Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/1797/25
Провадження № 2/542/819/25
19 листопада 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карась В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
15 жовтня 2025 року Акціонерне товариство «Таскомбанк»(надалі також - позивач, АТ «Таскомбанк») через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» звернулось до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі також - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором від 04 січня 2021 року № 3665165671, що становить 107343 грн 96 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту (в тому числі прострочена) у розмірі 56254 грн 49 коп., заборгованості по річних процентах (у тому числі прострочена) у розмірі 7 грн 66 коп., заборгованості по щомісячних процентах ( у тому числі прострочена) в розмірі 51081 грн 81 коп.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 16 жовтня 2025 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 101).
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог АТ «Таскомбанк» посилалось на те, що 04 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (надалі також - ТОВ «ФК «ЦФР») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3665165671, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 88900 грн 00 коп., строком на 48 днів, із річною процентною ставкою - 0,01% від суми боргу за договором та щомісячними процентами - 3,00% від суми кредиту.
Позивачем зазначено, що кредитні кошти були надані відповідачу шляхом безготівкового переказу відповідно до пункту 1.4. кредитного договору.
ТОВ «ФК «ЦФР» повністю виконало свої зобов'язання за кредитним договором, надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Однак, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, не повернув своєчасно позичальнику грошові кошти для погашення заборгованості, відповідно до умов договору, не сплатив заборгованість за відсотками.
У подальшому, ТОВ «ФК «ЦФР»відступило право вимоги на користь АТ «Таскомбанк» відповідно до договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року, в тому числі право вимоги за кредитним договором № 3665165671 від 04 січня 2021 року.
Тобто, АТ «Таскомбанк» набуло права грошової вимоги до відповідача.
На даний час, відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредитної заборгованості, з огляду на що, позивач звернувся до суду з відповідним позовом та просив стягнути вказану заборгованість та понесені судові витрати.
Позивач у судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 103). У прохальній частині позовної заяви позивач просив здійснювати розгляд справи без участі представника АТ «Таскомбанк» (а.с. 3-зі звороту).
Відповідач у судове засідання не з'явився.
Згідно з інформацією, наданою Виконавчим комітетом Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 99).
Судова повістка на 19 листопада 2025 року разом із ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 16 жовтня 2025 року, якою встановлювався відповідачу п'ятнадцятиденний строк із дня отримання її копії для надання до суду відзиву на позов, направлялись на зареєстровану адресу відповідача, однак повернулись до суду із відміткою поштового відділення - «адресат відсутній за вказаною адресою» від 28 жовтня 2025 року (а.с. 104-106).
З огляду на положення пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою відповідачу, отже суд доходить висновку про те, що відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до змісту пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України, ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду від 16 жовтня 2025 року вважається такою, що вручена відповідачу.
В ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 16 жовтня 2025 року суд встановлював відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для надання до суду відзиву на позов разом із усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Правом подати до суду відзив на позовну заяву у встановлений в ухвалі строк відповідач не скористався.
Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Поряд із цим, 19 листопада 2025 року ОСОБА_1 подав до суду заяву, за змістом якої просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнав у повному обсязі (а.с. 108).
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладені норми цивільно-процесуального законодавства, судове засідання проведено за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 04 січня 2021 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3665165671 (надалі також - Договір), який містить підпис вчинений від імені ОСОБА_1 (а.с. 7).
Відповідно до підпункту 1.1. пункту 1 Договору кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Згідно з підпунктом 1.2. пункту 1 Договору кредит надається позичальнику на наступних умовах: сума кредиту 88900 грн 00 коп., строк на який надається кредит 48 місяців.
Відповідно до підпункту 1.3. пункту 1 Договору позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах, передбачених в паспорті кредиту № 5165671, який є невід'ємною частиною цього Договору.
В подальшому, відповідач ознайомився із інформацією про умови кредитування та орієнтовною загальною вартістю кредиту, підписавши паспорт кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 5165671 (а.с. 7-зі звороту-8) та заяву-анкету на отримання кредиту та інших послуг в ТОВ «ФК «ЦФР» (а.с. 8-зі звороту).
У паспорті кредиту зазначена інформація щодо процентної ставки, відповідно до графіку платежів, зокрема: щомісячні проценти - 3,00% від суми кредиту та річна процентна ставка (загальна) - 0,01% від суми боргу за договором.
04 січня 2021 року відповідач підписав повідомлення про майбутнє відступлення прав вимоги, яким його було повідомлено про те, що права вимоги за кредитним договором № 3665165671 від 04 січня 2021 року, укладем між ним та ТОВ «ФК «ЦФР» будуть відступлені АТ «Таскомбанк» на підставі договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року (а.с. 9, 17-20).
Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до Позичальників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та Договорами забезпечення до них та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює Ціні договору у порядку та строки, встановлені цим Договором.
На підставі підпункту 2.2. пункту 2 договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року сторони погодили, що Первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) Новому кредитору свої Права вимоги до Позичальників, а Новий кредитор зобов'язаний набувати такі Права вимоги, шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимог (зразок якого наведено у Додатку 1 до цього Договору) із зазначенням Ціни договору та розміру Заборгованостей Позичальників. Підписані Сторонами відповідні Реєстрі прав вимог є невід'ємною частиною цього Договору. Передача Кредитних справ та іншої Документації за Кредитом регламентується окремим Договором зберігання, що укладається між Сторонами.
Розмір Заборгованостей Позичальників, Права вимоги до яких відступається згідно Реєстру прав вимог, вказується у кожному окремому Реєстрі до цього Договору. Реєстр прав вимог складається Сторонами в паперовому та електронному вигляді. Реєстр прав вимог на паперовому носії (з основною інформацією за Кредитними договорами) підписується уповноваженими представниками Сторін і скріплюється печатками Сторін. Реєстр прав вимог на електронному носії (з додатковою інформацією за Кредитними договорами) передається Первісним кредитором Новому кредитору і повинен повністю відповідати Реєстру прав вимог на паперовому носії в частині основної інформації за Кредитними договорами, підписаному Сторонами. У випадку розбіжностей між інформацією, що наведена у Реєстрі прав вимог на паперовому носії та Реєстру прав вимог на електронному носії перевагу має інформація Реєстру прав вимог на паперовому носії.
Відповідно до реєстру прав вимоги до Договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 05.01.2021 року до АТ «Таскомбанк»перейшло право вимоги за кредитним договором № 3665165671 від 04 січня 2021 року, позичальник ОСОБА_1 у загальному розмірі 88986 грн 05 коп. (а.с. 24).
Згідно з платіжною інструкцією банку № 677946423 від 05 січня 2021 року ТОВ «ФК «ЦФР»здійснило оплату АТ «Таскомбанк», згідно з договором про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року (а.с. 25).
З розрахунку заборгованості по кредитному договору № 3665165671 від 04 січня 2021, укладеному з позичальником ОСОБА_1 станом на 07.10.2025, заборгованість відповідача у загальному розмірі становить 107343 грн 96 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту (в тому числі прострочена) у розмірі 56254 грн 49 коп., заборгованості по річних процентах (у тому числі прострочена) у розмірі 7 грн 66 коп., заборгованості по щомісячних процентах ( у тому числі прострочена) в розмірі 51081 грн 81 коп. (а.с. 26-27).
З виписки по особовим рахункам кредитного договору № НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 04.01.2021 по 08.10.2025, вбачається наявність заборгованості відповідача перед АТ «Таскомбанк» (а.с. 28-87).
АТ «Таскомбанк»направлено ОСОБА_1 повідомлення - вимогу від 23 жовтня 2024 року № 189517/70 про дострокове повернення кредиту та нарахованих процентів (а.с. 88).
Отже, первинний кредитор свої зобов'язання відповідно до кредитного договору № 3665165671 від 04 січня 2021 року виконав у повному обсязі.
В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином ані перед первинним кредитором, ані перед новим кредитором не виконав, не сплатив своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, у зв'язку з чим має непогашену заборгованість по кредиту.
Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов кредитного договору № 3665165671 від 04 січня 2021 року за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 107343 грн 96 коп.
З огляду на викладене, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 суму вказаної заборгованості, у зв'язку з чим звернувся до суду в цим позовом.
Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з частиною 1 статті 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Відповідно до приписів частини 2 статті 1069 ЦК України права та обов'язки сторін, пов'язанні з кредитуванням рахунка, визначаються відповідними положеннями про позику та кредит (параграфи 1 та 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положенням частини 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
За правилами частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.
Згідно з частинами 1, 2 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Висновки щодо правозастосування
Судом встановлено, що 04 січня 2021 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3665165671 (а.с. 7), який містить підпис, вчинений від імені ОСОБА_1 за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 88900 грн 00 коп., строком на 48 днів, із річною процентною ставкою - 0,01% від суми боргу за договором та щомісячними процентами - 3,00% від суми кредиту.
Також, власноруч відповідач підписав паспорт кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 5165671, який містить інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту (а.с. 7-зі звороту-8).
04 січня 2021 року відповідач підписав повідомлення про майбутнє відступлення прав вимоги, яким його було повідомлено про те, що права вимоги за кредитним договором № 3665165671 від 04 січня 2021 року, укладем між ним та ТОВ «ФК «ЦФР» будуть відступлені АТ «Таскомбанк» на підставі договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року (а.с. 9).
