанови КМУ № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» були внесені зміни, згідно з якими перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці і ним пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини. При цьому йому було роз'яснено, що питання про визначення додаткового строку для подання заяви може бути вирішено судом, крім того повідомлено, що після померлої ОСОБА_3 була заведена спадкова справа № 117/2023 в Новосанжарській ДНК на підставі кредитної вимоги.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 19 червня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання (а.с. 29).
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 16 липня 2025 року витребувано з Кобеляцької державної нотаріальної контори Полтавської області належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с. 33-34).
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 27 серпня 2025 року витребувано з Новосанжарської державної нотаріальної контори Полтавської області належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с. 51-52).
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 23 вересня 2025 року залучено до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 69).
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 28 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 89).
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. До суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити (а.с. 96).
Інші учасники справи в судове засідання також не з'явилися, повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановивши на їх підставі фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин, визначивши правові норми, що підлягають застосуванню, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Так, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_4 - батько, ОСОБА_3 - мати, актовий запис № 623 (а.с. 10).
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 525 (а.с. 11).
Відповідно до свідоцтва про право власності від 02.08.1999, ОСОБА_3 є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18).
Згідно із реєстраційним написом на правовстановлюючому документі від 03.08.1999, вказана квартира № 8 житлово - будівельного кооперативу «Молодіжний» зареєстровано за ОСОБА_3 в реєстровій книзі № 13 за реєстровим № 1797 ( а.с. 19).
Відповідно до заповіту, посвідченого 19.10.2009 приватним нотаріусом Новосанжарського районного нотаріального округу Полтавської області Дашівською В.М. за № 1550, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , заповіла в рівних частках синам: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 все належне їй майно, що буде їй належати на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все те, на що вона за законом буде мати право. Зазначене також підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 72453316 від 12.05.2023 (а.с. 12).
Відповідно до довідки № 10-12/15/866 від 24.03.2025, виданої виконавчим комітетом Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, останнє зареєстроване місце проживання померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - АДРЕСА_1 . На дату смерті останньої за вищевказаною адресою зареєстровані особи не зазначаються (а.с. 20).
Згідно із довідкою № 50 від 21.03.2025, виданою виконавчим комітетом Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_1 дійсно проживає в АДРЕСА_1 (а.с.21-22).
Постановою виконуючого обов'язки завідувача Новосанжарської державної нотаріальної контори Русняка Р.В. № 29/02-31 від 12.04.2025 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно. Підставою відмови зазначено, що ОСОБА_1 пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 23-24).
Згідно зі ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦК України).
Згідно з ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною першою статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Новосанжарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиції (м. Суми) 25 листопада 2022 року та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (а.с. 11, 60-61).
За життя ОСОБА_3 розпорядилася власним майном на випадок своєї смерті та заповіла ОСОБА_2 та ОСОБА_1 все належне їй майно (а.с. 12).
Згідно із витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 72453378 від 12.05.2023, у Новосанжарській державній нотаріальній конторі Полтавського району Полтавської області заведена спадкова справа, після померлої ОСОБА_3 за № 117/2023 від 12.05.2023 (а.с. 64).
З наданої на вимогу суду копії спадкової справи № 117/2023 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 вбачається наявність кредиторської вимоги, на підставі якої було заведено спадкову справу, про відшкодування АТ «Полтавагаз» заборгованості за послуги розподілу природного газу в розмірі 3069,19 грн (а.с. 44-45, 57).
Інших заяв про прийняття спадщини чи відмову від її прийняття до нотаріальної контори не надходило.
Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 72453310, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину не видавались (а.с.62).
З матеріалів спадкової справи встановлено наявність заповіту, складеного 19.10.2009 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та посвідченого приватним нотаріусом Новосанжарського районного нотаріального округу Полтавської області Дашівською В.М. за № 1550, статус заповіту- чинний.
Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення померлою, часом відкриття спадщини є день смерті особи, у даному випадку - це 23.11.2022.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
ОСОБА_1 як на підставу пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини посилався на збройну агресію російської федерації та введення воєнного стану у відповідності до Указу Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та воєнними діями, що відбуваються на території України, а також те, що вважав, що згідно з п. 3 постанови КМУ № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється.
Так, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України “Про правовий режим воєнного стану», статей 7 і 34 Закону України “Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».
З 29.06.2022 діють нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».
Так, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Разом з тим, 25.01.2023 Верховний Суд у справі № 676/47/21 зробив такий висновок.
Так, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).
Виходячи з виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, в статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (ст. 1270 ЦК України).
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1273 ЦК України).
Установити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що: правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (ст. 1270, 1272 ЦК України), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).
Отже, виходячи із зазначених правових висновків щодо застосування норм права, які відповідно до вимог ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковими для застосування, позивач, звернувшись у березні 2025 року до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , пропустив шестимісячній строк, встановлений чинним законодавством, для прийняття спадщини після смерті матері і має право на звернення до суду з позовною вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).
Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Не є поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалим відрядженням, в тому числі, закордонним; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
В обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивач посилався на збройну агресію російської федерації та введення воєнного стану у відповідності до Указу Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та воєнними діями, що відбуваються на території України, а також те, що вважав, що згідно до п. 3 постанови КМУ № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється.
А також зазначив, що звернувшись до Новосанжарської ДНК у грудні 2022 року з метою подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , йому спеціалістами Новосанжарської ДНК в усному порядку було роз'яснено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється, а також його заява про прийняття не може бути прийнята з тієї підстави, що завідувач Новосанжарської ДНК - ОСОБА_5 проходить військову службу в ЗСУ та йому було рекомендовано звернутися після закінчення воєнного стану.
Дізнавшись від знайомих, що нотаріуси працюють та мають право приймати заяви про прийняття спадщини, на початку лютого звернувся до Новосанжарської ДНК з метою подачі заяви про прийняття спадщини. Однак, спеціалістами Новосанжарської ДНК йому було роз'яснено, що заяву про прийняття спадщин необхідно подати особисто за місцемзнаходження спадкового майна та рекомендували звернутися до приватного нотаріуса у зв'язку з тим, що в Новосанжарській ДНК, нотаріус відсутній.
У березні 2025 року, з метою подачі заяви про прийняття спадщини, ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Уманця М.В., де йому було роз'яснено, що питання про визначення додаткового строку для подання заяви може бути вирішено судом.
Звернувшись повторно до Новосанжарської ДНК, йому було повідомлено, що спадкова справа № 117/2023 після померлої ОСОБА_3 заведена на підставі кредитної вимоги АТ «Полтавагаз» та надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 12.04.2025 № 29/02-31, у зв'язку з неподанням заяви про прийняття спадщини у визначений законом термін.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно із правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Проаналізувавши наведені обставини та матеріали справи, суд доходить висновку про те, що оскільки позивач ОСОБА_1 вчинив дії для прийняття спадщини, зокрема, звертався до нотаріальної контори, де йому було роз'яснено про необхідність звернення з такою заявою після закінчення воєнного стану, проходження завідувачем Новосанжарської ДНК військової служби в ЗСУ, здійсненням прийому громадян Новосанжарською ДНК у визначені дні, що свідчить про те, що причини, на які посилається позивач є поважними.
Крім того, суд також враховує ту обставину, що ОСОБА_1 вважав, що діє у відповідності до вимог чинного законодавства, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», розуміючи для себе, що строк для прийняття спадщини продовжений.
Так, Верховний Суд у постанові від 18.01.2023 у справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22, 57, 58, 94 та 152 Конституції України); реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими; правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.
З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 наведено причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення йому додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 .
На підставі ст. 1270, 1272 ЦК України та керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 - 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
відповідач: Новосанжарська селищна рада Полтавського району Полтавської області, місцезнаходження: вул. Центральна, 23, селище Нові Санжари Полтавського району Полтавської області, 39300;
співвідповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання не відомо.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Кашуба М.І.
Повне рішення складено 21.11.2025