Отже, АТ «Таскомбанк» на підставі договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року набуло статус нового кредитора за кредитним договором № 3665165671 від 04 січня 2021 року, отримало право вимоги до ОСОБА_1 відносно заборгованості за вказаним кредитним договором (а.с. 17-20).
Відповідно до реєстру прав вимоги до Договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року до АТ «Таскомбанк»перейшло право вимоги за кредитним договором № 3665165671 від 04 січня 2021 року, позичальник ОСОБА_1 у загальному розмірі 88986 грн 05 коп. (а.с. 24).
Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до статті 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
З розрахунку заборгованості по кредитному договору № 3665165671 від 04 січня 2021 року, укладеному з позичальником ОСОБА_1 станом на 07.10.2025, заборгованість відповідача у загальному розмірі становить 107343 грн 96 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту (в тому числі прострочена) у розмірі 56254 грн 49 коп., заборгованості по річних процентах (у тому числі прострочена) у розмірі 7 грн 66 коп., заборгованості по щомісячних процентах ( у тому числі прострочена) в розмірі 51081 грн 81 коп. (а.с. 26-27).
АТ «Таскомбанк»направлено ОСОБА_1 повідомлення - вимогу від 23 жовтня 2024 року № 189517/70 про дострокове повернення кредиту та нарахованих процентів та про те, що відбулось відступлення прав вимог за кредитним договором № 3665165671 від 04 січня 2021 року до АТ «Таскомбанк», яке в свою чергу стало новим кредитором та має вимагати від відповідача погашення кредитної заборгованості (а.с. 88), яка була залишена без виконання.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ані первісному кредитору, ані позивачу, до якого перейшло право вимоги, відповідачем не повернуті, а також, що відповідачем добровільно не сплачені проценти за користування кредитом, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором № 3665165671 від 04 січня 2021 року, у загальному розмірі 107343 грн 96 коп., що складається із заборгованості по тілу кредиту (в тому числі простроченої) у розмірі 56254 грн 49 коп. та заборгованості по процентах (у тому числі простроченої) у розмірі 51089 грн 47 коп.
З огляду на викладене, враховуючи наявність у ОСОБА_1 непогашеної заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 3665165671 від 04 січня 2021 року.
При цьому, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статтею 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідач заперечень щодо правильності наданого позивачем розрахунку сум заборгованості не заявляв, належних та допустимих доказів того, що заборгованість розрахована невірно та має інших розмір, ніж зазначено позивачем, не надавав.
Згідно частинами 1-2, 4 статті 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оскільки відповідач позов визнав у поданій до суду заяві, суд вважає за можливе ухвали рішення про задоволення позову, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону та наявним у справі доказам та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Відтак, позовні вимоги суд оцінює як обґрунтовані і доведені, а отже й такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем відповідно до платіжної інструкції № 1370 від 14 жовтня 2025 року сплачений судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп.
Відповідно до частини 1 статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на те, що позов про стягнення заборгованості задоволено, враховуючи те, що відповідач позов про стягнення заборгованості визнав до початку розгляду справи по суті, про що вказав у поданій до суду заяві, суд дійшов висновку про те, що Акціонерному товариству «Таскомбанк» має бути повернуто з державного бюджету 50 відсотків судового збору в сумі 1211 грн 20 коп. (2422 грн 40 коп. х 50%), а також про стягнення з відповідача на користь позивача 50 відсотків судового збору у сумі 1211 грн 20 коп. (2422 грн 40 коп. х 50%).
На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 268 ЦПК України,
Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (код ЄДРПОУ 09806443, вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ) суму заборгованості за кредитним договором № 3665165671 від 04 січня 2021 року у загальному розмірі 107343 грн 96 коп. (сто сім тисяч триста сорок три гривні дев'яносто шість копійок), що складається із заборгованості по тілу кредиту (в тому числі простроченої) у розмірі 56254 грн 49 коп. (п'ятдесят шість тисяч двісті п'ятдесят чотири гривні сорок дев'ять копійок) та заборгованості по процентах (у тому числі простроченої) у розмірі 51089 грн 47 коп. (п'ятдесят одна тисяча вісімдесят дев'ять гривень сорок сім копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (код ЄДРПОУ 09806443, вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 грн 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Повернути Акціонерному товариству «Таскомбанк» (код ЄДРПОУ 09806443, вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ) з державного бюджету частину судового збору в розмірі 1211 грн 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок), сплаченого при подачі позовної заяви згідно з платіжною інструкцією № 1370 від 14 жовтня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач:Акціонерного товариства «Таскомбанк», код ЄДРПОУ 09806443, вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва